Поняття творчості – між містерією та історією

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorПіхорович, Василь Дмитрович
dc.contributor.authorPihorovych, V.
dc.contributor.authorПихорович, В. Д.
dc.date.accessioned2016-08-17T11:48:46Z
dc.date.available2016-08-17T11:48:46Z
dc.date.issued2015
dc.description.abstractenThe article provides an attempt to follow the development of the concept of creativity in the history of philosophy and the history of culture as a whole. It also explores the role of religion and science in the development of this concept. The creativity is usually defined as a process of creation of something new (very often it is added that it must be «new in quality»). But it would be just an attempt to see the new without its connection to the old and declare it the main feature of the creativity. In our opinion, it is impossible to form the concept of creativity by enumerating the features of the process of creation. In this way, it is only possible to describe the process, but it will not help to understand creativity. The formation of the concept of creativity is possible only through its genetic definitions that have been developed in the framework of so-called «activity approach». The author investigates the subject from the point of view of dialectical and historical materialism. However, he criticizes the position of naturalistic materialism on the matter. Moreover, the author highlights the positive impact of idealistic dialectical tradition on solution of the problem in the framework of philosophy. Also, he emphasizes the importance of political economy for practical solution. The author points out that the only adequate form of creativity is a collective creation of history. It has always been this way. However, providing social orders that are based on division of labour, creation of personality and history happened rather defying conscious actions of people, than as a result of them. Thus, creativity was understood as a supernatural or extra-natural ability. Now, it's time to secularize and demystify the creativity. It has to be returned to its real source – to the social activity of people. However, it's impossible unless we bring the understanding of nature of creativity up to the level of the philosophical concept. Only this can become a reliable basis for creation of the real program of making creativity a usual way of person's life in society.uk
dc.description.abstractruВ статье предпринята попытка проследить основные моменты становления понятия творчества в истории философии и в истории культуры в целом, роль религии и науки в выведении этого понятия. Творчество обычно определяют как процесс создания нового (очень часто добавляют – качественно нового). Но попытки рассмотреть «новое» в отрыве от «старого» и в таком виде положить его в основу определения творчества, является бесперспективным. На наш взгляд, вообще невозможно сформировать понятие творчества через перечень признаков творческого процесса. Таким способом можно разве что описать этот процесс, но нельзя понять, что такое творчество. Формирование понятия творчества возможно только через генетические его определения, которые разрабатывались исключительно в рамках так называемого «деятельностного подхода». Подходя к вопросу с точки зрения диалектического и исторического материализма, автор в то же время критически оценивает позицию естественного материализма по вопросу о природе творчества и подчеркивает положительный вклад идеалистической диалектической традиции в его решение в рамках философии и необходимость обращения к достижениям политической экономии для его практического решения. Автор утверждает, что единственной адекватной формой творчества является коллективное создание истории. Так было всегда, но в условиях экономических общественных формаций, основанных на разделении труда, создание человека и истории осуществлялось скорее вопреки чем благодаря сознательным действиям людей, а потому творчество рассматривали как способность сверхъестественную или внеприродную. В настоящее время актуальна секуляризация и демистификация творчества, ее возвращение в свое собственное лоно – лоно общественной деятельности людей, что невозможно без вывода представлений о природе творчества на уровень философского понятия, которое единственное может стать надежной основой для создания реальной программы преобразования творчества в способ нормальной жизнедеятельности человека в обществе.uk
dc.description.abstractukВ статті здійснена спроба прослідкувати основні моменти становлення поняття творчості в історії філософії та в історії культури в цілому, роль релігії та науки в виведенні цього поняття. Творчість зазвичай визначають як процес створення нового (дуже часто додають – якісно нового). Але намагання розглянути «нове» в відриві від «старого» і в такому вигляді покласти його в основу визначення творчості, є безперспективним. На наш погляд, взагалі неможливо сформувати поняття творчості через перелік ознак творчого процесу. Таким способом можна хіба що описати цей процес, але не можна зрозуміти, що таке творчість. Формування поняття творчості можливе тільки через генетичні його визначення, які розроблялися виключно в рамках так званого «діяльнісного підходу». Підходячи до питання з точки зору діалектичного та історичного матеріалізму, автор в той же час критично оцінює позицію природничого матеріалізму щодо питання про природу творчості та підкреслює позитивний вклад ідеалістичної діалектичної традиції в його вирішення в рамках філософії та необхідність звернення до набутків політичної економії для його практичного вирішення. Автор стверджує, що єдиною адекватною формою творчості є колективне творення історії. Так було завжди, але в умовах економічних суспільних формацій, які грунтуються на розподілі праці, творення людини і історії здійснювалось швидше всупереч як завдяки свідомим діям людей, а тому творчість розглядали як здатність надприродну чи позаприродну. На часі секуляризація і демістифікація творчості, її повернення у своє власне лоно – лоно суспільної діяльності людей, що неможливо без виведення уявлень про природу творчості на рівень філософського поняття, яке єдине може стати надійною основою створення реальної програми перетворення творчості в спосіб нормальної життєдіяльності людини в суспільстві.uk
dc.format.pagerangeС. 68-73uk
dc.identifier.citationПіхорович В. Д. Поняття творчості – між містерією та історією / В. Д. Піхорович // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2015. – № 2 (44). – С. 68–73. – Бібліогр.: 9 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/17384
dc.language.isoukuk
dc.publisherПолітехнікаuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.source.nameВісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових працьuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subjectтворчістьuk
dc.subjectрелігіяuk
dc.subjectнаукаuk
dc.subjectдіяльнісний підхідuk
dc.subjectформи творчостіuk
dc.subjectколективне творення історіїuk
dc.subjectcreativityen
dc.subjectreligionen
dc.subjectscienceen
dc.subjectactivity approachen
dc.subjectforms of creativityen
dc.subjectcollective creation of the historyen
dc.subjectтворчествоru
dc.subjectрелигияru
dc.subjectдеятельностный подходru
dc.subjectформы творчестваru
dc.subjectколлективное создание историиru
dc.subject.udc130.123uk
dc.titleПоняття творчості – між містерією та історієюuk
dc.title.alternativeConcept of creativity – among mysteries and historyuk
dc.title.alternativeПонятие творчества: между мистерией и историейuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
09_Pihorovych.pdf
Розмір:
347.68 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць, № 2 (44)