Статті (ВДЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Перегляд Статті (ВДЕ) за Ключові слова "вітроенергетика"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аналіз інвестиційної привабливості окремих сегментів потужності малопотужних вітроелектричних установок(Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 2023-12) Коханєвич, Володимир Петрович; Марченко, Надія В'ячеславівна; Будько, Марина Олександрівна; Коханєвич, Володимир ВолодимировичДля розвитку в Україні галузі вітроенергетики необхідні відповідні інвестиції. Основні об’єми інвестицій вкладаються українськими національними компаніями в будівництво вітроелектростанцій. Мала вітроенергетика розвивається за рахунок малих інвесторів та окремих ентузіастів. Також необхідно враховувати низьку купівельну спроможність більшої частини населення, що потребує максимально точного визначення напряму інвестування в цю галузь для гарантування повернення коштів інвестору. Питання визначення напрямів інвестування розглядалось у низці робіт, де був проведений аналіз основних конструкцій вітрових установок та визначено діапазон потужностей установок, в яких найбільше зацікавлений споживач, а саме: від 1 до 10 кВт. Цей діапазон надто широкий, оскільки включає установки, які суттєво відрізняються своїми функціональними можливостями. Для вирішення поставлених задач, як і в попередніх роботах, було використано метод парних порівнянь та запропоновано дві групи критеріїв для аналізу. До першої групи входять критерії, в яких зацікавлені потенційні покупці, тобто: зацікавленість споживачів у певній потужності вітроустановки; можливість монтажу без використання транспортно-підйомних засобів; можливість обслуговування та дрібного ремонту власними силами споживача; можливість акумулювання. До другої групи критеріїв віднесено критерії, які цікавлять інвестора: наявність технічної документації; наявність експериментального або дослідного зразка; наявність технологій та обладнання для серійного випуску. Також було визначено та обґрунтовано вибір сегментів потужностей, а саме: від 2 до 3 кВт; від 3 до 4 кВт; від 4 до 6 кВт та від 6 до 10 кВт. На основі проведеного порівняльного аналізу найвищу інтегральну оцінку 85,813 отримав сегмент потужностей від 3 до 4 кВт, який пропонується для подальшого інвестування. Бібл. 15, табл. 5.Документ Відкритий доступ Електролітичне виробництво водню для вітроводневих станцій(Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 2023) Кудря, С. О.; Яценко, Л. В.; Шинкаренко, Л. Я.; Ткаленко, М. Д.Проблематика розвитку вітроводневої енергетики України полягає в необхідності створення ефективної водневої інфраструктури − систем виробництва, акумулювання, зберігання, транспортування та перетворення водню на енергію необхідної якості. Застосування водневих технологій дає змогу оптимізувати вітроенергетичну систему та досягти більшої економічної ефективності за рахунок використання надлишкової енергії, зниження втрат від вимушених зупинок вітроелектричного обладнання, оскільки забезпечується неперервність роботи генерувальної системи. Обладнання для отримання водню є одним із основних елементів вітроводневих комплексів, вдалий вибір якого забезпечує високу енергетичну та економічну ефективність енергосистем. Результати вивчення технічних характеристик і технологічних параметрів установок з виробництва водню показують, що найприйнятнішими для вирішення задач у комплексі з вітровими енергоустановками сьогодні є електролізні установки, на яких водень отримують методом розкладу води. Перспективи отримання та використання зеленого водню сприяли появі нових техніки й технологій електролітичного розкладу води, вибір яких допоможе під час проєктування та створення вітроводневих станцій. Завдяки достатній простоті й надійності отримання електролітичного водню, високій чистоті вироблених водню й кисню, великому ресурсу установок і можливості автоматизації процесу електролізу води використання сучасних технічних засобів сприятиме підвищенню енергетичної та економічної ефективності енергосистем. Використання водню, отриманого як універсальне паливо, що може замінити нафту й природний газ, сприятиме зменшенню залежності України від країн-постачальників. Особливо привабливим є масштабне виробництво електролітичного водню за допомогою офшорної вітрової енергії. Повоєнний розвиток вітроводневої енергетики забезпечить зміну структури паливно-енергетичного комплексу України шляхом збільшення в ньому вітрової енергії, підвищення стабільності роботи вітроелектричного обладнання, ефективності та надійності електропостачання, а також матиме позитивний вплив на довкілля. Бібл. 24.Документ Відкритий доступ Оцінка можливості використання даних швидкості вітру, отриманих методом реаналізу, для вирішення задач вітроенергетики(Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 2023) Петренко, К. В.; Кузнєцов, М. П.; Іванченко, І. В.; Кармазін, О. О.; Борсук, А. С.Мета статті – проаналізувати відповідність даних швидкості вітру на метеостанціях (МС) України та від-повідних до їх географічних координат, супутникових даних, представлених на порталі NASA POWER; з’ясувати можливість використання даних реаналізу для вітроенергетичних розрахунків. Проаналізовано кореляційні зв’язки та похибки моделювання для мережі із 70 МС та відповідних до їх координат часових рядів погодинних даних швидкостей вітру бази даних реаналізу MERRA-2. Встановлено, що використання даних реаналізу є доцільним для попередньої оцінки середньої швидкості вітру та вітроенергетичного потенціалу регіонів, середні швидкості вітру яких є вищими 3,5 м/с і які характеризуються рівнинним рельєфом та відсутністю елементів ландшафту, що здатні спотворити вітрову картину. Для таких регіонів похибка моделювання швидкості вітру становить 0,5 м/с (13,95 %), відносна похибка розрахунку середньорічного виробітку електроенергії та КВНП є рівною 17,5 %. Дані реаналізу показують вищі значення швидкості вітру для всіх МС, крім високогірних, для яких змодельовані значення є заниженими. В цілому вищим швидкостям вітру відповідають нижчі значення відносної похибки розрахунків та вищі значення коефіцієнтів кореляції середньодобових та середньомісячних значень швидкості вітру (до 0,95). Проте використання даних реаналізу для розробки інвестиційних проєктів та прогнозування виробітку ВЕС можливе лише після попереднього калібрування та верифікації для кожного конкретного випадку.