Магістерські роботи (ТЕХВ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ТЕХВ) за Автор "Герасименко, Юрій Степанович"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Електрохімічні властивості природних іонних рідин нового покоління та екстрактів рослинної сировини на їх основі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Котик, Михайло Михайлович; Герасименко, Юрій СтепановичРобота направлена на отримання низькотемпературних іонних розчинників, дослідження їх електрохімічних характеристик. В дисертації досліджено електрохімічні властивості низькотемпературних евтектичних розчинників методом циклічної вольтамперометрії та кондуктометрії та вплив вмісту води на ці параметри. Іонні рідини можуть потенційно бути використані як розчинник на заміну води для приготування електролітів для процесів електроосадження металів. Виокремлено основні модельні розчини що найбільш підходять для синтезу наночастинок. Досліджено взаємодію основних компонентів низькотемпературних евтектичних розчинників з катіонами срібла. Проведено синтез наночастинок срібла шляхом відновлення нітрату срібла в розчині низькотемпературних евтектичних розчинників рослинними екстрактами, а також показано, що такі екстракти можуть застосовуватися для синтезу наночастинок срібла, розміром 40-60 нм.Документ Відкритий доступ Корозійно-електрохімічна активність гальванічних нікелевих осадів та продуктів їх корозії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Куроченко, Тарас Олексійович; Герасименко, Юрій СтепановичУ роботі було показано, що сульфуру, який включається в структуру блискучих нікелевих покриттів на початкових етапах корозійних процесів грає роль депасиватора. Показано, що внаслідок корозійного розчинення блискучої нікелевої фольги, у концентрованій оцтовій кислоті, формується тонкий шар із продуктів корозії, склад якого близький до сульфідів нікелю. Встановлено, що на сформованому шарі із продуктів корозії нікелю реалізуються найбільші значення катодних струмів у порівнянні із нікелевими осадами. У роботі було запропоновано заходи з охороні праці у науково-дослідній лабораторії та розроблено стартап проект щодо доцільності використання електродних матеріалів на основі гальванічних нікелевих осадів та їх сульфідних продуктів корозії у відновлюваних джерелах електроенергії.Документ Відкритий доступ Регенерація відпрацьованого розчину травлення міді з отриманням високочистої міді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Дундуков, Павло Олексійович; Герасименко, Юрій СтепановичУ наведеній магістерській дисертації проведено пошук та оброблено літературні джерела на тему існуючих розчинів травлення міді, що використовуються при виготовленні плат друкованого монтажу. Розглянуто режими роботи для найбільш розповсюджених розчинів. Досліджено стан сучасних методів контролю, коригування та вилучення стравленої міді. Проведено досліди зі зразками травильного розчину з робочої лінії кислого хлоридно мідного травлення міді. Визначено оптимальний режим електроекстракції, проведено дослідження впливу матеріалу основи, товщини осаду, та густини струму на якість отриманих осадів міді. Доведено можливість вилучення міді придатної для подальшого використання з кислих хлоридних розчинів травлення міді.Документ Відкритий доступ Технологічні засади локального електроосадження міді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Осьмачко, Аліса Володимирівна; Герасименко, Юрій СтепановичУ рамках магістерської дисертації було проведено літературний огляд на тему локального електроосадження міді, у якому розглянуто основні електроліти міднення, їх переваги та недоліки, можливі неполадки при роботі. Також було розглянуто електроліти що застосовуються в гальванопластиці, проаналізовано їх склади та режими роботи, розглянуто методи локального електроосадження. Було досліджено вплив добавки бром-фенолового червоного барвника та рН нітратного електроліту на його розсіювальну здатність, та морфологію електролітичних мідних осадів. Зокрема, досліджений вплив наявності добавки барвника на якість осаду міді при тривалому осадженні. Дослідження проведені на установці, що імітує роботу частину 3D-принтера, і дає змогу отримувати локально електроосаджені фрагменти осаду металу циліндричної форми. Показано, що при наявності в електроліті 0,1 г/л бром фенолового червоного компактний осад міді можна отримати із товщиною (висотою циліндричного фрагмента) до 500 мкм. Розраховано процес комерціалізації розробки та запропоновані заходи з безпеки роботи у лабораторії і охорони праці.