Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 55
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 55 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Ecological urban planning of Ukrainian cities in the late 19th early 20th cent.: tram traffic and research in the field of electric traction (To The 130th Anniversary Of The 1st Electric Tram In Ukraine)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Tverytnykova, Е.; Gutnyk, M.; Salata, H.The main goal of the study is to reveal the peculiarities of the emergence and formation of the tram system, as well as to outline the impact of using this type of urban transport on the urbanization of Ukrainian cities in the late 19th — early 20th cent. It is claimed that this type of transport was and still remains the most environmentally friendly. The forerunner of the electric tram — horse-drawn — had several significant shortcomings: its introduction was limited by the terrain and the life expectancy of the animal. Further attempts to use the steam engine were also unsuccessful. The creation of the electric tram expanded the use of public transport. Belgian companies played a significant role in the introduction of tram transport in Ukraine. The popularity of electric trams contributed to further research in the field of electric traction and the construction of tram cars, as well as the design of cities in general. A number of Ukrainian scientists played a remarkable role in the development of tramways, such as Fedir Pirotskyi, Hryhorii Dubelir, Pavlo Kopniaiev, Oleksandr Pohorelko, Ivan Nekrasov, Oleksandr Potebnia, and others. Nowadays, the research on public transport and a thorough analysis of the extensive use of trams are particularly important in the face of environmental problems in large cities of Ukraine.Документ Відкритий доступ Заходи КДБ при раді міністрів УРСР щодо припинення протестної активності українських дисидентів-політв’язнів у 1970-х рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Паска, Б. В.У статті на основі доповідних записок Комітету державної безпеки (КДБ) аналізуються основні цілі цього карального органу щодо українських політв’язнів у 1970-х рр. Виокремлено та охарактеризовано конкретні методи впливу на ув’язнених дисидентів. Автор зробив висновок, що основними завданнями органів КДБ щодо політв’язнів були обмеження та припинення їх протестної активності, ізоляція від зовнішнього світу, компрометування лідерів руху спротиву, а в перспективі — повне «перевиховання». Верхівка КДБ прагнула зробити режим ув’язнення дисидентів якомога більш жорстким і нестерпним. Проте режиму не вдалося перетворити політв’язнів на слухняних «гвинтиків» радянської системи.Документ Відкритий доступ Радянські військові в Афганістані: репрезентативний зріз воєнного епістолярію 1980-х рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Демуз, І. О.; Ставицька, А. В.; Островик, Д. А.У статті на основі введених до наукового обігу матеріалів державних архівів Вінницької, Чернігівської та Київської областей, колекцій докумен- тів воїнів-«афганців» Вінницького обласного та Маневицького краєзнавчого музеїв, опублікованого епістолярію, відео-документальних збірок «афган- ських» листів та літератури висвітлено і проаналізовано репрезентативні сюжети воєнних епістол — учасників війни в Афганістані 1979–1989-х рр. Встановлено важливість листування військових Обмеженого контин- генту радянських військ в Афганістані з рідними та близькими. Для солда- тів і офіцерів в умовах афганської дійсності епістолярій слугував, перш за все, психологічним методом зняття напруги, забезпечуючи єдиний мож- ливий зв’язок із домівкою. «Афганський» епістолярій представлений те- матичними сюжетами щодо воєнного Афганістану, специфіки військової служби, її сприйняття, умов побуту й повсякдення радянських військових, реалій війни, фізичного та психологічного виснаження бійців. Подібні на- ративи дають можливість поглянути на афганський період життя (вій- ськову службу, війну) радянських військових «обмеженого контингенту» крізь призму їхнього особистісного досвіду, наблизитись до розуміння тих екзистенційних станів солдатів і офіцерів в Афганістані, що актуалізували їхні фізичні та психологічні потреби, внутрішні переживання, настороги тощо. Крім того, цей вид джерел активізує необхідність дослідження «аф- ганської війни» 1979–1989 рр. у річищі міждисциплінарних підходів: істо- рії повсякдення, воєнно-історичної антропології, воєнної психології тощо.Документ Відкритий доступ Релігійні громади у національно-культурних процесах Волині у 1920-х — 1930-х рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Каденюк, О. С.; Завадська, І. М.