Антивірусна й інтерфероніндукуюча активність нових сполук — похідних індолохіноксаліну

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorБогун, Тетяна Андріївна
dc.contributor.authorЖолнер, Лілія Григорівна
dc.contributor.authorБикова, Тетяна Іванівна
dc.contributor.authorЖолобак, Надія Михайлівна
dc.contributor.authorСпівак, Микола Якович
dc.contributor.authorBogun, T. A.
dc.contributor.authorZholner, G. G.
dc.contributor.authorBykova, T. I.
dc.contributor.authorZholobak, N. M.
dc.contributor.authorSpivak, M. Ya.
dc.contributor.authorБогун, Т. А.
dc.contributor.authorЖолнер, Л. Г.
dc.contributor.authorБыкова, Т. И.
dc.contributor.authorЖолобак, Н. М.
dc.contributor.authorСпивак, Н. Я.
dc.date.accessioned2017-01-10T11:22:46Z
dc.date.available2017-01-10T11:22:46Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractenBackground. The development of new drugs with antiviral activity and the ability to induce interferon is an urgent task, taking into account the rapid spread of viral infections, development of resistance the virus strains to existing antiviral drugs and the overall decline of the immune response. Objective. Determine the antiviral activity and interferon inducer actions of indolequinoxalines derivatives in terms of in vitro. Methods. The work on PST cell cultures in conditions of in vitro antiviral and interferon inducer of the 18 new indolequinoxalines derivatives was studied. Results. The ability of indolequinoxalines derivatives to inhibit the development of viral cytopathic effect on the model PST-BBC only in therapeutic regimens was shown. In the model of inoculated cell cultures PST is shown that 12 compounds are capable of inducing interferon in low concentrations. Conclusions. Among the indolequinoxalines derivatives RG-61 compound as a promising for further studies was identified, which has a low toxicity (as compared to a number of compounds derived), has antiviral activity in infected cells and is capable of inducing IFN.uk
dc.description.abstractruПроблематика. Разработка новых препаратов с антивирусной активностью и способностью индуцировать интерферон является актуальной задачей с учетом стремительного распространения вирусных инфекций, формирования резистентных к существующим антивирусным препаратам штаммов вирусов, общего снижения иммунного ответа. Цель исследования. Определение антивирусной и интерфероногенной активности производных индолохиноксалинов в условиях in vitro. Методика реализации. В работе на культурах клеток ST в условиях in vitro изучали противовирусное и интерферониндуцирующее действие 18 новых новосинтезированных соединений – производных индолохиноксалинов Результаты исследования. Показана способность исследуемых веществ подавлять развитие вирусного цитопатического эффекта на модели ST-BBC только при лечебной схеме введения. На модели перевиваемых культур клеток ST показано, что 12 из 18 исследованных соединений вызывают индукцию ИФН в достаточно низких концентрациях. Выводы. Среди исследованных соединений производных индолохиноксалина как перспективное для дальнейших исследований определено соединение RG-61, которое проявляет низкую токсичность (по сравнению с соединениями ряда производных) и антивирусную активность в инфицированных клетках, а также индуцирует ИФН.uk
dc.description.abstractukПроблематика. Розробка нових препаратів з антивірусною активністю та здатністю індукувати інтерферон є актуальним завданням з огляду на стрімке поширення вірусних інфекцій, формування резистентних до існуючих антивірусних препаратів штамів вірусів, загальне зниження імунної відповіді. Мета дослідження. Визначення антивірусної та інтерфероногенної активності похідних індолохіноксалінів в умовах in vitro. Методика реалізації. У роботі в умовах in vitro на перещеплюваній культурі клітин ST вивчали антивірусну та інтерфероніндукуючу дію 18 нових новосинтезованих сполук – похідних індолохіноксалінів. Результати дослідження. Показано здатність досліджуваних речовин пригнічувати розвиток вірусного цитопатичного ефекту на моделі ST-BBC тільки при лікувальній схемі введення. На моделі перещеплюваних культур клітин ST показано, що 12 із 18 досліджених сполук у концентраціях 0,1–0,2 мкг/мл здатні до індукції ІФН. Висновки. Серед досліджених сполук – похідних індолохіноксаліну як перспективну для подальших досліджень визначено сполуку RG-61, яка проявляє низьку токсичність (порівняно зі сполуками низки похідних) і антивірусну активність у інфікованих клітинах, а також здатна до індукції ІФН.uk
dc.format.pagerangeС. 7-12uk
dc.identifier.citationАнтивірусна й інтерфероніндукуюча активність нових сполук — похідних індолохіноксаліну / Т. А. Богун, Л. Г. Жолнер, Т. І. Бикова, Н. М. Жолобак, М. Я. Співак // Наукові вісті НТУУ «КПІ» : науково-технічний журнал. – 2016. – № 3(107). – С. 7–12. – Бібліогр.: 8 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/1810-0546.2016.2.68691
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/18449
dc.language.isoukuk
dc.publisherНТУУ "КПІ"uk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.source.nameНаукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журналuk
dc.status.pubpublisheduk
dc.subjectіндуктори інтерферонуuk
dc.subjectантивірусна активністьuk
dc.subjectвірус везикулярного стоматитуuk
dc.subjectінтерфероніндукуюча діяuk
dc.subjectаміксинuk
dc.subjectпохідні індолохіноксалінівuk
dc.subjectinterferon inducersen
dc.subjectinterferon inducersen
dc.subjectantiviral activityen
dc.subjectvesicular stomatitis virusen
dc.subjectinterferon-inducing actionen
dc.subjectamiksinen
dc.subjectderivatives of indolohinoksalinen
dc.subjectиндукторы интерферонаru
dc.subjectантивирусная активностьru
dc.subjectвирус везикулярного стоматитаru
dc.subjectинтерферониндуцирующее действиеru
dc.subjectамиксинru
dc.subjectпроизводные индолохиноксалиновru
dc.subject.udc547.622:57.083.23uk
dc.titleАнтивірусна й інтерфероніндукуюча активність нових сполук — похідних індолохіноксалінуuk
dc.title.alternativeIndolequinoxalines Derivatives — Promising Compounds with Antiviral and Interferon Inducing Actionsuk
dc.title.alternativeАнтивирусная и интерферониндуцирующая активность новых соединений – производных индолхиноксалиновuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk

Файли

Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Наукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журнал, № 3(107)