Структура кримінальних відносин у кіберпросторі

dc.contributor.authorГриненко, Ігор
dc.contributor.authorПрокоф’єва-Янчиленко, Дарія
dc.contributor.authorПрокофьєв, Михайло
dc.contributor.authorGrynenko, Igor
dc.contributor.authorProkof’eva-Yanchilenko, Daria
dc.contributor.authorProkofiev, Mihail
dc.contributor.authorГриненко, Игорь
dc.contributor.authorПрокофьева-Янчиленко, Дария
dc.contributor.authorПрокофьев, Михаил
dc.date.accessioned2014-09-08T08:37:24Z
dc.date.available2014-09-08T08:37:24Z
dc.date.issued2013
dc.description.abstractenOrganized crime is one of the most dangerous social phenomena, which presents direct threat to national security of individual states as well as international law and order in general. Organized crime acquires its most dangerous nature in the form of transnational unlawful activity not limited by state borders or geographical distances. The use of newest telecom technologies by organized criminal groups contributes to the transnationalization of crime and the appearance of its new characteristics. These technologies are used both to commit “traditional” crime like drug trafficking, THB, illegal migration, etc., and to commit new kinds of illicit activity which refer to the cyberspace itself. These specific conditions of cyberspace contribute to the emergence of numerous communication zones for persons with deviant behavior. Globalization of crime is regarded as a trend which may only reinforce in the future, which in its turn will help boost the power of criminal groups. Alongside with this, the structure of organized groups acquires horizontal network nature which means that neither self-idetification, nor continuous membership in the group will be characteristic for the groups acting in cyberspace. These structures will form for the specific operation and will have fluctuating, open and changing structure. The only prerequisite for membership in the group will be a personal wish, an intention to commit illegal actions as well as availability of the skills needed. Cyberspace provides additional opportunities for hiding the criminals’ identities, which reduces the importance of trust between members, however increases the importance of confidentiality and information protection. The use of telecom technologies to provide illegal operations by organized criminal groups is one of the reasons they reformat into the network model as it is within legal transnational corporations. The aforementioned specifics of cybercrime will help create additional burden in carrying out law enforcement, however it also opens up new opportunities for these agencies. Therefore, this not only requires development of a new paradigm of law enforcement activity, but also sets demands to the level of training of the personnel of responsible agencies, who should possess skills of self-sustained activity, individual decision-making and fast response to the changes in the environment.uk
dc.description.abstractruОрганизованная преступность является одним из наиболее опасных общественных явлений, которое представляет непосредственную угрозу национальной безопасности отдельных стран и международному правопорядку в целом. Самую большую опасность организованная преступность приобретает в форме транснациональной противоправной деятельности, не ограниченной государственными границами и географическими расстояниями. Транснационализации преступности, обретению ею качественно новых черт содействует использование организованными преступными группировками новейших телекоммуникационных технологий как для обеспечения совершения «традиционных» преступлений, например, в сфере наркобизнеса, торговли людьми и оружием, нелегальной миграции и т. п., так и осуществление принципиально новых видов противоправной деятельности, непосредственно связанных с функционированием киберпространства. Благоприятные условия, которые обеспечивает специфика киберпространства маргинальным сообществам, приводят к появлению многочисленных зон общения лиц с девиантным поведением. Глобализация преступности рассматривается как тенденция, которая в будущем может лишь усиливаться, что, в свою очередь, будет содействовать дальнейшему увеличению могущества преступных группировок. При этом структура организованных группировок приобретает горизонтальный сетевой характер, при котором ни собственная самоидентификация, ни продолжительное членство в дальнейшем не могут быть характерными для преступных структур, которые будут действовать в киберпространстве. Такие структуры будут формироваться под конкретную операцию и будут иметь текучую, открытую и непостоянную природу. Единственной предпосылкой членства в таких структурах является личное желание, намерение на совершение противоправных действий, а также наличие соответствующих навыков. Киберпространство дает