Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Сучасні підходи щодо побудови індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сверлович, Максим Вадимович; Глоба, Олександр ПетровичУшкодження структур кисті відрізняються великим різноманіттям варіанту перебігу, характеристик відновного періоду і результатів лікування. Складність анатомічної будови кисті, тяжкість травм, поранень і захворювань, обмежена доступність високоспеціалізованої медичної допомоги, відсутність ефективної фізичної реабілітації далеко не завжди дозволяють досягти відновлення втраченої функції. Адже кисть є одним з найскладніших анатомічних сегментів скелета людини, основним органом для праці і самообслуговування. Неспроможність до самообслуговування та задоволення базових потреб суттєво впливає на загальний стан хворого, ускладнює його соціальну адаптацію та негативно позначається на якості життя. На даний час існує багато програм фізичної терапії при ушкодженнях і захворюваннях кисті, які включають в себе передопераційну і післяопераційну реабілітацію. Але вони не завжди вирішують такі проблеми, як контрактура, біль, гіпотрофія м'язів, рубці. Тому постає питання у розробці комплексних програм фізичної терапії із застосуванням сучасних підходів, методів і засобів. Мета дослідження: розробити і визначити програму фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті. Об`єкт дослідження – функціональний стан кисті після травм чи захворювань. Предмет дослідження – зміст та структура програми фізичної терапії для хворих з порушенням рухової функції кисті. Завдання: 1. За даними науково-методичної літератури вивчити досвід використання фізичної терапії для пацієнтів з порушеннями рухової функції кисті. 2. Визначити функціональний стан кисті після травм чи захворювань. 3. Розробити комплексну програму фізичної терапії при порушеннях рухової функції кисті та перевірити її ефективність. Методи дослідження: аналіз спеціалізованої наукової та методичної літератури, інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (огляд, контент-аналіз історій хвороб); інструментальні методи дослідження (гоніометрія, кистьова динамометрія); дослідження моторної функції і захватів; візуально-аналогова шкала болю (VAS); шкала клініки Мейо; анкетування за методикою САН; методи математичної статистики. Теоретична значимість роботи: вивчено анатомічну будову та функціональні особливості кисті, характерні симптомокомплекси хворих із порушенням рухової функції кисті, що зробило можливим розробити програму фізичної терапії з використанням сучасних підходів і методів; існуючі програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті доповнено ПІР, кінезіотейпуванням, ерготерапією, що спрямовані на ефективне та максимальне відновлення пацієнтів. Практична значимість роботи: можливість використання програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті у рамках спеціалізованих центрів, у лікувальних та оздоровчих закладах, з метою підвищення ефективності процесу відновлення пацієнтів та амбулаторно.Документ Відкритий доступ Фізична терапія жінок в перші півроку після вагітності в умовах реабілітаційного центру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Литвинчук, Богдан Вікторович; Худецький, Ігор ЮліановичМета роботи - аналіз особливостей фізіологічних та психологічних змін у організмі вагітної жінки з першого по останній день вагітності і в перші півроку після пологів. Вивчити основні та допоміжні методи фізичної реабілітації, а також їх впровадження протягом всього терміну виношування дитини в залежності від триместру та індивідуальних показників жінок, а також в перші півроку після народження дитини. Методи дослідження: аналіз та опрацювання літературних та інших джерел; педагогічні спостереження; клініко інструментальні методи дослідження; методи математичної статистики. Розробка програми жінкам в перші півроку після народження дитини включає лікувальну гімнастику, масаж, дієтотерапію, заняття на фітболі, вправи Кегеля, та психоемоційну підтримку показує кращі результати, аніж звична нам програма реабілітації. Перевірка ефективності програми підтвердила що вплив є достатньо позитивним розробленої нами програми фізичної реабілітації. Це дає можливість рекомендувати розроблену програму для широкого використання у оздоровчих центрах з фізичної реабілітації.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії дітей з ДЦП зі спастичною диплегією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Чемеріс, Альона Миколаївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета – обґрунтувати та розробити програму фізична реабілітація у дітей з ДЦП спастична диплегія. У даній роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та джерел інформації; методи клінічного дослідження (контент-аналіз історії хвороби, обстеження, анкетування); інструментальні методи дослідження (огляд, анкетування, візуально-аналогова шкала болю (VAS);Вправи для використання та опис засобів та методів для дітей, які використовують при роботі. Розроблено програму лікувальної фізкультури для дітей з ДЦП з спастичною диплегією, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, тренажери, Кінезіотерапія, Метод Войта, Бобат-терапія, Методика Козявкіна, Метод динамічної пропріоцептивної корекції, Метод лікування станом, Механотерапія, Подолання спастичності та зниження м'язового тонусу є одним із центральних завдань більшості реабілітаційних методик при ДЦП. Разом з тим слід розуміти, що високий м'язовий тонус може відігравати опорну роль для пацієнта з ДЦП, його зниження не завжди веде до покращення рухової функції. Зниження спастичності саме по собі має мінімальний вплив на придбання дитиною з ДЦП нових функціональних можливостей, а для верхніх кінцівок «високий рівень доказовості ефективності ін'єкцій БТА виявлено лише як доповнення до фізичної реабілітації у дітей із спастичними формами ДЦП. У порівнянні з плацебо або відсутністю лікування