Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Особливості побудови індивідуальної програми фізичної терапії після тяжкої закритої черепно-мозкової травми(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Носенко, Елеонора Едуардівна; Косякова, Галина ВасилівнаАктуальність теми. Травматична хвороба головного мозку є однією з найгостріших проблем охорони здоров'я через високу частоту травматизму та тривалу інвалідизацію осіб працездатного віку. Фізична терапія при тяжкій закритій черепно-мозковій травмі (ЧМТ) є ключовим інструментом відновлення рухових функцій, стимуляції нейропластичності центральної нервової системи та повернення пацієнтів до повноцінного життя. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та дослідженні ефективності застосування комплексної програми фізичної терапії при тяжкій закритій черепно-мозковій травмі. Об'єкт дослідження: пацієнти після тяжкої закритої черепно-мозкової травми. Предмет дослідження: програма та засоби фізичної терапії пацієнтів після тяжкої закритої черепно-мозкової травми. Методи дослідження: теоретичний аналіз та обґрунтування наукових джерел; оцінка функціонального стану пацієнтів за валідованими клінічними шкалами (шкала Ренкіна, індекс Бартел, модифікована шкала Ашворта, шкала рівноваги Берга); аналіз клінічних даних; методи математичної статистики. Дипломна робота викладена на 81 сторінці, містить 42 використані джерела; робота включає 2 таблиці, рисунки та додатки. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні та розробці розширеної поетапної програми фізичної терапії з функціональною спрямованістю (кінезіотерапія, баланс-тренінг, спеціалізовані тренування ходи, дозований опір та ерготерапія) на основі синергії функціональних можливостей пацієнтів із тяжкою закритою ЧМТ. Практичне значення роботи полягає у розробці ефективної та адресної програми фізичної терапії, яку можна безпосередньо застосовувати у реабілітації пацієнтів із тяжкою закритою ЧМТ з метою зниження бар'єрів для досягнення оптимальних результатів відновлення, стимуляції нейропластичності ЦНС, підвищення рівня самостійності та якості життя пацієнтів, а також у можливості її використання у навчальному процесі підготовки фахівців з фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Застосування сучасних технологій фізичної терапії після травм плеча та передпліччя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Пей Рунфа; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська робота представлена у вигляді рукопису на 65 сторінок, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, та переліку посилань, який містить 31 літературних джерел, з них 31 – іноземною мовою. Робота ілюстрована 13-ма таблицями та 3-ма діаграмами. Мета роботи – обґрунтування та оцінка ефективності застосування сучасних інформаційних технологій у програмі фізичної терапії пацієнтів після травм плеча та передпліччя з метою покращення функціонального стану верхньої кінцівки, зменшення больового синдрому, відновлення рухової активності та підвищення якості життя пацієнтів. Методи дослідження: аналіз та узагальнення сучасних науково-методичних літературних джерел; педагогічні спостереження; клініко-функціональні методи дослідження; оцінювання больового синдрому, обсягу рухів, м’язової сили та функціональної активності верхньої кінцівки; анкетування пацієнтів за стандартизованими шкалами та опитувальниками; методи математичної статистики. У роботі розроблено індивідуалізовану програму фізичної терапії для пацієнтів після травм плеча та передпліччя із застосуванням сучасних інформаційних технологій, елементів цифрового супроводу та телереабілітації. Програма включає кінезітерапію, функціональні вправи для верхньої кінцівки, дистанційний моніторинг виконання вправ, використання мобільних додатків для контролю фізичної активності та засобів онлайн-комунікації між пацієнтом і фахівцем фізичної терапії. Особлива увага приділялась персоналізації програми відповідно до функціонального стану пацієнта та етапу відновлення. Результати проведеного дослідження підтвердили позитивний вплив запропонованої програми фізичної терапії на показники функціонального відновлення пацієнтів після травм верхньої кінцівки. Встановлено зменшення інтенсивності болю, покращення рухливості плечового та ліктьового суглобів, збільшення м’язової сили, підвищення рівня функціональної активності та якості життя пацієнтів. Використання сучасних інформаційних технологій сприяло підвищенню мотивації пацієнтів, покращенню контролю за виконанням вправ та оптимізації процесу реабілітації. Отримані результати дають можливість рекомендувати запропоновану програму для впровадження у практику реабілітаційних центрів, медичних закладів та систем дистанційної фізичної терапії, а також для використання у підготовці фахівців спеціальності «Терапія та реабілітація».Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальної програми фізичної терапії для пацієнтів із грижами поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Гридньова, Галина Олегівна; Глоба, Олександр ПетровичУ дослідженні комплексно розглянуто питання ефективності нехірургічного лікування та фізичної терапії чоловіків 25–45 років із грижами поперекового відділу хребта. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю гриж міжхребцевих дисків серед осіб активного працездатного віку, значним ризиком післяопераційних ускладнень, а також доведеною ефективністю комплексного підходу, що здатний забезпечити декомпресію нервових корінців та створити умови для резорбції грижі. Метою дослідження є розробка, наукове обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності комплексної програми фізичної терапії, що базується на синергії пасивного апаратного розвантаження хребта та активних вправ на багатофункціональних декомпресійних тренажерах. Об’єкт дослідження – процес фізичної терапії чоловіків 25–45 років з грижами поперекового відділу хребта у фазі ремісії або підгострому періоді. Предмет дослідження – зміст та ефективність комплексної програми фізичної терапії із застосуванням декомпресійних тренажерів та апаратної тракції. Основні завдання: аналіз сучасних наукових підходів до консервативного лікування гриж поперекового відділу; розробка комплексної програми відновлення з використанням системи DRX9000™ та тренажерів Бубновського; дослідження впливу програми на інтенсивність болю, показники життєдіяльності та нейродинаміку; оцінка динаміки розвитку силової витривалості м’язів тулуба; порівняльний аналіз ефективності запропонованої методики зі стандартними реабілітаційними заходами; формування практичних рекомендацій. Методи дослідження включали: аналіз науково-методичної літератури; соматоскопічне обстеження та клініко-інструментальні вимірювання (тест Ласега, гоніометрія); методи оцінки болю, якості життя та психоемоційного стану (шкали NRS, mOQ, HADS); функціональне тестування (тести на силову витривалість); математичну обробку даних (t-критерій Стьюдента, коефіцієнт Хеджеса). Наукова новизна полягає в інтеграції апаратного розвантаження та активної кінезітерапії в антигравітаційному режимі у єдиний алгоритм відновлення. Уперше експериментально доведено, що такий синергетичний підхід забезпечує достовірно вищий темп нейродинамічного відновлення та усунення компресійного синдрому порівняно з ізольованими вправами на стабілізацію. Практичне