Кафедра електронних комунікацій та інтернету речей (ЕКІР)
Постійне посилання на фонд
Наказ №НУ/45/2023 від 30.03.2023 "Про Навчально-Науковий Інститут Телекомунікаційних Систем КПІ ім. Ігоря Сікорського" - https://document.kpi.ua/files/2023_HY-45.pdf
Переглянути
Перегляд Кафедра електронних комунікацій та інтернету речей (ЕКІР) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аналіз методів побудови мереж інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Юхта, Андрій Олександрович; Максимов, Володимир ВасильовичДипломна робота присвячена аналізу методів побудови мереж інтернету речей. У ході виконання дипломної роботи проаналізовано методи побудови інтернету речей. Зроблений огляд мереж ІоТ, їхні протоколи, топології, протоколи взаємодії, протоколи взаємодії агрегаторів з шлюзами і самі шлюзи. Були описані методи побудови інтернету речей в Україні та закордоном. Закордоном на прикладах проектів розумних міст. На прикладі України була розглянута найперша система мереж інтернету речей яку створив українець В. М. Глушков, і більш сучасні системи на прикладах Полтавської розумної ферми та Київ смарт сіті.Документ Відкритий доступ Аналіз стандартів 3GPP для рішень Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тисак, Валентина Вікторівна; Осипчук, Сергій ОлександровичАктуальність роботи. У сучасному світі Інтернет речей (IoT) стрімко входить у різні сфери життя, від промисловості до побуту, змінюючи традиційні підходи до збору та обробки даних. Стандарти 3GPP відіграють ключову роль у цьому процесі, надаючи необхідні специфікації для забезпечення надійного та безпечного зв’язку між пристроями IoT. Розробка та оптимізація цих стандартів є актуальною задачею, що вимагає глибокого аналізу та розуміння поточних тенденцій та викликів. Метою роботи є розробка лабораторного протоколу для налаштування і дослідження рішення ІоТ на основі модуля зв’язку 3GPP SIM7000E з технологіями передавання даних NB-IoT, Сat-M, EDGE, GPRS, GNSS, та мікроконтролера Raspberry Pi. Об’єкт дослідження – стандарти та технології 3GPP для побудови рішень IoT. Предмет дослідження – дослідження і налаштування рішень IoT на основі модуля зв’язку 3GPP SIM7000E та мікроконтролера Raspberry Pi.Документ Відкритий доступ Аналіз методів управління доступом до середовища в безпроводових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Колісник, Даніїл Олександрович; Новіков, Валерій ІвановичАктуальність роботи. Основна проблема, з якою стикаються розробники та користувачі БСМ, полягає в ефективному управлінні доступом до ресурсів мережі. Це включає захист даних від несанкціонованого доступу, забезпечення безперебійної роботи мережі та оптимізацію використання обмежених ресурсів, таких як енергія, пропускна здатність і обчислювальна потужність. Враховуючи різноманітність застосувань БСМ, методи управління доступом повинні бути гнучкими, масштабованими та адаптивними до умов експлуатації. Актуальність теми аналізу методів управління доступом до БСМ підкреслюється такими факторами: Зростання обсягу даних та підключених пристроїв: Кількість підключених до мережі сенсорів та обсяг генерованих ними даних невпинно зростає. Це вимагає розробки ефективних методів управління доступом, які можуть справлятися з великими обсягами трафіку та численними запитами. Безпека та конфіденційність: У багатьох випадках дані, що передаються через БСМ, мають конфіденційний характер (наприклад, медичні дані пацієнтів). Необхідно забезпечити їх захист від несанкціонованого доступу та зловмисних атак. Енергоефективність: Сенсори у БСМ зазвичай працюють на обмежених джерелах живлення (батареї), тому ефективне управління енергоспоживанням є критично важливим для продовження строку служби мережі. Масштабованість: Зі зростанням кількості сенсорів у мережі необхідно забезпечити масштабованість методів управління доступом, щоб вони могли ефективно працювати як у невеликих, так і у великих мережах. Адаптивність: Умови роботи БСМ можуть змінюватися, тому методи управління доступом повинні бути адаптивними до різних сценаріїв, включаючи зміни топології мережі, перешкоди та різні типи даних. Інтероперабельність: У сучасних умовах важливо забезпечити сумісність між різними технологіями та стандартами, щоб мережі могли взаємодіяти між собою і з іншими системами. Мета роботи: Аналіз і порівняння різних методів управління доступом до середовища в безпроводових сенсорних мережах з метою визначення їх ефективності, надійності та відповідності потребам конкретних застосувань. Завдання дослідження: 1)Огляд і аналіз існуючих методів управління доступом до середовища в безпроводових сенсорних мережах. 