одні ін'єкції БТА не показали достатньої ефективності» У зв'язку з цим обов'язковим елементом лікування пацієнтів із ДЦП є фізична реабілітація. Фізичні методи лікування хворому на ДЦП підбирають залежно від його віку, провідного патологічного симптому в руховій сфері, ступеня рухових порушень (рівень по GMFCS), наявності ускладнень основного патологічного стану (наприклад, епілептичних нападів або вторинних скелетних деформацій) та наявності супутніх захворювань (наприклад, вродженої вади серця або гемофілії). Супутні ДЦП захворювання або стани, що ускладнюють ДЦП, як правило, спричиняють призначення хворому медикаментозною. терапії (наприклад, ін'єкцій препаратів ботулінічного токсину або прийому психотропних препаратів), яку також необхідно враховувати при виборі тактики відновного лікування. Викладені у звіті матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при комбінованій контрактурі, яка розвинулася після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ніколаєв, Олексій Дмитрович; Юденко, Оксана ВадимівнаАктуальність теми. У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України у 2022 році, станом на травень 2022 року на службі у лавах Збройних Сил України перебувало близько 700 тисяч осіб, і з продовженням військових дій це число продовжує зростати [10]. Під час дії воєнного стану не розголошується кількість поранених військовослужбовців, але за статистикою часів антитерористичної операції можна стверджувати, що мінно-вибухова травма посідає перше за поширеністю місце серед поранень, що виникають внаслідок бойових конфліктів, та призводить до близько 25% втрат під час бойових дій. Внаслідок мінно-вибухової травми найчастіше пошкоджуються кінцівки – 55,44%, а особливо нижні кінцівки – 85,67%, множинну травму внаслідок мінно-вибухової травми отримують 85,67% поранених військовослужбовців. За статистикою 2014-2018 років Військового мобільного госпіталю мінно-вибухова травма діагностувалася у 60,95% випадків бойової травми та у 40,5% супроводжувалася акубаротравмою, акубаротравма в поєднанні з вогнепальними та іншими ушкодженнями складала 23,1%, а у 16,5% спостерігалися ураження з боку нервової системи [11]. Предмет та Об'єкт дослідження. Предметом магістерської роботи є індивідуальний план реабілітації пацієнтів з комбінованою контрактурою, яка розвинулась після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Об'єктом дослідження є пацієнти з комбінованою контрактурою, яка розвинулась після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Мета роботи. Метою даної магістерської роботи є систематизація наукових знань та визначення оптимальних стратегій фізичної терапії для пацієнтів із комбінованою контрактурою, що виникла після мінно-вибухової травми на підгострому етапі реабілітації. Дослідження спрямоване на вдосконалення практичних аспектів лікування та надання рекомендацій для медичних фахівців, спрямованих на поліпшення результатів лікування та підвищення якості життя пацієнтів у даній категорії. Методи дослідження. Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (огляд, ВАШ, ММТ Ловетта, Тест Встати і пройти, 6-хвилинний тест ходьби, гоніометрія), методи математичної статистики. Практична значимість. Подані матеріали можуть бути використаними у процесі діяльності спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Фізична терапія при сколіотичній поставі у дітей підліткового віку в умовах реабілітаційного центру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Вербій, Артем Олександрович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета дослідження – обґрунтувати доцільність фізичної терапії при сколіотичній поставі у дітей підліткового віку в умовах реабілітаційного центру. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби); лінійний експеримент; математично-статистичний аналіз отриманих результатів; використання тестів та шкал для оцінки функціонального стану пацієнтів. Отримані результати: розроблено програму фізичної терапії для сколіотичної постави, проаналізовано 61 літературних джерела (36 -вітчизняного авторства, 25 - іноземні), відібрано групу пацієнтів для дослідження з 12 осіб, сформовані реабілітаційні цілі, зібрано дані про стан здоровʼя та функціональні можливості пацієнтів до початку дослідження, на 30 день дослідження та на 60 день. Отримані результати проаналізовано та зроблено висновки, за висновками розроблена програма є досить ефективною та покращує якість життя пацієнтів, виконано всі реабілітаційні цілі.Документ Відкритий доступ Нейтралізація розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців ЗСУ на лінії фронту виїзною бригадою волонтерів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Савчук, Кирило Ігорович; Вихляєв, Юрій МиколайовичАктуальнисть теми: Актуальність проблеми фізичної терапії розладів поперекового відділу хребта військовослужбовців на передовій нині стає все більш належною та важливою в контексті підтримки фізичного здоров'я та ефективності військової служби. Стрімкий розвиток військових конфліктів та особливості умов служби ставлять великі виклики перед системами медичного обслуговування, вимагаючи пошуку інноваційних підходів до відновлення фізичного благополуччя військовослужбовців. За останні роки зростає увага до проблеми розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців, оскільки ці розлади можуть значно впливати на їхню ефективність, здоров'я та якість служби. Умови передової, включаючи фізичні навантаження, стрес, непередбачуваність, створюють унікальне середовище, яке потребує спеціального уваги до фізичного здоров'я військовослужбовців. Метою цього дослідження є систематизація та аналіз наукових знань у галузі фізичної терапії, спрямованої на відновлення розладів поперекового відділу хребта в умовах військової служби. Головною метою є розробка ефективних стратегій фізичної реабілітації для військовослужбовців на передовій. Об'єктом є механізми виникнення та методи відновлення розладів поперекового відділу хребта в умовах військової служби, з фокусом на ефективності фізичної терапії. обслуговування військових формувань. Предметом даного дослідження є фізична терапія розладів поперекового відділу хребта у військовослужбовців, які перебувають на передовій. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Опитувальники,шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи) Наукова новизна одержаних результатів: Вивчена і доведена важливість впровадження методів фізіотерапії та активного відновлення, для нейтралізації болю в поперековому відділі хребта у військовослужбовців ЗСУ. Це може включати персоналізовані підходи до фізичних вправ та масажу, спрямовані на покращення стану хребта та зменшення болі. Практичне значення отриманих результатів: полягає у покращенні якості життя військовослужбовців ЗСУ на лінії фронту через зменшення болю в поперековому відділі хребта. Це може призвести до підвищення ефективності їхньої служби та загального фізичного та психічного благополуччя. Крім того, використання інноваційних методів, спрямованих на нейтралізацію болю, може послужити прикладом для інших військових підрозділів і враховуватися у подальших програмах реабілітації та медичній практиці.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при компресійних переломах поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мазур, Богдан Олександрович; Глоба, Олександр ПетровичАктуальність теми. Переломи хребта вважаються однією з найтяжчих травм, які можуть статися в житті абсолютно здорової людини. Ці травми представляють серйозне пошкодження опорно-рухового апарату. Зусилля у реабілітації спрямовані на покращення працездатності та попередження післяопераційних ускладнень. Понад половина переломів хребта супроводжується ураженням спинного мозку, що становить близько 20%. За даними, смертність при переломах шийного відділу хребта складає 33,3%, грудного - 8,3%, поперекового - 6,2%. Збереження структури хребта є важливим для забезпечення нормальної функції складних нервових зв'язків, контрольованих спинним мозком та його елементами в організмі людини. Часті порушення цих функцій відзначаються при переломах хребта. Згідно літературних даних, переломи хребта відзначаються частотою від 1,7% до 17,7%. Мета реабілітації полягає в максимальному відновленні втрачених можливостей організму. У випадках, коли це не досягається, ставиться завдання часткового відновлення або компенсації порушених чи втрачених функцій. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до наукової тематики кафедри біобезпеки і здоров’я людини НТУУ «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: розробка реабілітаційної програми фізичної реабілітації для пацієнтів з компресійним переломом поперекового відділу хребта . Завдання: - розглянути анатомо-фізіологічну характеристику хребтового стовпа, механізми його ушкодження та наслідки травмування хребта; - дослідити та визначити ефективні методи фізичної реабілітації при компресійному переломі хребта; - розробити програму реабілітації при компресійному переломі хребта; Об’єкт дослідження - фізична терапія після компресійного перелому поперекового відділу хребта. Предмет дослідження – розробка програми реабілітації при компресійному переломі хребта. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент- аналіз історій хвороби, огляд); візуально-аналогова шкала болю (VAS); інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розроблені авторської програми фізіотерапевтичних засобів після компресійного перелому поперекового відділу хребта, що базується на поєднанні методів та засобів фізичної терапії. Практичне значення одержаних результатів полягає у застосуванні розробленої авторської програми на санаторно-курортному етапі при терапії пацієнтів після компресійного перелому поперекового відділу хребта.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу середньої важкості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сорвенкова, Олена Леонідівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. За даними ВООЗ, майже 422 мільйони людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. Чоловіки більше схильні до розвитку діабету 2-го типу, порівняно з жінками. Як вважають вчені з Університету Східної Фінляндії, це може бути пов'язано з тим, що чоловічий організм більше накопичує заліза, ніж жіночий. Надмірне накопичення заліза є відомим фактором ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу при спадковому гемохроматозі – розладі, який змушує тіло поглинати надто багато заліза із продуктів. В Україні виявлено більше 1 млн. хворих на ЦД, а на земній кулі кількість їх перевищила 140 млн. чоловік, причому більшість з них (85-90%) страждає ЦД 2 типу (по Україні їх 793 413 чоловік – 86,7%). Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Завдання дослідження: 1. на основі огляду науково-методичних літературних джерел проаналізувати особливості захворювання та застосування фізичної терапії при цукровому діабеті 2 типа; 2. визначити функціональний стан організму людей другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; 3. розробити програму фізичної терапії людей другого зрілого віку при цукровому діабеті 2 типу середньої важкості та перевірити ії ефективність. Об’єкт дослідження: люди другого зрілого віку хворі на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури; 2. Педагогічні методи (бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування); 3. Медико-біологічні методи (збір анамнезу життя і захворювання, соматоскопія, соматометрія, тестування рухових якостей, визначення рівня глюкози в крові); 4. Методи математичної статистики (ранжування аналізу, синтез, метод середніх величин). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості та створено новітню програму фізичної терапії, яка спрямована на компенсований перебіг цукрового діабету та профілактику ускладнень, пов’язаних з основним захворюванням; дані підтверджено про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний і фізіологічний стан організму, дає змогу знизити вміст глюкози в крові осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої форми важкості. Практичне значення одержаних результатів: подана програма значно покращує ефективність відновного лікування осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Представлені в роботі матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладах, санаторіях, медичних центрах, на лекційних і практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Побудови індивідуальних програм фізичної терапії при вогнепальних пораненнях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Семененко, Ярослав Федорович; Куріло, Сергій МиколайовичМета дослідження: доказати чи спростувати ствердження, що індивідуальні фактори здоров’я перед отриманням вогнепального поранення та під час здійснення програми ФТ впливають на результати ФТ і повинні впливати на зміни програми ФТ під час її виконання. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз. Отримані результати: складено блок-схему фізичні вправи + масаж + консультація психолога для пацієнтів із вогнепальним пораненням із переломом голівки чи шийки стегнової кістки, отримано статистичні данні за якими доведено низьку результативність реабілітаційних дій, якщо не змінювати програму фізичної терапії при вогнепальних пораненнях під час реабілітації. Доведено тезу, що побудова програм фізичної терапії при вогнепальних пораненнях повинна бути індивідуальною для кожного пацієнта.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта у військовослужбовців(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Недождій, Вікторія Григорівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність. Сучасний спосіб життя військовослужбовців нерозривно пов’язаний із високими фізичними навантаженнями, які, хоч і важливі для забезпечення фізичної готовності та ефективного виконання службових обов’язків, часто можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям хребта. Серед них є грижа міжхребцевого диска, яка спричинена надмірним фізичним навантаженням, стає актуальною проблемою для солдатів у всьому світі. Сучасна військова діяльність висуває підвищені вимоги до фізичної сили, призводячи до надмірних фізичних навантажень на поперековий відділ хребта військовослужбовців. Проведення великомасштабних тренувань, навчання та виконання вимог службових обов'язків може викликати дегенерацію міжхребцевих дисків та, внаслідок цього, виникнення гриж. Міжхребцеві грижі можуть суттєво обмежити функціональні можливості військовослужбовців, погіршуючи їхню здатність до виконання фізичних завдань та поставити під загрозу успішне виконання службових обов'язків. Актуальність обраної теми зумовлена не лише важливістю фізичної готовності військовослужбовців, але й тим, що здоров'я їхнього хребта є важливим елементом для успішного виконання службових обов'язків та збереження боєздатності. Дослідження в галузі фізичної терапії при міжхребцевих грижах відповідає викликам сучасного військового життя та сприяє подальшому покращенню здоров'я та фізичного стану особового складу. Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта військовослужбовців. Завдання: дослідити досвід використання сучасних засобів та методів фізичної терапії при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта у військовослужбовців; підібрати ефективні та об'єктивні методи оцінки функціонального стану поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами; розробити програму фізичної терапії при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта військовослужбовців та перевірити її ефективність. Об'єкт дослідження: військовослужбовці з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Предмет дослідження: зміст та структура авторської програми фізичної терапії військовослужбовців із міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (аналіз історій хороби, огляд, анкетування); інструментальні методи дослідження (ММТ, ВАШ, тест Томайера, опитувальник Освестрі); педагогічні методи дослідження – педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: існуючі програми фізичної терапії пацієнтів із міжхребцевою грижею доповнено системою Vibramoov Physio, лікувальним масажем, фізіотерапією, що спрямовані на оптимальне одужання пацієнта; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на організм пацієнтів із міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Практичне значення одержаних результатів: матеріали, подані у магістерській дисертації, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних та реабілітаційних закладів, медичних центрах.Документ Відкритий доступ Особливості побудови індивідуальних програм фізичної терапії дітей з аутизмом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Ляшенко, Анастасія Олексіївна; Антонова,-Рафі Юлія ВалеріївнаМетою роботи було вдосконалення програми фізичної терапії у дітей з аутизмом в умовах Чернігівського обласного центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю « Відродження » Завдання дослідження: - визначити поняття аутизму, його епідеміологію; етіологію та патогенез аутизму у дітей; сучасні методи діагностики та оцінки аутизму; аспекти фізичної терапії для дітей з аутизмом; - встановити сучасні методики фізичної терапії дітей з аутизмом; - підібрати та навести методи дослідження аутизму у дітей; - провести аналіз спеціалізованих центрів та програм фізичної реабілітації для дітей з аутизмом; - зробити опис комплексної програми фізичної реабілітації для дітей з аутизмом;- проаналізувати вплив комплексної програми фізичної реабілітації на дітей з аутизмом; - розробити алгоритм побудови персоніфікованої програми з фізичної терапії для дітей, хворих на аутизм; Об’єкт дослідження –діти хворі на аутизм. Предмет дослідження – структура та зміст програми фізичної терапії для дітей з аутизмом в умовах Чернігівського обласного центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження» Наукова новизна дослідження полягає в розробці програми фізичної терапії дітей з аутизмом відмінними особливостями якої є застосування елементів ерготерапії в поєднанні із засобами фізичної терапії, а саме лікувальної гімнастики; кінезіотерапії; механотерапії; прогулянок на свіжому повітрі відповідно до визначеного рівня рухових та моторних здібностей, а також порушення життєдіяльності за Міжнародною класифікацією функціонування.