Методологічні аспекти визначення «Арабської весни» як революційної хвилі

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorДерев’янко, Анна Володимирівна
dc.contributor.authorDerevianko, A.
dc.contributor.authorДеревянко, А. В.
dc.date.accessioned2016-08-17T09:35:31Z
dc.date.available2016-08-17T09:35:31Z
dc.date.issued2015
dc.description.abstractenThe article examines methodological aspects of defining «Arab Spring» as a revolutionary wave. Its relevance is defined by topical events in the Middle East today. The ambiguity of opinions on «Arab Spring» and effects it caused require more detailed analysis of revolutionary wave in African countries and scientifically justified methods for its generalization. Some researchers believe that events in countries of North Africa cannot be called revolutions. According to them «Arab Spring» should be considered as a wave of socio-political upheavals. In return some authors claim the events of «Arab Spring» were developing precisely like revolutions and consider their opponents’ definition of «revolution» narrow and obsolete. The wave of social protests that rose in these countries was a result of a period of certain evolutionary changes that reached the point of quantity turning into quality. Those changes led to transformations, which were not properly completed and as a result were halted, canned or converted to war or subsequent reaction. A revolution is impossible to start in one day, it embodies years of preceding development processes and itself takes continuous amount of time. Thus, revolution is a process that can be independent from its stated duration. Revolution – as an inherent denial of evolution that precedes it and gradually accumulates certain changes that prepare the interruption of gradualness – often succumbs to the disruption from different processes and outer forces that are caused by cumulative movement. Revolutionary interruptions of movement are not isolated, hermetically sealed processes. During cumulative movement and interactions outer processes can intrude in the flow of revolution and therefore disrupt the logic of its formation, which means it will either self-destruct, remain unfinished, or perform not «in the raw» and become broken up because of outer forces’ unnecessary actions. This can cause zigzags, oscillations, rollbacks, deviations in the process of revolutionary development. But they also don’t change to nothing. The tendency, the direction in which the transformation was realized is kept in any way. On the contrary, the uncertainty of this state, its unfinished form indicates revolutionary nature of this period. Turning to theoretical cognitive branch of philosophical categories in their general form and utilizing them in regards to specific situations can provide powerful methodological research base to the revolution phenomenon in general and social revolutions in particular.uk
dc.description.abstractruВ статье рассматриваются методологические аспекты определения «Арабской весны» как революционной волны. Актуальность данной темы определяется тем, что современные события в странах Северной Африки и Ближнего Востока имеют острый характер. Неоднозначность оценок процессов «Арабской весны» и последствий, которые они принесли, требуют более детального анализа революционной волны в странах Африки и научно обоснованной методологии для его обобщения. Ряд исследователей склоняются к точке зрения, что называть события в странах Северной Африки революциями – неправильно. По их мнению, «Арабскую весну» следует рассматривать как волну социально-политических потрясений. Другие авторы утверждают, что события «Арабской весны» развивались именно как революции, и считают подходы своих предшественников к определению «революции» устаревшими и ограниченными. Волна общественного протеста, которая поднялась в этих странах, была итогом периода определенных эволюционных изменений, которые достигли качественной границы своего количественного накопления, что привело к преобразованиям, которые не получили своего завершения и были заторможены, законсервированные или переведены в русло войны или наступления реакции. Революцию невозможно сделать за один день, она представляет собой многолетний процесс развития. Таким образом, революция не зависит от длительности протекания. Революция как внутреннее отрицание эволюции, которая ей предшествует и подготавливает количественным накоплением определенных изменений прерывает постепенность этого накопления, в процессе своего развертывания часто подвергается разрушению со стороны тех или иных процессов и сил, которые являются внешними и обусловлены реальным совокупным движением. Ведь революционные перерывы движения не являются изолированными процессами. В процессе совокупного движения и взаимодействия внешние процессы вмешиваются в протекании революций и тем самым часто