2022
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2022 за Ключові слова "629.7.01"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Знання-орієнтована система для проектування літальних апаратів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Конотоп, Д. І.У цій статті на основі виконаного аналізу та викладених теоретичних підходів предметної галузі «Проектування ЛА на ескізному етапі» запропоновано метод проектування ЛА, який дозволяє математично достатньо ефективно реалізувати процес побудови ЛА, на прикладі ЛА з використанням онтологічного підходу. Підхід дозволяє визначити шляхи формалізації двох основних ситуацій, які мають місце при проектуванні ЛА: послідовного ускладнення та уточнення (низхідне проектування) та послідовного спрощення (висхідне проектування). Запропонована технологія дозволяє суттєво зменшити загальний час проектування ЛА завдяки використанню кількох рівнів декомпозиції моделі. Застосування онтологічного підходу полегшує процес проектування, дозволяє вирішити основні завдання сучасного проектування на різних етапах створення ЛА, узгодити паралельну роботу конструкторів над проектом. Про основні переваги використання онтології проектування ЛА, що розробляються, є: 1) ефективне компактне представлення системи знань предметної галузі «Проектування ЛА» на базі сучасних інформаційних технологій (специфікація та концептуалізація); 2) пошук інформації в системі знань отриманої онтології (отримання довідкової та навчальної інформації); 3) постановка та вирішення необхідних прикладних завдань у рамках даної предметної області (завдання вагового проектування, центрування ЛА); 4) розвиток системи та отримання нових знань або впорядкування існуючих, перевірка їхньої несуперечності, корекція дерева проекту ЛА.Документ Відкритий доступ Моделювання кінцево елементної сітки складних аеродинамічних поверхонь(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Бондаренко, О. М.; Рябіченко, Ж. В.Обрано серпокрильця в якості прототипу орнітоптера із двома степенями вільності крил для моделювання кінцево-елементної сітки на його поверхні. Описано розроблену авторами в одному із загальновідомих програмних середовищ тривимірну поверхневу модель, яка дозволяє одержати координати вибраних точок на поверхні в динаміці руху серпокрильця. Перевірено метод програмування тріангуляції та побудови графічного інтерфейсу користувача як заготовки для власних математичних методів розв‘язання аеродинамічної задачі.