Видобування солі в Галичині (1867–1914)
Вантажиться...
Дата
2022
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Метою роботи є встановити основні особливості видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорської імперії. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні
методи моделювання. Вперше було комплексно проаналізовано видобування
солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині,
Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів — 5,9;
Бохня — 14,5; Вєлічка — 42,7; Делятин — 4,0; Долина — 4,9; Дрогобич —
4,8; Калуш — 3,8; Косів — 4,3; Лацко — 6,2; Ланчин — 4,0; Стебник — 6,7.
Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість
і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив
дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р.
вартість галицької солі досягла: кам’яної — 4,5 млн, кухонної — 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму
237 млн зол. ринських. Чистий дохід — 210 млн зол. ринських. Питома вага
Галичини у соляній промисловості Австро-Угорської імперії становила 44%.
Опис
Ключові слова
соляне джерело, шахта, ропа, сіль, солеварня, salt, mine, brine, salt spring, saltwork
Бібліографічний опис
Клапчук, В. М. Видобування солі в Галичині (1867–1914) / В. М. Клапчук, Л. В. Польова, О. В. Новосьолов // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2022. – Вип. 55. – С. 71-87.