Сучасні уявлення про структуру води та нова гідратаційна теорія стійкості водних колоїдно-дисперсних систем

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorЗапольський, А. К.
dc.contributor.authorZapolskiy, A. K.
dc.date.accessioned2017-10-05T14:26:16Z
dc.date.available2017-10-05T14:26:16Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractenThe modern chemical science appeared in dead spot because of inveterate hypotheses of free ions formation in aqueous solutions. Resistance of water colloidal dispersion systems was explained by the formation of the electrical double layer (EDL) on the surface of the dispersed phase due to spontaneous electrolytic dissociation of the molecules of dissolved substances into the ions (cations and anions) and interaction forces of molecular attraction (van der Waals forces) and electrostatic repulsion forces. I believe that in an aqueous solution the substances dissolve to molecules and their spontaneous dissociation into ions doesn’t happen. Dissociation into ions occurs only in the case of chemical reactions. The impetus of the chemical reaction is to destroy the hydrogen bonding of water clusters and formation of highly active radicals and the compounds entering into the conjugate chemical reaction with dissolved gases and other substances. The transfer of electric charges in the aqueous solution is carried out by the mixed proton-electron conductivity, which occurs as a result of the spatial distribution of charges in the supramolecular structures. During the investigation of colloid-dispersed systems it is necessary to take into account the flow of chemical interaction between the dispersed phase and the dispersion medium (water), especially the passage of conjugate chemical reactions between the products of dissociation of water clusters with dissolved substances. As far as spontaneous dissociation of the compounds (including strong electrolytes) into ions in the aqueous solution doesn’t occur, therefore no EDL is formed on the surface of the colloid-dispersed particles. As a result of interaction between the solid particle and clusters of water there is a formation of uncompensated positively charged oxonium ions and negative hydrated hydroxide ions (hydrated electrons) on the surface of solid particles, and electrostatic charges. The latter are formed as a result of Brownian motion of solid particles. In the process of coagulant water purification aluminum sulphate stays in the form of dimers [Al2(H2O)24](SO4)3, has a charge of 6+ and hydrolyzes to form aluminum dihydroxylsulphate. The latter subsequently undergoes hydrolytic polymerization with formation of tetramers and ring structures of six-core complexes similar to mineral hydrargillite. The link between these structures is carried out by diol groups leading eventually to X-ray amorphous structures of hydrargillite aluminum. In constructing the micellar structures – micelles (the first building blocks of colloid-dispersed phase) one should take into account the crystal structure of the substance resulting from the condensation process. The process of coagulation in aqueous colloid-disperse systems is physicochemical.uk
dc.description.abstractruСовременная химическая наука оказалась в тупике благодаря застарелым постулатам образования свободных ионов в водных растворах. Стойкость водных коллоидно-дисперсных систем объясняли образованием двойного электрического слоя (ДЭС) на поверхности дисперсной фазы благодаря самопроизвольной электролитической диссоциации молекул растворённых веществ на ионы (катионы и анионы) и взаимодействия сил молекулярного притяжения (сил Ван-дер-Ваальса) и электростатических сил отталкивания. Я полагаю, что в водном растворе вещества растворяются до молекул и самопроизвольной диссоциация их на ионы не происходит. Диссоциация на ионы происходит только в случае химических реакций. Толчком для протекания химической реакции является разрушение водородных связей кластеров воды с образованием высокоактивных радикалов и соединений, вступающих в сопряжённые химические реакции с растворёнными газами и другими веществами. Перенос электрических зарядов в водном растворе осуществляется за счет смешанной протонно-электронной проводимости, которая возникает в результате пространственного распределения зарядов в супрамолекулярных структурах. При исследовании коллоидно-дисперсных систем необходимо учитывать протекание химического взаимодействия между дисперсной фазой и дисперсионной средой (водой), особенно прохождение химических сопряженных реакций между продуктами диссоциации водных кластеров с растворёнными веществами. Поскольку в водном растворе не происходит самопроизвольной диссоциации соединений (в том числе и сильных электролитов) на ионы, то никакого ДЭС на поверхности коллоидно-дисперсных частиц не образуется. В результате взаимодействия твердой частицы и кластеров воды образуются нескомпенсированные позитивнозаряженные оксониевые ионы и отрицательные гидратированные гидроксид-ионы (гидратированные электроны) на поверхности твердых частиц и электростатические заряды. Последние образуются вследствие броуновского движения твердых частиц. В процессе осуществления коагуляционной очистки воды сульфат алюминия, существующий в виде димеров [Al2(H2O)24](SO4)3, имеет заряд 6+ и гидролизуется с образованием алюминия дигидроксосульфата. Последний в дальнейшем подвергается гидролитической полимеризации с образованием тетрамеров и кольцевых структур шестиядерных комплексов, подобных минералу гидраргиллиту. Связь между этими структурами осуществляется диоловыми группами, приводящих в итоге к образованию рентгеноаморфных структур гидраргиллита алюминия. При построении мицеллярных структур – мицелл (первых кирпичиков коллоидно-дисперсной фазы) следует учитывать кристаллическую структуру вещества, образующегося в результате конденсационного процесса. Процесс коагулирования в водных коллоидно-дисперсных системах является физико-химическим.uk
dc.description.abstractukСучасна хімічна наука опинилася в тупіку завдяки застарілим постулатам утворення вільних йонів у водних розчинах. Стійкість водних колоїдно-дисперсних систем пояснювали утворенням подвійного електричного шару (ПЕШ) на поверхні дисперсної фази завдяки самочинній електролітичній дисоціації молекул розчиненої речовини на йони (катіони й аніони) та сил молекулярного притягання (сил Ван-дер-Ваальса) та електростатичних сил відштовхування. Я вважаю, що у водному розчині речовини розчиняються до молекул й самочинної дисоціації останніх на йони не відбувається. Розпад на йони відбувається лише під час перебігу хімічних реакцій. Поштовхом до хімічної реакції є руйнування водневих зв’язків, водних кластерів та дисоціація останніх з утворенням високоактивних радикалів і сполук, які вступають в спряжені хімічні реакції з розчиненими речовинами й газами. Перенесення електричних зарядів у водному розчині здійснюється за рахунок змішаної протонно – електронної провідності, що виникає в результаті просторового розділення зарядів у супрамолекулярних структурах. При дослідженні колоїдно-дисперсних систем слід брати до уваги перебіг хімічної взаємодії між дисперсною фазою з дисперсійним середовищем (водою), особливо перебіг хімічних спряжених реакцій між продуктами дисоціації водних кластерів з розчиненими сполуками (газами, розчиненими речовинами й завислими твердими частинками). Оскільки у водному розчині не відбувається самочинної дисоціації сполук (в тому числі й сильних електролітів) на йони, то ніякого ПЕШ на поверхні колоїдно-дисперсної частинки не утворюється. В результаті взаємодії твердої частинки і кластерів води утворюються нескомпенсовані позитивно заряджені оксонієві йони і від’ємні гідратовані гідроксид-йони (гідратовані електрони) на поверхні твердих частинок та електростатичні заряди. Останні утворюються внаслідок броунівського руху твердих частинок. В процесі перебігу коагуляційного очищення води сульфат алюмінію, що перебуває у вигляді димерів [Al2(H2O)24](SO4)3, має заряд 6+, гідролізується з утворенням дигідроксосульфату алюмінію. Останній в подальшому піддається гідролітичній полімеризації з утворенням тетраметрів й кільцевих структур шестиядерних комплексів, подібних мінералу гідраргіліту. Зв’язок між цими структурами здійснюється за допомогою діолових груп, що в кінцевому результаті призводить до утворення рентгеноаморфних структур гідраргіліту алюмінію. При побудові міцелярних структур – міцел (перших цеглинок колоїдно-дисперсної фази) слід брати до уваги кристалічну структуру кінцевої речовини, що утворюється в результаті конденсаційних процесів. Процес коагуляції у водних колоїдно-дисперсних системах є фізико-хімічним.uk
dc.format.pagerangeС. 19-30uk
dc.identifier.citationЗапольський А. К. Сучасні уявлення про структуру води та нова гідратаційна теорія стійкості водних колоїдно-дисперсних систем / А. К. Запольський // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. – 2016. – № 2(19). – С. 19–30. – Бібліогр.: 4 назви.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/20791
dc.language.isoukuk
dc.publisherНТУУ «КПІ»; ТОВ «Українська водна спілка»uk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, № 2(19)uk
dc.subject.udc66.066.3 + 544.022.822:66. – 94.941uk
dc.titleСучасні уявлення про структуру води та нова гідратаційна теорія стійкості водних колоїдно-дисперсних системuk
dc.title.alternativeA contemporary concept of water structure and new aquatic theory of water colloid-dispersed stability systemsuk
dc.title.alternativeСовременные представления о структуре воды и новая гидратационная теория устойчивости водных коллоидной-дисперсных системuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VVT19_3Zapolskiy.pdf
Розмір:
915.84 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.8 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, № 2(19)