Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Фаткуліна, Дарина Андріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаТема магістерської роботи: «Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом». Обсяг роботи становить 85 сторінок, міститься 1 ілюстрацію, 8 таблиць, 1 блок-схема. Загалом опрацьовано 66 джерел. Метою даної роботи є, на підставі аналізу літературних та інших доступних джерел інформації, вивчити особливості перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у осіб з інвалідністю, а також розробити індивідуальні програми реабілітації, що сприятимуть зниженню ускладнень, покращенню загального стану та якості життя пацієнтів. Програма включає фізичну активність, дієтотерапію, психоосвітню підтримку та контроль артеріального тиску й рівня глюкози. Завданням роботи є узагальнення та систематизація науково-методичних знань щодо поширеності, патогенезу, особливостей клінічного перебігу, методів лікування та реабілітації при артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті у людей з інвалідністю. Необхідно дослідити вплив комплексного підходу до реабілітації на перебіг захворювання та запропонувати ефективну модель фізичної терапії на первинному рівні надання допомоги з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтівДокумент Відкритий доступ Фізична терапія при тендинопатії ахіллового сухожилля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олійник, Іван Олександрович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська дисертація викладена на 89 сторінках, містить 36 літературних джерел. Актуальність теми. Тендинопатія ахіллового сухожилля – одна з найпоширеніших дегенеративно-запальних патологій опорно-рухового апарату, яка значно впливає на функціональну активність та якість життя пацієнтів. Проблема є актуальною у зв’язку з поширенням травм серед спортсменів, осіб із малорухомим способом життя та людей старшого віку. Анатомічні та фізіологічні особливості ахіллового сухожилля, його вразливість до перевантажень і повільне відновлення зумовлюють складність терапевтичного супроводу. Впровадження сучасних методів фізичної терапії – кінезіотерапії, тейпування, масажу, SMART-цілей – сприяє покращенню результатів лікування. Мета дослідження: Вивчити ефективність сучасних методів фізичної терапії при тендинопатії ахіллового сухожилля, їхній вплив на клінічні симптоми та функціональні показники пацієнтів. Об’єкт дослідження: Фізична терапія осіб із тендинопатією ахіллового сухожилля. Предмет дослідження: Комплекс фізичної терапії, що включає кінезіотерапевтичні, мануальні та освітні методи впливу на ахіллове сухожилля. Методи дослідження: - Теоретичний аналіз фахової літератури; - Фізикальне обстеження (тести Royal London Hospital, Thompson); - Функціональні шкали оцінки (ВАШ, VISA-A, SF-36); - Інструментальна діагностика (УЗД, МРТ — за потреби); - Емпіричні методи (спостереження, анкетування, тестування); - Статистична обробка результатів. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше представлено структуровану модель побудови індивідуальної програми фізичної терапії при тендинопатії ахіллового сухожилля, яка враховує біомеханічні особливості пацієнта, фазу патології та результати функціонального тестування. Дослідження підкреслює доцільність поєднання класичних методів із сучасними техніками реабілітації. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути застосовані у фізичній терапії для розробки ефективних індивідуальних програм реабілітації. Методика адаптується до амбулаторного та домашнього етапів лікування, а також використовується фахівцями клінік фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Роль фізичної терапії у реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Самохін, Богдан Анатолійович; Вихляєв, Юрій МиколайовичМагістерська робота викладена на 95 сторінках, містить 61 використане джерело, з яких 30 – іноземні; робота ілюстрована 2 рисунками, 3 таблицями та включає 5 додатків. Актуальність теми. Інсульт є однією з провідних причин інвалідизації та смертності населення, зокрема серед осіб працездатного віку. З огляду на високу поширеність та соціальні наслідки, проблема ефективної після інсультної реабілітації набуває особливої актуальності. Фізична терапія виступає ключовим компонентом комплексного відновлення, оскільки спрямована на покращення функціонального стану пацієнтів, профілактику ускладнень та підвищення якості життя. Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати роль фізичної терапії у процесі реабілітації пацієнтів після інсульту, дослідити її ефективність та розробити практичні рекомендації з оптимізації реабілітаційних програм. Об’єкт дослідження: процес реабілітації після інсульту. Предмет дослідження: фізична терапія як засіб відновлення рухової активності, профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, шкали оцінки функціонального стану (mRS, FIM, Ashworth), тест 6-хвилинної ходьби, статистична обробка результатів. Наукова новизна полягає в системному підході до розробки індивідуальної програми фізичної терапії з урахуванням функціонального стану пацієнтів, а також у використанні сучасних технологій (електростимуляція, VR, роботизовані системи). Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження запропонованої програми в закладах охорони здоров’я, що спеціалізуються на реабілітації, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців у галузі фізичної терапіїДокумент Відкритий доступ Фізична терапія фантомних болей після ампутації нижніх кінцівок внаслідок бойових травм(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Коваленко, Володимир Володимирович; Худецький, Ігор ЮліановичМагістерська дисертація обсягом 127 сторінок містить 1 рисунків, 9 таблиці, 1 додатків, список використаних джерел із 53 найменування, з яких 38 – іноземні. В роботі представлено використання кріотерапії як новий метод реабілітація нижніх кінцівок при фантомних болях. Актуальність теми каже про те що в Україні під час воєнних дій збільшилась кількість ампутацій, а фантомні болі є однією із головних особливостей даних ампутацій. Мета дослідження є в обґрунтуванні ефективності методів фізичної терапії при фантомних болях. Предмет є фантомні болі ( нижніх кінцівок) Об’єкт є вплив фізичного терапевта на фантомні болі. Завдання: 1.