нарушают логику ее формирования, поэтому она или разрушается, оставаясь незавершенной, или выступает не в «чистом» виде – преломляется через действие несущественных для данного процесса внешних сил. Вследствие этого возникают колебания, зигзаги, откаты, отклонения, отступления в ходе развития революций. Но они не переходят в ноль, в абсолютное ничто. В любом случае сохраняется тенденция, направленность реализации наметившегося преобразования. Напротив, неопределенность такого состояния, неуверенность формы и является показателем революционности данного периода движения. Обращение к теоретико-познавательной сфере философских категорий в их общей форме и их применение к конкретным случаям дает мощную методологическую базу исследования феномена революций вообще и социальных революций в частности.uk
dc.description.abstractukУ статті розглядаються методологічні аспекти визначення «Арабської весни» як революційної хвилі. Актуальність даної теми визначається тим, що сучасні події в країнах Північної Африки та Близького Сходу мають гострий характер. Неоднозначність оцінок процесів «Арабської весни» та наслідків, які вони принесли, потребують більш детального аналізу революційної хвилі в країнах Африки і науково обґрунтованої методології для його узагальнення. Ряд дослідників схиляються до точки зору, що не є правильним називати події в країнах Північної Африки революціями. На їхню думку, «Арабську весну» слід розглядати як хвилю соціально-політичних потрясінь. Інші автори стверджують, що події «Арабської весни» розвивались саме як революції, та вважають підходи своїх попередників до визначення «революції» застарілими та обмеженими. Хвиля соціального протесту, яка піднялася у цих країнах, була підсумком періоду певних еволюційних змін, які досягли якісної межі свого кількісного накопичення, що призвело до перетворень, які не отримали свого завершення і були загальмовані, законсервовані або переведені у річище війни чи наступу реакції. Революцію неможливо зробити за один день, вона являє собою багаторічний процес. Таким чином, революція являє собою дещо незалежне від тривалості протікання. Революція як внутрішнє заперечення еволюції, що їй передує і підготовляє кількісним накопиченням певних змін перерив поступовості цього накопичення, в процесі свого розгортання часто піддається руйнуванню з боку тих чи інших процесів і сил, що є зовнішніми і зумовлені реальним сукупним рухом. Адже революційні перериви руху не є ізольованими процесами. У процесі сукупного руху і взаємодії зовнішні процеси втручаються у протікання революцій і тим самим часто порушують логіку її формування, тому вона або руйнується, залишаючись незавершеною, або виступає не у «чистому» вигляді – заломлюється через дію несуттєвих для даного процесу зовнішніх сил. Внаслідок цього виникають коливання, зиґзаґи, відкати, відхилення, відступи у ході розвитку революцій. Але вони не переходять у нуль, в абсолютне ніщо. У будь-якому випадку зберігається тенденція, спрямованість реалізації перетворення, що намітилося. Навпаки, невизначеність такого стану, непевність форми і є показником революційності даного періоду руху. Звернення до теоретико-пізнавальної сфери філософських категорій у їх загальній формі та їх застосування до конкретних випадків дає потужну методологічну базу дослідження феномену революцій взагалі та соціальних революцій зокрема.uk
dc.format.pagerangeС. 36-42uk
dc.identifier.citationДерев’янко А. В. Методологічні аспекти визначення «Арабської весни» як революційної хвилі / А. В. Дерев’янко // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2015. – № 2 (44). – С. 36–42. – Бібліогр.: 17 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/17380
dc.language.isoukuk
dc.publisherПолітехнікаuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.source.nameВісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових працьuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subject«Арабська весна»uk
dc.subjectреволюціяuk
dc.subjectсоціальна революціяuk
dc.subjectсоціально-політичні потрясінняuk
dc.subjectрухuk
dc.subjectрозвитокuk
dc.subject“Arab Spring”en
dc.subjectrevolutionen
dc.subjectsocial revolutionen
dc.subjectsociopolitical upheavalsen
dc.subjectmovementen
dc.subjectdevelopmenten
dc.subject«Арабская весна»ru
dc.subjectреволюцияru
dc.subjectсоциальная революцияru
dc.subjectсоциально-политические потрясенияru
dc.subjectдвижениеru
dc.subjectразвитиеru
dc.subject.udc122/129:316.4uk
dc.titleМетодологічні аспекти визначення «Арабської весни» як революційної хвиліuk
dc.title.alternativeMethodological aspects of defining «Arab spring» as a revolutionary waveuk
dc.title.alternativeМетодологические аспекты определения «Арабской весны» как революционный волныuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
05_Derevianko.pdf
Розмір:
450.97 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць, № 2 (44)