Магістерські роботи (ТЕХВ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ТЕХВ) за Автор "Букет, Олександр Іванович"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Властивості електрохімічно сформованих оксидних плівок на титані(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018-05) Черниш, Денис Михайлович; Букет, Олександр ІвановичДисертація присвячена вивченню електрохімічних процесів, які перебігають на поверхні електродних матеріалів з титану марки ВТ1-0, в розчинах хлоридів натрію та літію та встановлено можливості створення пристрою типу КМН на основі захисного шару титану. Проведені дослідження показали, що перехідний опір переносу заряду з розчину у титановий електрод знижується з ростом потенціалу попередньої анодної поляризації, що пояснено наявністю в оксидних шарах пор з гелеподібним оксидом титану, який полегшує доступ іонів вглиб пасивуючого шару. Показана принципова працездатність пристроїв типу КМН на основі анодованого титану як замісників напівпровідникових діодів. Встановлено, що катодна поляризація титану не викликає утворення суцільного шару гідриду титану у діапазоні потенціалів до -8,3 В, але провідність оксидних шарів зростає настільки, що є повністю непроникною для видимого світла. Вперше запропоновано двостадійну обробку титану з попередньої імпульсної поляризації катодними і анодними імпульсами тривалістю не більше 10 мкс, яка вирівнює поверхню, і наступної стаціонарної анодної поляризації при більше ніж +8 В, завдяки чому досягається краща відтворюваність перехідного опору КМН-пристроїв. Розроблено для підвищення роздільної здатності СЕМ-мікроскопії принципово нову методику маркування на поверхні титану пробоїв оксидних шарів з допомогою процесу абсорбції іонів важких металів (контрастна речовина для СЕМ).Документ Відкритий доступ Електрохімічна система з цинковим анодом на алюмінієвій основі для повітряно цинкового акумулятора(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Пінчук, Тетяна Валентинівна; Букет, Олександр ІвановичХімічні джерела струму на сьогодні є предметом першої необхідності. Перспективні розробки мають сприяти подоланню викликів сучасності, таких як невизначеність умов життя та очікуваних витрат. Перспективні хімічні джерела струму мають стати елементом адекватної відповіді на цей виклик завдяки здатності за всяку ціну забезпечити додаткове електричне живлення навіть після повного розряду акумулятора. Вирішити таку проблему лише підбором електрохімічної системи на сьогодні неможливо. Рішення для відомої електрохімічної системи повітряно-цинкового акумулятора з алюмінієвою основою анодів знайдене розробкою дуплексного режиму її експлуатації як вторинної (основний режим) і первинної (резервний, додатковий режим) батареї електричного живлення. Додатковий режим живлення може бути застосовано за підтвердженим рішенням користувача з метою разового резервного збільшення струмовіддачі від вже повністю розрядженої акумуляторної батареї в критичних ситуаціях (при цьому частково або повністю втрачається здатність елементів до повноцінного зарядження). Визначено, що напруга під навантаженням у режимі повітряно-цинкового акумулятора становить близько 0.7 В, а у режимі резервного первинного алюміній-повітряного елемента – близько 0.4 В. Розроблено дуплексний режим комутації восьми елементів батареї: у режимі повітряно-цинкового акумулятора з відносно високою потужністю за номінальної напруги під навантаженням 1.4 В (паралельно комутовані чотири пари послідовно з’єднаних елементів) та в режимі резервної алюміній-повітряної первинної батареї після повного розряду акумулятора для живлення за напруги 1.4…1.6 В з відносно низькою потужністю для найбільш життєво важливих систем (паралельно комутована пара з чотирьох послідовно з’єднаних елементів).