Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Автор "Вихляєв, Юрій Миколайович"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Алгоритм побудови індивідуальних реабілітаційних програм після травм повздовжнього зводу стопи(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Мельник, Валерій Олександрович; Вихляєв, Юрій МиколайовичТема: “ Алгоритм побудови індивідуаль¬них реабілітаційних програм після травм повздовжнього зводу стопи ”. Обсяг роботи становить 60 сторінку, міститься 30 ілюстрацій, 2 таблиці. Загалом опрацьовано 34 джерела. Мета роботи – розробити та обґрунтувати алгоритм фізичної реабілітації після деформації внутрішнього поздовжнього зводу стопи та порівняти його з іншою програмою реабілітації. Дослідити склепіння стопи учнів школи, визначити причини появи її сплощення чи плоскостопості. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1. Провести аналіз літературних джерел, що присвячені розробці індивідуальних програм фізичної терапії спортсменів-підлітків при травмах повздовжнього зводу стопи із застосуванням сучасних методів та засобів реабілітації. 2. Розробити нову інноваційну програму з фізичної терапії спортсменів-підлітків при травмах повздовжнього зводу стопи із застосуванням сучасних методів та засобів реабілітації. 3. Провести дослідження зі практичного застосування відомих традиційних програм та розробленої нової інноваційної програми фізичної терапії спортсменів-підлітків при травмах повздовжнього зводу стопи із застосуванням сучасних методів та засобів реабілітації. 4. Провести порівняльний аналіз ефективності відомих традиційних програм та розробленої нової інноваційної програми фізичної терапії спортсменів-підлітків при травмах повздовжнього зводу стопи із застосуванням сучасних методів та засобів реабілітації. Об’єкт дослідження – засоби і методи фізичної реабілітації осіб з деформаціями поздовжнього зводу стопи. Предмет дослідження – фізична реабілітація учнів спортивного ліцею віком від 16 до 18 років з деформаціями поздовжнього зводу стопи. Новизна роботи полягає в тому що за допомогою підбору індивідуального алгоритму фізичної реабілітації ми пришвидшемо відновлення та покращимо ефективність програми. Практичне значення результатами дослідженнями поділилися зі школою, розробили для них пам’ятки, які розповсюдили між учнями школи та батьків.Документ Відкритий доступ Відновлення рухливості суглобів у спортсменів після травм ОРА засобами фітнесу і фізичної терапії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Ашрафутдінова, Валерія Альбертівна; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 80 сторінках, літературних джерел 45, серед них 7 іноземних; рис.35, табл.10., додатків 2. Актуальність теми. За матеріалами науково-методичної літератури досліджувалось поширення травм опорно-рухового апарату (ОРА) серед спортсменів, які за статистичними даними МОЗ України за 2016 рік становлять 19% від загальної травматизації осіб з 18 років. Зазвичай, при своєчасному лікуванні та дотриманні програми фізичної реабілітації, пацієнт має високі шанси швидко повернутися до звичайного життя, до якого входять професійні, побутові та спортивні потреби. Нажаль, нехтуючи самостійною роботою у тренувальному режимі після лікування травми, спортсмен має всі шанси стати спортсменом у минулому. За статистикою 15-30% спортсменів не повертаються у професійну діяльність із-за контрактур, туго рухливості кульшового суглоба чи проблем із хребтом. Що в цілому погіршує якість життя і знижує рухливість і гнучкість усього тіла. Для відновлення рухливості та гнучкості у кульшовому суглобі (при туго рухливості та контрактурах) застосовують: масаж, фізіотерапію, технічні засоби та лікувальну фізичну культуру. Основними завданнями яких є відновлення рухливості у суглобі, гнучкості м’язів і зв'язок, що оточують суглоб, покращення силових та швидкісних показників та повернення спортсмена у професійну діяльність. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U 002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної терапії для спортсменів після травм ОРА для відновлення рухливості у суглобах. Завдання: за даними літератури вивчити досвід використаних засобів фізичної терапії для спортсменів після травм ОРА для відновлення рухливості у суглобах; визначити функціональний стан кульшового суглоба у спортсменів з туго рухливістю у суглобі; розробити програму для відновлення рухливості суглобів у спортсменів після травм ОРА засобами фітнесу і фізичної терапії, та перевірити її ефективність. Об'єкт дослідження: фізична терапія суглобів після травм ОРА у спортсменів. Предмет дослідження: зміст та структура комплексної програми фізичної терапії спортсменів після травм ОРА для відновлення рухливості у суглобах. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування); інструментальні методи дослідження (гоніометрія); педагогічні методи дослідження – педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: доповнено існуючі програми фізичної терапії спортсменів для відновлення рухливості у суглобах та гнучкості після травм ОРА із застосуванням засобів фізичної терапії кінезотерапії, лікувального масажу та апарату для пасивної розробки суглобів і тренажеру GYROTONIC. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, подані у магістерській роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії. За результатами дослідження було опубліковано 1 статтю.Документ Відкритий доступ Відновлення сенсорно-кінестетичного сприйняття та вестибулярної стійкості як засіб комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з ДЦП(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-12) Надольна, Лариса Павлівна; Вихляєв, Юрій МиколайовичДисертаційна магістерська роботи викладена на 102 сторінках, літературних джерел 102, рис. 22, табл. Питання що були розглянуті: вивчено теоретичні основи дослідження стану рухової та комунікативно-мовленнєвої сфери дітей з ДЦП, аутизмом в літературних джерелах, фізіологію та патофізіологію нервової системи дітей, проаналізовано етіологію, патогенез, класифікацію та симптоми дитячого аутизму, розглянуті новітні методи фізичної терапії для дітей з ДЦП, аутизмом з розладами рухової та комунікативно-мовленнєвої сфери. Розроблено програму, алгоритм та блок-схему фізичної терапії для дітей-аутистів з розладами рухової та мовленнєвої сфери. Практична частина. У програмі фізичної терапії для дітей з ДЦП (аутизмом) з розладами рухової та мовленнєвої сфери застосовано комплексний підхід за допомогою засобів та методів, таких як мозочкова та вестибюлярна гімнастика з використаням технічних засобів: балансувальна дошка (балансир) Белгау, героскутер, «крісло Барані», вібромасаж комірцевої зони з інфрачервоним опромінюванням «Іnfra Tapp», ЛФК, інезотейпувааня. За результатами оцінки проведеної фізичної терапії, відновлено вестибюлярну стійкісті та зв’язне мовлення.. перед початком фізичної терапії склав в контрольній групі - 1,9, в експерементальній групі – 1,81; через 60 днів в контрольній групі - 2, в експерементальній групі – 2,25; через 120 днів в контрольній групі – 2,10, в експерементальній групі –3; через 180 днів в контрольній групі – 2,7, в експерементальній групі – 3,7. Матеріали, подані в звіті преддипломної практики, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних, соціальних, психологічних, корекційних, педагогічних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів, на курсах і семінарах підвищення кваліфікації, які мають відповідну спеціалізацію. За результатами дослідження було опубліковано 1 статтю. Одержано патент на винахід (корисну модель).Документ Відкритий доступ Методи за засоби фiзичної реабiлiтацiї при подагрi у чоловiкiв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Волох, Олександр Сергiйович; Вихляєв, Юрій МиколайовичТема магiстерської роботи: “Методи та засоби фізичної реабілітації при подагрі у чоловіків”. Обсяг роботи становить 93 сторінок, міститься 18 ілюстрацій, 3 таблиці. Загалом опрацьовано 43 джерела. Метою даної роботи є аналіз інформації (літературні джерела) стосовно подагри, її розвитку у чоловіків та існуючі методи боротьби з нею. На основі даного матеріалу спроектувати свою программу або оптимізувати існуючу. Завдання : 1. Аналіз матеріалів, пов'язаних із захворюванням. 2. Виявлення головних причин захворювання. 3. Аналіз методів фiзичної реабілітації, що допоможуть у лікуванні подагри. В роботі представлено огляд літератури з обраної теми, наведені основні та загальнi вiдомостi про подагру, та причини виникнення. Розроблено програму фізичної реабілітації чоловіків з подагрою на базі проаналізованого матеріалу, та проведення практики (наукової літератури , дослідів , методик фізичної реабілітації, програм реабілітації). В проект включені основні принципи фізичної реабілітації, головні методи фізичної реабілітації (ЛФК, механотерапія, фізіотерапія, масаж, дієтотерапія). Розроблено також перелік рекомендацій, які оптимізують повсякденну діяльність пацієнта.Документ Відкритий доступ Нейтралізація розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців ЗСУ на лінії фронту виїзною бригадою волонтерів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Савчук, Кирило Ігорович; Вихляєв, Юрій МиколайовичАктуальнисть теми: Актуальність проблеми фізичної терапії розладів поперекового відділу хребта військовослужбовців на передовій нині стає все більш належною та важливою в контексті підтримки фізичного здоров'я та ефективності військової служби. Стрімкий розвиток військових конфліктів та особливості умов служби ставлять великі виклики перед системами медичного обслуговування, вимагаючи пошуку інноваційних підходів до відновлення фізичного благополуччя військовослужбовців. За останні роки зростає увага до проблеми розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців, оскільки ці розлади можуть значно впливати на їхню ефективність, здоров'я та якість служби. Умови передової, включаючи фізичні навантаження, стрес, непередбачуваність, створюють унікальне середовище, яке потребує спеціального уваги до фізичного здоров'я військовослужбовців. Метою цього дослідження є систематизація та аналіз наукових знань у галузі фізичної терапії, спрямованої на відновлення розладів поперекового відділу хребта в умовах військової служби. Головною метою є розробка ефективних стратегій фізичної реабілітації для військовослужбовців на передовій. Об'єктом є механізми виникнення та методи відновлення розладів поперекового відділу хребта в умовах військової служби, з фокусом на ефективності фізичної терапії. обслуговування військових формувань. Предметом даного дослідження є фізична терапія розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців, які перебувають на передовій. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Опитувальники,шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи) Наукова новизна одержаних результатів: Вивчена і доведена важливість впровадження методів фізіотерапії та активного відновлення, для нейтралізації болю в поперековому відділі хребта у військовослужбовців ЗСУ. Це може включати персоналізовані підходи до фізичних вправ та масажу, спрямовані на покращення стану хребта та зменшення болі. Практичне значення отриманих результатів: полягає у покращенні якості життя військовослужбовців ЗСУ на лінії фронту через зменшення болю в поперековому відділі хребта. Це може призвести до підвищення ефективності їхньої служби та загального фізичного та психічного благополуччя. Крім того, використання інноваційних методів, спрямованих на нейтралізацію болю, може послужити прикладом для інших військових підрозділів і враховуватися у подальших програмах реабілітації та медичній практиці.Документ Відкритий доступ Програма фізичної реабілітації осіб похилого віку після ампутації нижньої кінцівки на рівні стопи внаслідок діабету(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Юрченко, Ірина Віталіївна; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 92 сторінках, літературних джерел 80, рис. 6, табл. 2, додатків 3. На даний час неухильно зросла кількість осіб із ампутаціями нижніх кінцівок. За статистичними даними в Україні виконується більше 10 тисяч ампутацій на різних сегментах. Аналіз причин, навіщо людям потрібно робити саме цю операцію, виявив що більшість з них (75%) здійснюється у зв'язку із захворюванням серцево-судинної системи, а точніше: цукровий діабет та облітеруючий ендартеріїт. Реабілітацію осіб похилого віку слід оцінювати з точки зору соціальних і моральних переваг, як для хворих, так і для оточуючих. Вона дає також значну економічну ефективність, так як звільняє від догляду за хворими медичний персонал, а також родичів, нерідко вимушених залишити свою професійну діяльність в зв'язку з необхідністю догляду за близькою людиною. Метою роботи є за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити програму фізичної реабілітації осіб похилого віку після ампутації нижньої кінцівки на рівні стопи внаслідок діабету. На основі теоретичного матеріалу зроблені відповідні висновки та побудована реабілітаційна програма, що відповідає поставленій меті. Об’єктом дослідження магістерської дисертації є методи і засоби фізичної реабілітації, які застосовують при ампутаціях нижніх кінцівок. Одержані результати програма фізичної реабілітації осіб похилого віку після ампутації нижньої кінцівки на рівні стопи внаслідок діабету, що можуть бути впровадженні та вдосконалені.Документ Відкритий доступ Фізична реабілітація дітей підліткового віку після ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна внаслідок механічної травми(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Захарчук, Богдан Олександрович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 92 сторінках, літературних джерел 53, рис. 15, табл. 7, додатків 4. У підлітків після ампутації кінцівок спостерігаються специфічні особливості формування кукси, відбуваються відставання у зрості кукси, її деформація, а при неправильному або несвоєчасному протезуванні можуть виникати вторинні деформації в інших відділах опорно-рухового апарату. Відсутність фізичних навантажень негативно впливає на рівні тренованості, фізичної підготовки та здоров’я. В основі різних функціональних розладів діяльності організму лежить порушування постійно діючих звичних кінестетичних подразників, коли вилучається опорна функція і подразнення рефлексогенних зон стоп, при цьому не тільки знижується працездатність, але і втрачаються специфічні навики, які були набуті раніше. Метою роботи є за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити програму фізичної реабілітації підлітків після ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна внаслідок механічної травми. На основі теоретичного матеріалу зроблені відповідні висновки та побудована реабілітаційна програма, що відповідає поставленій меті. Об’єктом дослідження магістерської дисертації є методи і засоби фізичної реабілітації, які застосовують при ампутаціях нижніх кінцівок. Одержані результати програма фізичної реабілітація підлітків після ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна внаслідок механічної травми, що можуть бути впровадженні та вдосконалені.