2)Вивчення особливостей різних методів управління доступом, включаючи їх переваги та обмеження. 3)Експериментальне дослідження ефективності та надійності різних методів управління доступом в різних умовах реального середовища. 4)Порівняння результатів експериментів для визначення найбільш підходящих методів управління доступом для конкретних застосувань у безпроводових сенсорних мережах. Об’єкт та предмет дослідження. Об'єктом нашого дослідження є безпроводові сенсорні мережі, які є важливим елементом сучасних технологій і використовуються для збору, обробки та передачі різноманітних даних у різних галузях, включаючи промисловість, медицину, енергетику, екологію та багато інших. Предметом дослідження є методи управління доступом до середовища в безпроводових сенсорних мережах. Це означає, що ми детально вивчатимемо та аналізуватимемо різні стратегії, протоколи та алгоритми, які використовуються для керування доступом пристроїв до безпроводового середовища у таких мережах. Ми будемо досліджувати їхню ефективність, надійність та придатність для різних сценаріїв використання, а також розглядатимемо можливість їх застосування в конкретних ситуаціях.Документ Відкритий доступ Застосування технології Інтернету речей при реалізації концепції ”Розумний будинок”(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Недождій, Андрій Олександрович; Новіков, Валерій ІвановичМетою даної дипломної роботи є дослідження та аналіз можливостей застосування технології Інтернету речей для реалізації концепції "Розумний будинок", а також розробка прототипу розумної системи управління домашніми пристроями.Методологія дослідження включає теоретичний аналіз літератури, дослідження існуючих технологій і стандартів IoT, а також практичне моделювання системи "Розумний будинок" з використанням Cisco Packet Tracer.У роботі було проаналізовано основні протоколи зв'язку для IoT, такі як Wi-Fi, , Zigbee, та їх застосування в розумних будинках. Було розглянуто функціональні можливості та особливості екосистем для керування розумними пристроями, включаючи їх переваги та недоліки. На основі досліджень був розроблений прототип системи "Розумний будинок", що дозволяє управляти різними пристроями через єдиний інтерфейс.Документ Відкритий доступ Технічні принципи реалізації ОАМ-функціональності у сучасних мережах доступу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кравчук, Ярослав Юрійович; Носков, В'ячеслав ІвановичМета роботи – дослідження реалізації ОАМ-функціональності у сучасних мережах доступу. Виконати системний аналіз технічних принципів реалізації ОАМ-функціональності в сучасних мережах доступу. В даній роботі розглядається структура мереж Metro Ethernet та NGN, організація доступу в цих мережах. Загальний огляд технології Ethernet та його проблеми поточного моніторинку та діагностики пошкоджень, з подальшим вирішенням цієї проблеми за допомогою механізму ОАМ. Аналіз технічних принципів впровадження функціональності OAM (Operating, Administration, and Maintenance) у сучасних мережах доступу, принцип функціонування. Принципи роботи протоколів та стандартів, такі як Link-OAM та Service OAM.Документ Відкритий доступ Аналіз протоколів мережевого рівня стеку протоколів Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Страшко, Павло Володимирович; Носков, В’ячеслав ІвановичМета роботи - аналіз протоколів мережевого рівня стеку протоколів Інтернету речей. Огляд їх можливостей, навести реальні приклади та показати свої прогнози щодо майбутнього. Об'єкт дослідження: Мережа електронних комунікацій ІоТ Розглянути концепцію та архітектуру Інтернету речей та визначити найважливіші напрямки її розвитку. Розглянути еталонну модель Інтернету речей та її взаємодію з інфокомунікаційними системами. На основі огляду технологій та протоколів передачі даних в мережі IoT виконати системний аналіз протоколів мережевого рівня ( 6LoWPAN, RPL, Tread)Документ Відкритий доступ Інформаційно-комунікаційні та операційні технології інтелектуальних транспортних систем на основі регламентів та стандартів ЄС (ISO 21217 :2020)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Заїчко, Святослав Михайлович; Горицький, Віктор МихайловичМетою роботи є дослідження міжнародних стандартів інтелектальних транспортнихт систем, аналіз та вдосконалення таких систем в Україні. В дипломній роботі розглядається один з основних стандартів для ІТС - ISO 21217:2020 Інтелектуальні транспортні системи — станційна та телекомунікаційна архітектура. Розглядаються особливості впровадження інтелектальних транспортних систем на основі сімейства стандартів для ІТС ISO 21217. Та їх вплив на транспортні системи.