Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС)

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/913

Переглянути

Перегляд Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС) за Ключові слова "004.051"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Апаратно-прискорене компонування кадрів з використанням реверсного рендерингу
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Несук, Олександр Олександрович; Потапова, Катерина Романівна
    Актуальність теми обумовлена важливістю раціонального використання графічного ресурсу комп’ютерних систем. Хоча обладнання продовжує стрімко розвиватися, в даний час доступність сучасних графічних процесорів досить низька, через ситуацію на ринку. З метою підвищення ефективності використання графічного ресурсу було розглянуто варіант прискорення відображення кадру на екрані програмним забезпеченням, що робить рішення більш доступним для користувачів. Об’єктом дослідження є рендеринг та швидкість візуалізації кадрів на екрані. Предметом дослідження є алгоритми рендерингу зображень та способи їх покращення. Мета роботи. Метою є розробка ефективного способу підвищення швидкості зміни кадрів на екрані за допомогою апаратного прискорення. Наукова новизна визначена наступними положеннями: 1. Проаналізовано основні методи рендерингу та взаємодія центрального процесора із графічним. 2. Запропоновано спосіб підвищення частоти зміни кадрів за допомогою реверсного рендерингу, що зменшує час, який витрачається на компонування кадру при великій кількості об’єктів, що представляється на екрані. 3. Запропоновано методи реалізації реверсного рендерингу, що обрізує об’єкти перед їх компонуванням, зменшуючи кількість перезаписаних пікселів. В свою чергу, це підвищує частоту зміни кадру. Практична цінність отриманих результатів визначається зменшенням кількості часу яке алгоритм рендерингу витрачає на представлення кадру на екран, що в свою чергу мінімізує навантаження на графічний процесор. Апробація роботи. Матеріали роботи були представлені: 1) Несук О. О., Потапова К. Р. ЗВОРОТНІЙ АЛГОРИТМ ВИВЕДЕННЯ ЗОБРАЖЕННЯ // Priority directions of science and technology development. Abstracts of the 7th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 360-365. 2) Несук О. О., Потапова К. Р. ЗВОРОТНИЙ АЛГОРИТМ РЕНДЕРИНГУ ОБ’ЄКТІВ ЗОБРАЖЕННЯ // Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 377-382) 3) Несук О. О., Потапова К. Р. СПОСІБ ПРОГРАМНО ПРИСКОРЕНОГО ВІЗУАЛЬНОГО ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ // XIV наукова коференція магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп'ютинг» ПМК – 2021 (Київ, 17-19 листопада 2021р.) Pp. 316-321 4) К. Р. Потапова, О. О. Несук, О.В. Тарасенко-Клятченко ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ГРАФІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ З УРАХУВАННЯМ АПАРАТНО ПРИСКОРЕНОГО ПІДХОДУ // вчені записки національного університету імені В.І.Вернадського / Серія: Технічні науки. Pp. 120-124 Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків. У вступі подано актуальність теми роботи, сформульовано мету та задачу досліджень. У першому розділі розглянуто основні положення про графічні процесори, описані методи взаємодії з ними. У другому розділі наведено опис та результати дослідження існуючих алгоритмів рендерингу. У третьому розділі описані способи реалізації алгоритму для зворотного рендерингу зображень, які використовуються для прискорення роботи графічного процесора, а також порівняння його роботи із існуючими алгоритмами. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 84 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Засоби автоматизації процесів зрошення сільськогосподарських культур
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Брославський, Ротислав Михайлович; Дробязко, Ірина Павлівна
    Актуальність теми. В умовах експоненціального зростання світового населення, скорочення сільськогосподарських угідь та виснаження обмежених природних ресурсів, потреба у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур набула критичного значення. IoT рішення спрямоване на те, щоб допомогти фермерам подолати розрив між попитом та пропозицією, забезпечуючи високу врожайність, прибутковість та захист навколишнього середовища. Розумне сільське господарство, засноване на IoT, дозволить виробникам і фермерам зменшити кількість відходів і підвищити продуктивність, починаючи від кількості використаних добрив і закінчуючи кількістю поїздок сільськогосподарської техніки на поле, а також дозволить ефективно використовувати такі ресурси, як воду, електроенергію тощо. А при повністю автономній системі фермери зможуть здійснювати моніторинг стану поля з будь-якого місця без фізичного втручання наприклад, при зниженні рівня вологості ґрунту система запустить процес його зрошення навіть при аварійному відключенні від загальної електромережі. Землеробство з використанням автономної IoT системи економить ресурси і оптимізацує вирощування сільськогосподарських культур у порівнянні з традиційним підходом. Об’єктом дослідження засоби автоматизації процесів зрошення сільськогосподарських культур. Предметом дослідження є способи та засоби побудови автономної IoT системи моніторингу сільськогосподарських культур. Мета роботи: створення сучасної автономної IoT системи моніторингу процесу зрошення сільськогосподарських культур, яка забезпечує високу енергоефективність та надійність за умов аварійних відключень від централізованої електромережі. Наукова новизна полягає в наступному: 1. На основі аналізу існуючих рішень запропоновано узагальнений підхід до побудови автономної системи, визначено структуру системи, функціональність її компонентів. 