https://ela.kpi.ua/handle/123456789/7454| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Чернега, Д. Ф. | - |
| dc.contributor.author | Нещадим, В. М. | - |
| dc.contributor.author | Кудь, П. Д. | - |
| dc.contributor.author | Іванченко, Д. В. | - |
| dc.contributor.author | Chernega, D. F. | - |
| dc.contributor.author | Neschadim, V. N. | - |
| dc.contributor.author | Kud, P. D. | - |
| dc.contributor.author | Ivanchenko, D. V. | - |
| dc.contributor.author | Чернега, Д. Ф. | - |
| dc.contributor.author | Нещадим, В. М. | - |
| dc.contributor.author | Кудь, П. Д. | - |
| dc.contributor.author | Иванченко, Д. В. | - |
| dc.date.accessioned | 2014-05-07T15:02:23Z | - |
| dc.date.available | 2014-05-07T15:02:23Z | - |
| dc.date.issued | 2013 | - |
| dc.identifier.citation | Способи створення пошарової системи із рудно-флюсо-паливних композицій з підвищеним вмістом твердого палива / Д. Ф. Чернега, В. М. Нещадим, П. Д. Кудь, Д. В. Іванченко // Наукові вісті НТУУ «КПІ» : науково-технічний журнал. – 2013. – № 6(92). – С. 73–77. – Бібліогр.: 7 назв. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/7454 | - |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.source | Наукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журнал | uk |
| dc.title | Способи створення пошарової системи із рудно-флюсо-паливних композицій з підвищеним вмістом твердого палива | uk |
| dc.title.alternative | Methods of Creating a Layered System from Ore-Flux-Fuel Compositions with a Higher Content of Solid Fuel | uk |
| dc.title.alternative | Способы создания послойной системы с рудно-флюсо-топливных композиций с повышенным содержанием твердого топлива | uk |
| dc.type | Article | uk |
| thesis.degree.level | - | uk |
| dc.format.pagerange | С. 73-77 | uk |
| dc.status.pub | published | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject.udc | 621.745.55 | uk |
| dc.description.abstractuk | Експериментально досліджено чотири способи отримання котунів з рудно-флюсових композицій з підвищеним вмістом твердого палива, що базуються на поєднанні процесів згрудкування вихідних сировинних матеріалів і їх спікання за температури 1593-1598 К: 1) тверде паливо змішувалося з вихідними шихтовими матеріалами безпосередньо перед їх згрудкуванням; 2) паливо накочувалось на поверхню гранул крупністю 10-15 мм, і лише потім котуни підлягали випаленню; 3) варіантні частинки твердого палива (50 %) змішувались із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, а решта накочувалась на поверхню гранул з подальшою імітацією реального процесу змішування котунів із твердим паливом у барабанному змішувачі; 4) тверде паливо в кількості 40 % змішувалось із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, 40 % твердого палива наносилось на поверхню сирих гранул з імітацією процесу барабанного згрудкування, а 20 % залишкового палива наносилось на гранули перед завантаженням їх у піч. Міцність на стиснення випалених офлюсо-ваних котунів, що містять підвищену кількість твердого порохнявого палива, змінюється в межах 1,9-2,45 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги Держстандарту на 0,5-0,95 кН/котун. Визначено вміст монооксиду заліза (FeO) і заліза металевого (Feмет) в офлюсованих котунах після їх випалення і встановлено, що FeO змінюється в межах 21,5-27,2 %, Feмет - 11,2-18,9 %. Максимальний ріст цих показників спостерігається у випалених котунах, виготовлених за четвертим варіантом. Підвищення вмісту FeO і особливо Feмет у компактному випаленому шихтовому матеріалі свідчить, що застосування такої технології сприяє росту ступенів дисоціації гематиту і металізації в кінцевому продукті та підвищенню його металургійних властивостей. | uk |
| dc.description.abstracten | Four methods of obtaining pellets with fluxing ore compositions with higher content of solid fuel, based on the combination of feedstock sintering process and sintering at a temperature of 1593-1598 K, namely: 1)a method wherein the solid fuel was mixed with the initial charge materials directly before agglomeration; 2) a method wherein the solid fuel was rolled on the surface of granules of size 10-15 mm, and after that pellets were burned out; 3) the method in which varying particles solid fuel (50 %) were also mixed with the raw materials before sintering, while the second part of them was rolled on the surface of the granules, followed by imitation of the pellets real process of mixing with solid fuel in a drum mixer; 4) the method in which a solid fuel in an amount of 40 % was mixed with raw materials before sintering were experimentally investigated. Compression strength of burned out fluxing pellets with the higher content of powdered solid fuel, is changed within 1,9-2,45 kN/pellet and is not characterized as high index though it exceeds the requirements of GOST on 0,5-0,95 kN/pellet. The content of iron monoxide (FeO) and iron metal (Femet) in fluxed pellets after burning out was found and it was established, that FeO varies in range of 21,5-27,2 %, whereas Femet varies in range of 11,2-18,9 %. The maximum increase of these indexes was observed in the burned out pellets made according to the fourth method. Increasing the content of iron monoxide and, particularly, iron in the compact metallic charge materials indicates that the use of such technology is accompanied by the increasing of the hematite dissociation degree and plating in the final product and improving its metallurgical properties. | uk |
| dc.description.abstractru | Экспериментально исследованы четыре способа получения окатышей с рудно-флюсовых композиций с повышенным содержанием твердого топлива, основанные на сочетании процессов окускования исходных сырьевых материалов и их спекания при температуре 1593-1598 К: 1) твердое топливо смешивалось с исходными шихтовыми материалами непосредственно перед их окускованием; 2) твердое топливо накатывалось на поверхность гранул крупностью 10-15 мм, и только потом окатыши подлежали обжигу; 3) вариантные частицы твердого топлива (50 %) смешивались с сырьевыми шихтовыми материалами перед их окускованием, а остальная часть накатывалась на поверхность гранул с последующей имитацией реального процесса смешивания окатышей с твердым топливом в барабанном смесителе; 4) твердое топливо количестве 40 % смешивалось с сырьевыми шихтовыми материалами перед их окускованием, 40 % твердого топлива наносилось на поверхность сырых гранул с имитацией процесса барабанного окускования, а 20 % остаточного топлива наносилось на гранулы перед загрузкой их в печь. Прочность на сжатие обожженных офлюсованных окатышей, содержащих повышенное количество твердого пылевидного топлива, изменяется в пределах 1,9-2,45 кН/окатыш и не характеризуется высокими показателями, хотя превышает требования ГОСТа на 0,5-0,95 кН/окатыш. Определено содержание монооксида железа (FeO) и железа металлического (Feмет) в офлюсованных окатышах после их обжига и установлено, что FeO изменяется в пределах 21,5-27,2 %, Feмет - 11,2-18,9 %. Максимальный рост данных показателей наблюдается в обожженных окатышах, изготовленных по четвертому варианту. Повышение содержания FeO и особенно Feмет в компактном обожженном шихтовом материале свидетельствуют о том, что применение такой технологии сопутствует росту степеней диссоциации гематита и металлизации в конечном продукте и повышению его металлургических свойств. | uk |
| dc.publisher | НТУУ "КПІ" | uk |
| Appears in Collections: | Наукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журнал, № 6(92) | |
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| 10_chernega_df_methods_of_creating.pdf | 198.84 kB | Adobe PDF |  View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.