Анализ степени доказательства и областей применимости методов оптимального управления

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКику, А. Г.
dc.contributor.authorБурлаков, В. М.
dc.contributor.authorКіку, А. Г.
dc.contributor.authorБурлаков, В. М.
dc.contributor.authorKiku, A. G.
dc.contributor.authorBurlacov, V. M.
dc.date.accessioned2015-03-12T14:07:10Z
dc.date.available2015-03-12T14:07:10Z
dc.date.issued2004
dc.description.abstractenThe analysis of methods optimum control is given from the point of view their complete proof, possible fields of application and methodological importance. It’s shown that the maximum principle is not fair for general objects and for common objects at once it follows from the method of a classic calculus of variations by removal in the last the condition of continuity control and search the control from the optimality condition of Lagrange’s functional on control without given the condition of its stationary on control. Mthodological importance of dynamic programming method and its failure to prove for objects which are not determined by state is reported.uk
dc.description.abstractruПриведен анализ методов классического вариационного исчисления, принципа максимума и метода динамического программирования с точки зрения полноты их доказуемости, возможных областей применимости и методологической важности. Показано, что принцип максимума не справедлив для объектов общего вида, а для обычных объектов он немедленно вытекает из метода классического вариационного исчисления путем снятия в последнем условия непрерывности управления и поиска оптимального управления сразу из условия оптимальности функционала Лагранжа по управлению, минуя условия его стационарности по управлению. Указаны методологическая важность метода динамического программирования и его недоказанность для объектов не определенных состоянием.uk
dc.description.abstractukВиконано аналіз методів оптимального управління з точки зору повноти їх доведення, можливих областей застосування та методологічної важливості. Показано, що принцип максимуму не справедливий для об’єктів загального виду, а для звичайних об’єктів він відразу випливає з методу класичного варіаційного числення шляхом зняття в останньому умови неперервності управління та пошуку управління з умови оптимальності функціонала Лагранжа по управлінню без застосування умови його стаціонарності по управлінню. Показані методологічна важливість методу динамічного програмування та його недоказовість для об’єктів не визначених станом.uk
dc.format.pagerangeС. 14–20uk
dc.identifier.citationКику, А. Г. Анализ степени доказательства и областей применимости методов оптимального управления / А. Г. Кику, В. М. Бурлаков // Адаптивнi системи автоматичного управлiння : міжвідомчий науково-технічний збірник. – 2004. – № 7(27). – С. 14–20. - Бібліогр.: 5 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/10864
dc.language.isoruuk
dc.publisherСистемнi технологiїuk
dc.publisher.placeДнiпропетровськuk
dc.sourceАдаптивні системи автоматичного управління: міжвідомчий науково-технічний збірникuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subject.udc621.924.229.86uk
dc.titleАнализ степени доказательства и областей применимости методов оптимального управленияuk
dc.title.alternativeАналіз ступеня доказу основних методів оптимального управління та областей їх застосуванняuk
dc.title.alternativeThe analysis of the proof’s degree and areas of applicability of methods of optimum controluk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
02_14.pdf
Розмір:
136.32 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Адаптивні системи автоматичного управління: міжвідомчий науково-технічний збірник, № 7(27)