Статті (СК №4)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Феномен збереження життєвого світу у вимірах комунікативної філософії(Національний університет «Одеська юридична академія», 2024-12) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичОсмислення екзистенційних проблем людства, стурбованість негативними антропологічними наслідками неконтрольованого застосування новітніх технологій, загроза розв’язання світової війни із застосуванням ядерної зброї, заклали гносеологічні передумови пошуку адекватних механізмів попередження ризиків і подолання екзистенційних загроз. Звернення до ідей комунікативної практичної філософії зумовлено можливостями її інструментарію, розробленого в інтересах подолання кризових проблем сучасного світу. У статті досліджуються ідеї комунікативної філософії, що відбивають турботу про збереження існування людства. Показано, що актуальність звернення української соціально-філософської думки до аналізу інструментарію розв’язання кризових проблем суспільства, які надає комунікативна\ філософія, в сучасних умовах. На основі теоретичного аналізу ідей комунікативної практичної філософії, обґрунтованих К.-О. Апелем, Ю. Габермасом, В. Гьосле, Г. Йонасом та їх послідовниками, з’ясовано зміст концепту «життєвого світу» як теоретичного підґрунтя трансцендентальної комунікації та умови досягнення взаєморозуміння в інтересах збереження людського існування. Обґрунтовано значущість концепту «життєвого світу» як символічно структурованого зв’язку ціннісних смислів, підґрунтя трансцендентальної комунікації, передумови досягнення взаєморозуміння в інтересах збереження буття. Розкрито роль компонентів життєвого світу, як процесів взаєморозуміння, координації діяльності, легітимації та усталення, що зумовлюють його збереження. Відзначено значимість моральної стратегії у трансцендентальній комунікації як вимоги продовження еволюції людства та екзистенційної умови буття. З’ясовано практичну значущість регулятивних етичних принципів теорії відповідальності, спрямованих на збереження буття, як умови майбутнього, на підставі впливу ціннісних комунікативних важелів для досягнення порозуміння і соціального ладу в суспільстві ризику. Зроблено висновок, що відповідність цільових та ціннісних установок інституціолізованих систем безпеки, універсальним принципам людської комунікації, слугує регулятивним імперативом рефлексії та мотивації людської діяльності та комунікативною передумовою збереження людського існування. Актуальність звернення української філософської думки до аналізу ціннісних і раціональних засад збереження людського існування, розроблених представниками комунікативної практичної філософії, посилюється загрозами та небезпеками, які зумовлені сучасним станом світу.Документ Відкритий доступ Конституювання екзистенційної безпеки як феномена людської свідомості(Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, 2024) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичНа підставі аналізу дискурсу філософських ідей постмодерну Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера та їх послідовників розкривається процес конституювання феноменологічної структури екзистенційної безпеки, яка розглядається як феномен свідомості та атрибут людського буття, що виражає ментальні основи збереження стійкості соціально-природної системи. Обґрунтовано, що семантична складова феномену безпеки формується в процесі розгортання та збагачення смислів від протосенсу до метасенсу, що зумовлює генерування первинного імпульсу людської активності, спрямованого на збереження життєвого світу. Метасенс уявляється як трансцендентний обрій розгортання всіх можливих смислів безпеки, як інтерсуб’єктивна реальність, феномен колективної свідомості, іманентно несучий у собі культурні коди людського існування. Відповідність цільових та ціннісних установок інституціолізованих систем безпеки, універсальним та позачасовим життєвим сенсам, розглядається як іманентна умова збереження людського існування та регулятивний імператив рефлексії та мотивації людської діяльності. Актуальність звернення української філософської думки до аналізу екзистенційних критеріїв, як граничних підстав людського існування, посилюється загрозами та небезпеками, зумовленими військовою агресією російської федерації проти України.Документ Відкритий доступ Суспільство ризику: соціокультурний вимір безпеки(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, 2023) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичУ статті досліджується генезис поняття суспільстві ризику, окреслено розвиток теоретичного дискурсу з проблематики ризиків у добу постмодерну. Показано, що для української соціально–філософської думки актуальність звернення до аналізу соціокультурного інструментарію розв’язання кризових проблем суспільства, посилюється загрозами й ризиками, зумовленими війною з російською федерацією. Розкрито мотивуючу роль культури, як самоорганізуючого і самозберігаючого потенціалу людського розвитку. Проаналізовано погляд на цінності, як субстанційну основу цивілізаційного розвитку. Доведено значущість ціннісного виміру культури безпеки, що полягає в тому, що цінності виконують функцію системи координат і еталонів соціальної поведінки, які визначають певний рівень довіри і захищеності суспільного життя. Розкриті специфічні функції і зміст культури безпеки у суспільстві ризику. Проаналізовано ціннісні засади культури, як регулятивного чиннику підтримання безпеки в Українському суспільстві в умовах воєнного часу.Документ Відкритий доступ Розвиток ідеї екзистенційної безпеки у філософії постмодерну(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2022) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичОсмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми – екзистенційної безпеки. Становлення екзистенційної безпеки як теоретичної проблеми відбувалося через осмислення перспектив існування людства і пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Найбільш варіативне осмислення названої проблематики утворюють напрацювання представників культурологічної, феноменологічної, екзистенційної та інших течій філософії постмодерну. Аналіз праць надає підстави стверджувати, що антропогенним джерелом екзистенційних загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей як життєвих пріоритетів. Потреба у переформатуванні базових підстав осмислення світу, викликає необхідність розробки когнітивної парадигми, яка має інтегрувати смислові структури безпеки життя та соціальні практики запобігання загрозам людському існуванню на підставі системи етичних пріоритетів і життєвих цінностей. Зроблено висновок, що когнітивна парадигма екзистенційної безпеки є сукупністю ідей, фундаментальних знань, ціннісних настанов, методологічних підходів, зразків вирішення пізнавальних завдань, відповідно до яких вибудовується інтегральне знання про загрози людському існуванню та шляхи їх подолання.Документ Відкритий доступ Ментальні структури свідомості як передумова сталого розвитку і безпеки суспільства(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2021) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичСталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку.