Електронна та Акустична Інженерія: науково-технічний журнал, Т. 3, № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Електронна та Акустична Інженерія: науково-технічний журнал, Т. 3, № 2 за Ключові слова "approximation"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Формування акустичного поля у хвилеводі сферичним джерелом звуку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Чайка, О. С.; Козак, А. В.У даній роботі приведено постановку та часткове вирішення проблеми формування повного акустичного поля у хвилеводі з симетричними м’якими границями. Наведені вихідні та розрахункові співвідношення для прямого та відбитого поля акустичного тиску у хвилеводі з симетричними м’якими границями. Описані основні етапи отримання вказаних співвідношень, а також підхід та метод аналізу поля у хвилеводі для випадку, коли джерело звуку є не точковим, а сферичним. У роботі розглянуто симетричну задачу в межах першого квадранту. Для аналізу відбитого поля пряме сферичне було представлене набором плоских нормальних хвиль. Співвідношення для відбитого поля були отримані завдяки розкладу сферичної хвилі на плоскі. Для опису апроксимованого відбитого поля уздовж вісі OZ було знайдено коефіцієнт відбиття. Отриманий коефіцієнт можна використовувати в подальших дослідженнях, зокрема, для розширення обчислень поля відбиття на весь перший квадрант, оскільки задача є симетричною. Це можна зробити за допомогою так званого методу уявного джерела. Розрахунки в статті проводилися для різних глибин хвилеводу та робочих частот. У моделі хвилевод заповнено водою, а обмежено повітрям, тому границі хвилеводу акустично м'які. Наведені у роботі співвідношення можуть бути використані в подальших дослідженнях. Оскільки задача є симетричною, то для розширення обчислень відбитого поля на всі чотири квадранти за допомогою так званого методу уявного джерела. Для розрахунку відбитого поля у довільній точці першого квадранту приведені співвідношення, що залучають напрацювання щодо створених на межі хвилеводу зон Френеля. Результати є базовими і можуть бути застосовані для формулювання та розв’язку задач озвучування мілких морів в рамках пружних та гідроелектропружних постановок.