В статті аналізуються культурні та духовні процеси на території Східної Волині Радянської України та Західної Волині, яка входила до складу ІІ Речі Посполитої після завершення Першої світової війни. Дослідження дає змогу стверджувати, що соціально-економічні процеси на Волині у міжвоєнний період були цікавим суспільним феноменом, коли українці на своїх етнічних землях серед українців перебували в статусі іммігрантів. Лінія радянсько-польського кордону, що була межею протистояння, притягала до себе найактивніших учасників національно-визвольної боротьби, які вели її в нових умовах бездержавності, політичного й ідеологічного тиску, переслідувань та репресій з боку панівних режимів. Праця та діяльність у міжвоєнний період визначних політичних постатей доби УНР, релігійних, культурно-освітніх діячів на території Західної Волині мали доленосне значення не лише для населення регіону, але й для українського народу загалом.Документ Відкритий доступ Збереження продуктів у Львові в перші післявоєнні роки та його вплив на харчування містян(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Генега, Р. Я.У статті йдеться про післявоєнні способи збереження продуктів у промислових масштабах на тлі відсутності електричного холодильного обладнання. Встановлено, що основними холодильними реагентами в тогочасному Львові були лід, сіль і дим. Простежено впровадження в місті перших радянських електричних холодильників та соціально-побутові зміни, викликані таким нововведенням. Проаналізовано вплив збереження їжі на харчування львів’ян та визначено основні типи продуктів, які зберігали на основі давніх усталених традицій. Використано загальнонаукові методи дослідження — причиново-наслідковий, порівняльний та системний аналізи, які дають змогу структурувати матеріал дослідження, глибше розкрити основні практики збереження продуктів. При вирішенні поставлених завдань автор брав за орієнтир головні принципи історичної науки: верифікацію джерел, об’єктивність та історизм. Роботу структуровано на основі хронологічного підходу.Документ Відкритий доступ Візуалізація подій Першої світової війни в пресі: за матеріалами київських газет (1914–1917 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Куцик, Р. Р.У статті розкрито основні особливості візуалізації подій Першої сві- тової війни на шпальтах київської преси. Введено в науковий обіг низку раніше не опублікованих візуальних джерел. Окреслено основні тематич- ні напрямки зображень, визначено їх змістове наповнення. З’ясовано, що основним графічним контентом стали ілюстрації та фотографії. Перші були представлені сатиричною графікою, ідейно-символічними зображен- нями, що формували негативний образ ворога, а також ілюстраціями, які закликали суспільство долучатися до військової позики. Помітне місце се- ред візуальних матеріалів у пресі займали фотографії. Серед них найбільшої популярності набули портрети політичних лідерів і патріотично-агітаці- йні світлини. В підсумку, встановлено, що візуальні матеріали, порівняно з текстовими, відігравали другорядну роль і виконували функцію бекграунду або так званої «фонової картинки».Документ Відкритий доступ Україна — НАТО: історіографія відносин (1991–2020)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Алексієвець, М. М.; Алексієвець, Л. М.; Знак, В. М.У статті досліджено понад тридцятирічні здобутки національної історіографії відносин України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) 1991 р. — початку ХХІ ст. З’ясовано основні напрями історіографії сучасних відносин України з НАТО, охарактеризовано їхній зміст і тенденції розвитку, закцентовано на основних парадигмах і концептуальних положеннях щодо історичного дискурсу складного переходу від співпраці до стратегічного партнерства й динаміки основних параметрів взаємодії та перспектив у контексті новітнього облаштування світоустрою. Простежено внесок окремих науковців та осередків у дослідження започаткованої теми, означено посилення уваги до наукової проблеми та показано перспективи вивчення цієї винятково важливої, як у науково-пізнавальному, так і в практичному значенні, проблематики.Документ Відкритий доступ Інтеграція освіти та виробництва в контексті розвитку руху «Техмасу»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Ігнатова, Л. Р.; Костроміна, Г. М.; Мельниченко, А. А.Досліджено основні напрями діяльності студентів та викладачів вищих технічних навчальних закладів у період індустріалізації. Охарактеризовано методи, які запровадило радянське керівництво, щоб підвищити ефективність підготовки висококваліфікованих технічних кадрів для господарського будівництва. Висвітлено досягнення та прорахунки у науково- дослідній роботі працівників і студентів технічних інститутів та громадських об’єднань.Документ Відкритий доступ Травматична пам’ять: слідами біографічних наративів (приклади Голокосту, Чорнобиля, Фукусіми)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Телуха, С. С.В статті проаналізовано усноісторичні спогади про Голокост, Чорнобиль, Фукусіму в контексті простежння змін у світосприйнятті людини, яка пережила травму. Основою статті стали біографічні інтерв’ю свідків подій, котрі надали тло для аргуменації та виявлення травми в спогадах оповідачів. До тексту статті включено аналіз таких питань: чи існує строк давності у травми, чи по-різному природа отримання травми впливає на людину та її подальше життя.Документ Відкритий доступ Імперська, революційна й радянська Україна в житті киянина (за документами родинного архіву Словачевських)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Арістов, В. Ю.; Дегтяренко, Марина Олексіївна; Яковлєва, І. В.Статтю присвячено мікроісторичному дослідженню комплексу офіційних документів киянина Г. М. Словачевського (1890–1942 рр.), які збереглись у сімейному архіві. Документи належали соціально активній людині, яка мала вищу освіту і в силу життєвої траєкторії була пов’язана з різними верствами суспільства. Більшість документів видана в часи бурхливих соціально-політичних змін (1917–1927) і їхнє дослідження дає змогу поглибити знання про життя Києва та його околиць у часи Української революції й у перші роки радянської України.Документ Відкритий доступ Winter calendar rituals of Pokuttia in the works of polish ethographers of the last third of 19th — early 20th cent.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Romaniv, M.The article focuses on the study of the works of leading Polish ethnographers of the late 19th to early 20th centuries, including Leopold Waigel, Oskar Kolberg, Ksawery Mroczko and Józef Schnaider, who made significant contributions to the research of the traditional culture of Ukrainians in Pokuttia and their winter calendar rituals. The article highlights the unique features of the works of these scientists, the range of issues they addressed related to the winter cycle traditions and rituals, and the territorial focus of their research. The study also emphasizes the local characteristics of the traditions and rituals of different parts of Pokuttia as an ethnographical region of Ukraine.Документ Відкритий доступ Досвід формування соціальних комунікацій у консервативно-державницьких колах УГКЦ в 1930-х рр. (на прикладі часопису «Український Бескид»)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Довбищенко, М. В.; Петькун, С.; Ярошовець, Т.У статті досліджується діяльність «перемиського гуртка» що включав представників духовенства Перемиської єпархії УГКЦ. Об’єднані навколо часопису «Український Бескид» його члени протягом кінця 1920–1930-х рр. активно працювали над популяризацією в середовищі вірян нової політичної моделі українського суспільства і майбутньої української державності. Її суть полягала в поєднанні духовної спадщини католицизму й державницької концепції гетьманців, ідеологами яких були В. Липинський та С. Томашівський. Було проаналізовано найважливіші напрямки соціальної та культурної комунікації, які пропонували члени гуртка в сучасній їм та майбутній Україні. Серед них — найважливіші правила «інформаційної гігієни» (наука про «добру» та «лиху» пресу), формування об’єднавчих для суспільства політичних цінностей, налагодження комунікації між інтелігенцією та селянством, зв’язок національного бізнесу з культурним розвитком народу, тощо.Документ Відкритий доступ Роль Єврейської соціалістичної робітничої партії «Робітники Сіону» у розвитку приватного шкільництва міжвоєнної Польщі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Руда, О. В.У статті висвітлено розвиток єврейських приватних двомовних початкових шкіл з мовами викладання їдиш та іврит у міжвоєнній Польській державі. Стверджено, що вагома роль у розвитку світського іврито-їдишомовного шкільництва належала Єврейській соціалістичній робітничій партії «Робітники Сіону» та заснованому з ініціативи членів цієї партії Товариству з підтримки єврейського шкільництва та єврейської культури. З’ясовано, що через складність освітніх програм двомовних єврейських шкіл, обмежене фінансування, протидію з боку владних кіл партійцям і членам товариства не вдалося створити розгалужену мережу цих навчальних закладів.Документ Відкритий доступ Соціально-правовий статус учителів Наддніпрянської України (ХІХ — початок ХХ ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Махінько, А. І.У статті висвітлюється історія становлення соціально-правового статусу педагогів початкових та середніх закладів загальної освіти як соціально-професійної групи у Російській імперії ХІХ — початку ХХ ст. у межах Наддніпрянської України. Аналізуються аспекти матеріального забезпечення, зокрема формування джерел статків, пенсійне забезпечення, право на статус державного службовця, а також соціальні гарантії відповідно до статусу. Звернено увагу на гендерний аспект проблеми: соціальне становище жінок-педагогів як у початкових, так і в середніх закладах освіти.Документ Відкритий доступ Роль чорносотенців у розгортанні міжнаціональних конфліктів на Волині під час Першої світової війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мельничук, О. А.; Тихончук, Л. Х.; Цецик, Я. П.Досліджено роль Почаївського відділу Союзу російського народу в ускладненні міжнаціональних відносин на Волині під час Першої світової війни. Охарактеризовано комплекс заходів, які здійснювали чорносотенці в контексті урядової політики для дискредитації євреїв і німецьких аграрних колоністів. На основі опрацювання матеріалів періодики «союзників» обґрунтовано, що вони створили негативний образ ворогів імперії та православної церкви. Окрему увагу приділено висвітленню й аналізу безпідставних звинувачень євреїв і аграрних колоністів у «зраді» імперії, а також, виключно з пропагандистською метою, ворожих армій у злочинах проти цивільного населення та військовополонених. Це робилося з чітко визначеною метою — будь-якими способами дискредитувати опонентів.Документ Відкритий доступ Сіоністський рух на території Волинського воєводства в міжвоєнний період: партійна структура та політичні впливи(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Крамар, Ю.У статті висвітлюється сіоністський рух на території Волинського воєводства в міжвоєнний період. На основі маловідомих документів з архівосховищ України, Польщі та Білорусі показано становлення сіоністських партій на Волині у 1920-х рр., проаналізовано їх основні програмні засади, організаційну структуру, політичні впливи серед місцевого єврейства. Досліджується роль сіоністів у діяльності єврейських культурних, просвітницьких та доброчинних організацій і товариств краю.Документ Відкритий доступ Радянська реакція на відзначення у Канаді 50-ї річниці Голодомору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Сіромський, Р. Б.У статті досліджено радянську реакцію на заходи з відзначення в Канаді 50-ї річниці Голодомору. Встановлено, що інформаційна кампанія української громади, покликана заповнити білі плями історії й закріпити в історичній пам’яті події 1932–1933 рр., викликала вкрай негативну реакцію офіційної Москви. Проаналізовано ноти протесту Посольства СРСР в Оттаві з засудженням практики вшанування жертв голоду (встановлення пам’ятників, створення фільмів, проведення конференцій). Простежено позицію канадського політикуму щодо Голодомору та претензій радянської сторони.Документ Відкритий доступ Спогади як інструмент (ре)конструювання минулого: теоретико-методологічний дискурс(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Киридон, А. М.; Косяк, С. М.; Троян, С. С.Важливою категоріальною структурою пам’яттєвого дискурсу, яка уможливлює конструювання чи інтерпретування різнофункціонального репертуару минулого, є спогади. На формування та зміст спогадів впливає низка чинників, з-поміж яких увиразнюються: сам факт запам’ятовування тих чи інших подій, соціальні рамки пам’яті, зміни репрезентацій минулого, будь-яка інформація, оприсутнена під час події, часопросторова локалізація того, хто пригадує, та ін. При зчитуванні полісемантичної структури спогаду важливою є своєрідна система фільтрів (часопросторовий континуум, досвід, вік, ситуації, локація, аналогії, флуктуація стереотипів, індивідуалізація змісту тощо). Спогади / мемуари є вагомим джерелом пізнання минулого. У статті запропоновано одну з можливих аналітичних моделей розуміння природи спогадування про пізнанні минулого.Документ Відкритий доступ Постать Василя Каразіна у працях західноєвропейських та північноамериканських дослідників(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Вовк, О. І.Статтю присвячено вивченню західноєвропейських і північноамериканських публікацій, у яких розкриваються різні аспекти біографії й доробку Василя Назаровича Каразіна (1773–1842 рр.), котрі раніше не проаналізували українські дослідники. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що масштаб його діяльності та здобутків не обмежувався кордонами України або Російської імперії, новаторські ідеї були глобальними, тож здобули славу й були гідно оцінені не лише в нашій державі, а й за кордоном.Документ Відкритий доступ Видобування солі в Галичині (1867–1914)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Клапчук, В. М.; Польова, Л. В.; Новосьолов, О. В.Метою роботи є встановити основні особливості видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорської імперії. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні методи моделювання. Вперше було комплексно проаналізовано видобування солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині, Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів — 5,9; Бохня — 14,5; Вєлічка — 42,7; Делятин — 4,0; Долина — 4,9; Дрогобич — 4,8; Калуш — 3,8; Косів — 4,3; Лацко — 6,2; Ланчин — 4,0; Стебник — 6,7. Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р. вартість галицької солі досягла: кам’яної — 4,5 млн, кухонної — 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму 237 млн зол. ринських. Чистий дохід — 210 млн зол. ринських. Питома вага Галичини у соляній промисловості Австро-Угорської імперії становила 44%.