Пошук контурів соціальної ідентичності в епоху маргіналізації соціального життя суспільства споживацтва
dc.contributor.author | Нерсесян, Г. | |
dc.contributor.author | Nersesyan, G. | |
dc.contributor.author | Нерсесян, Г. | |
dc.date.accessioned | 2014-10-09T12:08:58Z | |
dc.date.available | 2014-10-09T12:08:58Z | |
dc.date.issued | 2011 | |
dc.description.abstracten | The article reveals the features of epistemological and ontological understanding of the society of consumerism and the social motives of modern consumption. The author concludes that in postmodern times, ambivalence can be considered as a cause of the onset of the global financial crisis the last of the last decade: the development of consumer society as an imperative model of social behavior in conjunction with tools of Keynesian theories of macroeconomic balance becomes crucial causes the onset of social crisis. It is noted that the implementation of socio-cultural philosophical understanding of the phenomenon of “consumerism” is an artificial social construct, «living soul» which is a converted form, it is necessary to conclude that in terms of variability and social self-sufficiency marginalization phenomenon consumption occasion and more appropriate to consider an integrated social reproduction of human identity within which are considered particular features and economic and sociological and psychological, and institutional and socio-cultural and class identity, etc. Consumption in the liberal era of simulation is as valid connection is lost consumer act of necessity, becoming only the sign (symbol, vocational, phantom, prototype, etc) this artificial connection in the context of the human self. | uk |
dc.description.abstractru | В статье выявлены особенности гносеологического и онтологического понимания общества потребительства, а также раскрыты общественные мотивы современного потребления. Автор приходит к выводу, что в эпоху постмодерна можно говорить об амбивалентности причин наступления мирового финансово-экономического кризиса последних лет прошлого десятилетия: развитие общества потребления как императивной модели общественного поведения в сочетании с инструментами кейнсианской теории макроэкономического равновесия становятся решающими причинами наступления общественного кризиса. Отмечается, что благодаря осуществлению философского социокультурного осмысления феномена «потребительства» как искусственного социального конструкта, «живой душой» которого являются превращенные формы, приходится делать вывод, что в условиях изменчивости и маргинализма социальной самодостаточности феномен потребления более целесообразно считать воспроизводством целостной социальной человеческой идентичности, в рамках которого выделяется в том числе и экономическая, и социологическая, и психологическая, и институциональная, и социокультурная, и классовая идентичность и т.п. Потребление в либеральную эпоху становится симуляцией, поскольку теряется истинная связь потребительского акта с необходимостью, превращаясь лишь в знак (символ, проформу, фантом, прообраз) этой искусственной связи в контексте человеческого самоутверждения. | uk |
dc.description.abstractuk | У статті виявлено особливості гносеологічного і онтологічного розуміння суспільства споживацтва, а також розкрито суспільні мотиви сучасного споживання. Автор приходить до висновку, що у добу постмодерну можна вести мову про амбівалентність причин настання світової фінансово-економічної кризи останніх років минулого десятиліття: розвиток суспільства споживання як імперативної моделі суспільної поведінки у поєднанні із інструментами кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги стають вирішальними причинами настання суспільної кризи. Відзначається, що завдяки здійсненню філософського соціокультурного осмислення феномену «споживацтва» як штучного соціального конструкту, «живою душею» якого є перетворені форми, доводиться робити висновок, що в умовах мінливості і маргіналізму соціальної самодостатності феномен споживання принагідно і більш доцільно вважати відтворенням цілісної соціальної людської ідентичності, в рамках якої вирізняється зокрема і економічна, і соціологічна, і психологічна, і інституційна, і соціокультурна, і класова ідентичність тощо. Доведено, що споживання у ліберальну епоху стає симуляцією, оскільки втрачається дійсний зв'язок споживчого акту із потребою, перетворюючись лише у знак (символ, проформу, фантом, прообраз) цього штучного зв'язку в контексті людського самоствердження. | uk |
dc.format.pagerange | С. 60-64 | uk |
dc.identifier.citation | Нерсесян Г. Пошук контурів соціальної ідентичності в епоху маргіналізації соціального життя суспільства споживацтва / Г. Нерсесян // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2011. – № 3(33). – С. 60–64. – Бібліогр.: 11 назв. | uk |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/8945 | |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | Політехніка | uk |
dc.publisher.place | Київ | uk |
dc.source.name | Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць | uk |
dc.status.pub | published | uk |
dc.subject | суспільство споживання | uk |
dc.subject | споживацтво | uk |
dc.subject | соціальна ідентичність | uk |
dc.subject | симулякр | uk |
dc.subject.udc | 141.7:316.42 | uk |
dc.title | Пошук контурів соціальної ідентичності в епоху маргіналізації соціального життя суспільства споживацтва | uk |
dc.title.alternative | Search the contours of social identity in an era of marginalization of social life of consumerism | uk |
dc.title.alternative | Поиск контуров социальной идентичности в эпоху маргинализации социальной жизни общества потребительства | uk |
dc.type | Article | uk |
thesis.degree.level | - | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: