Магістерські роботи (ГІ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ГІ) за Автор "Жукова, Наталія Іванівна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Дослідження міграції важких металів у навколишньому середовищі при утилізації акумуляторів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Педаш, Ксенія Олександрівна; Жукова, Наталія ІванівнаМагістерська дисертація присвячена дослідженню міграції важких металів у навколишньому середовищі при утилізації акумуляторів. Розглянуто трактування терміну «Важкі метали», негативний вплив важких металів на навколишнє середовище і здоров`я людини, процес розподілу та міграції важких металів у навколишньому середовищі, присвячені питанням збору та переробки відпрацьованих акумуляторів законодавчих актів України, підприємства з переробки акумуляторних батарей. Обрано і описано методики розрахунку накопичення важких металів у навколишньому середовищі при утилізації акумуляторів (багатофакторний аналіз, метод найменших квадратів, множинна лінійна регресія, чисельне інтерполювання). Створено і описано методику розрахунку накопичення важких металів у навколишньому середовищі при утилізації акумуляторів. Висунуто і підтверджено гіпотезу щодо залежності вмісту важких металів у грунті від щільності грунту. Проведено розрахунки за обраними методиками і створеною методикою. Розроблено стартап-проект, основною ідеєю якого є створення установи, яка надаватиме дозволи на утилізацію відпрацьованих акумуляторних батарей і проводитиме моніторинг довкілля та екологічний аудит. Розраховано, що для запуску проекту необхідно 1,5 млн.грн. інвестицій, термін окупності яких 0,9 року. Надано рекомендації щодо запобігання забруднення довкілля елементами відпрацьованих акумуляторів, усунення наслідків такого забруднення та очистки викидів підприємств, які займаються виробництвом і утилізацією акумуляторних батарей від свинцю.Документ Відкритий доступ Обґрунтування ресурсозберігаючої технології утилізації надлишкового мулу на станціях аерації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Житинська, Інна Геннадіївна; Жукова, Наталія ІванівнаАктуальність теми. Проблема відходів людської життєдіяльності не втрачає своєї актуальності. Для великих міст однією з головних проблем залишається обробка і утилізація осадів, що утворюються після біологічної очистки каналізаційних стоків. Сьогодні близько 97% населення і 100% підприємств м. Києва підключені до центральної системи водовідведення. З метою забезпечення безпеки систем біологічного очищення якісні характеристики стоків промислових підприємств суворо регламентовані Правилами скидання промислових стоків у міську каналізаційну мережу. Не зважаючи на це, в стоках та осаді, який утворюється після очищення, постійно виявляється перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин. Осади містять в своєму складі майже всі хімічні елементи періодичної таблиці, при чому їх кількісний вміст постійно змінюється. Через перевищений вміст солей важких металів осади перестали використовувати в сільському господарстві і після того почалось безперервне їх накопичення на мулових майданчиках. Нині майданчики переповнені і вже не справляються з своїми задачами, а вільних земельних ділянок на будівництво нових майданчиків немає. Виникає потреба пошуку нових методів утилізації, які дозволять за короткі терміни знешкодити накопичені обсяги осаду. Метою дослідження є обґрунтування найбільш доцільного методу утилізації осаду. Об’єктом дослідження є утилізація збродженого мулу. Предметом дослідження є параметри спалювання осаду стічних вод. Методи дослідження: системний аналіз науково-технічної літератури; метод математичного моделювання та прогнозування; графіко-аналітичний аналіз. Наукова цінність встановлено залежність концентрації важких металів у воді від часу фільтрації; запропоновано та обґрунтовано новий спосіб утилізації збродженого осаду. Практична значимістьполягає в розробленій технології спалювання осаду стічних вод. Проведений аналіз технологічного процесу та економічних показників роботи установки; проаналізовано ефективність її роботи. Отримані результати дослідження необхідно враховувати при виборі методу утилізації збродженого осаду на станціях аерації.Документ Відкритий доступ Підвищення ефективності поводження з відходами та газопиловими викидами в атмосферне повітря при виробництві титано-магнієвої губки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Олійник, Анастасія Олександрівна; Жукова, Наталія ІванівнаМагістерська дисертація присвячена дослідженні покращення механічних властивостей продукції титано-магнієвого виробництва при використанні в якості покривного флюсу відпрацьований розплав сольового хлоратора. Проведено аналіз впливу відходів виробництва титано-магнієвої губки на навколишнє природне середовище та проаналізована можливість переробки та використання відходів титано-магнієвого виробництва. Запропоновано використанні відходів відпрацьованого розплаву сольового хлоратору для зменшення кількості відходів, що захоронюються при виробництві титано-магнієвої губки на ЗТМК. Запропоновано методи переробки та утилізації відходів титано-магнієвого виробництва на ЗТМК. Обґрунтовано спосіб нейтралізації відпрацьованих розплавів і возгонів титанових хлораторів, розроблена перспективна технологія термо-вакуумної регенерації металевого магнію з сольових хлоридних відходів печі безперервного рафінування (ПБР), обґрунтування можливості використання твердого РСХ в якості флюсу при рафінуванні магнієвої стружки і отриманні вторинного магнієвого сплаву, що застосовується для модифікації чавуну. Розроблено стартап-проект, основною ідеєю якого є використання відпрацьованого розчину сольового хлоратору замість покривного флюсу при плавленні титанової стружки для отримання магнієвого сплаву. Розраховано, що для запуску проекту необхідно 2 млн. грн інвестицій, термін окупності яких складе 0,9 років.