Кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів (ЛВЧКМ ІФФ)
Постійне посилання на фонд
З 01.07.2020 р. кафедра входить до складу Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є. О. Патона
Переглянути
Перегляд Кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів (ЛВЧКМ ІФФ) за Автор "Верховлюк, Анатолій Михайлович"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вплив технологічних факторів та методів введення цинку на структуру сплавів системи Al-Mg-Cu(КПІ імені Ігоря Сікорського, 2019-12) Восколович, Валерій Сергійович; Верховлюк, Анатолій МихайловичМагістерська дисертація: 95 с., 19 рис., 8 табл., 54 посилань. Об’єкт дослідження – технологія вводу цинку у високоміцний алюмінієвий сплав, в атомарному вигляді. Предмет дослідження – структура та фазовий склад високоміцних алюмінієвих сплавів легованих цинком. Мета роботи – дослідити вплив технологічних факторів та методів вводу цинку на структуру високоміцних алюмінієвих сплавів. Методи дослідження – за допомогою оптичної металографії та методу вводу цинку в атомарному вигляді, досліджено структуру та фазовий склад високоміцних алюмінієвих сплавів. Актуальність роботи – в даний час для подрібнення зерна в злитках алюмінієвих сплавів, одержуваних методом напівбезперервного лиття, застосовують в основному пруткові модифікують лігатури на основі систем Al-Ti-B і Al-Ti-C іноземного виробництва. Однак, як показує виробничий досвід, не завжди вдається отримати дрібнозернисту і однорідну структуру по всьому об'єму злитка при використанні зазначених лігатур. Причини криються як у якості самих лігатур, так і в технології введення їх в розплав.Документ Відкритий доступ Ливарний комплекс АТ ”Полтавський турбомеханічний завод” з розробкою технології лиття(2018-12) Дегерменджі, Анастасія Всеволодівна; Верховлюк, Анатолій МихайловичОб’єкт проектування – чавуноливарний цех з розробленням технологічних процесів виготовлення виливків різної маси литтям у разові піщано-глинясті форми. Метою проекту є визначення технологічних параметрів та складання опису виробництва виливка; розроблення і обґрунтування етапів приготування рідкого сплаву; технологічне планування і проектування ливарного цеху. Розроблений технологічний процес виготовлення виливка може бути рекомендований як типовий при виробництві чавуних виливків середньої складності в умовах дрібносерійного і великосерійного виробництва. Попередніми розрахунками економічних показників прийнятих проектних рішень установлено економічну доцільність використання запропонованих процесів. Розроблено організаційну схему роботи ливарного цеху та заходи, спрямовані на усунення небезпечних та шкідливих чинників.Документ Відкритий доступ Модифікування залізовуглецевих розплавів нанодисперсними порошковими матеріалами(2018) Поліно, Вячеслав Павлович; Верховлюк, Анатолій МихайловичМагістерська дисертація: 73 с., 11 рис., 6 табл., 92 посилань, 2 додатки. Об’єкт дослідження – процес взаємодії нанорозмірних частинок з залізовуглецевими сплавами. Предмет дослідження – вплив нанорозмірних лігатур-модифіаторів на хімічний склад та струкутуроутворення в залізовуглецевих сплавах Мета роботи – дослідження впливу наноструктурних модифікаторів на структуроутворення в залізовуглецевих сплавах. Методи дослідження – в роботі використано сучасні методики отримання нанорозмірних частинок модифікаторів, а також різні способи їх введення в розплав. Результати досліджень – визначено оптимальну масову частку нанопорошку, що забезпечить максимальне подрібнення структури сплаву та забезпечить високий рівень властивостей. Установлено, що незалежно від хімічного складу наночастинок, їх кристалічної будови просторової групи, структурного типу, періоду гратки, щільності, температури плавлення та інших параметрів, усі досліджені наночастинки мають близький модифікуючий ефект, незважаючи на істотні структурні відмінності. Ступінь упровадження – зразки пройшли лабораторні випробовування. Галузі застосування – машинобудування, металургія. Прогнозовані припущення – модифікування наноструктурними частинками залізовуглецевих сплавів доцільно використовувати для покращення механічних властивостей.