Магістерські роботи (ФМ ІФФ)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/21820

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Відкритий доступ
Ab – initio моделювання атомної та електронної будови сплаву TiZrHfCoNiCu
(2018) Макєєв, Євген Володимирович; Холмська, Ганна Дмитрівна
Розрахована атомна будова модельної структури Ti9Zr9Hf9Co9Ni9Cu9 симетрії В2. Встановлено, що довжини міжатомних звязків значно відрізняються від довжин в ідеальній гратці ОЦК типу, що призводить до більших зміщень атомів з ідеальних положень. Показано, що причиною викривлень кристалічної гратки структури Ti9Zr9Hf9Co9Ni9Cu9 є сильна міжатомна взаємодія атомів Ti з атомами Co, Ni і Cu. Характерною особливістю цих взаємодій є значно менша довжина звязку Ti – B (B = Co, Ni, Cu) в порівнянні з довжинами звязку Zr – B та Hf – B. Методом псевдопотенціалу розраховані енергії звязку атомів Co, Ni та Cu в модельних структурах А8В8 (А = Ti, Zr, Hf; B = Co, Ni, Cu). Встановлено, що у всіх структурах найбільшу енергію звязку має атом Со (-8,1 ÷ -8,5 еВ), а найменшу атом Cu (-5,1÷ -5,4 еВ).
Відкритий доступ
Визначення температурної стійкості та механічних властивостей срібних нанотрубок методом молекулярної динаміки
(2018) Солдатенко, Сергій Миколайович; Іващенко, Євген Вадимович
Вперше досліджено термічну стабільність та механічні властивості структури ГЦК СНТ, що має [110] орієнтацію. Міцність наноструктур сильно залежить від діаметру та геометрії їх поперечного перерізу. Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати і встановлені фізичні закономірності дозволяють прогнозувати поведінку нанотрубок при експлуатації і, залежно від необхідних властивостей, обрати потрібні розмір і структуру нанотрубок.
Відкритий доступ
Вплив вмісту алюмінію на температурну чутливість механічних властивостей сплавів на основі інтерметаліду TiAl
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Прокопчук, Максим Дмитрович; Холявко, Валерія Вікторівна
Встановлено що, всіх сплавах спостерігається майже однаковий вміст β0 фази та збільшення вмісту γ фази зі збільшенням вмісту алюмінію. Всі сплави мають ламельну структуру з α2+ γ фази яка утворилася під час розпаду високотемпературних фаз β та α. Для матеріалів з 47 % Al спостерігається кореляція з результатами РЕМ. Для сплавів з 44 % Al ступінь відповідності менший особливо для бета фази. В досліджених зразках швидкість зміцнення постійно зменшується із зростанням деформації аж до моменту руйнування. В усіх випадках при однаковому ступеню деформації значення швидкості зміцнення сплавів з 44 % Al значно вищі, ніж у сплавів з 47 % Al. Термічна стабільність сплавів 47 % Al підтверджує їх перспективність використання в заданих умовах експлуатації. В данному класі матеріалів з 47 % Al відбувається локалізація напружень за рахунок двійників, що призводить до збільшення пластичності.
Відкритий доступ
Вплив вільної поверхні на дифузійні характеристики поверхневих шарів Pt
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Магера, Віктор Вікторович; Конорев, Сергій Ігорович
Магістерська дисертація: 77 с., 17 табл., 17 рис., 37 джерел. Об’єкт дослідження – процеси структурних змін в моделі Pt під дією вільної поверхні для граней (100), (110), (111) при температурах 1400 К, 1500 К та 1600 К, та їх вплив на дифузійні характеристики в поверхневих шарах. Мета роботи – теоретично дослідити вплив вільної поверхні на дифузійні характеристики в поверхневих шарах Pt при температурах 1400 K, 1500 K та 1600 K. Методи дослідження – метод молекулярної динаміки (МД). Для теоретичного дослідження впливу вільної поверхні на дифузійні характеристики в поверхневих шарах Pt була обрана методика створення моделей плоскошаруватих систем з вільною поверхнею. Було створено 9 моделей (3 грані, 3 температури) і проведено моделювання методом МД з використанням MEAM потенціалу за допомогою програмного забезпечення LAMMPS. Використовуючи результати моделювання була досліджена зміна дефектності структури під впливом вільної поверхні для граней (001), (011), (111) Pt. Для аналізу ступеня дефектності в приповерхневих відрелаксованих шарах були побудовані та проаналізовані: розподіл вакансій по шарах, обраховані напруження для кожної грані. Дослідження проводились при температурах 1400 K, 1500 K і 1600 K.