дополнительные возможности для сокрытия личности преступников, что, соответственно, делает менее важным личное доверие между членами организации, однако повышает значение сохранения конфиденциальности информации и мер ее защиты от несанкционированного доступа. Использование телекоммуникационных технологий для обеспечения незаконных операций «традиционными» организованными преступными группировками также является одним из факторов их переформатирования по образу сетевой модели, как это имеет место и в легальных транснациональных корпорациях. Обозначенная выше специфика киберпреступности может создавать дополнительные осложнения для осуществления правоохранительной деятельности, однако и открывает для них новые возможности, которые, в свою очередь, нуждаются не только в разработке новой парадигмы правоохранительной деятельности, но и ставит новые требования к уровню подготовки сотрудников компетентных органов, которые должны иметь соответствующие навыки автономной деятельности, принятия самостоятельных решений и быстрого реагирования на изменения в обстановке.uk
dc.description.abstractukОрганізована злочинність є одним із найнебезпечніших суспільних явищ, що становить безпосередню загрозу національній безпеці окремих країн та міжнародному правопорядку у цілому. Найбільшої небезпеки організована злочинність набуває у формі транснаціональної протиправної діяльності, не обмеженої державними кордонами та географічними відстанями. Транснаціоналізації злочинності, набуттю нею якісно нових рис сприяє використання організованими злочинними угрупуваннями новітніх телекомунікаційних технологій як для забезпечення вчинення «традиційних» злочинів, наприклад, у сфері наркобізнесу, торгівлі людьми та зброєю, нелегальної міграції тощо, так і здійснення принципово нових видів протиправної діяльності, безпосередньо пов'язаних із функціонуванням кіберпростору. Сприятливі умови, що їх забезпечує специфіка кіберпростору маргінальним спільнотам, призводять до появи численних зон спілкування осіб з девіантною поведінкою. Глобалізація злочинності розглядається як тенденція, що в майбутньому може лише посилюватися, що, у свою чергу, сприятиме подальшому збільшенню могутності злочинних угрупувань. При цьому структура організованих угрупувань набуває горизонтального мережевого характеру, за якого ані власна самоідентифікація, ані тривале членство надалі не можуть бути характерними для злочинних структур, що діятимуть у кіберпросторі. Такі структури формуватимуться під конкретну операцію і матимуть плинну, відкриту та мінливу природу. Єдиною передумовою членства у таких структурах є особисте бажання, намір вчинити протиправні діяння, а також наявність відповідних навичок. Кіберпростір дає додаткові можливості для приховування особистості злочинців, що, відповідно, робить менш важливою особисту довіру між членами організації, однак підвищує значення збереження конфіденційності інформації та заходів її захисту від несанкціонованого доступу. Використання телекомунікаційних технологій для забезпечення незаконних операцій «традиційними» організованими злочинними угрупуваннями також є одним із чинників їх переформатування відповідно до мережевої моделі, як це має місце і в легальних транснаціональних корпораціях Окреслена вище специфіка кіберзлочинності створюватиме додаткові ускладнення для здійснення правоохоронної діяльності, однак і відкриває для них нові можливості, що, в свою чергу, потребує не лише розробки нової парадигми правоохоронної діяльності, а й ставить нові вимоги до рівня підготовки співробітників компетентних органів, що повинні мати відповідні навички автономної діяльності, прийняття самостійних рішень та швидкого реагування на зміни в обстановці.uk
dc.format.pagerangeС. 27-33uk
dc.identifier.citationГриненко І. Структура кримінальних відносин у кіберпросторі / Ігор Гриненко, Дарія Прокоф’єва-Янчиленко, Михайло Прокофьєв // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні : науково-технічний збірник. – 2013. – Вип. 1(25). – С. 27–33. – Бібліогр.: 12 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/8551
dc.language.isoukuk
dc.publisherНТУУ "КПІ"uk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.source.nameПравове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: науково-технічний збірникuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subjectорганізована злочинністьuk
dc.subjectкіберпростірuk
dc.subjectкіберзлочинністьuk
dc.subjectправоохоронна діяльністьuk
dc.subject.udc343.974uk
dc.titleСтруктура кримінальних відносин у кіберпросторіuk
dc.title.alternativeStructure of criminal relations in cyberspaceuk
dc.title.alternativeСтруктура криминальных отношений в киберпространствеuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
25_p27.pdf
Розмір:
291.05 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: