Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС) за Ключові слова "000.428"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Програмна бібліотека обміну даними між процесами(2018-12) Черниш, Андрій Анатолійович; Потапова, Катерина РоманівнаАктуальність теми. Реалізація обміну даними між комп’ютерними системами була завжди нетривіальною задачею для інженерів. При побудові коректної та оптимальної архітектури програмних продуктів важлива чітка читабельність коду програми та швидкість розробки. У сучасний період мають неабияку популярність програмні додатки для онлайн спілкування. Головна їхня суть – швидкий та надійний обмін повідомленнями між користувачами. Процес реалізації обміну даними комп’ютерних систем безупинно розвивається в плані швидкодії та швидкості розробки, проте він також повинен бути зрозумілим для всіх інженерів. В магістерській дисертації описується програмна бібліотека обміну даними між процесами, яка має на меті оптимізацію швидкодії, швидкості розробки, якості та чистоти програмного коду. Об’єктом дослідження є обмін даними між процесами Предметом дослідження є методи та способи обміну даними між процесами засобами реактивного програмування. Мета роботи полягає у розробці програмної бібліотеки обміну даними між процесами засобами реактивного програмування. Методи дослідження. Одним з найважливіших методів дослідження у роботі є аналіз та власне розробка, оскільки магістерська дисертація присвячена вивченню великих об'ємів накопичених знань у питаннях обміну даними між процесами, їх обробці та пошуку шляхів їх вдосконалення. Також, було використано метод абстрагування, що дозволяє виділяти для використання лише певний набір властивостей об'єкта, ігноруючи інші, не важливі для користувача зв'язки та відношення. Наукова новизна роботи полягає в тому, що розроблена програмна бібліотека має вищий рівень абстракції програмного коду обміну даними між процесами, а також містить ширшу функціональність, порівняно з аналогами, завдяки використанню парадигми реактивного програмування. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що запропонована програмна бібліотека реалізована для використання реальними програмними продуктами, що можуть бути впроваджені для реальних комп’ютерних систем. Апробація роботи. Результати роботи пройшли апробацію або знаходяться на стадії публікації на конференціях: XI конференція молодих вчених «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2018-2; V міжнародна науково-технічна Internet-конференція «Сучасні методи, інформаційне, програмне та технічне забезпечення систем керування організаційно-технічними та технологічними комплексами», яка проводилась 22 листопада 2018 р. у Національному університеті харчових технологій. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, п’ятьох розділів, висновків та додатків. У вступі надано загальну характеристику роботи, виконано оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі дослідження та розробки. У першому розділі описується організація процес обміну даними між процесами; розглянуто основні протоколи на різних рівнях моделі OSI; описана теоретична частина таких видів архітектур як: клієнт-серверна архітектура, архітектура REST, протокол HTTP та принципи роботи сокетів; У другому розділі обрано парадигму програмування, згідно з якою розроблена архітектура програмної бібліотеки; описана теоретична частина обраної парадигми реактивного програмування; детальна аргументація використаної мови програмування Kotlin, її актуальність, універсальність та переваги перед іншими мовами. У третьому розділі запропоновано структуру та алгоритми реалізації програмної бібліотеки; описана Domain-Specific Language мовою Kotlin для ініціалізації програмної бібліотеки; наведені поля та методи налаштування конфігурації сокетів для коректної передачі даних у різних варіаціях використання. У четвертому розділі описується методика використання програмної бібліотеки, створеної у даній магістерській дисертації; перечислені основні методи та поля для створення екземпляру сокета, відправки даних, реєстрації власно визначених користувачем подій, а також закриття та видалення екземпляру сокета. У п’ятому розділі наведено приклад використання програмної бібліотеки обміну даними між процесами; описана програмно-апаратна модель реального використання програмного продукту на практиці. У висновках представлено отримані результати проведеної роботи. У додатках наведено фрагменти реалізації програмної бібліотеки, фрагменти прикладу використання програмної бібліотеки, копії публікацій, довідка про впровадження та копії графічних матеріалів. Магістерська дисертація виконана на 87 аркушах, містить 5 додатків та посилання на список використаних літературних джерел з 18 найменувань. У роботі наведено 21 рисунок та 2 таблиці.