Відкритий доступ
Вплив додаткових шарів Tb і Mn на термічно-індуковане формування структури тонких плівок FePt
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Трубчанінова, Дар’я Ігорівна; Владимирський, Ігор Анатолійович
Магістерська дисертація: 77 сторінок, 15 таблиць, 26 рисунків, 4 формули, 42 літературних джерела. Об'єкт досліджень: нанорозмірні плівкові композиції FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10нм)/FePt(15нм), осаджені методом магнетронного розпорошення на термічно-окиснені кремнієві підкладинки SiO2(100нм)/Si(001). Предмет дослідження: процеси структурно-фазових перетворень та упорядкування у нанорозмірних плівкових композиціях FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10 нм)/FePt(15нм). Мета роботи:дослідження закономірностей термічно-індукованого дифузійного фазоутворення в нанорозмірних плівкових композиціях FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10нм)/FePt(15нм) в процесі їхньої термічної обробки у вакуумі. Методи дослідження: рентгеноструктурний фазовий аналіз, мас-спектрометрія вторинних іонів. Результати досліджень та їх новизна: виявлено, що після осадження плівкових композицій FePt, FePt/Tb/FePt та FePt/Mn/FePt в їхній структурі формується невпорядкована фаза A1-FePt. В процесі відпалу відбувається формування впорядкованої фази L10-FePt за температури 550 °С у зразках FePt/Mn/FePt та FePt. При відпалі плівкової композиції FePt/Tb/FePt за температури 550 °С в її структурі утворюється проміжна інтерметалідна фаза Pt2Tb. Прикладання зовнішнього магнітного поля в процесі термічної обробки обумовлює прискорення процесу впорядкування кристалічної структури досліджуваних плівкових матеріалів.
Відкритий доступ
Вплив дробоструменевої обробки на структуру та властивості Al- та Cu- електроіскрових покриттів на сталі ХВГ
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Сенчук, Дмитро Сергійович; Лобачова, Галина Геннадіївна
Магістерська дисертація: 94 сторінок, 31 рисунок, 17 таблиць, 65 літературних джерел. Обєкт дослідження: поверхневі шари сталі ХВГ після нанесення міді(Cu) і алюмінію(Al) методом електроіскрового легування та дробоструменевої обробки. Мета роботи: дослідження кінетики формування, структури, мікротвердості, зносостійкості, фазового складу покриттів на сталі ХВГ після електроіскрового легування (міддю, алюмінієм) та впливу на них дробоструменевої обробки. Методи досліджень: гравіметричний, мікроструктурний, мікродюрометричний, рентгеноструктурний аналіз та випробовування на зносостійкість. Результати досліджень: встановлено, що електроіскрове легування сталі ХВГ Al- та Cu-анодами дозволяє створити покриття товщиною 10 мкм до 24 мкм з мікротвердістю (4,6 - 7) ГПа внаслідок утворення твердих розчинів матеріалів електродів. Після проведення дробоструменевої обробки отримані більш рівномірні покриття та змінений розподіл мікротвердості у поверхнеому шарі сталі ХВГ. Для алюмінієвого покриття мікротвердість зростає від 4,9 ГПа до 12,4 ГПа. У мідного зразка мікротвердість зростає від 4,6 ГПа до 7 ГПа. Нанесення електроіскрового покриття разом з дробоструменевою обробкою підвищують зносостійкість мідного покриття у 7,6 разів, алюмінієвого у 15,2 рази відносно сталі ХВГ.
Відкритий доступ
Вплив дробоструменевої та ударної обробки на структуру та властивості Cr-Ni електроіскрових покриттів на сталі 45
(2018) Мелашенко, Костянтин Вадимович; Лобачова, Галина Геннадіївна
Отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів після процесу електроіскрового легування та механічної (ударної та дробоструменевої) обробки на повітрі можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів, що працюють в умовах екстремальних навантажень.
