Information Technology and Security, Vol. 10, Iss. 1 (18)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/54461

Переглянути

Перегляд Information Technology and Security, Vol. 10, Iss. 1 (18) за Автор "Соколов, Володимир Володимирович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Метод проєктування системи класів моделі предметної області на основі архітектури інтегральних об’єктів
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2022) Соколов, Володимир Володимирович; Шарадкін, Дмитро Михайлович; Царенок, Олексій Олексійович
    Представлено метод проєктування системи класів програмного забезпечення, що включає етапи концептуального, логічного та фізичного проєктування класів з реалізацією програмної системи в архітектурі інтегральних об’єктів. В якості вхідних даних для проєктування розглядається модель предметної області, яка отримана за результатами об’єктно-орієнтованого аналізу, що представляється концептуальною, математичною та семантичною моделями. Концептуальна модель визначає сутності та атрибути сутностей і розглядається як основа для проєктування властивостей класів. Математично модель, як динамічна модель поведінки сутностей, формально або неформально задається математичними формулами, алгоритмами, діаграмами або описом реалізації, що є основою для проєктування методів класів. Семантична модель визначає поняття предметної області відносно елементів її моделі і включає ідентифікатори, змістовні назви та описи, що використовуються під час проєктування, програмування та реалізації функціональності системи в термінах предметної області. Метод проєктування, що пропонується, базується на наступних принципах: нормалізація класів (приведення даних до атомарних значень, редукція аргументів функцій та видалення надлишкових функцій), заміна успадкування на логічну композицію та фізичну інтеграцію, декапсуляція (відокремлення функцій фізичної моделі від даних логічної моделі), віртуалізація класів (класи логічної моделі розглядаються як сукупність реляційної моделі даних та функціональної моделі методів фізичних класів), взаємозв’язок моделей (наскрізне відображення концептуальної моделі на логічну та фізичну модель, та реалізацію класів). Суть методу полягає у виконанні послідовних етапів проєктування: нормалізація концептуальної моделі, логічне проєктування класів (перетворення математичної моделі у нормалізовану функціональну модель, проєктування та аналіз характеристик класів), фізичне проєктування класів в архітектурі інтегральних об’єктів (створення класів, відображення логічних класів на фізичні класи, реалізація класів мовою програмування). Розглянуто приклад застосування методу для певної предметної області з демонстрацією результатів проєктування, а також показано підхід на основі мови запитів формулювання задач в термінах предметної області з генерацією вихідного коду мовою програмування. Застосування методу дозволяє підвищити ефективність створення програмних систем за рахунок не надлишковості системи класів та параметрів методів, повторного використання коду та вибору мінімально необхідної множини властивостей та методів під час розв’язання конкретних задач.