Документ Відкритий доступ Особливості побудови індивідуальної програми реабілітації дітей середнього шкільного віку з С – подібним сколіозом ІІ ступеня(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Стретович, Олена Анатоліївна; Косякова, Галина ВасилівнаАктуальність теми. Сколіоз - поширене ортопедичне захворювання, яке зустрічається у 5-9% дітей. Важкі деформації хребта становлять 0,5-0,6% цих випадків. По мірі прогресування деформації хребта неминуче змінюється форма грудної клітки і тазу. У патологічний процес втягуються серце, легені, органи черевної порожнини та малого тазу, порушується функція дихання та гемодинаміка. У запущених випадках розвивається натягнення нервових корінців, іррадіюючий біль, а у деяких пацієнтів - компресія спинного мозку та спастичні паралічі. Сколіоз типу С має одну дугу викривлення. Він розвивається після травми хребта, туберкульозного спондиліту або як первинний прояв сколіозу. Чим раніше початок сколіозу, тобто чим молодший пацієнт, тим більший потенціал росту і більша ймовірність прогресування деформації хребта. Найнебезпечніший вік для розвитку сколіозу - 10-14 років. Необхідність створення нової програми реабілітації дітей середнього шкільного віку з С – подібним сколіозом ІІ ступеню доводиться результатами дослідження, та підтверджуючими статистичними даними. Концепт розробленої програми полягає в тому, щоб збільшити кількість занять фізичною терапією, для скорішого отримання позитивного результату від лікування. В програмі фізичної терапії використовувались такі засоби: терапевтичні вправи (ЛФК), лікувальний масаж, механотерапія, ПІР, дієтотерапія. В стандартній програмі реабілітації застосування терапевтичних вправ (ЛФК), лікувального масажу проводилось тричі на тиждень, в моїй програмі реабілітації запропоновано проводити заняття 5 разів на тиждень, незмінним залишається лише вплив преформованих фізичних чинників, тому що вони мають чітке дозування. Мета дослідження. Розглянути фізичну реабілітацію та дослідити кількісний вплив найбільш ефективних методів реабілітації для лікування С - подібного сколіозу ІІ ступеню у пацієнтів середнього шкільного віку. Завдання дослідження: 1. Аналіз матеріалів, та актуальної літератури; 2. Розглянути етіологію С-подібного сколіозу та методів його діагностування. 3. Проаналізувати всі методи ЛФК, які підходять для лікування С-подібного сколіозу, та визначити найбільш ефективні з них. 4. Провести дослідження серед хворих на С – подібний сколіоз ІІ ступеню та хворих, що проходили лікування у реабілітаційному центрі. 5. Розробити ефективну індивідуальну програму реабілітації пацієнтів середнього шкільного віку з С-подібним сколіозом. Об’єкт дослідження. Фізична терапія С – подібного сколіозу у пацієнтів середнього шкільного віку. Предмет дослідження. Структура програми фізичної терапії та процес реабілітації хворих з С – подібним сколіозом ІІ ступеню. Методи дослідження: -Теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; -Клінічні методи дослідження аналіз історій хвороби, огляд (Тест Адама-Форбса), оцінка ступеня зігнутості хребта (Trunk Rotation Measurement), Тест Адамса (Adams Forward Bend Test); візуально-аналогова шкала болю (VAS); -Дослідження опорно-рухового апарату: (гоніометрія, сколіометрія , ММТ за Ловетом); -Функціональні проби: оцінка вихідного стану пацієнта (проба Руф’є, пульсометрія, індекс Робінсона, проба Штанге, проба Генчі). Новизна дипломної роботи. Новизна роботи полягає в тому, що на даний момент в нашій країні не існує розробленої програми комплексного використання простих і доступних методів фізичної терапії хворих на С – подібний сколіоз ІІ ступеню у пацієнтів середнього шкільного віку. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений комплексний метод лікування пацієнтів з С – подібним сколіозом ІІ ступеню, сприяє більш швидкому відновленню та є основою для лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на більш швидку реабілітацію. За результатами дослідження було опубліковано 1 теза, та 1 теза на конференції. Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел.Документ Відкритий доступ Побудови індивідуальних програм при синдромі карпального каналу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Стрельченко, Дмитро Владиславович; Куріло, Сергій МиколайовичДана робота націлена на вдосконалення програми фізичної реабілітації для осіб, що стикаються із синдромом карпального каналу, в умовах центру комплексної реабілітації «Здоровий рух». Основні завдання дослідження включають в себе розгляд поняття синдрому карпального каналу, його поширеність та етіологію. Додатково, дослідження охоплює сучасні методи діагностики та оцінки синдрому, а також аспекти фізичної терапії для ефективної реабілітації. У процесі дослідження буде проведений аналіз сучасних методик фізичної реабілітації для осіб із синдромом карпального каналу, визначено методи дослідження даного захворювання та проаналізовано існуючі програми реабілітації. На основі цього аналізу буде розроблено комплексну програму фізичної реабілітації для ефективного впливу на пацієнтів із синдромом карпального каналу. Об’єктом дослідження є особи, що страждають від синдрому карпального каналу, а предметом – структура та зміст розробленої програми реабілітації в умовах центру комплексної реабілітації «Здоровий рух». Наукова новизна дослідження полягає в тому, що програма базується на поєднанні елементів фізичної терапії та засобів ерготерапії, а також враховує індивідуальні потреби та особливості кожного пацієнта для максимально ефективної реабілітації в умовах синдрому карпального каналу.