Досліджена ефективність цих стандартів. Наведені приклади впровадження ІКТ в реальні системи ІТС.Наведені проблеми та переваги при імпмлементації стандартів в реальні системи.Документ Відкритий доступ Аналіз варіантів абонентського доступу під час побудови мереж NGN(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Джух, Андрій Євгенійович; Гаттуров, Віктор КаввичМета роботи: Дослідження та аналіз різних варіантів побудови мереж абонентського доступу в мережах наступного покоління (NGN) з метою визначення їхніх переваг, недоліків та впливу на якість обслуговування та ефективність мережі.Документ Відкритий доступ Аналіз методів маршрутизації в безпроводових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Таранець, Валентин Валерійович; Новіков, Валерій ІвановичМета роботи: Метою даної дипломної роботи є здійснення комплексного аналізу існуючих методів маршрутизації в безпроводових сенсорних мережах, визначення їх ефективності та виявлення основних переваг та недоліків. Особлива увага приділяється дослідженню різних підходів до маршрутизації, включаючи енергозберігаючі та адаптивні алгоритми, з метою покращення продуктивності та довговічності сенсорних мереж. У рамках роботи планується провести моделювання та порівняльний аналіз методів маршрутизації, що дозволить визначити найбільш оптимальні рішення для різних типів сенсорних мереж та умов їх застосування. Актуальність теми: Актуальність зумовлена швидким розвитком технологій Інтернету речей (IoT) і зростаючою потребою в ефективних та надійних системах передачі даних. Безпроводові сенсорні мережі (БСМ) відіграють ключову роль у різноманітних галузях, таких як розумні міста, промисловий моніторинг, охорона здоров'я та сільське господарство, де необхідно забезпечити стабільний і енергоефективний обмін інформацією між великою кількістю сенсорних пристроїв. Вивчення та оптимізація методів маршрутизації в БСМ є критично важливими для підвищення продуктивності мереж, зниження споживання енергії та продовження терміну служби сенсорних вузлів. Дослідження в цій сфері сприятимуть розробці інноваційних рішень, здатних вирішити сучасні виклики та забезпечити ефективну роботу безпроводових сенсорних мереж у різних умовах експлуатації. Задачі роботи: Розглянути історію розвитку безпроводового зв’язку Визначити основні параметри для сенсорних систем Розглянути різноманітні протоколи ZigBee, Bluetooth тощо та способи їх використання в контексті Інтернету речей Розглянути концепцію «Розумного будинку» Визначити базові принципи побудови безпроводових сенсорних мереж Здійснити класифікацію та аналіз застосовуваних у безпроводових сенсорних мережах алгоритмів маршрутизації Порівняти методи маршрутизації та визначити основні переваги та недоліки кожного з них. Об'єкт дослідження: Безпроводові сенсорні мережі. Предмет дослідження: Методи маршрутизації в безпроводових сенсорних мережах, їх класифікація, характеристики, ефективність та адаптивність до різних умов експлуатації, аналіз алгоритмів, що використовуються для організації маршрутизації даних у таких мережах, їх вплив на енергоспоживання, надійність передачі даних та загальну продуктивність мережі.Документ Відкритий доступ Аналіз технологій оптичних мереж доступу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ваганов, Данило Романович; Созонник, Галина ДмитрівнаМета роботи - висвітлення основних переваг використання оптоволоконних технологій в побудові сучасних мереж доступу. В роботі обґрунтовується необхідність переходу на оптичні мережі доступу, проводиться порівняння оптичних і не оптичних технологій доступу, розглядаються особливості архітектури технологій PON, а саме виконаний аналіз характеристик оптичних типів волокна, що використовується в PON, проведений огляд принципів топології мережі “точка - багато точок”, розглянуте питання побудови пасивної оптичної мережі. Проведений огляд основних постачальників обладнання в Україні. Зроблений порівняльний аналіз технологій PON.