значення полягає у тому, що розроблена програма є готовим клінічним алгоритмом для фахівців мультидисциплінарних команд. Результати дослідження впроваджено в практику Оздоровчого центру «СПИНА+» і можуть бути масштабовані на інші реабілітаційні заклади для стандартизації протоколів лікування вертеброгенних патологійДокумент Відкритий доступ Особливості побудови реабілітаційних програм при асиметрії тазу внаслідок травми нижньої кінцівки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Вітовщик, Тетяна Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність. В даній роботі досліджувалось як зробити фізичну терапію після травм нижніх кінцівок справді ефективною, якщо вона супроводжується асиметрією тазу. Асиметрія тазу розглядається як патобіомеханічне порушення, яке може призвести до серйозних наслідків, таких як викривлення хребта, зношення суглобів, хронічний біль в попереку тощо. Всі ці наслідки ведуть до інвалідизації пацієнтів та втратою їх працездатності. За допомогою вивчення наукової літератури та проведення її аналізу, було визначено за допомогою яких тестів та досліджень краще проводити обстеження пацієнтів, у яких наявне таке порушення. Згодом було проведено досліджено на базі Фастівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, де під час занять з пацієнтами з травмами нижньої кінцівки та наявною асиметрією тазу був застосований комплекс вправ, який складався з вправ загальнозміцнюючих лежачи, вправ на укріплення стопи, вправи на силу нижньої кінцівки стоячи (вправи на тренажерах), вправи на дошці Євмінова, корекційні вправи лежачи, вправи на баланс та координацію, навчання правильному стереотипу ходьби. Ефективність даного комплексу була доведена за допомогою порівняння методом статистичного аналізу результатів «до» та «після» проведення реабілітації. Також було проведено порівняння двох програм – нашої та традиційно застосовуваної в даному закладі, що не показало значущих відмінностей в ефективності якоїсь з цих програм. Об’єкт дослідження: пацієнти з асиметрією тазу внаслідок травми нижньої кінцівки. Предмет дослідження: зміст і структура персоніфікованої реабілітаційної програми для пацієнтів з асиметрією тазу внаслідок травми нижньої кінцівки. Мета роботи: розробити персоніфіковану реабілітаційну програму для пацієнтів з асиметрією тазу внаслідок травми нижньої кінцівки та оцінити її ефективність. Завдання дослідження: вивчити особливості анатомічної будови поясу нижньої кінцівки та біомеханічні аспекти його функціонування, визначити вплив травми нижньої кінцівки на перекіс тазу; розглянути різні класифікації перекосу таза, охарактеризувати клінічну картину перекосу тазу внаслідок травм нижньої кінцівки; проаналізувати сучасні тенденції застосування засобів і методів реабілітаційних втручань та підходи щодо відновлення тематичних пацієнтів; визначити перспективи впровадження в клінічну практику сучасних методів та засобів фізичної терапії; розробити та обґрунтувати ефективну програму фізичної терапії при перекосі тазу внаслідок травми нижньої кінцівки на відновному періоді, провівши наукове дослідження та статистичний аналіз цього результатів. Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої наукової літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання. Клініко-функціональні методи охоплювали вивчення медичних карт, оцінку функціонального стану за допомогою оцінювання амплітуди рухів у суглобах за допомогою гоніометрії, оцінки сили м’язів що стабілізують таз та м’язів нижньої кінцівки мануально-м’язове тестування (ММТ), оцінка за опитувальниками та спостереженням мобільності та незалежності пацієнтів (Індекс Бартела, Індекс мобільності Рівермід), опитувальники для оцінки якості життя пов’язаний з болем у спині (Oswestry Disability Index), шкалу оцінки болю (VAS), спостереження та дослідження. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування математичної статистики та графічного відображення результатів. Наукова новизна та теоретична значимість отриманих результатів: вивчено особливості виникнення асиметрії тазу внаслідок травм нижньої кінцівки; проаналізовано ефективність традиційних програм фізичної терапії та їх ефективність; розроблено нову персоніфіковану реабілітаційну програму і підтверджено її ефективність. Практичне значення магістерської дисертації полягає в можливому використанні інформації в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація»Документ Відкритий доступ Методи компенсації патологічної ходи у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Тимченко, Яким-Микола Ігорович; Косякова, Галина ВасилівнаМагістерська дисертація викладена на 75 сторінках; літературних джерел – 37, серед них 35 іноземних; рисунків – 5; таблиць – 7; Актуальність. В даній роботі досліджувався аспект можливості того, як застосовувати методи фізичної терапії після гострого порушення мозкового кровообігу більш ефективно. Порушення функції ходи розглядається як поширений наслідок, який формується у 80% пацієнтів і призводить до глибокої дезадаптації хворих, обмеження їхньої соціальної інтеграції, кардіоваскулярного декондиціювання та генералізованого зниження якості життя. Всі ці наслідки ведуть до стійкої інвалідизації дорослого населення та втрати ними особистої автономії. За допомогою вивчення науково-методичної літератури та проведення її аналізу було визначено патофізіологічні механізми локомоторних розладів та з’ясовано, за допомогою яких валідних тестів та шкал краще проводити обстеження відповідних пацієнтів. Дослідження було проведено на базі відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «Київська міська клінічна лікарня №6», де під час занять з пацієнтами у віддаленому періоді після ішемічного інсульту був розроблений та застосований алгоритм фізичної терапії. Він поєднував стандартну програму (вправи на стабілізацію тулуба, зміцнення ніг, перенавчання ходи в залі) та додаткові цілеспрямовані локомоторні тренування в реальних вуличних і суспільних умовах середовища за межами лікарні. Програма передбачала щотижневе ускладнення середовищних вимог: прогулянки біля стаціонару з проходженням крізь потік людей, ходьбу по нерівному зовнішньому ґрунту з подоланням бордюрів та сходів, подолання схилів та пішохідних переходів, а також фінальний вихід до супермаркету зі штовханням візка для покупок. Ефективність даного комплексу була доведена за допомогою порівняння методом статистичного аналізу результатів «до» та «після» проведення реабілітації. Також було введено порівняння двох програм — нашої та традиційно застосовуваної в даному закладі (ізольованої стандартної програми), що продемонструвало статистично значущі та клінічно виражені переваги запропонованого алгоритму за показниками швидкості локомоції, витривалості, самоефективності та рівня соціальної участі пацієнтів. Об’єкт дослідження: пацієнти у віддаленому періоді після гострого порушення мозкового кровообігу (ішемічного інсульту) зі спастичним парезом нижньої кінцівки та розладами локомоторної функції. Предмет дослідження: зміст і структура алгоритму (програми) фізичної терапії з відновлення функції ходьби у пацієнтів у віддаленому періоді після інсульту на основі моделі МКФ та тренувань у реальних умовах середовища. Мета роботи: теоретично обґрунтувати алгоритм відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після інсульту та експериментально дослідити (оцінити) його ефективність. Завдання дослідження: 1. Провести детальний аналіз науково-методичної літератури та узагальнити сучасні знання щодо патофізіологічних механізмів порушення ходи в осіб із інсультом, а також існуючих підходів до реабілітації ходьби у постінсультних пацієнтів. 