Біомедична інженерія і технологія, Том 4, № 19

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/79292

Переглянути

Перегляд Біомедична інженерія і технологія, Том 4, № 19 за Ключові слова "mesenchymal stem cells"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    3D-біодрук моделей ендометрію: сучасні підходи, біоматеріали та перспективи регенерації тканин матки
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Отрода, Марія Сергіївна; Білошицька, Оксана Костянтинівна; Луценко, Тетяна Миколаївна
    Формування моделей ендометрію за допомогою технологій тривимірного (3D) біодруку є одним із найперспективніших напрямів сучасної регенеративної медицини, орієнтованим на відновлення морфологічної структури та біологічних функцій матки при ушкодженнях різного генезу. До таких ушкоджень належать синдром Ашермана, рубцеві зміни після хірургічних втручань, наслідки пологових травм, хронічні запальні процеси та неефективна регенерація ендометрію після кюретажів. У статті проаналізовано актуальні стратегії створення біодрукованих двошарових конструкцій, вибір біоматеріалів, типів клітин, параметрів друку. Окрему увагу приділено гідрогелям як основі біочорнил: описано їхню структурну стабільність, в’язкоеластичні характеристики, біосумісність, контроль деградації та можливості модифікації для підвищення клітинної адгезії. Проаналізовано роль епітеліальних, стромальних і мезенхімальних стовбурових клітин у відтворенні функціонально релевантного мікрооточення, яке забезпечує взаємодію клітин із матриксом та реагування на гормональні сигнали. Порівняно ефективність різних архітектур конструкцій, а також методів васкуляризації та комбінування клітинних популяцій. Наведено приклади експериментальних моделей in vivo, де біодруковані структури сприяли проліферації клітин, збереженню рецепторної активності до естрогену та прогестерону, а також частковому відновленню фертильності у тварин. Обговорено ключові бар’єри клінічного впровадження: нестачу уніфікованих протоколів, складність масштабування виробництва, потребу у стандартизації біоматеріалів, етичні та регуляторні аспекти. Окреслено перспективні напрями розвитку, включно з інтеграцією біодруку з органоїдними і мікрофлюїдними системами, застосуванням штучного інтелекту для прогнозування поведінки клітин і оптимізації параметрів друку, а також створенням біобанків клітин і біоматеріалів для персоналізованої терапії. Отримані результати підкреслюють потенціал 3D-біодруку двошарових конструкцій ендометрію як інноваційного підходу до лікування жіночого безпліддя та відновлення репродуктивного здоров’я.