Біомедична інженерія і технологія, Том 1, № 17

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/73970

Переглянути

Перегляд Біомедична інженерія і технологія, Том 1, № 17 за Ключові слова "biosensors"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Застосування оптоелектронних датчиків для визначення насичення крові киснем
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Данильчик, Юлія Олександрівна; Богомолов, Микола Федорович
    Вимірювання насичення крові киснем має важливе значення для оцінки того, наскільки добре легені та кровоносна система доставляють кисень до органів і тканин тіла. Регулярний моніторинг допомагає контролювати ці стани, забезпечуючи пацієнтам належне лікування та кисневу терапію, коли це необхідно. . У статті представлено огляд сучасних підходів використання оптоелектронних датчиків, які охоплюють як неінвазивні, так і інвазивні технології. Пульсоксиметрія є неінвазивним методом і має вирішальне значення для людей із захворюваннями легенів і серця. Традиційні жорсткі комерційні пульсоксиметри стикаються з обмеженнями, такими як артефакти руху, що впливають на точність вимірювань. Альтернативою може стати заміна жорстких датчиків гнучкою технологією на основі органічних світлодіодів та органічних фотодекторів, пропонуючи такі переваги, як здатність до біологічного розкладання, легкий дизайн і покращений контраст. Однак артефакти руху залишаються проблемою, для подолання якої використовується двоетапний адаптивний алгоритм, що фільтрує шум та покращує стабільність вимірювань. У випадках, коли критично важливі точні дані про гази крові, часто використовуються інвазивні методи. Системи моніторингу крові CDI 500 та CDI 550 є важливими інструментами, які використовується в інтенсивній терапії та хірургічних установах для постійного моніторингу насичення крові киснем у реальному часі. Вони використовують технології вимірювання флуоресценції та відбиття для забезпечення точних вимірювань. Однак фактори, такі як вплив низьких температур та утворення тромбів на датчику, можуть вплинути на продуктивність систем. Для підвищення надійності вимірювань пропонується використання датчиків з гепариновим покриттям, яке зменшує утворення тромбів, зберігаючи функціональність сенсора, і інтеграція зовнішнього теплообмінника, який дозволяє підтримувати необхідну температуру при процедурах штучного кровообігу. Крім того, удосконалення оптоелектронних датчиків, зокрема завдяки використанню кисневочутливих мембран на основі платини-тетра-фтор-феніл-порфірину в оптродах, продемонстрували покращене вимірювання рівня кисню, якість зчитування даних, зменшення шуму і підвищення чутливості датчика
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Перспективи застосування штучного інтелекту в аналізі даних проточної цитометрії
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Крупко, Катерина Михайлівна; Богомолов, Микола Федорович
    Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у проточну цитометрію відкриває нові можливості для автоматизації аналізу даних в онкогематології, що є критично важливим у зв'язку зі зростаючими обсягами складних даних, які необхідно обробляти. Сучасна онкогематологія стикається з викликами, пов'язаними з необхідністю швидкої та точної діагностики, моніторингу захворювань та прогнозування клінічних результатів. Впровадження новітніх технологій, зокрема ШІ, дозволяє підвищити точність та ефективність діагностики, зменшити вплив людського фактора, мінімізувати суб'єктивні похибки та забезпечити відтворюваність результатів. Алгоритми машинного навчання відіграють ключову роль у цьому процесі, оскільки вони можуть бути застосовані для автоматизованої класифікації клітинних популяцій, виявлення рідкісних клітин, ідентифікації біомаркерів та прогнозування клінічних результатів пацієнтів. Це сприяє більш точній і швидкій діагностиці, покращенню стратифікації ризиків та персоналізації лікування. Автоматизований аналіз дозволяє лікарям швидше отримувати інформативні результати, що сприяє ухваленню своєчасних клінічних рішень. Крім того, інтеграція ШІ в онкогематологію узгоджується із сучасними тенденціями цифровізації та персоналізації медицини, спрямованими на підвищення якості медичної допомоги. Таким чином, використання ШІ у проточній цитометрії є перспективним напрямком, який має потенціал суттєво покращити стандарти діагностики та лікування онкогематологічних захворювань, оптимізуючи як процеси аналізу даних, так і результати терапії.