Онтологічний вектор осмислення медіакультури

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСтецюра, Катерина Олександрівна
dc.contributor.authorStetsiura, K.
dc.contributor.authorСтецюра, Е. А.
dc.date.accessioned2016-08-16T13:46:56Z
dc.date.available2016-08-16T13:46:56Z
dc.date.issued2015
dc.description.abstractenFor the last decades media studies which have acquired special significance in the context of the information and communications revolution of the twentieth century have been actualised in the humanitarian discourse. A special type of culture, i.e. media culture which today manifests the human way of being in its ontological unity and anthropological differences has formed. In the article two main vectors of mediaculture research are defined: tool and ontological ones where media is perceived as an independent mediator, as an environment of communication processes, as the world of human being. Outlined back in the 60s of the twentieth century, it has not received serious philosophical reflection in the context of general philosophical issues of being. For the purpose of deepening the ontological apprehension of mediaculture, the author has proposed a retrospective of philosophical views upon the category of «world» as a central one in ontology in the context of determining the place of mediaculture in the world of human being. Based on the concepts of R. Descartes, G. Hegel, E. Husserl and K. Marx media culture is defined in several existential dimensions – as a world of things, as a world of cultural meanings, as a world of communication and as a world of practical self-realisation. The author concludes that it is a priority to research mediaculture in terms of the possibility of using ideas, behaviours, values, meanings which are distributed by it (mediaculture) in the context of affirmation of his being in the world. Moreover, it is determined that the ontological approach significantly broadens understanding of mediaculture and results in research into the problem field of relation between mediaculture being and being as such. In the context of the being concept proposed by Heidegger, the author refers to the main categories which can describe the ontological status of mediaculture: being, the region of being, available entity, entity, being-there (presence), existence. Thus, mediaculture appears to us as a region of being which «shines» through a human.uk
dc.description.abstractruПоследние десятилетия в гуманитарном дискурсе актуализировались исследования медиа, которые приобрели особое значение в контексте информационно-коммуникационной революции ХХ века. Сформировался особый тип культуры – медиакультура, в которой сегодня проявляется человеческий способ бытия в его антропологическом единстве и онтологических различиях. В статье определено два основных вектора исследования медиакультуры – инструментальный и онтологический, где медиа понимается как самостоятельный посредник, как среда коммуникационных процессов, как мир бытия человека. Очерченный еще в 60х годах ХХ в., он не получил серьезного философского осмысления в контексте общей философской проблематики бытия. С целью углубления онтологического осмысления медиакультуры автором предложено ретроспективу философских взглядов на категорию «мир» как центральную в онтологии в контексте определения медиакультуры в мире бытия человека. На основе концепций Р. Декарта, Гегеля, Э. Гуссерля и К. Маркса медиакультуры определены в нескольких бытийных измерениях – как мир вещей, как мир культурных смыслов, как мир общения и как мир практической самореализации. Автор приходит к выводу, что необходимо в первую очередь смотреть на медиакультуры с точки зрения возможности применения человеком распространяемых ею (медиакультурою) идей, способов поведения, ценностей, смыслов в аспекте утверждения своего бытия в мире. Более того, определено, что онтологический подход еще существенно расширяет осмысление медиакультуры и приводит к исследованию проблемного поля соотношение бытия медиакультуры и бытия как такового. В контексте концепции бытия, предложенной Н. Хайдеггером, автор обращается к основным категориям, которые могут описывать онтологический статус медиакультуры: бытие, регион бытия, наглядно сущее, сущее, здесь бытия (присутствие), экзистенция. Таким образом, медиакультура предстает перед нами как регион бытия, «просвечивающий» через человека.uk
dc.description.abstractukОстанні десятиліття у гуманітарному дискурсі актуалізувались дослідження медіа, які набули особливого значення у контексті інформаційно-комунікаційної революції ХХ століття. Сформувався особливий тип культури – медіакультура, в якій сьогодні проявляється людський спосіб буття в його антропологічній єдності та онтологічних відмінностях. У статті визначено два основні вектори дослідження медіакультури – інструментальний та онтологічний, де медіа розуміється як самостійний посередник, як середовище комунікаційних процесів, як світ буття людини. Окреслений ще у 60х роках ХХ ст., він не набув серйозного філософського осмислення у контексті загально філософської проблематики буття. З метою поглиблення онтологічного осмислення медіакультури автором запропоновано ретроспективу філософських поглядів на категорію «світ» як центральну в онтології у контексті визначення місця медіакультури у світі буття людини. На основі концепцій Р. Декарта, Г. Гегеля, Е. Гуссерля та К. Маркса медіакультуру визначено у кількох буттєвих вимірах – як світ речей, як світ культурних смислів, як світ спілкування та як світ практичного самоздійснення. Автор приходить до висновку, що необхідно першочергово дивитись на медіакультуру з точки зору можливості застосування людиною поширюваних нею (медіакультурою) ідей, способів поведінки, цінностей, смислів у аспекті ствердження свого буття у світі. Більше того, визначено, що онтологічний підхід ще суттєво розширює осмислення медіакультури та приводить до дослідження проблемного поля співвідношення буття медіакультури та буття як такого. У контексті концепції буття, запропонованої М. Гайдеггером, автор звертається до основних категорій, які можуть описувати онтологічний статус медіакультури: буття, регіон буття, наявно суще, суще, тут-буття (присутність), екзистенція. Таким чином, медіакультура постає перед нами як регіон буття, «просвічуючий» через людину.uk
dc.format.pagerangeС. 86-91uk
dc.identifier.citationСтецюра К. О. Онтологічний вектор осмислення медіакультури / К. О. Стецюра // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2015. – № 1 (43). – С. 86–91. – Бібліогр.: 11 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/17370
dc.language.isoukuk
dc.publisherПолітехнікаuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.source.nameВісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових працьuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subjectмедіакультураuk
dc.subjectонтологіяuk
dc.subjectбуттяuk
dc.subjectсвітuk
dc.subjectmediacultureen
dc.subjectontologyen
dc.subjectbeingen
dc.subjectworlden
dc.subjectмедиакультураru
dc.subjectонтологияru
dc.subjectбытиеru
dc.subjectмирru
dc.subject.udc14+130.2uk
dc.titleОнтологічний вектор осмислення медіакультуриuk
dc.title.alternativeOntological approach to the apprehension of mediacultureuk
dc.title.alternativeОнтологический вектор осмысления медиакультурыuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
13_Stetsiura.pdf
Розмір:
399.72 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць, № 1 (43)