Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 55

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55190

Переглянути

Перегляд Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 55 за Автор "Клапчук, В. М."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Видобування солі в Галичині (1867–1914)
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Клапчук, В. М.; Польова, Л. В.; Новосьолов, О. В.
    Метою роботи є встановити основні особливості видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорської імперії. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні методи моделювання. Вперше було комплексно проаналізовано видобування солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині, Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів — 5,9; Бохня — 14,5; Вєлічка — 42,7; Делятин — 4,0; Долина — 4,9; Дрогобич — 4,8; Калуш — 3,8; Косів — 4,3; Лацко — 6,2; Ланчин — 4,0; Стебник — 6,7. Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р. вартість галицької солі досягла: кам’яної — 4,5 млн, кухонної — 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму 237 млн зол. ринських. Чистий дохід — 210 млн зол. ринських. Питома вага Галичини у соляній промисловості Австро-Угорської імперії становила 44%.