Видобування солі в Галичині (1867–1914)
Вантажиться...
Дата
2022
Автори
Клапчук, В. М.
Польова, Л. В.
Новосьолов, О. В.
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Метою роботи є встановити основні особливості видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорської імперії. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні
методи моделювання. Вперше було комплексно проаналізовано видобування
солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині,
Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів — 5,9;
Бохня — 14,5; Вєлічка — 42,7; Делятин — 4,0; Долина — 4,9; Дрогобич —
4,8; Калуш — 3,8; Косів — 4,3; Лацко — 6,2; Ланчин — 4,0; Стебник — 6,7.
Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість
і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив
дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р.
вартість галицької солі досягла: кам’яної — 4,5 млн, кухонної — 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму
237 млн зол. ринських. Чистий дохід — 210 млн зол. ринських. Питома вага
Галичини у соляній промисловості Австро-Угорської імперії становила 44%.
Опис
Ключові слова
соляне джерело, шахта, ропа, сіль, солеварня, salt, mine, brine, salt spring, saltwork
Бібліографічний опис
Клапчук, В. М. Видобування солі в Галичині (1867–1914) / В. М. Клапчук, Л. В. Польова, О. В. Новосьолов // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2022. – Вип. 55. – С. 71-87.