У статті розглядається суспільна діяльність Миколи Хвильового - письменника, творчість якого досліджував Ю.Шевельов, - у історико-політичному контексті. Увагу сфокусовано і на ширшій проблемі - взаємодії митця і влади тоталітарної держави. Спираючись на багатий архівний матеріал, автор представляє природу цієї взаємодії та характер її впливу на українську інтелігенцію у довоєнний період, висвітлює коріння феномену розстріляного відродження. Відповідно, своє історичне обгрунтування і пояснення дістають причини реалізації інтелектуального потенціалу учених калібру Ю.Шевельова поза межами України.