Кафедра інтелектуальної власності та приватного права (ІВПП)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра інтелектуальної власності та приватного права (ІВПП) за Ключові слова "159.96"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Психологічні особливості правосвідомості у студентів юридичного та історичного профілів навчання(2025) Коллі-Шамне, А. В.; Дрібас, С. А.; Гончаров, А. В.Стаття присвячена аналізу психологічних аспектів правосвідомості серед студентів, які навчаються за юридичними та історичними спеціальностями. У роботі розглядаються ключові фактори, що впливають на розвиток правосвідомості у юнаків, які готуються стати фахівцями в галузі права та історії. Зроблено акцент на психологічних характеристиках студентів, що визначають їх ставлення до правових норм й історичного минулого, а також визначено як освітній процес впливає на формування їх правосвідомості. Стаття містить аналіз наукової літератури з психології, права та історії, а також результати емпіричних досліджень, проведених серед студентів вищих навчальних закладів. У роботі підкреслено, що основними критеріями розвитку правової свідомості студентів історико-юридичного профілю є правові знання, рівень правової освіченості, ставлення до правових норм, стійкість правових переконань, ціннісні орієнтації, сформованість правових установок та виявлена у поведінці відповідність чи невідповідність правовим нормам. Відмічено, що в якості критеріїв оцінки ступеня сформованості правової свідомості студентів історико-юридичного профілю можна визначати рівні розвитку кожної з її компонентів: предметний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-оцінювальний та особистісно-змістовний. Результати дослідження підкреслюють важливість інтеграції психологічних знань у процес навчання майбутніх спеціалістів у галузі історії та юриспруденції. Стаття буде корисною для викладання юридичних та історичних дисциплін, студентів цих спеціальностей, а також усіх, хто цікавиться питанням психологічних особливостей формування правосвідомості.Документ Відкритий доступ Розвиток правової свідомості студентів юридичного профілю(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2024-02-27) Гончаров, А. В.; Гончаров, М. В.Стаття присвячена розвитку правової свідомості студентів юридичного профілю. Окресленні основні методологічні підходи до формування правової свідомості майбутніх фахівців у юридичній галузі. Встановлено, що детального аналізу потребують компоненти, що впливають на розвиток правосвідомості, яка визначає орієнтири для осіб, які стикаються з правовими ситуаціями, спонукаючи їх приймати етично й правомірно обґрунтовані рішення психологічних аспектів правосвідомості серед студентів юридичного профілю. Розвиток правової свідомості юристів потребує спеціально організованих заходів, які впливають на різні сфери індивідуальної свідомості, але особливо чутливим до цих суспільних змін є сфера правової свідомості особистості. У роботі розглядаються ключові фактори, що впливають на розвиток правосвідомості у юнаків, які готуються стати фахівцями в галузі права. В залежності від суб’єкта, який виступає як джерело правосвідомості, можна виділити індивідуальну, групову та суспільну правосвідомість. Індивідуальну правосвідомість, яка належить особистості, слід розглядати як взаємозв’язок між суб’єктивним і об’єктивним (індивідуальним та соціальним) аспектами в її свідомості. Правосвідомість у юристів має теоретико-практичний характер, оскільки головною метою їхньої роботи є застосування теоретичних знань (наукових досліджень) на практиці. Право впливає на свідомість відповідних осіб, виконуючи свої функції. Формування правосвідомості юристів вимагає наявності відповідної професійної моралі, системи моральних та морально-правових норм, які регулюють їхні дії та поведінку у професійній діяльності. Основними критеріями розвитку правової свідомості студентів юридичного профілю є правові знання, рівень правової освіченості, ставлення до правових норм, стійкість правових переконань, ціннісні орієнтації, сформованість правових установок та виявлена у поведінці відповідність чи невідповідність праву.