2. Теоретично обґрунтувати алгоритм відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів у віддаленому періоді після інсульту, що враховуватиме принципи МКФ та поетапне ускладнення середовищних умов. 3. На основі результатів первинного та повторного обстеження учасників дослідження експериментально перевірити клінічну ефективність розробленого алгоритму фізичної терапії. Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої науково-методичної літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання алгоритму втручання. Клініко-функціональні методи охоплювали скринінг когнітивного статусу за шкалою MMSЕ, об'єктивну оцінку швидкісних параметрів локомоції за допомогою Тесту ходьби на 10 метрів (10mWT), вимірювання загальної аеробної витривалості за допомогою Тесту 6-хвилинної ходьби (6MWT), оцінку суб'єктивного рівня впевненості за Шкалою впевненості у балансі залежно від діяльності (ABC), а також аналіз рівня соціальної реінтеграції за допомогою Шкали впливу інсульту (Strokе Impact Scalе — SIS, домен «Участь/Рольова функція») та клінічне спостереження. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування методів математичної статистики за допомогою програми SPSS Statistics (версія 18.0) із використанням описової статистики, незалежного t-критерію Стьюдента для безперервних змінних, U-критерію Манна-Уітні для порядкових величин та графічного відображення отриманих результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: здійснено науково-теоретичне обґрунтування алгоритму відновлення функції ходи засобами фізичної терапії у хворих у віддаленому періоді після інсульту, побудованого відповідно до сучасних стандартів нейрореабілітації та методології застосування концепції МКФ у відновному процесі; проаналізовано ефективність та обмеження традиційних ізольованих програм фізичної терапії, що проводяться виключно в умовах реабілітаційного залу; розроблено нову комплексну програму фізичної терапії, що інтегрує поетапне ускладнення середовищних вимог у реальних вуличних і соціальних умовах, та експериментально підтверджено її вищу клінічну ефективність порівняно з рутинними підходами. Практичне значення магістерської дисертації полягає в об'єктивній оцінці та доведенні доцільності впровадження запропонованого комплексу заходів фізичної терапії (стандартна ФТ + вуличні тренування) для відновлення локомоторної спроможності постінсультних пацієнтів у віддаленому періоді. Отримані результати можуть слугувати основою для розробки прикладних клінічних рекомендацій у роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладах, медичних центрів, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація».Документ Відкритий доступ Ефективність аеробного навантаження у фізичній терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Бойко, Єлизавета Олегівна; Глоба, Олександр ПетровичАктуальність теми. Серцево-судинні захворювання є провідною причиною смертності та втрати працездатності населення у всьому світі, зокрема в Україні. Аортокоронарне шунтування (АКШ) є одним із найефективніших хірургічних методів лікування ішемічної хвороби серця, проте не вирішує проблеми повного функціонального відновлення пацієнта. Мета дослідження полягає у визначенні ефективності програми фізичній терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування із використанням аеробного навантаження. Об'єкт дослідження: пацієнти після аортокоронарного шунтування. Предмет дослідження: Програма фізичної терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування із використанням безперервних та дробових аеробних навантажень Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури; клінічні та функціональні методи обстеження; тест шестихвилинної ходьби (6МWT); оцінка частоти серцевих скорочень; шкала суб'єктивного відчуття навантаження Борга; методи математичної статистики. Дипломна робота викладена на 98 сторінках, містить 65 використаних джерела, з яких 52 – іноземні; робота включає таблиці та додатки. Наукова новизна полягає у порівняльному аналізі ефективності двох режимів аеробного навантаження – безперервного та дробового – у пацієнтів після АКШПрактичне значення роботи полягає у можливості безпосереднього впровадження розробленої програми фізичної терапії у практику відділень кардіореабілітації з метою підвищення ефективності відновлення пацієнтів після аортокоронарного шунтування, а також у можливості її використання у навчальному процесі підготовки фахівців з фізичної терапії.Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз програм реабілітації у пацієнтів із гонартрозом після травм коліна та/або ампутації нижньої кінцівки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Кириченко, Євгенія Анатоліївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська робота представлена у вигляді рукопису на 102 сторінки, складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку посилань, який містить 82 літературних джерела, з них 74 – іноземною мовою. Робота ілюстрована 24-ма таблицями та 10-ма діаграмами. Мета роботи – наукове обґрунтування, розробка та оцінка ефективності індивідуалізованої програми фізичної терапії, що поєднує вправи у відкритих і закритих кінетичних ланцюгах, елементи dual-task тренування та кінезіотейпування як допоміжне втручання, у пацієнтів із посттравматичним гонартрозом та гонартрозом, асоційованим із ампутацією контрлатеральної нижньої кінцівки. Методи дослідження: пошук та опрацювання літературних джерел як елементи бібліографічного аналізу; педагогічні спостереження; клініко-інструментальні методи дослідження; самооцінювання функціонування за стандартизованими PROMs; визначення primary outcome (WOMAC total score) і secondary outcomes (KOOS ADL, VAS pain, TUG, 2MWT/швидкість ходи, м’язова сила, ROM, WHODAS 2.0); методи математичної статистики із розрахунком effect size, 95% CI та орієнтирів MCID. Розроблена програма фізичної терапії включає поєднання відкритого й закритого кінетичних ланцюгів, dual-task тренування та кінезіотейпування, яке розглядається не як ключовий самостійний компонент, а як допоміжний adjunctive intervention. Експертиза порівняльної ефективності програм у групах підтвердила що вплив розробленої нами програми фізичної реабілітації та її модифікацій є достатньо позитивним. Це дає можливість рекомендувати дану програму для широкого використання у оздоровчих центрах з фізичної реабілітації, а також включення її до навчальних програм спеціалізованих учбових закладівДокумент Відкритий доступ Особливості побудови індивідуальної програми реабілітації для осіб з попереково-крижовою радикулопатією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Вільгоцький, Валентин Геннадійович; Худецький, Ігор ЮліановичАктуальність. В даній роботі досліджувалось, як оптимізувати фізичну терапію для пацієнтів із попереково-крижовою радикулопатією (ПКР), що виникла на тлі дегенеративно-дистрофічних змін та тривалого статичного перевантаження. Радикулопатія є однією з провідних причин болю у спині та кінцівках, що призводить до значних обмежень у