Документ Відкритий доступ Фізична реабілітація жінок середнього віку після мастектомії у тренуючому періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Фурса, Іван Захарович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 100 сторінках, літературних джерел 52, серед них 17 іноземних; рис.6, табл.3., додатків 3. Актуальність теми. Згідно з офіційною статистикою, загальна кількість жінок середнього віку з діагнозом рак молочної залози зростає на 5% на рік, де одним з найпоширеніших методів лікування є мастектомія. Метою лікування та реабілітації жінок після мастектомії є зниження ступеня інвалідності, збільшення можливостей самообслуговування, тобто максимальна адаптація до повсякденного життя. Все викладене вище визначає актуальність та необхідність подальшого вивчення данного питання у реабілітації жінок середнього віку після мастектомії, що і стало підставою для виконання цієї магістерської дисертації. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U 002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: обґрунтувати та розробити програму фізичної реабілітації жінок середнього віку після мастектомії у тренуючому періоді. Завдання: • За даними літературних джерел вивчити сучасний стан і напрямки вдосконалення програм; • Вивчити можливості та особливості використання сучасних методик реабілітації жінок пісмля мастектомії; • Розробити програму фізичної реабілітації жінок середнього віку після мастектомії у тренуючий період; • Провести експериментальне дослідження фізичної реабілітації жінок середнього віку після мастектомії у тренуючому періоді та проаналізувати її ефективність. Об’єкт дослідження – жінкки середнього віку після мастектомії. Предмет дослідження – зміст та структура програми фізичної реабілітації жінок після мастектомії у тренуючий період. Методи дослідження: клінічні: комплексне обстеження; візуальна аналогова шкала болю; оцінка рухового розвитку, оцінка амплітуди руху. інструментальні методи дослідження: аналітико-статистичні методи. Наукова новизна одержаних результатів: • Вивчені особливості ускладнень після мастектомії, їх причини та клінічні прояви, що дало можливість для розробки програми фізичної терапії; • Обґрунтовано комплексне застосування сучасних засобів фізичної реабілітації, кінезіотейпування , електростимуляції лімфодренажу та лфк для покращення рухливості оперованої кінцівки та усунути ускладнення. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізична реабілітація для жінок середнього віку після мастектомії у тренуючому періоді , дозволила підвищити ефективність відновного лікування. Дані магістерської дисертації можуть бути використанні в роботі медичних закладів, реабілітаційних центрах, санаторіях та під час навчального процесу у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії та ерготерапії. За результатами дослідження було опубліковано 1 статтю. Ключові слова: мастектомія, динамічна електронейростимуляція, лімфодренаж, програма фізичної реабілітації жінок після мастектомії, кінезотерапія, пневматична компресія, кінезіотейпування.Документ Відкритий доступ Фізична реабілітація при деформаціях грудного відділу хребта(2018-12) Ващенко, Валерій Андрійович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 104 сторінках, літературних джерел 41 Мета - розробити та визначити ефективність програми фізичної реабілітації при деформаціях грудного відділу хребта за допомогою технічних засобів та засобів фізіотерапії у підлітків 14-15 років. В роботі розглянуто найпоширеніші види деформації хребта, причини і механізми цих порушень. Проведено аналіз методів фізичної реабілітації, що використовуються при деформаціях хребта: лікувальна фізична культура, масаж, фізіотерапія та механотерапія. Результатом роботи є – комплексна програма фізичної реабілітації при деформаціях грудного відділу хребта, яка включає методики ЛФК, масажу, фізіотерапії та використання технічних засобів фізичної реабілітації.Документ Відкритий доступ Фізична терапія осіб середнього віку при остеохондрозі Попереково-Крижового відділу хребта методами фітнесу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Гайденко, Вадим Олександрович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 64 сторінках, літературних джерел 30 рис.10 , табл..1. Остеохондроз хребта відносять до числа надзвичайно поширених та швидко розвинених захворювань. Відзначається тенденція до збільшення числа хворих цим захворюванням, що свідчить про соціально значних зміни в способі життя сучасного людства. В даний час більшість людей ведуть малорухливий та сидячий спосіб життя. Все викладене вище визначає актуальність та необхідність подальшого вивчення данного питання, що і стало підставою для виконання Науково дослідної роботи. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U 002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського». Обєкт дослідження: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта Предмет дослідження: засоби та методи фізичної реабілітації пацієнтів після остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта. Мета дослідження: розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації людей середнього віку після остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта Завдання роботи: Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання: • За даними спеціальної літератури дослідити сучасний стан і напрямки вдосконалення програм фізичної реабілітації людей середнього віку після остеохондрозу поперекового відділу хребта; • Дослідити методи оцінки функціонального стану хворого • Розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації людей після остеохондрозу попереково-кридового відділу хребта, з використанням віброплатформи для відновлення тематичного хворого. • Механізми розвитку остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта Методи дослідження: клініко-функціональні, біофізичні, біохімічні, клініко-лабораторні, психофізіологічні, клініко-статистичні (параметрична і непараметрична статистика) та клініко-інформаційні (інформаційний, дисперсійний аналіз), системного аналізу та прогнозу. Розроблена програма фізичної терапії при остеохондрозі Попереково-Крижового відділу хребта людей середнього віку методами Фітнесу, дозволила підвищити ефективність Реабілітаційного процесу. Дані магістерської дисертації можуть бути використанні в роботі медичних закладів, реабілітаційних центрах, санаторіях та під час навчального процесу у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії та ерготерапії. Публікації: Прийняв участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «THE WORLD OF SCIENCE AND INNOVATION» 9-11 декабря 2020 року і одержав відповідний сертифікат. Стаття «РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА»Документ Відкритий доступ Фізична терапія у дітей з дитячим церебральним паралічем, що самостійно не пересуваються(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Кондаурова, Ольга Вікторівна; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 111 сторінках, літературних джерел 64; рис.15, табл. 5, додаток 11. Актуальність теми. В нашій країні, як і в інших, існує тенденція до зростання захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату у дітей, що має не тільки медичну проблему, а й соціально-економічну. Існують різні погляди на лікування, реабілітацію дітей з ДЦП, в роботі запропоновано один з них. Для відновлення дітей з ДЦП використовували традиційні методи фізичної терапії:лікувальна фізкультура, фізіотерапія, лікувальний масаж які не достатньо повно забезпечують покращення її відновлення. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії для дітей хворих на ДЦП із застосуванням механотерапії, кінезіотейпування, електрофорезу, лікувальної фізкультури, кінезіотерапії, ерготерапії для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U 002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського». Мета дослідження – розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації дітей з ДЦП, що самостійно не пересуваються. Завдання роботи: За даними літературних джерел вивчити сучасний стан і напрямки вдосконалення програм; вивчити можливості та особливості використання сучасних методик реабілітації дітей з ДЦП, що самостійно не пересуваються; розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації дітей з ДЦП, що самостійно не пересуваються; розробити спеціалізований тренажер для фізичної реабілітації дітей з розладами ДЦП, що не можуть ходити, тримати голову і не контролюють слинотечу; провести експериментальне дослідження фізичної реабілітації дітей з ДЦП, і зокрема, особливості процесу навчання ходьбі дітей, що самостійно не пересуваються. Об’єкт дослідження: процес фізичної реабілітації дітей з ДЦП, що самостійно не пересуваються. Предмет дослідження: зміст та структура програм формування фізичної реабілітації дітей з ДЦП, що не можуть самостійно пересуватися. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури, застосування сучасних методів визначення стану нервово-м’язових структур опорно-рухового апарату; педагогічний експеримент; педагогічне спостереження; анкетування; аналіз одержаних результатів. Наукова новизна: проведено вивчення ходьби у дітей з ДЦП, що самостійно не пересуваються до початку дослідження і після застосування задіянніх впливів сучасних фізіотерапевтичних і ерготерапевтичних засобів; розроблено спеціалізований тренажер для фізичної реабілітації (на який одержано патент на винахід) для дітей з розладами ДЦП, що не можуть ходити, тримати голову і не контролюють слинотечу; обґрунтовано комплексне застосування сучасних засобів фізичної реабілітації, засобів додаткового спирання і ерготерапії для відновлення рухливості, як у суглобах, так і для поліпшення м’язового тонусу всього тіла у дітей з розладами. Практичне значення отриманих результатів: Матеріали, подані в практичній роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, на курсах і семінарах підвищення кваліфікації інструкторів ЛФК. Особистий внесок здобувача полягає у: визначенні напрямків дослідження; безпосередній організації і здійсненні наукових досліджень; розробці пристрою для реабілітації дітей з розладами ДЦП (спільна робота О. В. Кондаурової та професора Ю. М. Вихляєва патент №132820); виконанні основного обсягу теоретичної та практичної роботи, аналізі та інтерпретації отриманих результатів.