Документ Відкритий доступ Електрохімічна система з цинковим анодом на алюмінієвій основі для повітряно цинкового акумулятора(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Пінчук, Тетяна Валентинівна; Букет, Олександр ІвановичХімічні джерела струму на сьогодні є предметом першої необхідності. Перспективні розробки мають сприяти подоланню викликів сучасності, таких як невизначеність умов життя та очікуваних витрат. Перспективні хімічні джерела струму мають стати елементом адекватної відповіді на цей виклик завдяки здатності за всяку ціну забезпечити додаткове електричне живлення навіть після повного розряду акумулятора. Вирішити таку проблему лише підбором електрохімічної системи на сьогодні неможливо. Рішення для відомої електрохімічної системи повітряно-цинкового акумулятора з алюмінієвою основою анодів знайдене розробкою дуплексного режиму її експлуатації як вторинної (основний режим) і первинної (резервний, додатковий режим) батареї електричного живлення. Додатковий режим живлення може бути застосовано за підтвердженим рішенням користувача з метою разового резервного збільшення струмовіддачі від вже повністю розрядженої акумуляторної батареї в критичних ситуаціях (при цьому частково або повністю втрачається здатність елементів до повноцінного зарядження). Визначено, що напруга під навантаженням у режимі повітряно-цинкового акумулятора становить близько 0.7 В, а у режимі резервного первинного алюміній-повітряного елемента – близько 0.4 В. Розроблено дуплексний режим комутації восьми елементів батареї: у режимі повітряно-цинкового акумулятора з відносно високою потужністю за номінальної напруги під навантаженням 1.4 В (паралельно комутовані чотири пари послідовно з’єднаних елементів) та в режимі резервної алюміній-повітряної первинної батареї після повного розряду акумулятора для живлення за напруги 1.4…1.6 В з відносно низькою потужністю для найбільш життєво важливих систем (паралельно комутована пара з чотирьох послідовно з’єднаних елементів).Документ Відкритий доступ Електрохімічна складова корозії сталі 0,8КП в неводних розчинах електролітів на основі олив(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чуйко, Анна Олексіївна; Букет, Олександр ІвановичАктуальність дослідження електрохімічної складової корозії сталі 0,8КП в неводних розчинах електролітів на основі олив, полягає в тому, що корозія є одним з основних факторів, що обмежують довговічність і працездатність металевих конструкцій в багатьох галузях, зокрема в машинобудуванні та приладобудуванні. З огляду на розділення корозійного процесу на дві спряжені електродні реакції та їх подобу до струмоутворюючих процесів хімічних джерел струму та амперометричних сенсорів, результати дослідження корозії сталі в неводних розчинах електролітів можуть стати основою для розробки амперометричних сенсорів кисню. Вперше виявлено синергетичний вплив хлороцтової й лимонної кислот на ріст значимості електрохімічної складової корозії вуглецевої сталі в рафінованій соняшниковій олії. Вперше показано, що результати імпеданс-спектроскопії двох сталевих електродів у розчинах на основі олив, які абсолютно некорельовані у координатах діаграми Найквіста внаслідок омічних активних і реактивних опорів на рівні кількох МОм, виявляють чітку лінійну кореляцію близьку до такої елемента Варбурга в логарифмічних координатах залежності реактивного опору від активного, що з математичної точки зору є аналогом вказаного елемента для широкого діапазона елетричного опору й виступає індикатором наявності електрохімічної корозії. Розроблена методика експрес-оцінки електрохімічної складової корозії вуглецевої сталі в слабоелектропровідних неводних розчинах за коефіцієнтом нахилу рівняння лінійної кореляції активного і реактивного опорів спектру імпедансу двоелектродної електрохімічної комірки; Встановлено, що сталь у розчині хлороцтової та лимонної кислот у рослинній олії є перспективною системою для створення аноду амперометричного сенсора кисню, придатного для експлуатації за температур вище 50°С та за екстремальних значень відносної вологості, за яких експлуатація сенсорів на основі водних розчинів електролітів є неможливою.Документ Відкритий доступ Електрохімічні сенсори для моніторингу складу водного середовища(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Пічкорський, Владислав Ігорович; Букет, Олександр ІвановичРозроблено амперметричні сенсори компонентів водного середовища, які є одними з найбільш важливих для його біогенної й корозійної активності – іонів калію й молекулярного кисню. Сенсор іонів калію має робочий електрод з берлінського лазуру й допоміж-ний, наприклад, хлорсрібний електрод. Реакція на робочому електроді ініці-юється абсорбцією іонів калію з відновленням берлінського лазуру до білої солі Еверіта. Іони калію вбудовуються в кристалічну гратку активного покриття. Допоміжний електрод підтримує електричний і матеріальний баланс електрохімічної комірки. Часткове поновлення шару берлінського лазуру ві-дбувається в період релаксації за рахунок окиснення киснем повітря. Відпрацьовано методику електрохімічного нанесення берлінського лазуру шляхом фіксації першої стадії катодного відновлення іонів заліза(ІІІ) до заліза (ІІ) внаслідок миттєвої обмінної реакції з іонами червоної кровяної солі. Можливі шляхи вдосконалення даного процесу полягають у підборі умов сорбції іонів заліза й гексацианоферату в подвійний електричний шар при врахуванні -шкали Антропова. Розроблено сенсор кисню як аналог елемента Кларка, який є дешевшим внаслідок використання робочого електрода з посрібленого мідного дроту. Допоміжним електродом є свинцевий циліндр, відділений від робочого електрода гідрофільним сепаратором. Електроліт сенсора є змінного складу внаслідок масообмінних процесів з оточуючим середовищем через напівпроникну поліетиленову мембрану. Сенсор відрізняється простотою конструкції й технологічністю виготовлення й має зберігатися у водогінній воді. Показано, що при правильному підборі довжини навитого поверх сепаратора робочого електрода з посрібленого мідного дроту та проникності (товщини) поліетиленової мембрани сигнал сенсора мало залежить від природи й електропровідності аналізованого розчину й визначається передусім концентрацією розчиненого у воді кисню. У проекті також розроблено варіант цеху для збору водних датчиків на кисень з використанням сучасного обладнання, порахована собівартість створення такого підприємства. Виконано розрахунок рентабельності та передбачено варіант перепродажу цеху чи перекваліфікація цеху. Проаналізована потенційна шкідливість цеху, та враховані заходи з його зниженнями.Документ Відкритий доступ Корозія елементів двигуна внутрішнього згоряння в моторній оливі за високої температури(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Писаренко, Андрій Валерійович; Букет, Олександр ІвановичВиявлено рух іонів в прилеглих до електрода шарах моторної оливи М-16ІХП-3 за характерним для них індуктивним гальмуванням, яке викликає зміщення фази імпедансу від –90, характерних для чистого конденсатора, до величини -15…-30, яка є позитивнішою внаслідок впливу індуктивності. Ефект стабільний при частотах нижче 30 кГц за температури 50 С. Виявлена електрохімічна корозія сталі в моторній оливі за зниженням комплексного опору у діапазоні частот 10…100 Гц, що можна пояснити необоротними корозійними процесами, які збіднюють приелектродний шар мастила за деполяризаторами і лігандами. Встановлено, що відпрацьована моторна олива містить сумарно більше іоногенів, проте свіжа олива містить більше іоногенів, що дисоціюють при підвищенні температури й забезпечують вищу електропровідність при нагріванні. За даними гравіметрії корозія у свіжій оливі в чотири рази повільніша такої у відпрацьованій оливі й на два-три порядки повільніше ніж корозія з кисневою деполяризацією при повному зануренні у водне середовище. Виявлено від’ємний активний опір корозійному процесу за кімнатної температури при частотах вище 4 кГц, а у перехідному процесі за температури 50С при частотах вище 13 кГц, що пояснюється надшвидким реагуванням лігандів і окисників сорбованих на поверхні сталі без їх переміщення у просторі, яке ефективніше перебігає при вищій температурі й тому при 50 С спостерігається при вищих частотах.