Відкритий доступ
Вплив йонного опромінення на структурно-фазові перетворення в тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr при термічному відпалі
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Грищенко, Вікторія Андріївна; Волошко, Світлана Михайлівна
Магістерська дисертація: 81 сторінка, 41 рисунків, 12 таблиць, 38 літературних джерел. Об’єкт досліджень:структурно-фазові перетворення в наношарових композиціях Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr за умов вакуумного термічного відпалу та з додатковою йонно-плазмовою обробкою. Мета роботи: дослідження особливостей впливу попередньої йонно-плазмової обробки на структурно-фазові перетворення у тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Crза умов термічного відпалу. Методи дослідження: мас-спектрометрія вторинних йонів, трансмісійна електронна мікроскопія, in-situ високоенергетична електронна дифракція. Досліджено особливості формування структури та фазового складу систем Cu/Cr, Ni/Cr та Ni/Cu/Cr при відпалі у вакуумі у широкому температурному інтервалі. Тонкоплівкові композиції були одержані шляхом термічного випаровування у вакуумі і, в подальшому, піддавалися йонно-плазмовій та термічній обробці до температур 690 °C. Після обробки плівки досліджено методами мас-спектрометрії вторинних йонів, трансмісійною електронною мікроскопією, in-situ високоенергетичною електронною дифракцією. Зафіксовано розвиток окисно-відновних процесів, які ефективно контролюються шляхом використання додаткового плазмового оброблення плівок. Йонний низькоенергетичний вплив стабілізує структуру досліджуваних систем шляхом гальмування процесів рекристалізації.
Відкритий доступ
Вплив легування оловом на структуру та механічні властивості сплавів на основі Ti–12% Mo
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Мурашко, Андрій Миколайович; Демченко, Леся Дмитрівна
Магістерська дисертація: 87 сторінок, 22 рисунки, 16 таблиць, 63 літературних джерел Об’єкт дослідження – потрійні функціональні сплави Ti–Mo–Sn з різним вмістом олова. Предмет дослідження – вплив легування оловом при постійній концентрації молібдену на рівні 12 % на структурні зміни і механічну поведінку потрійного титанового славу, отриманого комбінованим методом Методи дослідження – рентгеноструктурний аналіз, мікроструктурний аналіз, оптична металографія. Результати дослідження та їх новизна – встановлено, що висока пластичність з високою швидкістю деформаційного зміцнення, властива потрійним сплавів Ti–12 % Mo–хSn з концентрацією олова в діапазоні (1–8)% досягається завдяки одночасному протіканню процесів індукції мартенситу деформації з трансформацією ОЦК в орторомбічну гратку і двійникування в полі одновісного розтягуючого напруження. Підвищення змісту олова понад 8 % викликає зміну механізму деформування, що приводить до крихкого руйнування в результаті дислокаційного ковзання
Відкритий доступ
Вплив матеріалів анодів (W, Cr, C) на структуру і властивості сталі 40Х13 при послідовному електроіскровому легуванні
(2018) Вознюк, Олександра Володимирівна; Іващенко, Євген Вадимович
Об’єкт дослідження – поверхневі шари сталі 40Х13, отримані електроіскровим легуванням анодами вольфраму, хрому та графіту на повітрі. Метою даної роботи є дослідження будови та властивостей поверхневих шарів сталі 40Х13 після електроіскрового легування (ЕІЛ) вольфрамом, хромом і вуглецем в різній послідовності. Методи дослідження – мікроструктурний, мікродюрометричний, гравіметричний, рентгеноструктурний, випробування на зносостійкість. Продемонстрована можливість створення зміцнених покриттів електроіскровим легуванням сталі 40Х13 за схемами W-Cr-C, W-C-Cr, Cr - W- Cта Сr-C-W (з мікротвердістю до 7 ГПа – 11,6 ГПа) товщиною від 15 мкм до 30 мкм. Зафіксовано, вплив послідовності нанесення вольфраму, хрому та графіту в процесі електроіскрового легування сталі 40Х13 на кінетику формування легованого шару, структуру та фазовий склад, поверхневу мікротвердість та стійкість до зношування. Виявлено, що найбільшу зносостійкість має легований шар при послідовності легування Cr-W-C (в 3,6 разів в порівнянні з необробленим зразком), а найвищу мікротвердість (11,6 ГПа) – легований шар після ЕІЛ сталі в послідовності W-C-Cr. Практичне значення: отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів в результаті електроіскрового легування можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів.