Провести огляд літературних джерел з питання фізична терапія при фантомних болях(нижніх кінцівок). 2. Розглянути методи реабілітаційного обстеження при фантомних болях. 3. Розглянути методи фізичної реабілітації при фантомних болях. 4.Розробити групу контроля при ампутаціях нижніх кінцівок Гіпотеза: можна припустити які ж заходи фізичної терапії можуть бути більш ефективними та доступними для людей які страждають від фантомних болях. Методи дослідження включають: 1.Методи обстеження 2. Методи лікування 3. Організація дослідження Наукова новизна полягає в інтеграції кріотерапії у комплексну програму фізичної терапії для осіб з ампутаціями нижніх кінцівок. Уперше створено програму кріотерапії для лікування фантомних болів нижніх кінцівок, що враховує фізичний стан, психоемоційний фон і соціальний контекст пацієнта. Практичне значення полягає у можливості впровадження результатів дослідження у діяльність медичних і реабілітаційних закладів, у тому числі в умовах домашньої реабілітації. Запропонована програма може бути використана для підтримки ветеранів бойових дій, цивільного населення з ампутаціямиДокумент Відкритий доступ Програми фізичної терапії дітей зі сколіозом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гніденко, Євген Олександрович; Мельник, Ганна ВіталіївнаМагістерська дисертація викладена на 76 сторінках, містить 47 літературних джерел, 14 рисунків, 6 таблиць і 1 блок-схему. Порушення постави, зокрема сколіоз, є однією з найпоширеніших ортопедичних проблем серед дітей шкільного віку. Часто сколіоз супроводжується іншими деформаціями опорно-рухового апарату, зокрема плоскостопістю, що посилює клінічні прояви захворювання, змінює біомеханіку рухів і ускладнює реабілітаційний процес. Мета дослідження – обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність програм фізичної терапії для дітей молодшого та середнього шкільного віку зі сколіозом, з урахуванням впливу супутньої плоскостопості на перебіг та динаміку реабілітаційного процесу. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати сучасні літературні джерела щодо фізичної терапії при сколіозі та плоскостопості. 2. Оцінити вплив плоскостопості на перебіг і корекцію сколіозу у дітей. 3. Розробити та апробувати програми фізичної терапії з урахуванням наявності супутніх деформацій. 4. Визначити найбільш ефективні методики та засоби реабілітації для покращення постави, функції стоп і симетрії тіла. 5. Провести порівняльний аналіз результатів до і після застосування програм фізичної терапії. 6. Надати практичні рекомендації щодо подальшого впровадження методик у фізичну терапію дітей з деформаціями хребта та стоп. Об’єкт дослідження – фізична терапія дітей зі сколіозом. Предмет дослідження – зміст та структура програм фізичної терапії дітей молодшого та середнього шкільного віку зі сколіозом з урахуванням впливу супутнього діагнозу плоскостопості на динаміку реабілітації. Методи дослідження: • аналіз науково-методичної літератури; • клінічне обстеження, соматоскопія та постуральна оцінка; • функціональне тестування хребта й стоп; • педагогічне спостереження; • статистична обробка результатів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до розробки програм фізичної терапії для дітей зі сколіозом з урахуванням супутнього діагнозу плоскостопості. Уперше запропоновано структуру програм реабілітації, яка враховує взаємозв’язок між функціональними змінами в хребтовому стовпі та станом стопи, що дозволяє більш точно індивідуалізувати втручання та підвищити ефективність реабілітаційних заходів у дитячому віці. Практичне значення: Результати можуть бути використані у роботі дитячих фізичних терапевтів, ортопедів та вчителів фізичного виховання. Запропоновані методики адаптовані до умов шкільного середовища та реабілітаційних центрів.Документ Відкритий доступ Побудова програми фізичної терапії для пацієнтів з міжхребцевою грижею поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Завгородня. Дарія Олександрівна; Мельник, Ганна ВіталіївнаМагістерська дисертація викладена на 73 сторінках, літературних джерел 30, серед них 27 іноземних; 2 схеми, 10 рис., 4 табл. Актуальність теми. Захворювання хребта, зокрема міжхребцева грижа поперекового відділу, є однією з найпоширеніших патологій опорно-рухового апарату у людей працездатного віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, більше 80% населення впродовж життя хоча б раз стикається з епізодами болю у спині, з яких значна частина припадає саме на дискогенні ураження. Порушення цілісності міжхребцевого диска викликає компресію нервових структур, що призводить до вираженого больового синдрому, обмеження рухливості, зниження працездатності та якості життя пацієнтів. У зв’язку з цим актуальною є розробка та впровадження ефективних персоніфікованих програм фізичної терапії, що базуються на функціональній оцінці пацієнта, фазі захворювання та супутній патології. Індивідуальний підхід дозволяє не лише зменшити прояви клінічних симптомів, а й запобігти рецидивам захворювання, скоротити тривалість лікування та підвищити його ефективність. Особливо важливо поєднувати класичні методи кінезіотерапії з сучасними техніками — такими як робота на декомпресійних тренажерах, тейпування, вакуумна терапія, дихальна гімнастика тощо. Комплексна фізична терапія сприяє зниженню напруження в м'язах, покращенню кровообігу в зоні ураження, активації глибоких м'язів стабілізаторів, нормалізації постави й відновленню сегментарної стабільності поперекового відділу. Актуальність даної теми також підсилюється необхідністю стандартизації підходів до відновлення після перенесеної гострої фази, профілактики хронізації болю та інвалідизації пацієнтів. Мета роботи: Розробити персоніфіковану програму з фізичної терапії для пацієнтів із міжхребцевою грижею поперекового відділу хребта на основі клініко-функціонального обстеження, із застосуванням сучасних методів відновлення та оцінити ефективність розробленої програми. Об'єкт дослідження: Фізична терапія пацієнтів із міжхребцевою грижею поперекового