рухливості, зниження якості життя та підвищення ризику інвалідності. За допомогою вивчення наукової літератури було систематизовано сучасні підходи до декомпресії нервового корінця та визначено оптимальні методи обстеження. Згодом було проведено дослідження на базі медичного центру «Добробут-Вертебрологія» за участю чоловіків працездатного віку із сидячою роботою. Для пацієнтів основної групи було розроблено та застосовано індивідуальну програму, яка включала екстензії за Маккензі, розвантажувальні пози, нейродинамічні ковзання, ізометричну стабілізацію попереку, силові функціональні вправи, м'які мануальні техніки та преформовані фізичні чинники. Ефективність даного комплексу була доведена за допомогою порівняння результатів «до» та «після» реабілітації. Об’єкт дослідження: пацієнти з попереково-крижовою радикулопатією. Предмет дослідження: програма індивідуальної програми фізичної терапії для пацієнтів з попереково-крижовою радикулопатією. Мета роботи: розробити індивідуальну програму фізичної терапії для пацієнтів з попереково-крижовою радикулопатією. Завдання дослідження: проаналізувати етіологію та механізми виникнення попереково-крижової радикулопатії та особливості біомеханічних порушень опорно-рухового апарату у пацієнтів; підібрати та описати методи обстеження пацієнтів з попереково-крижовою радикулопатією; описати та систематизувати сучасні підходи та засоби фізичної терапії, спрямовані на декомпресію нервового корінця та зменшення больового синдрому; розробити програму фізичної терапії та навести практичні рекомендації для профілактики рецидивів. Методи дослідження: Дослідження базується на комплексі методів. Теоретичні методи включали теоретичний аналіз літературних та інтернет джерел, синтез отриманих знань. Клініко-функціональні методи охоплювали опитування та збір анамнезу , специфічне неврологічне та ортопедичне тестування, а також оцінку якості життя та функціональних обмежень за допомогою індексу Освестрі та індексу Бартела. Для обробки даних використовувався порівняльний аналіз результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: вивчено особливості виникнення та біомеханічні аспекти попереково-крижової радикулопатії у пацієнтів чоловічої статі із сидячим характером роботи; проаналізовано ефективність розроблених програм фізичної терапії у порівнянні з стандартними протоколами; розроблено нову персоналізовану реабілітаційну програму з суворою етапністю навантажень і підтверджено її клінічну ефективність щодо централізації болю та відновлення моторного контролю. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості впровадження розробленої програми фізичної терапії в систему нейрореабілітації. Це дозволить оптимізувати процес відновлення пацієнтів із попереково-крижовою радикулопатією та покращити їхні клінічні показникиДокумент Відкритий доступ Особливості побудови індивідуальної програми фізичної терапії після геморагічного інсульту(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2026) Ткаченко, Микита Вікторович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність. В даній роботі досліджувалось як оптимізувати та підвищити ефективність фізичної терапії у пацієнтів в ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту, якщо він супроводжується порушенням балансу та координації. Порушення балансу розглядається як патобіомеханічне та неврологічне порушення, яке може призвести до серйозних наслідків, таких як високий ризик падінь, стійка втрата мобільності, обмеження здатності до самообслуговування тощо. Всі ці наслідки ведуть до інвалідизації пацієнтів та втратою їх працездатності. За допомогою вивчення наукової літератури та проведення її аналізу, було визначено за допомогою яких тестів та шкал краще проводити обстеження пацієнтів, у яких наявне таке порушення. Згодом було проведено досліджено на базі КНП «Київської міської клінічної лікарні №6» м. Київ, відділенні реабілітації, де під час зайнять з пацієнтами після геморагічного інсульту та наявними порушеннями балансу був застосований комплекс фізичної терапії, який складався з курсу роботизованої механотерапії та занять із відновлення статокінетичної функції. Ефективність даного комплексу була доведена за допомогою порівняння методом статистичного аналізу результатів «до» та «після» проведення реабілітації. Також було проведено порівняння двох програм – нашої(із застосуванням роботизованої механотерапії) та традиційно застосовуваної в даному закладі, що показало статистично значущу перевагу запровонованої нами програми у швидкості та якості відновлення функції рівноваги та пресування пацієнтів. Об’єкт дослідження: пацієнти у підгострому та відновному періодах після геморагічного інсульту. Предмет дослідження: вплив роботизованої механотерапії та функціонально-орієнтованої фізичної терапії на відновлення рухових, статодинамічних та функціональних можливостей пацієнтів після геморагічного інсульту. Мета роботи: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально оцінити ефективність індивідуалізованої програми фізичної терапії із застосуванням роботизованої механотерапії у відновленні рухових та статодинамічних функцій у пацієнтів після геморагічного інсульту. Завдання дослідження:● провести аналіз сучасних наукових джерел щодо застосування роботизованих технологій та функціонально-орієнтованої фізичної терапії у системі нейрореабілітації пацієнтів після геморагічного інсульту; визначити клініко-функціональні особливості пацієнтів у підгострому та відновному періодах геморагічного інсульту та сформувати дослідні групи відповідно до методів фізичної терапії; оцінити вихідний рівень рухових порушень, постурального контролю, балансу та функціональної мобільності пацієнтів із використанням валідизованих шкал та тестів; розробити індивідуалізовану програму фізичної терапії із застосуванням роботизованої механотерапії з урахуванням функціонального стану, рухового дефіциту та реабілітаційного потенціалу пацієнтів; провести перевірку ефективності запропонованої програми фізичної терапії та здійснити порівняльний аналіз результатів у групах дослідження; проаналізувати динаміку відновлення рухових, статодинамічних та функціональних показників пацієнтів після завершення курсу фізичної терапії; статистично обґрунтувати ефективність застосування роботизованої механотерапії у системі фізичної терапії пацієнтів після геморагічного інсульту та сформулювати практичні рекомендації щодо її впровадження у клінічну практику; Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої наукової літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання. Клініко-функціональні методи охоплювали вивчення медичних карт, оцінку функціонального стану пацієнтів у ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту за допомогою оцінювання статокінетичної функції та ризику падінь за Шкалою балансу Берга, оцінки ступеня інвалідизації та функціональних обмежень за модифікованою шкалою Ренкіна, оцінки за опитувальниками та спостереженням мобільності та незалежності пацієнтів у повсякденному житті (Індекс Бартел, Індекс мобільності Рівермід), спостереження та дослідження. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування математичної статистики та графічного відображення результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: вивчено особливості виникнення та динаміку статокінетичних порушень у пацієнтів в ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту; проаналізовано зміст традиційних програм фізичної терапії та оцінено їх вплив на відновлення функції балансу; розроблено нову персоніфіковану реабілітаційну програму і підтверджено її ефективність. Практичне значення магістерської дисертації полягає в можливому використанні розробленої програми та інформації в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, що займаються нейрореабілітацією пацієнтів після інсульту, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація».Документ Відкритий доступ Особливості реабілітаційних програм у породіль з рубцями після кесаревого розтину(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Олександров, Олексій Вікторович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 95 сторінках, містить 9 таблиць, 13 рисунків, 2 додатки та 63 літературних джерела, серед яких 57 — іноземні. Актуальність теми. Кесарів розтин є однією з найбільш поширених акушерських операцій у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, оптимальна частота проведення кесаревого розтину повинна становити близько 10–15 %, проте в Україні спостерігається чітка тенденція до її зростання. У звіті “Sexual and Reproductive Health and Rights Assessment in Ukraine: Desk Review” зазначено, що в 2024 році в Україні частка пологів шляхом кесаревого розтину вже сягає 30 %. Після кесаревого розтину у частини жінок може зберігатися біль, відчуття натягу, підвищена чутливість і зниження рухливості тканин у ділянці післяопераційного рубця. Також нерідко спостерігаються порушення функціонального стану тулуба, труднощі під час виконання повсякденних дій і зниження толерантності до фізичного навантаження. Фізична терапія у післяопераційному періоді є важливою складовою комплексного відновлення, оскільки спрямована на профілактику ускладнень, оптимізацію процесів загоєння та відновлення функціональної активності пацієнтки. Мета роботи — розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії для породіль з рубцями після кесаревого розтину на амбулаторному етапі відновлення. Об’єкт дослідження — жінки після кесаревого розтину на амбулаторному етапі відновлення. Предмет дослідження — програма фізичної терапії для породіль з рубцем після кесаревого розтину на амбулаторному етапі відновлення. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел за темою дослідження; медико-біологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: розроблено комплексну програму фізичної терапії для жінок після кесаревого розтину на амбулаторному етапі відновлення, спрямовану на роботу з післяопераційним рубцем; доповнено існуючі програми фізичної терапії для породіль після кесаревого розтину, що спрямовано на більш комплексне відновлення; отримано позитивну динаміку основних клініко-функціональних показників після застосування запропонованої програми фізичної терапії. Практичне значення одержаних результатів: розроблена програма фізичної терапії для породіль з рубцем після кесаревого розтину на амбулаторному етапі сприяє покращенню процесу відновлення функціонального стану пацієнток. Запропоноване поєднання локальних методів фізичної терапії та компоненту підтримки самоменеджменту і поведінкових змін може бути використане у практичній діяльності фізичних терапевтів при веденні жінок після кесаревого розтину. Отримані результати підтверджують перспективність подальшого вдосконалення програм фізичної терапії для породіль з рубцем після кесаревого розтину на амбулаторному етапі відновлення, а також подальших досліджень для розширення доказової бази в цьому напряміДокумент Відкритий доступ Особливості фізичної терапії пацієнтів з адгезивним капсулітом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Рябчун, Анастасія Сергіївна; Глоба, Олександр ПетровичМагістерська дисертація викладена на 80 сторінок; літературних джерел – 49, серед них – 11 іноземних; таблиць 15, додатків – 4. Актуальність. Адгезивний капсуліт вважається найбільш поширеною патологією опорно-рухового апарату. За даними епідеміологічних досліджень, це захворювання вражає від 2 до 10% популяції, переважно осіб віком 40 – 60 років. Захворювання проявляється прогресуючим обмеженням рухів у плечовому суглобі, вираженим больовим синдромом та тривалим перебігом, який триває від 18 до 36 місяців. Затяжний період обмежень призводить до зниження якості життя пацієнтів та і тривалої втрати працездатності. Складність патофізіологічних механізмів розвитку захворювання, роль супутніх захворювань, а також відсутність єдиного підходу до лікування зумовлюють необхідність створення та наукового обгрунтування індивідуальних програм фізичної терапії. Своєчасний початок комплексної реабілітації є визначальним чинником відновлення та зменшення термінів непрацездатності пацієнтів. Предмет дослідження: Комплексна програма фізичної терапії для пацієнтів з адгезивним капсулітом. Об'єкт дослідження: Пацієнти середнього віку з адгезивним капсулітом. Мета дослідження: розробити та науково обґрунтувати комплексну програму фізичної терапії для пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглоба та оцінити її ефективність у порівнянні зі стандартними підходами. Завдання дослідження: Провести аналіз теоретичних аспектів адгезивного капсуліту, його етіології, патогенезу та клінічних проявів, сучасних підходів до фізичної терапії та лікування у людей середнього віку. Розробити індивідуальну комплексну програму фізичної терапії при адгезивному капсуліті для людей середнього віку. Оцінити ефективність комплексної та стандартної програм фізичної терапії шляхом порівняння динаміки клінічних показників у групах пацієнтів. Методи дослідження: аналіз фахової науково-медичної літератури; клініко-інструментальні, які дозволили комплексно оцінити всі домени МКФ: «Структура та функції» – шкала QVAS, гоніометрія, мануально-м’язове тестування, «Активність та участь» – педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, шкала DASH ; методи математичної статистики.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальної програми фізичної терапії для осіб після хірургічного лікування остеомієліту гомілковостопного суглоба(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Селютіна, Ірина Максимівна; Косякова, Галина ВасилівнаАктуальність теми зумовлена тим, що кісткова тканина часто вражається гнійними запальними процесами, а також значним числом ускладнень, що виникають після хірургічних втручань, і нагальною потребою у створенні дієвих програм відновлення для повернення оперованій кінцівці її нормальної функції. Остеомієліт щиколоткового суглоба проходить важко, спричиняючи контрактури, зменшення м'язової маси, сильний біль та порушення механіки ходьби, що істотно погіршує життєвий рівень тих, хто страждає цим захворюванням. Метою роботи є аналіз та оптимізація сучасних підходів до фізичної терапії пацієнтів після хірургічного лікування остеомієліту гомілковостопного суглоба та розробка індивідуальної програми фізичної терапії, спрямованої на відновлення функції суглоба, підвищення фізичної витривалості та покращення якості життя. У роботі використано такі методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, клінічні методи обстеження, гоніометрія, динамометрія, оцінка больового синдрому за візуально- аналоговою шкалою, функціональні тести для визначення витривалості та якості ходи, методи математичної статистики. Було сформовано дві групи дослідження. Враховуючи досить низьку розповсюджуваність захворювання до них увійшли такі категорії людей: військовослужбовці з бойовими пораненнями, молоді пацієнти (18-20 років), пацієнти із супутньою патологією або ятрогенними ускладненнями. Піч час формування груп були рівноцінно розподілені враховуючи вік, стать, та характер перебігу нозології. Розроблена програма фізичної терапії включала поетапне застосування кінезіотерапії, ізометричних та ізотонічних вправ, пропріоцептивного тренування, функціональних вправ, роботизованих тренажерів та засобів фізіотерапії. Результати дослідження продемонстрували позитивну динаміку відновлення обсягу рухів, зменшення больового синдрому, підвищення м’язової сили та витривалості у пацієнтів після хірургічного лікування остеомієліту. Порівняльний аналіз показав статистично значущі відмінності ефективності запропонованої програми порівняно зі стандартними підходами (p <0,05). Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні комплексного диференційованого підходу до фізичної терапії після хірургічного лікування остеомієліту гомілковостопного суглоба з урахуванням клінічних особливостей перебігу захворювання та функціонального стану пацієнтів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості впровадження розробленої програми в протоколи реабілітаційних відділень лікувальних закладів та центрів фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Порівняльний аналіз впливу та ефективності фізичної терапії в ранньому та пізньому періодах гострих станів у педіатрії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Безанц, Анна Ігорівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаТема дисертації: Фізична терапія при гострих станах у педіатрії: порівняльна характеристика ефективності раннього та пізнього втручання. Актуальність теми. Гострі стани в педіатричній практиці, такі як тяжкі інфекційні ураження центральної нервової системи, черепно-мозкові травми та критичні післяопераційні стани, залишаються однією з найскладніших проблем сучасної медицини. Висока частота інвалідизації внаслідок вторинних ускладнень іммобілізаційного синдрому – контрактур, атрофій та дихальної недостатності – зумовлює необхідність пошуку оптимальних стратегій реабілітації. Питання таймінгу, а саме визначення точного моменту початку фізичної терапії в умовах відділення інтенсивної терапії, є критичним для максимізації реабілітаційного потенціалу дитини та активації процесів нейропластичності. Об’єкт дослідження – процес відновлення рухових та вітальних функцій у пацієнтів дитячого віку, які перебувають у гострих клінічних станах різної етіології. Предмет дослідження – порівняльна ефективність програм фізичної терапії, що застосовуються в ранньому (перші 48–72 години) та пізньому (після 10–14 діб) реабілітаційних періодах. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні переваг раннього реабілітаційного втручання та розробці оптимізованих протоколів фізичної терапії для покращення функціональних результатів і скорочення термінів госпіталізації. Методологія дослідження. Для досягнення мети використано комплексний підхід: теоретичний аналіз наукової літератури; проспективне порівняльне дослідження двох когорт пацієнтів; клінічні методи оцінювання за стандартизованими шкалами GMFM-88, PEDI, модифікована шкала Ешворта, шкала болю FLACC; методи інструментального контролю гемодинаміки та статистичний аналіз отриманих даних за допомогою параметричних та непараметричних критеріїв. Наукова новизна та отримані результати. Наукова новизна та отримані результати. У ході дослідження вперше на основі порівняльного аналізу кількісно підтверджено перевагу ранньої мобілізації (у перші 48–72 години) в умовах педіатричного відділення інтенсивної терапії (ВІТ). Встановлено, що ранній старт ФТ асоціюється з вищим рівнем функціональної рухливості (середній бал 9,1 ± 0,5), що статистично значущо (p < 0,05) перевищує показники групи з відстроченим втручанням (6,6 ± 0,8 бала). Визначено, що рання фізична терапія суттєво мінімізує ризики виникнення пролежнів та знижує частоту формування суглобових контрактур. Впровадження запропонованих алгоритмів дозволяє скоротити середню тривалість перебування дитини у стаціонарі на 6,3 доби (17,1 доби у Групі 1 проти 24,7 доби у Групі 2). Практичне значення. Результати дослідження лягли в основу рекомендацій щодо впровадження індивідуалізованих реабілітаційних програм у практику відділень інтенсивної терапії. Впровадження запропонованих алгоритмів дозволяє скоротити середню тривалість перебування дитини у стаціонарі на 6,3 доби, що забезпечує значний клініко-економічний ефект.Документ Відкритий доступ Особливості побудови персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Ковальчук, Дарина Володимирівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність. У осіб похилого віку через вікові зміни організму та високу поширеність серцево-судинних захворювань значно підвищується ризик розвитку ішемічного інсульту. Саме ця вікова група становить найбільшу частку пацієнтів, які потребують тривалої медичної та реабілітаційної допомоги після перенесеного інсульту. Порушення мозкового кровообігу призводить до розвитку геміпарезу, порушення рівноваги та координації, зниження сили м’язів, обмеження здатності до пересування та самообслуговування. Такі зміни значно знижують рівень функціональної незалежності, ускладнюють виконання повсякденних дій та призводять до втрати соціальної активності й погіршення якості життя людей похилого віку. Фізична терапія є важливою складовою відновлення після ішемічного інсульту, оскільки спрямована на відновлення рухових функцій, покращення рівноваги, підвищення витривалості та повернення пацієнтів до максимально можливого рівня самостійності. У пацієнтів похилого віку процес реабілітації ускладнюється наявністю вікових змін, супутніх захворювань, зниженням фізичної витривалості та повільнішими темпами відновлення, що потребує індивідуалізації реабілітаційних заходів. Ефективне відновлення функціональних можливостей пацієнтів цієї вікової групи можливе за умови застосування індивідуальних програм реабілітації, які враховують функціональний стан пацієнта, ступінь неврологічного дефіциту та вікові особливості організму. Водночас у сучасній реабілітаційній практиці недостатньо досліджено ефективність індивідуальних програм реабілітації, спрямованих саме на пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту, що й зумовлює актуальність обраної теми магістерської роботи. Об’єкт дослідження: пацієнти похилого віку після перенесеного інсульту. Предмет дослідження: вплив програми фізичної терапії із застосуванням технологій віртуальної реальності на відновлення рухових функцій, функціональної незалежності та показників повсякденної активності пацієнтів похилого віку після перенесеного ішемічного інсульту у ранньому відновному періоді. Мета роботи: розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії із застосуванням технологій віртуальної реальності для пацієнтів похилого віку після перенесеного ішемічного інсульту у ранньому відновному періоді з метою покращення рухових функцій, функціональної незалежності та якості життя пацієнтів. Завдання дослідження: вивчити особливості перебігу ішемічного інсульту у пацієнтів похилого віку та вікові зміни, що впливають на процес відновлення; з’ясувати основні наслідки ішемічного інсульту, які призводять до порушення рухових функцій, рівноваги та зниження рівня функціональної незалежності; охарактеризувати клінічні прояви та функціональні обмеження у пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту; проаналізувати сучасні підходи до застосування засобів і методів фізичної терапії у реабілітації пацієнтів після інсульту; визначити особливості побудови індивідуальних програм реабілітації для осіб похилого віку з урахуванням їхнього функціонального стану та супутніх захворювань; розробити та обґрунтувати індивідуальну програму реабілітації для пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту. Методи дослідження: аналіз фахової науково-медичної літератури; клініко-інструментальні, які дозволили комплексно оцінити всі домени МКФ: «Структури та функції» – шкала м’язової сили MRC, модифікована шкала Ашворта, гоніометрія; «Активність та участь» – індекс Бартел, шкала рівноваги Берга; педагогічні (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. Практичне значення полягає у можливості використання розробленої індивідуальної програми реабілітації для пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, відділень фізичної та реабілітаційної медицини, а також медичних центрів, що надають допомогу пацієнтам із наслідками інсульту. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності фізичних терапевтів для підвищення ефективності відновлення рухових функцій, рівноваги та функціональної незалежності осіб похилого віку. Матеріали дослідження також можуть застосовуватися у навчальному процесі закладів вищої освіти при підготовці студентів за спеціальністю «Терапія та реабілітація». Новизна роботи полягає у розробленні та обґрунтуванні індивідуальної програми реабілітації для пацієнтів похилого віку після ішемічного інсульту з урахуванням їхніх вікових особливостей, функціонального стану та наявних порушень. У дослідженні проведено оцінку ефективності запропонованої програми фізичної терапії щодо відновлення рухових функцій, покращення рівноваги, підвищення рівня самостійності у повсякденній діяльності та зростання функціональної незалежності пацієнтів. Отримані результати дозволили обґрунтувати доцільність використання індивідуалізованого підходу до реабілітації осіб похилого віку після ішемічного інсульту у клінічній практиці.Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз впливу різних методик фізичної терапії на рухові функції дітей із спастичною формою ДЦП(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пасічник, Богдан Анатолійович; Худецький, Ігор ЮліановичМагістерська дисертація викладена на 100 сторінках, містить 8 таблиць та 1 діаграму. До роботи наведено 100 літературних джерел. Актуальність теми. Спастична форма дитячого церебрального паралічу (ДЦП) є найпоширенішим типом цього захворювання, що суттєво обмежує функціональну активність дітей та знижує їхню якість життя. У сучасній практиці фізичної терапії існує чимало підходів до реабілітації дітей із ДЦП, але питання порівняльної ефективності різних методик, зокрема Bobath, Vojta та функціональної терапії, потребує подальшого вивчення. Створення персоніфікованих програм на основі доказової бази є нагальним завданням для системи реабілітації в Україні. Мета роботи: Здійснення порівняльного аналізу впливу двох підходів (класичного та авторського)щодо фізичної реабілітації дітей зі спастичною формою ДЦП. Об’єкт дослідження: є процес фізичної реабілітації дітей з ДЦП. Предмет дослідження:виступає ефективність різних методик фізичної терапії щодо покращення рухових функцій у дітей зі спастичною формою ДЦП. Методи дослідження: Теоретичні: аналіз наукових джерел, узагальнення, моделювання. Практичні: функціональна оцінка за шкалами GMFM-66, Ashworth, PEDI; анкетування; клінічні спостереження. Статистичні: методи математичної статистики, графічна інтерпретація даних. Наукова новизна: Проведено структуроване порівняння ефективності традиційних (Bobath, Vojta) та інноваційних методик (VR, WBV, CIMT) фізичної терапії у дітей зі спастичним ДЦП. Розроблено та впроваджено авторську програму реабілітації, яка поєднує сучасні нейрофізіологічні принципи та технологічні засоби, і доведено її переваги за динамікою функціональних показників. Практичне значення: Отримані результати можуть бути використані у роботі реабілітаційних центрів, дитячих клінік, спеціалізованих закладів. Авторська програма може бути впроваджена як ефективний підхід до відновлення рухових функцій у дітей з ДЦПДокумент Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Фаткуліна, Дарина Андріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаТема магістерської роботи: «Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом». Обсяг роботи становить 85 сторінок, міститься 1 ілюстрацію, 8 таблиць, 1 блок-схема. Загалом опрацьовано 66 джерел. Метою даної роботи є, на підставі аналізу літературних та інших доступних джерел інформації, вивчити особливості перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у осіб з інвалідністю, а також розробити індивідуальні програми реабілітації, що сприятимуть зниженню ускладнень, покращенню загального стану та якості життя пацієнтів. Програма включає фізичну активність, дієтотерапію, психоосвітню підтримку та контроль артеріального тиску й рівня глюкози. Завданням роботи є узагальнення та систематизація науково-методичних знань щодо поширеності, патогенезу, особливостей клінічного перебігу, методів лікування та реабілітації при артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті у людей з інвалідністю. Необхідно дослідити вплив комплексного підходу до реабілітації на перебіг захворювання та запропонувати ефективну модель фізичної терапії на первинному рівні надання допомоги з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтівДокумент Відкритий доступ Фізична терапія при тендинопатії ахіллового сухожилля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олійник, Іван Олександрович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 89 сторінках, містить 36 літературних джерел. Актуальність теми. Тендинопатія ахіллового сухожилля – одна з найпоширеніших дегенеративно-запальних патологій опорно-рухового апарату, яка значно впливає на функціональну активність та якість життя пацієнтів. Проблема є актуальною у зв’язку з поширенням травм серед спортсменів, осіб із малорухомим способом життя та людей старшого віку. Анатомічні та фізіологічні особливості ахіллового сухожилля, його вразливість до перевантажень і повільне відновлення зумовлюють складність терапевтичного супроводу. Впровадження сучасних методів фізичної терапії – кінезіотерапії, тейпування, масажу, SMART-цілей – сприяє покращенню результатів лікування. Мета дослідження: Вивчити ефективність сучасних методів фізичної терапії при тендинопатії ахіллового сухожилля, їхній вплив на клінічні симптоми та функціональні показники пацієнтів. Об’єкт дослідження: Фізична терапія осіб із тендинопатією ахіллового сухожилля. Предмет дослідження: Комплекс фізичної терапії, що включає кінезіотерапевтичні, мануальні та освітні методи впливу на ахіллове сухожилля. Методи дослідження: - Теоретичний аналіз фахової літератури; - Фізикальне обстеження (тести Royal London Hospital, Thompson); - Функціональні шкали оцінки (ВАШ, VISA-A, SF-36); - Інструментальна діагностика (УЗД, МРТ — за потреби); - Емпіричні методи (спостереження, анкетування, тестування); - Статистична обробка результатів. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше представлено структуровану модель побудови індивідуальної програми фізичної терапії при тендинопатії ахіллового сухожилля, яка враховує біомеханічні особливості пацієнта, фазу патології та результати функціонального тестування. Дослідження підкреслює доцільність поєднання класичних методів із сучасними техніками реабілітації. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути застосовані у фізичній терапії для розробки ефективних індивідуальних програм реабілітації. Методика адаптується до амбулаторного та домашнього етапів лікування, а також використовується фахівцями клінік фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Роль фізичної терапії у реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Самохін, Богдан Анатолійович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська робота викладена на 95 сторінках, містить 61 використане джерело, з яких 30 – іноземні; робота ілюстрована 2 рисунками, 3 таблицями та включає 5 додатків. Актуальність теми. Інсульт є однією з провідних причин інвалідизації та смертності населення, зокрема серед осіб працездатного віку. З огляду на високу поширеність та соціальні наслідки, проблема ефективної після інсультної реабілітації набуває особливої актуальності. Фізична терапія виступає ключовим компонентом комплексного відновлення, оскільки спрямована на покращення функціонального стану пацієнтів, профілактику ускладнень та підвищення якості життя. Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати роль фізичної терапії у процесі реабілітації пацієнтів після інсульту, дослідити її ефективність та розробити практичні рекомендації з оптимізації реабілітаційних програм. Об’єкт дослідження: процес реабілітації після інсульту. Предмет дослідження: фізична терапія як засіб відновлення рухової активності, профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, шкали оцінки функціонального стану (mRS, FIM, Ashworth), тест 6-хвилинної ходьби, статистична обробка результатів. Наукова новизна полягає в системному підході до розробки індивідуальної програми фізичної терапії з урахуванням функціонального стану пацієнтів, а також у використанні сучасних технологій (електростимуляція, VR, роботизовані системи). Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження запропонованої програми в закладах охорони здоров’я, що спеціалізуються на реабілітації, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців у галузі фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Фізична терапія фантомних болей після ампутації нижніх кінцівок внаслідок бойових травм(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Коваленко, Володимир Володимирович; Худецький, Ігор ЮліановичМагістерська дисертація обсягом 127 сторінок містить 1 рисунків, 9 таблиці, 1 додатків, список використаних джерел із 53 найменування, з яких 38 – іноземні. В роботі представлено використання кріотерапії як новий метод реабілітація нижніх кінцівок при фантомних болях. Актуальність теми каже про те що в Україні під час воєнних дій збільшилась кількість ампутацій, а фантомні болі є однією із головних особливостей даних ампутацій. Мета дослідження є в обґрунтуванні ефективності методів фізичної терапії при фантомних болях. Предмет є фантомні болі ( нижніх кінцівок) Об’єкт є вплив фізичного терапевта на фантомні болі. Завдання: 1.Провести огляд літературних джерел з питання фізична терапія при фантомних болях(нижніх кінцівок). 2. Розглянути методи реабілітаційного обстеження при фантомних болях. 3. Розглянути методи фізичної реабілітації при фантомних болях. 4.Розробити групу контроля при ампутаціях нижніх кінцівок Гіпотеза: можна припустити які ж заходи фізичної терапії можуть бути більш ефективними та доступними для людей які страждають від фантомних болях. Методи дослідження включають: 1.Методи обстеження 2. Методи лікування 3. Організація дослідження Наукова новизна полягає в інтеграції кріотерапії у комплексну програму фізичної терапії для осіб з ампутаціями нижніх кінцівок. Уперше створено програму кріотерапії для лікування фантомних болів нижніх кінцівок, що враховує фізичний стан, психоемоційний фон і соціальний контекст пацієнта. Практичне значення полягає у можливості впровадження результатів дослідження у діяльність медичних і реабілітаційних закладів, у тому числі в умовах домашньої реабілітації. Запропонована програма може бути використана для підтримки ветеранів бойових дій, цивільного населення з ампутаціямиДокумент Відкритий доступ Програми фізичної терапії дітей зі сколіозом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гніденко, Євген Олександрович; Мельник, Ганна ВіталіївнаМагістерська дисертація викладена на 76 сторінках, містить 47 літературних джерел, 14 рисунків, 6 таблиць і 1 блок-схему. Порушення постави, зокрема сколіоз, є однією з найпоширеніших ортопедичних проблем серед дітей шкільного віку. Часто сколіоз супроводжується іншими деформаціями опорно-рухового апарату, зокрема плоскостопістю, що посилює клінічні прояви захворювання, змінює біомеханіку рухів і ускладнює реабілітаційний процес. Мета дослідження – обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність програм фізичної терапії для дітей молодшого та середнього шкільного віку зі сколіозом, з урахуванням впливу супутньої плоскостопості на перебіг та динаміку реабілітаційного процесу. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати сучасні літературні джерела щодо фізичної терапії при сколіозі та плоскостопості. 2. Оцінити вплив плоскостопості на перебіг і корекцію сколіозу у дітей. 3. Розробити та апробувати програми фізичної терапії з урахуванням наявності супутніх деформацій. 4. Визначити найбільш ефективні методики та засоби реабілітації для покращення постави, функції стоп і симетрії тіла. 5. Провести порівняльний аналіз результатів до і після застосування програм фізичної терапії. 6. Надати практичні рекомендації щодо подальшого впровадження методик у фізичну терапію дітей з деформаціями хребта та стоп. Об’єкт дослідження – фізична терапія дітей зі сколіозом. Предмет дослідження – зміст та структура програм фізичної терапії дітей молодшого та середнього шкільного віку зі сколіозом з урахуванням впливу супутнього діагнозу плоскостопості на динаміку реабілітації. Методи дослідження: • аналіз науково-методичної літератури; • клінічне обстеження, соматоскопія та постуральна оцінка; • функціональне тестування хребта й стоп; • педагогічне спостереження; • статистична обробка результатів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до розробки програм фізичної терапії для дітей зі сколіозом з урахуванням супутнього діагнозу плоскостопості. Уперше запропоновано структуру програм реабілітації, яка враховує взаємозв’язок між функціональними змінами в хребтовому стовпі та станом стопи, що дозволяє більш точно індивідуалізувати втручання та підвищити ефективність реабілітаційних заходів у дитячому віці. Практичне значення: Результати можуть бути використані у роботі дитячих фізичних терапевтів, ортопедів та вчителів фізичного виховання. Запропоновані методики адаптовані до умов шкільного середовища та реабілітаційних центрів.