Відкритий доступ
Вплив напруженого стану на процеси впорядкування у нанорозмірних плівкових композиціях [Pt/Fe]4 на підкладках SiO2/Si(001) та Al203(10ī0)
(2018) Стаднічук, Богдан Валентинович; Вербицька, Тетяна Іванівна
Актуальність теми: дослідження впливу напруженого стану у плівкових композиціях [Pt/Fe]4 на підкладках SiO2/Si(001) та Al203[10ī0] має практичне значення для розробки нових матеріалів, перспективних у якості носіїв надщільного магнітного запису. Мета роботи: дослідження формування фазового складу та структури в нанорозмірних плівкових композиціях [Pt/Fe]4 на підкладках SiO2/Si(001) та Al203[10ī0] при швидкому термічному відпалі в атмосфері азоту. Об’єкт дослідження: термічно активовані процеси фазоутворення в нанорозмірних плівкових композиціях [Pt/Fe]4 на підкладках SiO2/Si(001) та Al203[10ī0]. Предмет дослідження: фазовий склад, структура та магнітні властивості нанорозмірних плівок [Pt/Fe]4. Методи дослідження: рентгеноструктурний фазовий аналіз (Rigaku Ultima IV), атомно силова мікроскопія, SQUID - магнітометрія. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: 1. Визначено вплив типу підкладок (SiO2/Si, сапфір) на структуру та процеси фазоутворення в багатошарових плівкових композиціях [Pt/Fe]4. 2. Встановлено, що в процесі швидкого термічного відпалу в атмосфері N2 за температур відпалу 500 °С – 700 °C в багатошаровій плівковій композиції [Pt/Fe]4 на SiO2/Si формується більша кількість впорядкованої фази L10-FePt з орієнтацію зерен в напрямку [001] перпендикулярно площині плівки з кращими магнітними властивостями.
Відкритий доступ
Вплив рідинного середовища з порошковими включеннями на структуру та властивості Cr-Ti електроіскрових покриттів на сталі 40Х13
(2018) Гурська, Вікторія Миколаївна; Лобачова, Галина Геннадіївна
Магістерська дисертація: 96 сторінок, 33 рисунки, 18 таблиць, 47 джерел. Об’єкт дослідження – процес формування структури та складу поверхневих шарів на сталі 40X13 при ЕІЛ титаном та хромом в рідинних середовищах з порошковими включеннями (графіту та карбідів). Мета роботи: дослідження впливу складу рідинних середовищ з порошковими включеннями під час послідовного ЕІЛ титаном, хромом на структуру та властивості поверхневих шарів сталі 40Х13. Методи дослідження: мікроструктурний, рентгеноструктурний, мікрорентгеноспектральний, мікродюрометричний аналіз та електронна мікроскопія. Виявлено комплексний вплив рідинного середовища з порошковими компонентами (графіт, карбіди ТiС або Cr3C2) та металів анодів (Тi та Cr) на структуру та мікротвердість поверхневої зони сталі 40Х13 після ЕІЛ. Зазначені обробки приводять до формування легованих шарів товщиною (20 – 35) мкм з мікротвердістю (8,2 – 12,43) ГПа. Отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів сталі 40Х13, отримані електроіскровим легуванням в рідинних середовищах з порошковими включеннями, можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів, що працюють в умовах екстремальних навантажень, а також робочих поверхонь ріжучого інструменту.
Відкритий доступ
Вплив температури ізотермічного гартування на технологічні та механічні властивості бейнітного чавуну
(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-05) Коваленко, Марина Вадимівна; Холявко, Валерія Вікторівна
Об’єкт дослідження — міцністні та демпфуючі параметри бейнітного високоміцного чавуну та їх залежність від температури ізотермічного гартування. Мета роботи — визначити вплив різних температур ізотермічного гартування на рівень псевдопружності бейнітного високоміцного чавуну. Методи дослідження — випробовування на ударний згин, вимірювання мікротвердості, циклічні навантаження, фрактографічний аналіз поверхні зламу, квазістатичний метод визначення демпфуючих характеристик. Температура ізотермічного гартування впливає на псевдопружну поведінку високоміцного чавуну в умовах циклічних навантажень, оскільки в діапазоні від 280 °С до 400 °С утворюється бейнітна структура із значною кількістю залишкового аустеніту. Останній, у свою чергу, схильний до розпаду під дією пластичної деформації з утворенням мартенситної фази, яка має вищі показники міцності. Таке перетворення сприяє підвищенню експлуатаційних властивостей виробів, що працюють в умовах складного навантаження, зокрема змінних деталей землеоброблювальної техніки.