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кравченко, Тамара Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Тема дослідження, пов'язана з побудовою програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, залишається актуальною з кількох причин. По-перше, проблеми, пов'язані з хребтом, особливо в шийно-грудному відділі, становлять значну частку випадків, з якими звертаються до фахівців з фізичної терапії. Сидячий спосіб життя, погана осанка, неправильне навантаження і травми можуть призвести до обмеженої мобільності, болю та функціональних обмежень у цій області. Тому розробка ефективних програм фізичної терапії стає важливим завданням для поліпшення якості життя пацієнтів. По-друге, наукові дослідження та клінічні спостереження підтверджують, що правильно спроектована програма фізичної терапії може бути ефективним засобом для поліпшення мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Вона може включати різноманітні техніки, такі як розтяжки, м'язове зміцнення, вправи на розширення рухового діапазону, координаційні та стабілізаційні вправи. Дослідження таких програм може допомогти вдосконалити методи та підходи до фізичної терапії для даного конкретного регіону хребта. В Україні існує попит на якісну медичну допомогу, включаючи фізичну терапію. Збільшення усвідомленості про важливість здорового способу життя і зростання інтересу до фізичної активності створюють потребу в розвитку ефективних програм фізичної терапії. Дослідження, спрямовані на розуміння потреб і пріоритетів пацієнтів щодо покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, можуть відповісти на цей попит і сприяти поліпшенню якості медичних послуг у цій області. Крім того, актуальність дослідження з особливостей побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта полягає в унікальних можливостях співпраці з фахівцями інших країн, медичними закладами, та дослідниками. Це може сприяти обміну знаннями, інформацією та передовими практиками у галузі фізичної терапії, що забезпечить розвиток цієї області української медицини. Тема дослідження про особливості побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта є актуальною з огляду на потреби та виклики, з якими стикаються пацієнти, і може сприяти поліпшенню якості фізичної терапії, задоволенню потреб пацієнтів і вдосконаленню медичної практики в Україні.Документ Відкритий доступ Фізична терапія військовослужбовців I-II зрілого віку з міофасціальним больовим синдромом внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Домброва, Анастасія Вікторівна; Юденко, Оксана ВолодимирівнаМагістерська дисертація викладена на 98 сторінках, літературних джерел 68, серед них 34 іноземних; рис.24, табл.4, схем 1. Актуальність роботи. Міофасціальний больовий синдром (МФБС) є однією із частих скарг військовослужбовців I-II зрілого віку викликаного довготривалим використанням засобів індивідуального бронезахисту. В основі синдрому лежить формування у м’язах тригерних точок, подразнення яких викликає больові відчуття, функціональні порушення та згодом унеможливлює виконання професійних обов’язків. До основних чинників крім тривалого фізичного навантаження відносять тривале переохолодження, стресові ситуації, захворювання та травми опорно-рухового апарату. З кожним роком з’являються нові засоби та методи фізичної терапії, які доцільно включити до програми відновлення військовослужбовців з даною патологією. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту та оцінити її ефективність. Задачі дослідження: вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту за даними вітчизняних та закордонних літературних джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану шийного, грудного та поперекового відділів хребта; розробити програму фізичної терапії для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту та оцінити її ефективність. Об’єкт дослідження – функціональний стан військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту. Предмет дослідження: зміст та структура програми для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; соціальні методи дослідження (опитування, анкетування); педагогічні методи (педагогічне спостереження); клініко-інструментальні (антропометрія, візуально-аналогова шкала болю, пальпація, тести Отта та Шоббера, мануально-м’язове тестування, опитувальник MOS SF 36); методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчено функціональні особливості хребта у військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту, що відкриває можливості для розробки програми фізичної терапії; доповнено існуючі комплексні програми фізичної терапії для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту стрейтчингом, постізометричною релаксацією, міофасциальним релізом, кінезіотейпуванням, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих. Практична значимість полягає у розробці програми фізичної терапії для військовослужбовців I-II зрілого віку з МФБС внаслідок довготривалого використання засобів індивідуального бронезахисту з урахуванням ступеня порушення функції, періоду, рухового режиму та диференційованого впливу засобів на пацієнтів. Відомості подані в магістерській роботі можуть бути використані в практичній діяльності закладів охорони здоров’я, які займаються відновлення осіб з даною патологією. За результатами досліджень було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку методами цігун та тілесно-орієнтованої психотерапії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 0023) Фролов, Артур Олександрович; Юденко, Оксана ВадимівнаАктуальність теми. Неврози є однією з актуальних проблем сучасної медицини. Це пов’язано з погіршенням соціальних умов життя в нашій країні - зростанням безробіття, інфляцією, невпевненістю людей у завтрашньому дні, конфліктними ситуаціями на роботі та вдома, психічними і фізичними перенапруженнями. Невроз охоплює всі сфери діяльності організму, це надзвичайно універсальне явище. Актуальність цієї проблеми пов’язана з безперервним зростанням числа хворих людей. За останніх 70 років кількість неврозів зросла у 25 разів. Хворі на неврози часто зустрічаються в практиці лікувально-профілактичних установ, на санаторному лікуванні вони складають 40 % усіх осіб, що лікуються. Серед хворих, які відвідують невропатолога у поліклініці, 1/3 доводиться на хворих неврозами. Від 15 до 22 % хворих неврологічного відділення складають пацієнти із неврозами [32]. У лікуванні неврозів застосовуються як медикаментозна терапія – заспокійливі, транквілізатори, снотворні препарати, антидепресанти, так і немедикаментозна терапія – різні форми терапевтичних вправ, лікувальний масаж, релаксація, фізіотерапія, рефлексотерапія, психотерапія, корекція способу життя. Сучасні програми фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку включають в себе кінезіотерапію та дієтотерапію. Але на наш погляд, існуючі програми фізичної терапії не мають достатнього цілісного позитивного впливу на фізичний і психоемоційний стан, тому створення альтернативної та більш ефективної програми фізичної терапії обумовлює актуальність проблеми. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку, що і стало метою представленого дослідження. Мета дослідження: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку методами цігун та тілесно-орієнтованої психотерапії. Об’єкт дослідження: процес фізичної терапії жінок другого періоду зрілого віку з неврозами. Предмет дослідження: структура та зміст програми фізичної терапії для жінок другого періоду зрілого віку з неврозами. Завдання: 1. Проаналізувати літературні джерела вітчизняних та закордонних експертів і вивчити досвід сучасних засобів та методів фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку. 2. Провести аналіз етіології, ґенезу та клінічної картини неврозів. 3. Розробити програму фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку методами цігун та тілесно-орієнтованої психотерапії та скласти її блок-схему. 4. Оцінити ефективність авторської програми фізичної терапії при неврозах у жінок другого періоду зрілого віку методами цігун та тілесно-орієнтованої психотерапії. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (збір анамнезу, аналіз історій хвороби, огляд, опитування, оцінка функціонального стану, анкетування; інструментальні методи дослідження («Візуально-аналогова шкала оцінки болю» (Visual Analog scale); «Шкала депресії Бека BDI-II»; «Шкала оцінки якості життя» (Чабан О.С.); вимірювання артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС); педагогічні методи дослідження – педагогічні спостереження, методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: розроблено комплексну програму фізичної терапії для жінок з неврозами другого періоду зрілого віку методами цігун і тілесно-орієнтованої психотерапії з метою регулювання та зміцнення нервової системи, що покращить показники фізичного й психоемоційного стану, а також якості життя. Гіпотеза. Можна припустити, що запропонована комплексна програма фізичної терапії відновить психоемоційне та фізичне здоров’я, а також викличе інтерес до самостійних занять цігун та тілесної терапії. Практичне значення результатів. Розроблена програма може бути використана фізичними терапевтами в реабілітаційних центрах, медичних закладах, реабілітаційних установах і санаторіях, на курсах підвищення кваліфікації фахівців з фізичної реабілітації, при організації клінічної практики з метою корекції та профілактики неврозів, а також на практичних заняттях студентів університетських закладів у галузі спорту та фізичного виховання. За результатами дослідження опубліковано 2 тези, прийнято участь у круглому столі (Словаччина). Апробація результатів магістерської дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації оприлюднені: Міжнародна конференція «Nutrition of the 21st century: trends, quality, Safety and HASSP» (1-2 грудня 2022 р., м. Калужа, Словаччина) з доповіддю «Біобезпека харчових продуктів і сировини як умова зміцнення здоров’я»; Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини» (26-27 квітня 2023 р., м. Херсон – м. Хмільницький). Представлені в публікаціях. Тези: «Роль соціально-підприємницького проекту «Еко-тіло-терапія» у відновленні Херсонщини». Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини» (26-27 квітня 2023 р., м. Херсон – м. Хмільницький) (Додаток В.1); Тези: «Фізична терапія при неврозах методами цігун та тілесно-орієнтованої психотерапії». Міжнародна науково-практична конференція «Біобезпека та сучасні реабілітаційні технології: теорія, практика, перспективи» (15-16 листопада, м. Київ) (Додаток В.2).Документ Відкритий доступ Фізична терапія при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кошарна, Анастасія Віталіївна; Худецький, Ігор ЮліановичАктуальність теми. Актуальність проблеми в ефективній діагностиці та лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба підтверджується її поширеністю, зростанням кількості звернень пацієнтів, різноманітністю клінічних проявів, складністю діагностики та лікування, а також різноманітною клінічною картиною, яка потребує мультидисциплінарного підходу. За даними вітчизняної та зарубіжної літератури, патологія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) становить третє місце після карієсу та захворювань пародонта і діагностується у 20% дітей та підлітків, а також майже у 80% дорослого населення. Кількість хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба зростає щороку, оскільки захворювання проявляється на початкових стадіях без симптомів і не виявляється органічними змінами. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до наукової тематики кафедри біобезпеки і здоровя людини НТУУ «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: зменшення негативних проявів і патологічних наслідків патології скронево-нижньощелепного суглобу шляхом оптимізації застосування методів та засобів фізичної терапії.. Завдання: за даними спеціальної літератури вивчити клініко-фізіологічні характеристики скронево-нижньощелепного суглобу; проаналізувати існуючі технології фізіотерапії при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу; розробити діагностичну анкету для виявлення (ранніх стадій) патології ураження СНЩС; створити комплекс власних фізіотерапевтичних засобів при ураженні СНЩС; дослідити ефективність обраного комплексу на клінічному матеріалі; розробити рекомендації для практичного впровадження. Об’єкт дослідження – пацієнти з ураженнями скронево-нижньощелепного суглобу. Предмет дослідження – засоби та методи фізичної терапії які застосовуються при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; огляд індивідуальних карт пацієнтів; візуальний огляд; пальпація жувальних м’язів; вимірювання амплітуди руху нижньої щелепи; використання візуально-аналогової шкали болю (ВАШ); ізометричний тест оцінки ступеня вираження мʼязовосуглобової дисфункції; мануально-м’язового тестування (ММТ); опитувальника DN4 для діагностики виду болю; методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні комплексу фізіотерапевтичних засобів при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу, що базується на поєднанні методів та засобів фізичної терапії. Практичне значення одержаних результатів застосування розробленого комплексу на поліклінічному та санаторно- курортному етапі при терапії пацієнтів скронево-нижньощелепного суглобу. Апробація результатів дисертації була проведена у вигляді публікації тез в Міжнародній науково-практичній конференції «Innovative Biosystems & Bioengineering (Innovative Biosystems and Bioengineering)» на тему «Фізична терапія при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу» та підготовки до публікації наукової статті на тему «Фізична терапія при ураженнях скронево-нижньощелепного суглобу» в Українському науково-медичному молодіжному журналі.Документ Відкритий доступ Фізична терапія військовослужбовців на підгострому етапі реабілітації після отримання відкритої черепно-мозкової травми(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Копєйкіна, Єлизавета Дмитрівна; Бойко, Ганна ЛеонідівнаМета дослідження: створити ефективну програму фізичної терапії для військовослужбовців на підгострому етапі реабілітації після отримання ВЧМТ. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби); лінійний експеримент; математично-статистичний аналіз отриманих результатів; використання тестів та шкал для оцінки функціонального стану пацієнтів. Отримані результати: розроблено програму фізичної терапії для військовослужбовців на підгострому етапі реабілітації після отримання ВЧМТ, проаналізовано 35 літературних джерела (14 -вітчизняного авторства, 21 - іноземні), відібрано групу пацієнтів для дослідження з 7 осіб, сформовані реабілітаційні цілі, зібрано дані про стан здоров’я та функціональні можливості пацієнтів до початку дослідження, на 25 день дослідження та на 50 день. Отримані результати проаналізовано та зроблено висновки, за висновками розроблена програма є досить ефективною та покращує якість життя пацієнтів, виконано всі реабілітаційні цілі. Доведено тезу, що розроблена програма фізичної терапії при ВЧМТ для військовослужбовців на підгострому етапі реабілітації, є досить ефективною та позитивно впливає на якість життя пацієнтів.Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованої програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хвесик, Лариса Вікторівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Збільшення кількості операцій, що виконуються за умов аортокоронарного шунтування акцентує увагу до питань, що стосуються післяопераційного відновлення пацієнтів. В даний час програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту успішно використовують у країнах з розвиненою економікою. У цих країнах за останні 2-3 десятиліття смертність від серцево-судинних захворювань скорочувалася приблизно на 2,5-3% на рік. За рахунок цього за ті ж 20 років серцево-судинна смертність у країнах із розвиненою економікою знизилася на 50-60%. Є підстави вважати, що це сталося завдяки застосуванню науково-обґрунтованих програм фізичної терапії у пацієнтів після перенесеного інфаркту. Незважаючи на загальновизнане значення програм фізичної терапії у реабілітації кардіологічних хворих, їх застосування в практиці охорони здоров’я нашої держави не задовольняє потреби хворих. Відсутність адекватної матеріальної бази для виконання фізичних тренувань (як у поліклініках м. Київ, так і в регіонах немає належної кількості велоергометрів та велотренажерів) унеможливлює виконання у повноцінному вигляді програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. До того ж, досліджень, присвячених аналізу програм фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту, фактично не проводилося, що і визначає неабиякий рівень актуальності порушеної проблематики. Мета роботи: побудова персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Предмет дослідження: зміст та структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи дослідження: аналіз медичних карт хворих; методи оцінки функціонального стану пацієнтів; опитувальник Minnesota Living with HEART Failure Questionnaire (MLHFQ); опитувальник SF-36 Health Status Survey; шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії після інфаркту міокарда, визначено їх роль для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного ІМ; вдосконалено програму фізичної терапії після аортокоронарного шунтування пацієнтів внаслідок перенесеного інфаркту міокарда та доведено її ефективність. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма апріорі може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту міокарда.