відділу хребта. Предмет дослідження: Індивідуальна програма фізичної терапії при міжхребцевій грижі поперекового відділу хребта, що включає комплекс кінезіотерапевтичних, мануальних та освітніх втручань, спрямованих на покращення функціонального стану пацієнтів. Методи дослідження: • Теоретичний аналіз наукової та фахової літератури щодо патогенезу міжхребцевої грижі та ефективних методів кінезіотерапії; • Функціональне обстеження (тест Шобера, тест Томаєра, індекс Освестрі, шкала ВАШ, SF-36); • Методи інструментальної діагностики (електроміографія, рентгенографія, МРТ — за потреби); • Статистичні методи для обробки результатів дослідження; • Спостереження, анкетування та опитування, з метою аналізу змін функціонального стану пацієнта до та після застосування індивідуальної програми. Наукова новизна отриманих результатів. У дослідженні вперше запропоновано структуровану модель побудови індивідуальної програми фізичної терапії при міжхребцевій грижі поперекового відділу хребта, що базується на комплексній функціональній оцінці стану пацієнта згідно з категоріями МКФ. Розроблена програма передбачає поєднання традиційної кінезіотерапії з сучасними методами — такими як тренування на декомпресійних тренажерах, інструментальний масаж, кінезіотейпування. Наукову новизну становить також систематизація критеріїв ефективності відновлення з застосуванням шкал індексу Освестрі, ВАШ, SF-36 та оцінки функціонального резерву м’язів за допомогою динамометрії. Дослідження дозволяє впровадити більш точну персоналізацію фізичної терапії при дискогенній патології, що підвищує ефективність лікувального процесу та скорочує терміни відновлення. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані у клінічній практиці фізичних терапевтів, реабілітологів, масажистів та лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Розроблена індивідуальна програма фізичної терапії довела свою ефективність при застосуванні в умовах поліклінічного етапу реабілітації для осіб із хронічним перебігом міжхребцевої грижі. Практичне значення має алгоритм поетапної побудови програми, який враховує функціональний стан пацієнта, ступінь вираженості болю, результати тестування та оцінки за міжнародними шкалами. Методика може бути адаптована для створення протоколів реабілітації у клініках, центрах фізичної терапії та індивідуальних програмах домашнього відновлення. За результатами магістерського дослідження було опубліковано 1 тези у матеріалах конференціїДокумент Відкритий доступ Фізична терапія при хронічному тазовому болю після кесаревого розтину на всіх етапах реабілітації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Зданевич, Діана Андріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 120 сторінках, містить 82 літературні джерела, з них 25 – іноземних. Роботу ілюстровано 12 рисунками, 11 таблицями. Актуальність теми. Хронічний тазовий біль після кесаревого розтину є однією з найбільш недооцінених проблем у сучасному акушерстві та реабілітації. Цей стан суттєво погіршує якість життя жінок у післяпологовий період та часто не отримує належної уваги. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості кесаревих розтинів, а також необхідністю впровадження ефективних, персоналізованих методик фізичної терапії для жінок з хронічним тазовим болем. Об’єкт дослідження – жінки із хронічним тазовим болем після кесаревого розтину на всіх етапах реабілітації. Предмет дослідження – зміст, структура та ефективність програми фізичної терапії з використанням методу сухої голки у комплексному відновленні після кесаревого розтину. Мета роботи – обґрунтувати й оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії при хронічному тазовому болю у жінок після кесаревого розтину з впровадженням методу сухої голки. Методи дослідження. робота базується на використанні таких методів: теоретичних (аналіз науково-методичної літератури); клініко-інструментальних (функціональне обстеження, анкетування, тестування); методів статистичної обробки даних (кількісний і якісний аналіз результатів, графічна інтерпретація). Наукова новизна і теоретична значимість одержаних результатів: вперше розроблено поетапну програму фізичної терапії із впровадженням методу сухої голки для жінок із хронічним тазовим болем після кесаревого розтину. Обґрунтовано принципи її побудови відповідно до фаз післяопераційного відновлення, а також ефективність використання сухої голки як елементу міофасціальної корекції. Практичне значення отриманих результатів. результати дослідження можуть бути використані у роботі фізичних терапевтів, ерготерапевтів, кінезіотерапевтів, фахівців для складання індивідуальних програм реабілітації жінок у післяопераційний період. Впровадження запропонованого комплексу дозволяє підвищити ефективність відновлення та якість життя пацієнтокДокумент Відкритий доступ Застосування роботизованих технологій у побудові програм ФТ для військових з пошкодженнями ротаторної манжети(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Семенюк, Ірина Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 128 сторінках; літературних джерел – 75, серед них 59 іноземних; рисунків – 19; таблиць – 7; блок-схем – 1; додатків – 4. Актуальність. У військовослужбовців через специфіку їхньої служби, пов’язаної із підвищеними фізичними навантаженнями, поширені пошкодження ротаторної манжети плеча, серед яких найчастішими є розриви. Біль, обмеження діапазону рухів, зменшення сили м’язів призводять до втрати функціональності верхньої кінцівки, неможливості виконання професійних військових обов’язків, зниження якості життя. Фізична терапія – важлива складова повноцінного відновлення після таких травм. Вимога швидкого повернення до служби потребує впровадження в клінічну практику прискорених протоколів з інтенсивною фізичною терапією. Її можуть забезпечити сучасні технології, зокрема роботизовані системи, які застосовуються для відновлення функцій плечового суглоба. Протягом останніх років в українських реабілітаційних центрах та відділеннях закладів охорони здоров’я для цього використовують роботизований тренажер Diego з інтегрованою віртуальною реальністю. Відсутні порівняльні дослідження ефективності традиційних та комплексних програм із його застосуванням при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців зумовили актуальність обраної теми магістерської дисертації. Об’єкт дослідження: пацієнти-військовослужбовці з розривами ротаторної манжети плеча. Предмет дослідження: програма фізичної терапії при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців після артроскопії на відновному періоді з використанням роботизованого тренажера Diego від фірми Тyromotion. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії на відновному періоді при розривах ротаторної манжети плеча після артроскопії у військовослужбовців із використанням роботизованого тренажера Diego та обґрунтувати її ефективність. Завдання дослідження: вивчити особливості анатомічної будови ротаторної манжети плеча та біомеханічні аспекти її функціонування, визначити їх роль у виникненні розривів; з’ясувати причини виникнення розривів РМП у військовослужбовців, розглянути різні класифікації патології, охарактеризувати клінічну картину пошкоджень; проаналізувати сучасні тенденції застосування засобів і методів реабілітаційних втручань та підходи щодо відновлення; визначити перспективи впровадження в клінічну практику сучасних роботизованих систем для реабілітації плечового суглоба; розробити та обґрунтувати програму фізичної терапії при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців на відновному періоді після артроскопії з використанням моделі роботизованого тренажера Diego з інтегрованою віртуальною реальністю. Методи дослідження: аналіз фахової науково-медичної літератури; клініко-інструментальні, які дозволили комплексно оцінити всі домени МКФ: «Структура та функції» – шкала QVAS, гоніометрія, мануально-м’язове тестування, «Активність та участь» – шкала DASH; педагогічні (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. Практичне значення магістерської дисертації полягає в можливому використанні інформації в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація». Новизна роботи визначається порівнянням ефективності комплексної програми фізичної терапії з включенням роботизованого тренажера Diego з інтегрованою віртуальною реальністю та класичної програми в пацієнтів-військовослужбовців при розривах ротаторної манжети плеча після артроскопії на відновному періоді. Вперше оцінено вплив використання тренажера Дієго в тематичних хворих на динаміку відновлення амплітуди рухів у плечовому суглобі, сили м’язів, зменшення больового синдрому, збільшення функціональних можливостей верхньої кінцівки, що дозволило об'єктивно визначити його переваги та обґрунтувати доцільність застосування в реабілітаційних протоколахДокумент Відкритий доступ Побудова персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів з хворобою Паркінсона(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Клименок, Катерина Юріївна; Антонова-Рафі,Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 84 сторінках, літературних джерел 50, серед них 19 іноземних; 5 схем, 8 рис., 10 табл. Актуальність теми. Хвороба Паркінсона – це прогресуючий розлад, що характеризується руховими та немоторними симптомами, такими як ригідність, брадикінезія, тремор спокою, вегетативні та когнітивні дисфункції, розлади сну та сенсорні розлади. Поєднання цих симптомів знижує якість життя пацієнтів. За даними центру громадського здоров’я МОЗ України, на сьогодні хвороба Паркінсона набирає великі темпи щодо поширення у світі й в Україні зокрема. Поширеність хвороби Паркінсона досить висока. Згідно з даними робочої групи з хвороби Паркінсона (Working Group on Parkinson Disease), у 2007 р. у світі налічувалося 6,3 млн. осіб з діагнозом ХП, причому кожен 10-й пацієнт віком до 50 років. Хвороба Паркінсона зустрічається в 70-80% випадках при діагностуванні синдрому паркінсонізму. Вона є найбільш частим нейродегенеративних захворюванням після хвороби Альцгеймера. Симптоми захворювання мають тенденцію посилюватися з часом. Захворювання невиліковне, але його симптоми можна послабити за допомогою різних видів терапії та лікарських засобів. Найбільш поширені симптоми хвороби Паркінсона включають тремор, хворобливі мимовільні скорочення м'язів та мовні порушення. Сьогодні хвороба не піддається повному лікуванню, але існує цілий комплекс методів, що дозволяють істотно уповільнити процеси деменції. Це вимагає пошуку ефективних та безпечних схем відновлення стану здоров’я хворих. Об’єкт дослідження – пацієнти з хворобою Паркінсона. Предмет дослідження – зміст та структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів з хворобою Паркінсона. Мета роботи – визначити ефективність застосування фізичної терапії в комплексній реабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона. Методи дослідження. Методи, використані в рамках даного дослідження, включили три основні групи: теоретичні, клініко-інструментальні, методи обробки даних. Теоретичні методи: аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи дослідження: в нашому випадку, використання шкал, проб та клінічний огляд Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи). Наукова новизна і теоретична значимість одержаних результатів: вивчено особливості хвороби Паркінсона та її протікання згідно важкості та тривалості захворювання, обґрунтовано і розроблено алгоритм заходів фізичної терапії в осіб з хворобою Паркінсона з урахуванням . Практичне значення отриманих результатів. Практична значимість результатів дослідження полягає у розробці заходів ФТ в осіб з хворобою Паркінсона засобами з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, що сприяє покращенню якoстi життя пацієнтів та членів їх родиниДокумент Відкритий доступ Застосування методів фізичної терапії в реабілітації після ампутацій верхніх кінцівок(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Безрадній, Віталій Вікторович; Глоба, Олександр ПетровичМагістерська дисертація обсягом 101 сторінок містить 6 рисунків, 2 таблиці, 6 додатків, список використаних джерел із 45 найменування, з яких 33 – іноземні. У дослідженні комплексно розглянуто питання ефективності впровадження технологій віртуальної реальності (VR) у реабілітаційний процес осіб після ампутації верхніх кінцівок. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості пацієнтів з ампутаціями внаслідок військових дій на території України, потребою в доступних та інноваційних методах відновлення, а також доведеною ефективністю VR у стимуляції нейропластичності, зменшенні фантомного болю та покращенні психоемоційного стану пацієнтів. Метою дослідження є обґрунтування та експериментальна перевірка результативності застосування віртуальної реальності як інструменту фізичної терапії після ампутацій верхніх кінцівок. Об’єкт дослідження – процес фізичної терапії при ампутаціях верхніх кінцівок . Предмет дослідження –зміст і структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів з ампутаціями верхніх кінцівок. Основні завдання: ● аналіз сучасних наукових підходів до реабілітації після ампутацій; ● вивчення функціональних і психофізіологічних наслідків втрати кінцівки; ● розробка програми VR-реабілітації; ● створення алгоритму та блок-схеми її застосування; ● емпірична оцінка ефективності запропонованої методики. Методи дослідження включали: ● аналіз науково-методичної літератури; ● клініко-інструментальні вимірювання; ● педагогічні методи (опитування, спостереження, тестування); ● математичну обробку даних. Наукова новизна полягає в інтеграції VR-технологій у комплексну програму фізичної терапії для осіб з ампутаціями верхніх кінцівок в умовах обмеженого доступу до спеціалізованих медичних послуг. Уперше створено адаптивну програму VR-реабілітації, що враховує фізичний стан, психоемоційний фон і соціальний контекст пацієнта. Практичне значення полягає у можливості впровадження результатів дослідження у діяльність медичних і реабілітаційних закладів, у тому числі в умовах домашньої реабілітації. Запропонована програма може бути використана для підтримки ветеранів бойових дій, цивільного населення з ампутаціями, а також розробників VR-інструментів у сфері охорони здоров’я.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта у військових(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гапон, Марія Олексіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 112 сторінках, літературних джерел 50, серед них 44 іноземних; 1 блок-схема, 10 рис., 8 табл. Актуальність теми. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта є однією з найпоширеніших патологій опорно-рухового апарату, яка суттєво впливає на якість життя та працездатність, особливо серед військовослужбовців. Високі фізичні навантаження, тривале перебування в статичних позах і стресові умови служби сприяють розвитку та загостренню цього захворювання, що призводить до обмеження рухливості, больового синдрому та зниження функціональних можливостей. Сучасні підходи до фізичної терапії при остеохондрозі демонструють ефективність у відновленні рухливості, зменшенні болю та покращенні якості життя. Проте більшість програм реабілітації розроблені для цивільного населення і не враховують специфіки військової служби, зокрема необхідності швидкого повернення до виконання професійних обов’язків. Відсутність персоніфікованих програм фізичної терапії, адаптованих до потреб військовослужбовців, підкреслює актуальність розробки таких підходів, які б поєднували відновлення функціонального стану з підтримкою фізичної готовності. Впровадження нових програм і методик сприятиме не лише відновленню здоров’я військовослужбовців, а й зниженню економічних витрат, пов’язаних із тривалою непрацездатністю. Таким чином, дослідження ролі фізичної терапії та розробка адаптованої програми для військовослужбовців із остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта є актуальним з наукової, практичної та соціальної точок зору. Об’єкт дослідження: військовослужбовці з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта. Предмет дослідження: зміст і структура персоніфікованої програми фізичної терапії для військовослужбовців з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта. Мета роботи: розробити персоніфіковану програму фізичної терапії для військовослужбовців з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта та оцінити її ефективність. Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання. Клініко-функціональні методи охоплювали вивчення медичних карт, оцінку функціонального стану за допомогою тестів рухливості хребта, опитувальники для оцінки якості життя (Oswestry Disability Index), шкалу оцінки болю (VAS), анкетування, спостереження та експеримент. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування математичної статистики та графічного відображення результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: - вивчено особливості перебігу остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта у військовослужбовців з урахуванням професійних факторів. - проаналізовано ефективність традиційних програм фізичної терапії та їх придатність для військовослужбовців. - розроблено нову персоніфіковану програму фізичної терапії, адаптовану до потреб військовослужбовців, і підтверджено її ефективність. Практичне значення отриманих результатів: Розроблена програма може бути впроваджена у військових шпиталях, реабілітаційних центрах і медичних закладах для відновлення військовослужбовців з остеохондрозом. Матеріали роботи придатні для використання у навчальних програмах за спеціальністю «Терапія та реабілітація» та практичної діяльності фахівців данного направлення.Документ Відкритий доступ Фізична терапія в комплексній реабілітації хворих із сіндромом Барре-Льєу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Маркуш, Дарія Михайлівна; Худецький, Ігор ЮліановичТема магістерської роботи: “Фізична терапія в комплексній реабілітації хворих із синдромом Барре-Льєу ”. Робота складається зі 67 сторінок, містить 16 ілюстрацій, 2 таблиці та 1 блок-схему. Загалом було проаналізовано 38 джерел. Мета роботи є, на основі аналізу літератури та доступних матеріалів зібрати та узагальнити теоретичні дані для створення програми фізичної реабілітації для людей із синдромом Барре-Льєу. Така програма має застосовуватись на амбулаторному етапі в періоді відновлення — як підгострому, так і тривалому. Вона спрямована на те, щоб зменшити ризик ускладнень, запобігти прогресуванню стану, подовжити ремісію і покращити якість життя пацієнтів. Завданням роботи є, зібрати і впорядкувати сучасні наукові відомості щодо поширеності, причин, перебігу, способів лікування та профілактики синдрому Барре-Льєу. Дослідити, які зміни відбуваються в організмі під час цього захворювання. створити теоретичну модель застосування методів і засобів фізичної терапії на ранньому, амбулаторному етапі лікування з низьким рівнем навантаження, обґрунтувати, чому обрані методи фізичної терапії є доцільними саме в таких умовах. Визначити основні принципи побудови програми фізичної реабілітації та запропонувати її структуру для використання в амбулаторній практиці у хворих із синдромом Барре-Льєу.