Відкритий доступ
Вплив швидкості руху крайових дислокацій на взаємодію з міжвузельними атомами в металах з кубічною граткою
(2018) Солдатенко, Оксана Михайлівна; Іващенко, Євген Вадимович
Створено тривимірну молекулярно-динамічну модель, яка дозволяє на атомному рівні досліджувати рух дислокацій та їх взаємодію з точковими дефеками. На основі отриманої моделі досліджено взаємодію дислокації, що рухається під дією зовнішнього навантження, з власним міжвузельним атомом. Встановлено, що дислокація є рухомою пасткою для міжвузельних атомів. Досліджено залежність коефіцієнта самодифузії в залізі від температури та швидкості деформації та встановлено, що при великих швидкостях деформації, вплив температури на процеси масопереносу виражений в значно меншій мірі, ніж вплив швидкості деформації.
Відкритий доступ
Вплив швидкості та часу шліфування поверхні сталі Ст3 на контактну температуру
(2018) Шептуля, Андрій Олександрович; Балахонова, Наталія Олександрівна
Об’єкт дослідження – процес швидкісного шліфування поверхні зразка із сталі Ст3. Мета роботи – експериментальне та теоретичне визначення таких параметрів швидкісного шліфування зразка із сталі Ст3, при яких будуть відсутні припіки поверхні і не погіршиться твердість поверхні зразка. Методи дослідження: чисельний розв’язок одновимірного рівняння теплопровідності; металографічний та дюрометричний аналіз, інтеферометрія. З теоретичної побудови розподілу температурного поля за товщиною зразка та візуального огляду зразків з Ст3, відшліфованих кругами з електрокорунду КПП 1, з’ясовано, що припік може спостерігатись: для кругів P60, Р80 та Р120 при швидкості шліфування 54 м/с протягом 40 с, 31 с та 38 с, відповідно. Для зазначених кругів при швидкості шліфування 80 м/с протягом 31с, 27 та 32 с, відповідно. З'ясовано, що твердість, порівняно з початковим станом, змінювалась тільки при шліфуванні зі швидкістю 80 м/с. Практичне значення одержаних результатів: результати проведеного дослідження стосовно визначення безприпікового швидкого шліфування поверхні сталі можуть бути застосовані для якісного шліфування поверхонь сталей звичайної якості та ремонту виробів із неї. Галузі застосування: технології виробництва і ремонту, матеріали для будівництва.
Відкритий доступ
Дефектно-градієнтно-індукований масоперенос у тонких шарах 3d-металів
(2018) Перваков, Микола Олександрович; Волошко, Світлана Михайлівна
Окиснювальна здатність зовнішньої поверхні тонких плівок ванадію визначається дальнодіючим впливом структури перехідного шару на межі поділу з підкладинкою і залежить від типу кристалічних граток плівки та підкладинки і ступеня невідповідності між ними; аморфна структура такого перехідного шару гальмує процеси окиснення. Інтенсивність термічного окиснення плівок ванадію є максимальною для випадку дефектно-градієнтно-індукованого механізму масопереносу кисню: формування текстури в напрямку, перпендикулярному до зовнішньої поверхні, створює повздовжні дефектні шляхи з границь зерен та потрійних стиків границь зерен для прискореної дифузії кисню. Низькоенергетичне іонне опромінення зовнішньої поверхні багатошарових нанорозмірних композиції Ni/Cu/V/Si(001) та Ni/Cu/Cr/Si(001) при певних порогових значеннях енергії та часу обробки (1400 еВ, 10 хв) ініціює перебіг процесів масопереносу між компонентами в об’ємі зразка за дефектно-градієнтно-індукованим механізмом. Наявність градієнту концентрації дефектів по товщині плівкового матеріалу виступає в якості додаткової до градієнту концентрації рушійної сили дифузійного масопереносу. Низькоенергетична іонна активація поверхні нанорозмірних плівкових композицій на основі 3d-металів в інтервалі енергій 600 еВ – 800 еВ та тривалостей обробки 20 хвилин – 30 хвилин дозволяє досягти суттєвого зменшення концентрації оксидів основних компонентів і підвищення корозійної стійкості.
Відкритий доступ
Дифузійне формування структури і фазового складу в плівкових композиціях Pt/Tb/Fe
(2018) Пефті, Дмитро Володимирович; Владимирський, Ігор Анатолійович
При відпалі до температури 280 °С перебіг процесів взаємної дифузії обумовлює формування хімічно невпорядкованої фази A1-FePt з вихідних шарів окремих компонентів Fe та Pt. Подальше підвищення температури термічної обробки приводить до ініціалізації процесу впорядкування і утворення хімічно впорядкованої фази L10-FePt вже при 500 °С. Показано, що в температурному інтервалі 215 °С – 500 °С в структурі плівкової композиції Pt/Tb/Fe існує проміжна інтерметалідна фаза Pt2Tb. При відпалі у вакуумі за температури 280 °С тербій дифундує у напрямку поверхні плівкового композиції, а при подальшій термічній обробці до 400 °С окислюється з утворенням оксиду TbO2.
