В статті розглядаються особливості термінології Пантелеймона Куліша у маркуванні українського простору впродовж 1856– 1863 рр. Починаючи з відновлення дозволу на друкування творів під власним іменем (1856 р.) і до закриття часопису «Основа» (1863 р.), Куліш видав ряд творів, в яких послідовно замінював топоніми «Малоросія», «Південно-Західний край» на «Україну», а похідні від них етноніми – на «український». Наведено статистику, що демонструє послідовність використання антиімперських просторових маркерів за вказаний період. Розглянуто причини переходу Куліша до використання вказаної термінології.