Документ Відкритий доступ Безпека в мережах Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гончаренко, Дмитро Олександрович; Созонник, Галина ДмитрівнаМета роботи - аналіз безпеки в мережах Інтернету речей. Визначення основ технології, архітектури та компонентів, проблем безпеки та засобів її забезпечення. В даній роботі розглядаються типові пристрої та сенсори в архітектурі Інтернету речей, мережеві технології підключення пристроїв та протоколи які використовуються у різних випадках, перспективні та популярні платформи для обробки та зберігання даних, види кібератак на мережі, загрози та ризики для систем Інтернету речей, вразливості в архітектурі, стандарти та протоколи безпеки, технології захисту та управління доступом та рекомендації забезпечення кібербезпеки мереж ІоТ.Документ Відкритий доступ Дослідження механізмів і стандартів кібербезпеки підключеного автомобіля як ІоТ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сидор, Михайло Степанович; Горицький, Віктор МихайловичТемою магістерської дисертації є дослідження механізмів і стандартів кібербезпеки підключеного автомобіля як ІоТ. Тема магістерської дисертації є актуальною, так як через зростаючу кількість підключених автомобіль в інфраструктурі IoT потребує розробки стнадртів кібербезпеки для розробки механізмів їх стандартизації, для забезпечення безпеки користувача та його данних. Мета дисертації полягає у дослідженні наявих та майбутніх загроз для підключеного автомобіля, та знаходження механізмів сертифікації кібербезпеки для автомобілів що взаємодіють з IoT. Об’єктом дослідження є підключений автомобіль. Предметом дослідження є наявні протоколи сертифікації підключеного автомобіля. У дисертації було досліджено поняття «підключений автомобіль», що він з себе представляє, які технології використовує, його взаємодія з IoT, загрози які представляють з себе кібератаки на підключений автомобіль, методи захисту від них і механізми сертифікації підключеного автомобіля.Документ Відкритий доступ Волоконно-оптичні інфрастуктури електронних комунікацій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Григоренко, Олена Григорівна; Созонник, Галина Дмитрівна; Трубін, Олександр ОлексійовичНавчальний посібник містить відомості щодо пасивних і активних компонентів волоконно-оптичної інфраструктури, їх призначення, особливостей функціонування та параметрів. Значна увага приділена питанням проведення вимірювань параметрів волоконно-оптичного тракту за допомогою оптичних тестерів та оптичних рефлектометрів. Представлена інформація має практичне значення при обслуговуванні і експлуатації волоконно-оптичної інфраструктури. Навчальний посібник призначений для здобувачів ступеня бакалавра за освіт. програмою «Системи електронних комунікацій та Інтернету речей» за спеціальністю 172 Електронні комунікації та радіотехніка, буде також корисним для тих, хто займається експлуатацієюДокумент Відкритий доступ Дослідження ефективності протоколів передавання інформації в системах інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мілютін, Максим Васильович; Осипчук, Сергій ОлександровичТемою магістерської дисертації є дослідження ефективності протоколів передавання інформації в системах інтернету речей. Тема магістерської дисертації є актуальною, так як через зростаючі вимоги до систем Інтернету речей, які поширені в розумних будинках, охороні здоров'я та промисловій автоматизації, підкреслюють важливість оптимізації протоколів передачі інформації. Ефективний і надійний обмін даними, необхідний для безперебійного зв'язку між підключеними пристроями, має вирішальне значення для загальної функціональності IoT. Дослідження протоколів передачі інформації є ключем до оптимізації ресурсів в пристроях Інтернету речей, що працюють в умовах обмежень, таких як енергоефективність і пропускна здатність. Мета дисертації полягає в комплексному дослідженні та оцінці ефективності протоколів передачі інформації в системах Інтернету речей (IoT). Дослідження спрямоване на аналізі показників і критеріїв ефективності таких як: затримка, пропускна здатність, надійність, масштабованість, енергоефективність та безпека цих протоколів, враховуючи їх важливу роль у забезпеченні безперебійного зв'язку між підключеними пристроями. Об’єктом дослідження є протоколи передавання інформації в системах інтернету речей. Предметом дослідження є ефективність протоколів передавання інформації в системах інтернету речей. У дисертації було розглянуто та класифіковано різні протоколи передачі даних, що використовуються в системах IoT. Також було визначено показники та критерії оцінки ефективності протоколів передачі даних в системах IoT, такі як: затримка, пропускна здатність, надійність, масштабованість, енергоефективність та безпека цих протоколів. Вибрані показники забезпечили надійну основу для оцінки ефективності та придатності різних протоколів. На основі дослідження в дисертації представлені умови та рекомендації щодо сфери використання протоколів передачі даних в мережах IoT. Ці пропозиції стосуються ключових аспектів оптимізації використання протоколів, забезпечення їх сумісності з конкретними додатками IoT та підвищення загальної продуктивності системи.