Статті (СК №4)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/48796

Переглянути

Перегляд Статті (СК №4) за Автор "Горлинський, Віктор Вікторович"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Ментальні структури свідомості як передумова сталого розвитку і безпеки суспільства
    (Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2021) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор Вікторович
    Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Розвиток ідеї екзистенційної безпеки у філософії постмодерну
    (Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2022) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор Вікторович
    Осмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми – екзистенційної безпеки. Становлення екзистенційної безпеки як теоретичної проблеми відбувалося через осмислення перспектив існування людства і пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Найбільш варіативне осмислення названої проблематики утворюють напрацювання представників культурологічної, феноменологічної, екзистенційної та інших течій філософії постмодерну. Аналіз праць надає підстави стверджувати, що антропогенним джерелом екзистенційних загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей як життєвих пріоритетів. Потреба у переформатуванні базових підстав осмислення світу, викликає необхідність розробки когнітивної парадигми, яка має інтегрувати смислові структури безпеки життя та соціальні практики запобігання загрозам людському існуванню на підставі системи етичних пріоритетів і життєвих цінностей. Зроблено висновок, що когнітивна парадигма екзистенційної безпеки є сукупністю ідей, фундаментальних знань, ціннісних настанов, методологічних підходів, зразків вирішення пізнавальних завдань, відповідно до яких вибудовується інтегральне знання про загрози людському існуванню та шляхи їх подолання.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Суспільство ризику: соціокультурний вимір безпеки
    (Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, 2023) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор Вікторович
    У статті досліджується генезис поняття суспільстві ризику, окреслено розвиток теоретичного дискурсу з проблематики ризиків у добу постмодерну. Показано, що для української соціально–філософської думки актуальність звернення до аналізу соціокультурного інструментарію розв’язання кризових проблем суспільства, посилюється загрозами й ризиками, зумовленими війною з російською федерацією. Розкрито мотивуючу роль культури, як самоорганізуючого і самозберігаючого потенціалу людського розвитку. Проаналізовано погляд на цінності, як субстанційну основу цивілізаційного розвитку. Доведено значущість ціннісного виміру культури безпеки, що полягає в тому, що цінності виконують функцію системи координат і еталонів соціальної поведінки, які визначають певний рівень довіри і захищеності суспільного життя. Розкриті специфічні функції і зміст культури безпеки у суспільстві ризику. Проаналізовано ціннісні засади культури, як регулятивного чиннику підтримання безпеки в Українському суспільстві в умовах воєнного часу.