Автоматизовані системи передачі показань від приладів обліку енергоносіїв. Частина 1

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorПисарець, Анна Валеріївна
dc.contributor.authorПисарець, Є. В.
dc.date.accessioned2021-04-22T14:54:01Z
dc.date.available2021-04-22T14:54:01Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractenIn the context of a continuous rise in energy carriers’ prices, the number of metering instruments is increasing. This fact requires fixation and transmission of meter’s readings to service organizations. The readings are recorded directly by the meter. The readings transmission occurs in two ways: manually or automatically. The first method has significant disadvantages associated with the process regularity and duration, with the probability of introducing errors at any stage where a human participates, with the difficulty or impossibility to access the metering unit. The second method is the creation of systems for the automated meter readings transmission. This method completely eliminates named problems. Information transmission assumes the presence of such components: transmitted information; the sender; a transmission medium suitable for sending this message; recipient. These parts determine the automated data transmission systems structure. Depending on the network technologies and the transmission media used, systems for the automated readings transmission are conditionally divided into wired and wireless. Historically, the automatic meter readings era began precisely with wired systems. Such systems are still widely used due to their high interference immunity and data security, reliability and independence from weather conditions. The article discusses wired technologies used to create automated systems for transmitting readings from energy carrier measuring instruments, their technical characteristics, as well as their application features. The creating systems examples are given. The research results revealed that the structure of the readings automated transmission system from metering instruments is determined by their number at the facility and the operating conditions speciality. Such systems use a wide range of different equipment. The further work prospect is to identify the wireless technologies application features in the studied field.uk
dc.description.abstractruВ условиях непрерывного роста цен на энергоносители увеличивается количество приборов их учета, наличие которых, в свою очередь, требует фиксации и передачи показаний обслуживающим организациям. Фиксация показаний осуществляется непосредственно прибором учета, передача – вручную или автоматически. Первому методу присущи существенные недостатки, связанные с регулярностью и длительностью процесса, вероятностью внесения ошибок на любом этапе, где участвует человек, сложностью или невозможностью доступа к узлу учета. Второй метод – создание систем автоматизированной передачи показаний – полностью устраняет указанные проблемы. Передача информации предполагает наличие таких компонентов: отправителя; передаваемой информации; среды передачи, пригодной для пересылки сообщения; получателя. Именно эти составляющие обусловливают структуру систем автоматизированной передачи данных. В статье рассмотрены проводные технологии, которые применяются для создания автоматизированных систем передачи показаний от приборов учета энергоносителей, их технические характеристики и особенности применения. Приведены примеры создания систем. Результаты проведенного исследования выявили, что структура системы автоматизированной передачи показаний от приборов учета определяется их количеством на объекте и особенностями условий эксплуатации, при этом используется широкий спектр различного оборудования. Перспективой дальнейшей работы является определение особенностей применения беспроводных технологий в исследуемой отрасли.uk
dc.description.abstractukВ умовах неперервного зростання цін на енергоносії збільшується кількість приладів їх обліку, що у свою чергу, викликає потребу фіксації і передачі показань обслуговуючим організаціям. Фіксація показань здійснюється безпосередньо приладом обліку, їх передача двома методами: вручну або автоматично. Перший метод має низку суттєвих недоліків, пов’язаних з регулярністю і тривалістю процесу, імовірністю внесення помилок на будь-якому етапі, де приймає участь людина, складністю або неможливістю доступу до вузла обліку. Другий – створення систем автоматизованої передачі показань, що повністю усуває зазначені проблеми. Передача інформації передбачає наявність наступних компонентів: відправника; інформації, що передається; середовища передачі, придатного для пересилання даного повідомлення; отримувача. Саме ці складові обумовлюють структуру систем автоматизованої передачі даних. Залежно від технологій і використовуваних передавальних середовищ зазначені системи умовно поділяються на дротові і бездротові. Історично склалось так, що епоха автоматичного зчитування показань з лічильників розпочалась саме з дротових систем, які досі широко застосовуються завдяки високим завадостійкості та захищеності даних, надійності і незалежності від погодних умов. У статті розглянуто дротові технології, що набули застосування для створення автоматизованих систем передачі показань від приладів обліку енергоносіїв, їх технічні характеристики і особливості застосування. Наведено приклади створення систем. Результати проведеного дослідження виявили, що структура системи автоматизованої передачі показань від приладів обліку визначається їх кількістю на об’єкті та особливостями умов експлуатації, при цьому використовується широкий спектр різноманітного обладнання. Перспективою подальшої роботи є дослідження особливостей застосування бездротових технологій для створення автоматизованих систем передачі показань від приладів обліку енергоносіїв.uk
dc.format.pagerangeС. 95-101uk
dc.identifier.citationПисарець, А. В. Автоматизовані системи передачі показань від приладів обліку енергоносіїв. Частина 1 / Писарець А. В., Писарець Є. В. // Вісник КПІ. Серія Приладобудування : збірник наукових праць. – 2020. – Вип. 59(1). – С. 95–101. – Бібліогр.: 12 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/1970.59(1).2020.210037
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/40751
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.relation.ispartofВісник КПІ. Серія Приладобудування : збірник наукових праць, 2020, Вип. 59(1)uk
dc.subjectприлад облікуuk
dc.subjectпоказанняuk
dc.subjectпередача показаньuk
dc.subjectавтоматизована системаuk
dc.subjectімпульсний вихідuk
dc.subjectRS-232uk
dc.subjectRS-485uk
dc.subjectM-Busuk
dc.subjectmeteruk
dc.subjectreadingsuk
dc.subjectdata systemuk
dc.subjectautomated systemuk
dc.subjectpulse outputuk
dc.subjectприбор учетаuk
dc.subjectпоказанияuk
dc.subjectпередача показанийuk
dc.subjectавтоматизированная системаuk
dc.subjectимпульсный выходuk
dc.subject.udc681.121:6 81.324.06uk
dc.titleАвтоматизовані системи передачі показань від приладів обліку енергоносіїв. Частина 1uk
dc.title.alternativeAutomated systems for readings transmission from energy carrier measuring instrumentsuk
dc.title.alternativeАвтоматизированные системы передачи показаний от приборов учета энергоносителейuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VKPI-SPr_2020-59_p95-101.pdf
Розмір:
327.67 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.01 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник КПІ. Серія Приладобудування: збірник наукових праць, Вип. 59(1)