Документ Відкритий доступ Фізична терапія пацієнтів з цукровим діабетом другого типу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Черненко, Марина Віталіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 138 сторінках, літературних джерел 52, рисунки 10, 15 таблиць, 2 додатки. Цукровий діабет 2-го типу (ЦД 2Т) є однією з найпоширеніших неінфекційних хвороб сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 422 мільйони людей у світі мають діагноз цукрового діабету, з яких щорічно понад 1,5 мільйона смертей пов’язані з прямими наслідками захворювання. Переважна більшість хворих (85–90%) становлять саме пацієнти з ЦД 2-го типу. На території України зафіксовано понад 1 мільйон випадків ЦД, з яких понад 793 тисячі припадає на осіб із 2-м типом діабету, що становить близько 86,7% загального показника захворюваності. Особливу тривогу викликає поширення цієї патології серед жінок другого зрілого віку, у яких перебіг ЦД ускладнюється гормональними змінами, гіподинамією та метаболічними розладами. Дослідження фахівців Університету Східної Фінляндії показали, що чоловіки мають дещо вищий ризик розвитку ЦД 2-го типу через накопичення заліза в організмі, однак у жінок періоду менопаузи спостерігається зростання цього ризику через гормональні та обмінні зміни, що потребує особливого підходу до профілактики та терапії. Враховуючи стійку тенденцію до зростання захворюваності та тяжкі ускладнення, зумовлені ЦД 2-го типу, розробка індивідуалізованих програм фізичної терапії для жінок другого зрілого віку є вкрай актуальною. Такий підхід сприяє не лише поліпшенню соматичного стану пацієнток, але й зменшенню ризику ускладнень, нормалізації рівня глюкози, покращенню якості життя і загального функціонального стану. Мета роботи: розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії, спрямованої на покращення фізичного стану, запобігання ускладненням і підвищення якості життя жінок другого зрілого віку, хворих на інсулінонезалежний цукровий діабет. Завдання дослідження: 1. На основі огляду науково-методичних літературних джерел проаналізувати загальні особливості інсулінонезалежного цукрового діабету (ЦД 2-го типу) та його поширеність серед жінок другого зрілого віку. 2. Охарактеризувати ризики захворюваності групи «жінки другого зрілого віку» та оцінити функціональний стан їхнього організму при ЦД 2-го типу. 3. Проаналізувати можливості використання фізичної терапії як ефективного методу реабілітації при інсулінонезалежному цукровому діабеті. 4. Розробити програму фізичної терапії для жінок другого зрілого віку з ЦД 2-го типу, яка враховує специфіку захворювання та етапи реабілітації. 5. Створити алгоритм застосування програми фізичної терапії на післялікарняному етапі реабілітації. 6. Перевірити ефективність розробленої програми фізичної терапії шляхом оцінки динаміки показників функціонального стану та якості життя жінок другого зрілого віку з ЦД 2-го типу. Об'єкт дослідження: жінки другого зрілого віку, хворі на інсулінонезалежний цукровий діабет (ЦД 2-го типу). Предмет дослідження: зміст, структура та методика впровадження програми фізичної терапії для жінок другого зрілого віку з ЦД 2-го типу. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури; 2. Педагогічні методи (бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування); 3. Медико-біологічні методи (збір анамнезу життя і захворювання, соматоскопія, соматометрія, тестування рухових якостей, визначення рівня глюкози в крові); 4. Методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: комплексно досліджено особливості процесу фізичної терапії жінок другого зрілого віку з цукровим діабетом 2-го типу середнього ступеня тяжкості. У результаті проведеного аналізу сучасних програм фізичної терапії для цієї категорії пацієнток було створено нову авторську програму, яка орієнтована на досягнення компенсованого перебігу захворювання та запобігання розвитку його ускладнень. Експериментально підтверджено позитивний вплив запропонованих засобів фізичної терапії на фізіологічний і функціональний стан організму, що проявляється, зокрема, у зниженні рівня глюкози в крові та покращенні загального самопочуття пацієнток, хворих на цукровий діабет 2-го типу середньої тяжкості. Практичне значення одержаних результатів полягає у доведеній ефективності розробленої програми фізичної терапії, яка сприяє значному покращенню результатів відновного лікування жінок другого зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Матеріали дослідження можуть бути інтегровані в практику роботи спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних закладів, санаторіїв, а також застосовуватись у навчальному процесі закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія»Документ Відкритий доступ Побудова програм фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу на амбулаторному етапі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сатановська, Катерина Артемівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 65 сторінках, літературних джерел 45, серед них 35 іноземних; 1 схема, 13 рисунків, 3 таблиці. Актуальність теми. Коксартроз (остеоартроз тазостегнового суглоба) є поширеним захворюванням, яке характеризується дегенерацією хрящової тканини. Приблизно 10-12% населення страждають на це захворювання, а ризик його розвитку збільшується з віком, особливо після 65 років. Ускладнення коксартрозу включають контрактури та порушення функцій м'язів. Ендопротезування кульшового суглоба є найефективнішим методом лікування, і кількість таких операцій у світі постійно зростає. Однак для досягнення успішних результатів важливо правильно організувати реабілітацію, яка включає фізичну терапію та спеціальні вправи, що допомагають зменшити ризик ускладнень і покращити якість життя пацієнтів після операції. Існує недостатня кількість досліджень, що стосуються аналізу програм фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба через коксартроз, що робить цю тему надзвичайно актуальною для подальшого вивчення. Мета роботи: побудова програми фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапі та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапі. Методи дослідження: У ході дослідження було використано такі методи: теоретичні, клініко-інструментальні та методи обробки даних. Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціалізованої наукової та методичної літератури й інформаційних джерел, синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи: аналіз медичної документації пацієнтів; оцінка функціонального стану пацієнтів; методика оцінки функціонального стану кульшового суглоба за Harris W.H.; опитувальник якості життя SF-36; візуально аналогова шкала (ВАШ); гоніометрія; наукове спостереження експериментальні дослідження. Методи обробки даних: кількісна та якісна обробка результатів, зокрема, використання методів математичної статистики та графічних методів для візуалізації даних. Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, хворих на коксартроз; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії при коксартрозі, визначено їх роль для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу; вдосконалено програму фізичної терапії після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу доповненням її апаратним методом фізіотерапії TENS та доведено ефективність доповненої програми. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапіДокумент Відкритий доступ Сучасні підходи щодо побудови індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сверлович, Максим Вадимович; Глоба, Олександр ПетровичУшкодження структур кисті відрізняються великим різноманіттям варіанту перебігу, характеристик відновного періоду і результатів лікування. Складність анатомічної будови кисті, тяжкість травм, поранень і захворювань, обмежена доступність високоспеціалізованої медичної допомоги, відсутність ефективної фізичної реабілітації далеко не завжди дозволяють досягти відновлення втраченої функції. Адже кисть є одним з найскладніших анатомічних сегментів скелета людини, основним органом для праці і самообслуговування. Неспроможність до самообслуговування та задоволення базових потреб суттєво впливає на загальний стан хворого, ускладнює його соціальну адаптацію та негативно позначається на якості життя. На даний час існує багато програм фізичної терапії при ушкодженнях і захворюваннях кисті, які включають в себе передопераційну і післяопераційну реабілітацію. Але вони не завжди вирішують такі проблеми, як контрактура, біль, гіпотрофія м'язів, рубці. Тому постає питання у розробці комплексних програм фізичної терапії із застосуванням сучасних підходів, методів і засобів. Мета дослідження: розробити і визначити програму фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті. Об`єкт дослідження – функціональний стан кисті після травм чи захворювань. Предмет дослідження – зміст та структура програми фізичної терапії для хворих з порушенням рухової функції кисті. Завдання: 1. За даними науково-методичної літератури вивчити досвід використання фізичної терапії для пацієнтів з порушеннями рухової функції кисті. 2. Визначити функціональний стан кисті після травм чи захворювань. 3. Розробити комплексну програму фізичної терапії при порушеннях рухової функції кисті та перевірити її ефективність. Методи дослідження: аналіз спеціалізованої наукової та методичної літератури, інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (огляд, контент-аналіз історій хвороб); інструментальні методи дослідження (гоніометрія, кистьова динамометрія); дослідження моторної функції і захватів; візуально-аналогова шкала болю (VAS); шкала клініки Мейо; анкетування за методикою САН; методи математичної статистики. Теоретична значимість роботи: вивчено анатомічну будову та функціональні особливості кисті, характерні симптомокомплекси хворих із порушенням рухової функції кисті, що зробило можливим розробити програму фізичної терапії з використанням сучасних підходів і методів; існуючі програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті доповнено ПІР, кінезіотейпуванням, ерготерапією, що спрямовані на ефективне та максимальне відновлення пацієнтів. Практична значимість роботи: можливість використання програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті у рамках спеціалізованих центрів, у лікувальних та оздоровчих закладах, з метою підвищення ефективності процесу відновлення пацієнтів та амбулаторно.Документ Відкритий доступ Фізична терапія жінок в перші півроку після вагітності в умовах реабілітаційного центру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Литвинчук, Богдан Вікторович; Худецький, Ігор ЮліановичМета роботи - аналіз особливостей фізіологічних та психологічних змін у організмі вагітної жінки з першого по останній день вагітності і в перші півроку після пологів. Вивчити основні та допоміжні методи фізичної реабілітації, а також їх впровадження протягом всього терміну виношування дитини в залежності від триместру та індивідуальних показників жінок, а також в перші півроку після народження дитини. Методи дослідження: аналіз та опрацювання літературних та інших джерел; педагогічні спостереження; клініко інструментальні методи дослідження; методи математичної статистики. Розробка програми жінкам в перші півроку після народження дитини включає лікувальну гімнастику, масаж, дієтотерапію, заняття на фітболі, вправи Кегеля, та психоемоційну підтримку показує кращі результати, аніж звична нам програма реабілітації. Перевірка ефективності програми підтвердила що вплив є достатньо позитивним розробленої нами програми фізичної реабілітації. Це дає можливість рекомендувати розроблену програму для широкого використання у оздоровчих центрах з фізичної реабілітації.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії дітей з ДЦП зі спастичною диплегією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Чемеріс, Альона Миколаївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета – обґрунтувати та розробити програму фізична реабілітація у дітей з ДЦП спастична диплегія. У даній роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та джерел інформації; методи клінічного дослідження (контент-аналіз історії хвороби, обстеження, анкетування); інструментальні методи дослідження (огляд, анкетування, візуально-аналогова шкала болю (VAS);Вправи для використання та опис засобів та методів для дітей, які використовують при роботі. Розроблено програму лікувальної фізкультури для дітей з ДЦП з спастичною диплегією, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, тренажери, Кінезіотерапія, Метод Войта, Бобат-терапія, Методика Козявкіна, Метод динамічної пропріоцептивної корекції, Метод лікування станом, Механотерапія, Подолання спастичності та зниження м'язового тонусу є одним із центральних завдань більшості реабілітаційних методик при ДЦП. Разом з тим слід розуміти, що високий м'язовий тонус може відігравати опорну роль для пацієнта з ДЦП, його зниження не завжди веде до покращення рухової функції. Зниження спастичності саме по собі має мінімальний вплив на придбання дитиною з ДЦП нових функціональних можливостей, а для верхніх кінцівок «високий рівень доказовості ефективності ін'єкцій БТА виявлено лише як доповнення до фізичної реабілітації у дітей із спастичними формами ДЦП. У порівнянні з плацебо або відсутністю лікування одні ін'єкції БТА не показали достатньої ефективності» У зв'язку з цим обов'язковим елементом лікування пацієнтів із ДЦП є фізична реабілітація. Фізичні методи лікування хворому на ДЦП підбирають залежно від його віку, провідного патологічного симптому в руховій сфері, ступеня рухових порушень (рівень по GMFCS), наявності ускладнень основного патологічного стану (наприклад, епілептичних нападів або вторинних скелетних деформацій) та наявності супутніх захворювань (наприклад, вродженої вади серця або гемофілії). Супутні ДЦП захворювання або стани, що ускладнюють ДЦП, як правило, спричиняють призначення хворому медикаментозною. терапії (наприклад, ін'єкцій препаратів ботулінічного токсину або прийому психотропних препаратів), яку також необхідно враховувати при виборі тактики відновного лікування. Викладені у звіті матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при комбінованій контрактурі, яка розвинулася після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ніколаєв, Олексій Дмитрович; Юденко, Оксана ВадимівнаАктуальність теми. У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України у 2022 році, станом на травень 2022 року на службі у лавах Збройних Сил України перебувало близько 700 тисяч осіб, і з продовженням військових дій це число продовжує зростати [10]. Під час дії воєнного стану не розголошується кількість поранених військовослужбовців, але за статистикою часів антитерористичної операції можна стверджувати, що мінно-вибухова травма посідає перше за поширеністю місце серед поранень, що виникають внаслідок бойових конфліктів, та призводить до близько 25% втрат під час бойових дій. Внаслідок мінно-вибухової травми найчастіше пошкоджуються кінцівки – 55,44%, а особливо нижні кінцівки – 85,67%, множинну травму внаслідок мінно-вибухової травми отримують 85,67% поранених військовослужбовців. За статистикою 2014-2018 років Військового мобільного госпіталю мінно-вибухова травма діагностувалася у 60,95% випадків бойової травми та у 40,5% супроводжувалася акубаротравмою, акубаротравма в поєднанні з вогнепальними та іншими ушкодженнями складала 23,1%, а у 16,5% спостерігалися ураження з боку нервової системи [11]. Предмет та Об'єкт дослідження. Предметом магістерської роботи є індивідуальний план реабілітації пацієнтів з комбінованою контрактурою, яка розвинулась після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Об'єктом дослідження є пацієнти з комбінованою контрактурою, яка розвинулась після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Мета роботи. Метою даної магістерської роботи є систематизація наукових знань та визначення оптимальних стратегій фізичної терапії для пацієнтів із комбінованою контрактурою, що виникла після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Дослідження спрямоване на вдосконалення практичних аспектів лікування та надання рекомендацій для медичних фахівців, спрямованих на поліпшення результатів лікування та підвищення якості життя пацієнтів у даній категорії. Методи дослідження. Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (огляд, ВАШ, ММТ Ловетта, Тест Встати і пройти, 6-хвилинний тест ходьби, гоніометрія), методи математичної статистики. Практична значимість. Подані матеріали можуть бути використаними у процесі діяльності спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Фізична терапія при сколіотичній поставі у дітей підліткового віку в умовах реабілітаційного центру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Вербій, Артем Олександрович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета дослідження – обґрунтувати доцільність фізичної терапії при сколіотичній поставі у дітей підліткового віку в умовах реабілітаційного центру. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби); лінійний експеримент; математично-статистичний аналіз отриманих результатів; використання тестів та шкал для оцінки функціонального стану пацієнтів. Отримані результати: розроблено програму фізичної терапії для сколіотичної постави, проаналізовано 61 літературних джерела (36 -вітчизняного авторства, 25 - іноземні), відібрано групу пацієнтів для дослідження з 12 осіб, сформовані реабілітаційні цілі, зібрано дані про стан здоровʼя та функціональні можливості пацієнтів до початку дослідження, на 30 день дослідження та на 60 день. Отримані результати проаналізовано та зроблено висновки, за висновками розроблена програма є досить ефективною та покращує якість життя пацієнтів, виконано всі реабілітаційні цілі.