2. Запропоновано алгоритм системи живлення що дозволяє штатно функціонувати системі в аварійних ситуаціях. Практична цінність: Створена автономна IoT система моніторингу сільськогосподарських культур дозволяє автоматизувати процеси моніторингу за сільськогосподарськими культурами, зменшити витрати на використання добрив, кількість поїздок сільськогосподарської техніки на поле, а також ефективно використовує такі ресурси, як воду, електроенергію. IoT платформа забезпечує гнучкість системи при її модифікації, що, у свою чергу, дозволяє модернізувати і налаштовувати системи під різні потреби фермера і різні сільськогосподарські культури. Система стійка до аварійних ситуацій таких, як відключення живлення від загальної електромережі. Апробація роботи. Результати одного з методів покращення обробки були представлені на ХV науково-практичній конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2022 (Київ, 16 листопада 2022 р.), а також на IX міжнародна науково-технічна internet-конференція сучасчні методи, інформаційне програмне та технічне забезпечення системи керування організаційно-технічними та технологічними комплексами (Київ 25 листопада, 2022 р.) Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень. У першому розділі виконано аналіз IoT в сільському господарстві, а також порівнюються джерела автономної енергії. У другому розділі виконано аналіз технологій для побудови системи, вибір інструментів для побудови інтерфейсу. Описуються основні модулі системи та їхнє підключення, також порівнюються протоколи зв’язку між модулями Arduino. У третьому розділі описано систему автоматизації процесів зрошення сільськогосподарських культур та її реалізація на базі платформи Arduino, описуються основні модулі системи, та принцип роботи платформи з модулями. Представлено алгоритм “сон/пробудження”. У четвертому розділі проведено дослідження ефективності розробленої автономної IoT системи моніторингу сільськогосподарських культур. У висновках представлені результати роботи. Робота представлена на 80 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Спосіб планування задач у системах реального часу на основі модифікованого алгоритму РD2
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Поліщук, Андрій Валерійович; Зайцев, Володимир Григорович
    Актуальність теми. Сучасне програмне забезпечення відрізняється надзвичайно великою кількістю обчислень при обробці великих масивів даних. Ці складні алгоритми в поєднанні з вимогами реального часу вимагають, щоб завдання виконувались паралельно, і бути виконані в межах визначених часових обмежень. Для виконання таких вимог потрібна складна багатоядерна обчислювальна система. Таким чином з’являється проблема, яка полягає в плануванні цих завдань у режимі реального часу в багатоядерній системі. Для вирішення такої непростої задачі необхідно дослідити та глибоко проаналізувати різні алгоритми, планування задач, їх особливості, сильні сторони та недоліки, щоб досягти найбільшої ефективності роботи системи реального часу. Важливим параметром є накладні витрати які представляють додатковий час, який витрачається на виконання кожного завдання алгоритму планування. Таким чином для побудови ефективно працюючої системи реального часу, яка задовольняє жорстким часовим вимогам треба дізнатися та порівняти параметри різних алгоритмів планування, для того, щоб раціонально розподіляти задачі між багатьма ядрами у багатопроцесорних системах. Об’єктом дослідження є планування задач у системах реального часу. Предметом дослідження є алгоритми планування. у системах реального часу. Мета роботи: модифікація алгоритму PD2 шляхом гібридизації з альтернативними рішеннями для покращення його продуктивності. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Покращення роботи алгоритму за допомогою гібридної модифікації що дозволяє покращити ефективність та зменшити накладні витрати. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що запропонований метод дозволяє зменшити накладні витрати та витрати на планування. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на 2 конференціях, а саме: XІV науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2021 (Київ, 17-19 листопада 2021 р.) та XII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ЕКОНОМІКА ТЕХНІКА, ОСВІТА”, 11-12 листопада 2021 Київ, Україна. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику. Обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їхнє впровадження. У першому розділі наведено теоретичні відомості, які необхідні для розуміння предметної області. У другому розділі проводиться опис існуючих алгоритмів планування, аналіз їх переваг та недоліків. У третьому розділі описується модифікація алгоритму PD2. У четвертому розділі проводиться якісний аналіз та порівняння ефективності роботи модифікованого алгоритму PD2 з існуючими. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 80 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.