Документ Відкритий доступ Протикорозійний захист титану попередньою імпульснореверсною обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Леонова, Ольга Ігорівна; Букет, Олександр ІвановичДисертація присвячена вивченню електрохімічних процесів, які проходять на поверхні титану марки ВТ1-00 при різних режимах імпульсно-реверсної поляризації у розчинах 6 m LiCl і 3% NaCl та встановлено оптимальний режим обробки для одержання оксидних плівок мінімальної товщини. Проведені дослідження підтвердили запропонований спосіб підвищення стійкості до корозії титану шляхом електрохімічної імпульсної обробки. Доведено, що після такої обробки оптичні властивості поверхні титану не змінюються. Показано, що тільки зниження тривалості імпульсів до 1 10 –5 с дозволяє досягти захисного протикорозійного ефекту утворенням тонких і щільних оксидних плівок невидимих у видимому спектрі. Встановлено, що протикорозійна стійкість ущільнених імпульснореверсною електрохімічною обробкою пасивних шарів титану зростає при збільшенні активності води розчину електроліту від 0.6 до -1.0.Документ Відкритий доступ Сенсор поляризаційного опору для моніторингу корозійної агресивності повітряного середовища(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Андрійчук, Олексій Олександрович; Букет, Олександр ІвановичВ магістерській дисертації проведено літературний пошук факторів впливу на корозію алюмінію та його сплавів та методів моніторингу . Розроблено три конструкції сенсора поляризаційного опору для моніторингу корозійної агресивності повітряного середовища, з яких оптимальним є коповерхневе розміщенням електродів вирізаних лазером і наклеєних на діелектричну підложку. Встановлено, що найбільша достовірність одержання й інтерпретації результатів вимірювання у модельних розчинах електролітів досягається у розчинах хлориду і сульфату натрію за відсутності гідрокарбонату калію. Встановлено, що вплив вуглекислого газу на корозійну агресивність повітря є на кілька порядків нижчим, ніж вплив відносної вологості, а вплив концентрації сірчистого газу є визначальним за умови зволоження поверхні фазовими плівками при капілярній і крапельній конденсації води на електродах. Обгрунтовано спрощений метод циклічної потенціостатичної поляризації електродів сенсора до поляризації лише двома крайніми значеннями амплітуд анодної і катодної полярності, що збільшує ефективність і достовірність цього простого методу у випадку швидкоплинних процесів. Методом спектроскопії імпедансу доведено, що сенсор може розрізняти активний опір електроліту від активного поляризаційного опору, тому надалі має сенс переходити до спеціальних вимірювань у гальваностатичному режимі. Аналіз діаграм Найквіста і Боде показав, що показання сенсора залежать від тривалості зволоження фазовими плівками конденсату. Тому швидкі модельні змочування у будь-який спосіб принципово не здатні відтворити вплив поступового повільного змочування природним конденсатом. Встановлено, що збільшення кількості конденсату на поверхні електродів та ріст концентрації особливо схильних до сорбції й комплексоутворення іонів хлориду збільшує індуктивний відгук розробленого сенсора.Документ Відкритий доступ Цинковий анод суперконденсатора на фарадеївській складовій поляризаційної ємності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Пушня, Ірина Євгенівна; Букет, Олександр ІвановичУ даній роботі вивчено можливість збільшення ємності та досягнення циклічно стабільної роботи цинкового аноду гібридного суперконденсатору шляхом цинкатної обробки поверхні алюмінію. Показано, що двократна цинкатна обробка в електроліті зі складом ZnO – 60 г/л та NaOH – 400 г/л, без наступного зняття контактного цинку, дозволяє отримати найбільшу ємність гібридного суперконденсатора 12,4 мА∙год за циклічно стабільної роботи цинкового аноду.