Моделі та засоби управління ефективністю енерговикористання в енерготехнологічних системах в умовах інформаційної невизначеності

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2009

Науковий керівник

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Опис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.14.01 - «Енергетичні системи та комплекси». - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 2009. Дисертаційна робота присвячена питанням управління ефективністю енерговикористання в ЕТС в умовах інформаційної невизначеності. Для підвищення адекватності оцінки ПЕ в умовах інформаційної невизначеності в роботі запропоновано нові класифікаційні ознаки видів ПЕ та уніфіковану методику оцінки ПЕ з використанням α -рівневого методу. Формування оптимального плану впровадження енергозберігаючих заходів запропоновано виконувати на базі однокритеріальної оптимізаційної та багатокритеріальної моделей. У багатокритеріальній моделі вибір пріоритетності впровадження ЕЗЗ запропоновано здійснювати шляхом їхнього ранжування за допомогою критеріїв якісного та кількісного характеру з використанням шкали відносної важливості. В роботі запропоновано модель СУЕЕ на базі універсального функціонального модуля, функціональні блоки якого формують замкнутий контур управління. Оцінку рівня досконалості цієї системи запропоновано проводити з використанням структурованого набору критеріїв і вербальних оцінок ОПР, а також враховувати не тільки рівень компетентності ОПР і важливість (вагу) критеріїв оцінки, але й невизначеність вихідної інформації шляхом використання нечіткої лінгвістичної та нечіткої бальної шкал.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.14.01 – «Энергетические системы и комплексы». – Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Киев, 2009. Диссертационная работа посвящена вопросам управления эффективностью энергоиспользования в энерготехнологических системах (ЭТС) в условиях информационной неопределенности. Целью работы является повышение уровня эффективности энергоиспользования в ЭТС за счет разработки новых и усовершенствования существующих моделей и средств управления в условиях информационной неопределенности. Объектом исследования является процесс управления эффективностью энергоиспользования в ЭТС. Предметом исследования являются модели и средства управления эффективностью энергоиспользования в ЭТС. На сегодняшний день эффективность энергоиспользования в большинстве ЭТС имеет очень низкий уровень. Поэтому в работе для достижения цели исследование предложено провести усовершенствование существующих и разработку новых моделей и средств управления эффективностью энергоиспользования. Также в работе показано, что управление эффективностью энергоиспользования в ЭТС происходит в условиях информационной неопределенности, поэтому поставленные задачи управления, учитывая характер информационной неопределенности, следует решать с применением математических методов и моделей на базе теории нечетких множеств. Проведенный в работе анализ существующих теоретико- методических подходов к оценке потенциала энергосбережения ЭТС показал, что для повышения адекватности оценки потенциала в условиях информационной неопределенности необходимо обобщить существующие и сформировать новые классификационные признаки видов потенциала энергосбережения, выделить частичные потенциалы для объектов различного иерархического уровня ЭТС, представить их значения нечеткими величинами и выполнить операции нечеткого сложения и умножения с использованием α -уровневого метода. Формирование оптимального плана внедрения энергосберегающих мероприятий на базе оптимизационной однокритериальной модели предложено проводить с учетом не только ограничений на финансовые, но и материально-технические, энергетические и трудовые ресурсы. Однако, в большинстве случаев, задачу формирования оптимального плана внедрения энергосберегающих мероприятий нельзя решать как однокритериальную. В случае многокритериальности выбор приоритетности внедрения энергосберегающих мероприятий предложено осуществлять путем их ранжирования с помощью критериев качественного и количественного характера с использованием шкалы относительной важности. Для эффективного решения задач управления эффективностью энергоиспользования в ЭТС предлагается, прежде всего, создать действенную систему управления эффективностью энергоиспользования, модель которой была бы разработана на базе универсального функционального модуля, функциональные блоки которого формируют замкнутый контур управления. Оценку уровня совершенства такой системы предложено проводить с использованием структурированного набора критериев и вербальных оценок ЛПР и учитывать не только уровень компетентности ЛПР и важность (вес) критериев оценки, но и неопределенность (нечеткость) исходной информации путем использования нечеткой лингвистической и нечеткой балльной шкал. Это позволит повысить адекватность оценки уровня совершенства системы в условиях информационной неопределенности. Научные и практические результаты внедрены в учебный процесс НТУУ «КПИ», а также в ГП «Центральное агентство по энергетическим обследованиям», ГП «Координационный информационный центр Национальной сети по энергосбережению», НИИ «Энергия», АОЗТ «АМВ».
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of technical science (Ph. D.) degree on a speciality 05.14.01 - «Power systems and complexes». National technical university of Ukraine «Kiev polytechnical institute», Kiev, 2009. Dissertation is devoted to energy efficiency usage management in powertechnological systems for the conditions of uncertain information. New classification attributes of energy-saving potential kinds and the unified technique for estimation of energy-saving potential with α -level method using are offered in the work to increase adequacy of estimation of energy-saving potential for the conditions of uncertain information. Single-criteria optimization and multi-criteria models for optimum plan energy-saving measures creation was offered. The energy-saving measures ranging with the help of qualitative and quantitative criteria using additionally a scale of relative importance was offered for carrying out the choice of energy-saving measures introduction priority in multi-criteria models. The model of energy efficiency usage management on the basis of the common functional module with functional blocks forming the closed cycle of management was offered. The estimation of a perfection level of this system is was offered to carry out by the structured set of criteria usage and verbal expert estimations. This model should include as level of expert competence and estimation of criteria weight, so uncertainty of the initial information by fuzzy linguistic and fuzzy mark scales.

Ключові слова

Бібліографічний опис

DOI