Відкритий доступ
Дифузійні процеси і структурно-фазові перетворення при низькотемпературній термічній обробці плівкових композицій Pt/Fe/Au/Pt/Fe
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Гаврилюк, Вадим Вікторович; Владимирський, Ігор Анатолійович
Магістерська дисертація: 85 сторінок, 29 рисунків, 12 таблиць, 50 літературних джерел. Об’єкт досліджень – перебіг термічно-індукованих дифузійних процесів і структурно-фазових перетворень в нанорозмірних плівкових композиціях Pt/Fe/Au/Pt/Fе. Метою роботи є дослідження закономірностей термічно-індукованого дифузійного формування структури та фазового складу плівкових композицій Pt/Fe/Au/Pt/Fe при низькотемпературних відпалах у вакуумі. Методи дослідження – рентгеноструктурний фазовий аналіз, чотиризондовий метод вимірювання електричного опору, мес-спектрометрія вторинних нейтральних частинок, мас-спектрометрія вторинних іонів. Досліджувані плівкові композиції отримано методом магнетронного осадження на підкладинки термічно окисненого монокристалічного Si(001) і піддано наступній низькотемпературній термічній обробці у вакуумі за різних фізико-технологічних параметрів. Плівкові матеріали після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу, in-situ резистометрії, мас-спектрометрії вторинних нейтральних частинок та мас-спектрометрії вторинних іонів. Робота є актуальною оскільки плівкові матеріали на основі впорядкованої фази L10-FePt можуть бути використані в якості носія магнітного запису з надвисокою щільністю. Введення Au в плівкові композиції на основі FePt може сприяти збільшенню коерцитивної сили фази L10-FePt за рахунок зменшення обмінної взаємодії між сусідніми феромагнітними зернами в результаті їх ізоляціїї немагнітним Au. Також введення додаткового шару Au може обумовлювати зміну температурних інтервалів структурно-фазових перетворень в досліджуваних плівкових композиціях. В той самий час, закономірності дифузійного формування фазового складу при відпалах плівкових композицій Pt/Fe з додатковими шарами легуючих елементів не можна вважати такими, що встановлені повною мірою.
Відкритий доступ
Комплексна електроіскрова та іонно-плазмова обробка сталі 40Х13
(2018) Боришкевич, Віталій Юрійович; Іващенко, Євген Вадимович
Виявлено, можливість створення функціональних покриттів на сталі 40Х13 методами комплексної обробки (ЕІЛ+ІА та ІА+ЕІЛ), будова яких складаються з тонкого (10-20) мкм легованого (Fe, Cr, Ti) шару з мікротвердістю (8 – 11) ГПа та азотованого підшару протяжністю (40 -160) мкм і мікротвердістю (7 - 4,5) ГПа.
Відкритий доступ
Комплексний вплив електроіскрового легування Cr, Ti, C та дробоструменевої обробки на структуру та властивості сталі 40Х13
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Мельниченко, Іван Русланович; Іващенко, Євген Вадимович
Магістерська дисертація: 91 сторінок, 21 рисунки, 13 таблиць, 47 літературних джерел. Мета роботи: дослідження впливу комплексної обробки на мікроструктуру, мікротвердість та фазовий склад поверхневих шарів сталі 40Х13, одержаних електроіскровим легуванням Cr – C – Ti у різній послідовності та наступним дробоструменевим зміцненням. Методи дослідження: мікроструктурний, мікродюрометричний, гравіметричний та рентгеноструктурний. Обє’кт дослідження: поверхневі шари сталі 40Х13, отримані електроіскровим легуванням хромом, вуглецем та титаном та наступним дробоструменевим зміцненням. Встановлений ефект впливу дробоструменевої обробки на зростання мікротвердості зміцненого шару отриманого при ЕІЛ Cr – C – Ti від 12,4 ГПа до 14 ГПа а також збільшення мікротвердості підшару до 4,3 ГПа. Практичне значення: отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів після процесу електроіскрового легування та механічної (дробоструменевої) обробки на повітрі можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів, що працюють в умовах екстремальних навантажень.

Переглянути

Перегляд Магістерські роботи (ФМ ІФФ) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування