У статті розглянуті характеристики американського кіносценарію як креолізованого тексту, зокрема взаємодія його вербальних, візуальних та аудіальних елементів, що забезпечують необхідний авторові комунікативний ефект твору. Кіносценарій розглядається як текст на межі декількох семіотичних систем, а саме систем літератури та кіно, які зумовлюють його складну природу, а також як твір, що одночасно знаходить своє вираження у знаках природної мови у письмовій формі та втілюється за допомогою відеовербальних засобів у кінцевому продукті – фільмі. На прикладі сценаріїв фільмів «Вічне сяйво чистого розуму», «Скажені пси» та «Джанго вільний» було встановлено, що в порівнянні зі сценарієм фільм характеризується більш лаконічним викладом, підвищенням імпліцитності, усуненням вербальних підказок, які могли б однозначно вказати глядачеві шлях до правильної інтерпретації креолізованого тексту, орієнтованістю на виклад інформації за допомогою візуальних засобів.