Документ Відкритий доступ Сертифікація електронних довірчих послуг України: криптографічні підсистеми центрів сертифікації ключів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Стеценко, Олександр Олександрович; Горицький, Віктор МихайловичТемою магістерської дисертації є дослідження сертифікації електронних довірчих послуг України, їхні криптографічні підсистеми центрів сертифікації ключів у відповідності до регламенту ЄС eIDAS та його криптографічних складових. В магістерській роботі вирішується актуальна наукова задача – вдосконалення національної системи кібербезпеки України шляхом дослідження та розв‘язання проблем сертифікації електронних довірчих послуг України з криптографічними підсистемами центрів сертифікації ключів, побудованих у відповідності з регламентом ЄС eIDAS. Мета – вдосконалення національної системи електронних довірчих послуг України на основі гармонізації сертифікації електронних довірчих послуг України у відповідності з регламентом ЄС eIDAS Об‘єкт дослідження – національна система електронних довірчих послуг України Предмет дослідження – оцінка відповідності (сертифікація) електронних довірчих послуг України та криптографічних підсистем центрів сертифікації ключів. У дисертації були наданні рекомендації щодо систем акредитації та оцінки відповідності електронних довірчих послуг в Україні. Узгодивши ці системи з Регламентом ЄС eIDAS і акцентуючи увагу на криптографічних компонентах центрів сертифікації ключів, дослідження спрямоване на створення більш безпечної та стандартизованої структури. Очікується, що впровадження цих рекомендацій не лише зміцнить національну систему кібербезпеки, але й покращить взаємодію та міжнародне визнання електронних довірчих послуг України.Документ Відкритий доступ Аналіз технічних принципів побудови підсистеми E-UTRAN мереж мобільного зв’язку LTE(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Колодочка, Максим Миколайович; Носков, В'ячеслав ІвановичМетою даного дослідження є проведення аналізу основних принципів роботи та конфігурації радіодоступу в підсистемі LTE з урахуванням технічних вимог радіоінтерфейсу та порядку розподілу частотних і часових ресурсів абонентським терміналам через пряме спілкування. У межах цієї роботи проведено аналіз технічних основ роботи радіоканалу в мережах LTE. Розглянуто структуру мережі LTE, використовувані діапазони частот, схему модуляції та розподіл трафіку в низхідному та висхідному напрямках. Додатково досліджено використання технологій OFDMA та CS-FDMA в мережах LTE, проаналізовано логічні канали, транспортні канали та фізичні канали підсистеми E-UTRAN, а також розглянуто алгоритми, які використовуються для надання інформаційно-комунікаційних послуг.Документ Відкритий доступ Дослідження механізмів запобігання перевантажень трафіку в мультисервісних IP-мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Близнюкова, Анастасія Дмитрівна; Новіков, Валерій ІвановичРобота містить 113 сторінок, зокрема 34 ілюстрації та 30 джерел інформації. Метою магістерської дисертації є дослідження механізмів запобігання перевантажень трафіку в мультисервісних IP-мережах. Об’єктом дослідження є мультисервісні IP-мережі, що працюють в умовах перевантаженя трафіку. Предметом дослідження є методи та механізми, що використовуються для запобігання перевантажень трафіку та втрати пакетів даних. В роботі було проведено дослідження ефективності використання механізму активного керування чергами RED в умовах перевантаження трафіку в мультисервісній IP-мережі. При виконанні роботи було застосовано моделювання у середовищі NS2 для визначення впливу та ефективності роботи механізму RED на протидію перевантаження трафіку в мультисервісній IP-мережі. Аналіз результатів дослідження вказує на те, що RED є ефективним засобом керування трафіком в умовах перевантаження мережі. Він допомагає уникнути перевантаження черги маршрутизатора та забезпечити стабільність мережі в умовах інтенсивного трафіку. Важливою перевагою RED є те, що він може запобігти передачі пакетів у мережі, коли черга наближається до максимального розміру, тим самим знижуючи затримки та втрати даних. Отже, результати дослідження свідчать про те, що механізм RED може бути ефективним і доцільним інструментом для забезпечення стабільності мережі в умовах перевантаження трафіку.Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз протоколів маршрутизації OSPF і EIGRP для використання в корпоративних IP-мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Коваль, Олег Сергійович; Новіков, Валерій ІвановичАктуальність теми обумовлена необхідністю вибору протоколу маршрутизації, зокрема між OSPF і EIGRP, що визначається необхідністю забезпечення ефективності та безпеки корпоративних IP-мереж в умовах зростання обсягу даних, великої кількості підключених пристроїв і постійної потреби у високій доступності. Це вимагає ретельного порівняльного аналізу, оскільки вибір протоколу може суттєво впливати на продуктивність мережі. Метою даної магістерської роботи є проведення порівняльного аналізу протоколів маршрутизації OSPF і EIGRP, а також проведення дослідження для визначення їхньої ефективності та оптимального використання в корпоративних IP-мережах. Відповідно до мети поставлено наступні завдання: - дослідити основні поняття та принципи внутрішньої маршрутизації; - здійснити загальний огляд протоколів внутрішньої маршрутизації; - дослідити загальний принцип роботи протоколу OSPF; - провести аналіз протоколу OSPF для кількох областей; - розглянути процес налаштування протоколу OSPF в IP-мережах; - проаналізувати характеристики та функції протоколу EIGRP; - розглянути процес налаштування протоколу EIGRP; - проаналізувати переваги й недоліки використання EIGR в корпоративних IP мережах; - визначити методологію проведення дослідження мережі; - Провести експерименти і проаналізувати отримані дані. Об’єкт дослідження: протоколи внутрішньої маршрутизації OSPF та EIGRP. Предмет дослідження: ефективність використання протоколів OSPF та EIGRP в корпоративних IP-мережах із різними топологіями. Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження, зокрема: емпіричний (використання програмного забезпечення Cisco Packet Tracer для моделювання та імітації роботи корпоративної IP-мережі з протоколами OSPF і EIGRP), експериментальний (проведення тестових випробувань та вимірювань продуктивності для аналізу реальної ефективності протоколів маршрутизації в різних топологіях), моделювання (використання технік моделювання для створення абстрактної репрезентації досліджуваної мережі для подальшого аналізу та експериментів), статистичний (обробка та аналіз отриманих статистичних даних щодо продуктивності, затримок, часу конвергенції тощо), кількісний (розрахунок та порівняння метрик, вартостей, та інших кількісних параметрів для оцінки ефективності протоколів), системний аналіз (комплексний підхід до вивчення взаємодії елементів системи мережі з метою визначення її ефективності та найкращих практик використання протоколів маршрутизації). Наукова новизна даної роботи полягає в системному підході до вирішення проблем, тобто дослідження аспектів ефективності протоколів в контексті різних мережевих топологій, що дозволяє зробити обґрунтовані висновки та рекомендації для вибору оптимального протоколу маршрутизації в конкретній корпоративній мережі. Цей підхід надає можливість не лише вивчати окремі аспекти протоколів, а й розглядати їх в контексті конкретних сценаріїв корпоративних мереж. Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження важливе для мережних адміністраторів, проектувальників інфраструктури та всіх, хто відповідає за ефективність та стійкість корпоративних IP-мереж. Висновки дослідження можуть слугувати важливим підґрунтям для прийняття рішень щодо вибору протоколу маршрутизації в конкретних корпоративних середовищах.Документ Відкритий доступ Протоколи рівня застосунків в мережах ІоТ та їх застосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дідковська, Наталія Андріївна; Григоренко, Олена ГригорівнаДипломна робота обсягом 71 сторінки складається з переліку скорочень, вступу, трьох розділів, загальних висновків та переліку посилань на 40 джерел. Також містить 34 рисунки та 1 таблицю . У першому розділі проведено аналіз транспортної мережі та мережі доступу. Визначено місце мережі IoT в сучасній телекомунікаційній інфраструктурі. А також розглянуто та проаналізовано архітектуру мережі IoT: рівень сенсорів та сенсорних мереж, рівень шлюзів та мереж, сервісний рівень та рівень додатків. У другому розділі були розглянуті та проаналізовані протоколи рівня застосунків: MQTT, DDS, CoAP, AMQP та HTTP. Також був проведений порівняльний аналіз у вигляді таблиці. У третьому розділі було розглянуто перспективи розвитку даних протоколів та різні галузі їх використання. На останок було проаналізовано хмарну обробку та взаємодію з протоколами інших рівнів.Документ Відкритий доступ Розширення базового функціоналу пристроїв Інтернету речей з використанням мови програмування Python(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Голяткін, Андрій Олексійович; Мошинська, Аліна ВалентинівнаАктуальність теми: В сучасному світі зростаючої популярності набуває використання технологій Інтернету речей в різних галузях людської діяльності. В зв’язку з цим виникає потреба суспільства в розвитку та вдосконаленні систем Інтернету речей в умовах сучасних викликів. З огляду на реалії сьогодення, а саме високі ризики військових загроз та інших надзвичайних ситуацій, інтеграція систем IoT в суспільне життя людей може запропонувати ряд інноваційних можливостей щодо вирішення завдань ефективного інформування населення про небезпеку. У зв'язку з цим, дослідження способів розширення функціоналу пристроїв IoT набуває особливої вагомості. Потужним інструментом, який може дозволити вирішити проблему розширення функціоналу пристроїв Інтернету речей є сучасні мови програмування. Їх використання дозволяє реалізовувати досить складні практичні проекти, які вирішують різноманітні поставлені завдання, що є актуальною і важливою задачею, як з наукової, так і з практичної точки зору. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження проводилися у відповідності з науковими напрямками роботи кафедри електронних комунікацій та Інтернету речей, навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем, національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Підготовка дисертаційної роботи пов’язана з виконанням НДР «Особливості побудови мереж і систем Інтернету речей», ДР № 0123U104216. Метою магістерської дисертаційної роботи є розширення функціоналу пристроїв Інтернету речей, а саме розумної LED-лампи, шляхом розробки програмного забезпечення з використанням мови програмування Python. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: - Провести аналіз сучасного стану технології Інтернету речей. Розглянути ряд існуючих рішень щодо використання IoT пристроїв в контексті надзвичайних ситуацій. - Зробити обґрунтований вибір необхідних інструментів розробки, таких як: мови програмування, середовища розробки програмного забезпечення та інші. - Обрати необхідне фізичне обладнання для реалізації поставленого завдання проекту. - Розробити програмне забезпечення з автоматичного реагування одного або групи пристроїв розумного освітлення на повідомлення про зовнішні загрози. Надати користувачу можливості легкого підключення пристроїв та функції ручного керування. Об’єктом дослідження є LED-лампа з технологіями Інтернету речей моделі Yeelight Smart LED Bulb W3 та розроблене до неї програмне забезпечення для розширення функціональних можливостей пристрою. Предметом дослідження є модернізація функціоналу розумної лампи за допомогою сучасної мови програмування Python. Методи дослідження. Основним методом дослідження в роботі є мова програмування Python та використання різних бібліотек та модулів цієї мови в якості інструментів розробки програмного забезпечення для розширення функціоналу IoT-лампи Yeelight Smart LED Bulb W3. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: 1. Запропоновано інноваційний підхід до розширення функціоналу пристроїв IoT в умовах воєнного конфлікту та надзвичайних ситуацій, шляхом розробки програми мовою програмування Python. Такий підхід, в цілому, є науковою новизною, оскільки не часто зустрічаються дослідження, спрямовані на автоматизацію та покращення безпеки в умовах військового конфлікту з використанням IoT. 2. Зроблено акцент на доцільності використання розумних LED-ламп в якості пристрою інформування про небезпеку людей з обмеженими фізичними можливостями в умовах війни. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування розумних LED-ламп в умовах воєнного конфлікту, що може забезпечити ефективну систему попередження та інформування населення про потенційні небезпеки. Розроблений програмний продукт, який забезпечує інтеграцію з різними джерелами повідомлень, може мати застосування в інших галузях, де необхідна оперативна обробка та реагування на інформацію. Розглянуті методи та підходи можуть слугувати основою для подальших досліджень та розробок в області розширення функціоналу пристроїв Інтернету речей, а також для реалізації нових інноваційних проектів.