Дисертації (ВСР)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Перегляд Дисертації (ВСР) за Ключові слова "promotion"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Вареник, Валентина Миколаївна; Тріщук, Ольга ВолодимирівнаВареник В. М. Соціальнокомунікаційний підхід до редагування галузевої преси. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика» (06 – «Журналістика»). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. У запропонованому дисертаційному дослідженні процес підготовки галузевої періодики розглянуто як сукупність взаємопов’язаних соціальних послідовних дій задля продукування, уведення в інформаційно-комунікаційний обіг періодичних друкованих й електронних видавничих продуктів, покликаних задовольняти професійні читацькі потреби та сприяти консолідації фахових спільнот. Такі видання, впливаючи на професійну комунікацію в Україні, здебільшого стають незалежними медіаканалами, які функціюють в інтересах усього ринку та суспільства загалом. У галузевих медіа фахівці читають інформацію про нові товари й послуги, ознайомлюються зі здобутками успішних компаній і анонсами професійних заходів (виставок, конференцій, семінарів). Вони корисні для практиків, котрим нині доводиться працювати в інформаційному просторі, де представлено велику кількість суперечливої, неперевіреної та до того ж постійно змінюваної інформації. В умовах гібридних загроз верифіковані, валідні джерела інформації, до яких належить і галузева періодика, здатні впливати на громадську думку, формувати бачення проблем і створювати ефективні платформи для фахової комунікації. Українські видавці галузевої періодики стикнулися з багатьма економічними, політичними, соціальними, технологічними викликами, зокрема нагальними потребами працювати віддалено, шукати нові ринки збуту, скасовувати випуск друкованих примірників, адаптувати тематику, дизайн до нових умов. Кризові явища, пандемія COVID-19 і воєнний стан похитнули видавничі позиції на ринку. Хоча багато редакцій припинили чи призупинили роботу, їхні колеги залишалися на ринку працювати задля своєї авдиторії, шукали шляхи отримання доходів, інструменти поширення контенту й способи просування власних медіа серед фахівців. У фіксації, осмисленні цих змін і постає комплексна наукова проблема дослідження. Об’єкт дослідження – галузеві друковані й електронні періодичні видання України як суб’єкти системи соціальних комунікацій. Предмет дослідження – функційно-тематична специфіка й прикладні аспекти редагування сучасних українських галузевих видань у контексті залучення професійної авдиторії. Мета роботи – з’ясувати прийоми та підходи до редагування галузевої періодики, яка є соціальнокомунікаційним явищем, та її вплив на професійну комунікацію в Україні. Соціальнокомунікаційний метод став основним для опрацювання комунікаційних стратегій видань редакцій галузевої преси, оцінки їхнього впливу на фахову спільноту. Використання порівняльно-історичного методу дало змогу виокремити основні етапи становлення та розвитку галузевої преси як засобу комунікації українськомовної фахової спільноти у зіставленні з хронологією розвитку галузевої преси в європейських країнах і США. Системний підхід допоміг у вивченні засад функціювання видавничого ринку, відтворенні зв’язків між електронними й паперовими інформаційними продуктами редакцій галузевої преси, визначенні позиції та впливу кожного проаналізованого видання, для означення перспектив просування з використанням різноманітних рекламних майданчиків і промоційних прийомів. Метод дедукції використано для характеристики сучасного асортименту видань галузевої преси, адже спочатку здійснено загальний огляд вибірки, а потім окремо встановлено особливості й риси аналізованих примірників. Онлайн-анкетування застосовано для з’ясування інформаційних потреб і соціодемографічних характеристик авдиторії галузевих медіа на прикладі журналу «Print Plus», вебсайтів «КАДРОВИК.UA» та «Соціальна мережа поліграфістів». Методом кейс-стаді вдалося виявити приклади успішної та невдалої комунікації видань у контексті обраного фахового середовища, механізми монетизації окремих медіа. Методом редакторського аналізу опрацьовано редакційні й рекламні формати в галузевих виданнях. Інтентаналіз придатний для окреслення прихованих та явних намірів авторів рекламного контенту галузевих електронних видань. Простежено історичний поступ української галузевої періодики від часів появи перших друкованих газет і журналів на території України й до нинішніх часів, коли друкована періодика співіснує з галузевими електронними виданнями, а також конкурує з іншими інформаційними продуктами, що задовольняють професійні запити. Виокремлено найбільш поширені й тематично багатоманітні кластери галузевих періодик у контексті професійних спільнот, для яких вони функціюють. За результатами дослідження встановлено, що збільшення кількості галузевих періодик відбувалося в сприятливі для професійних спільнот часи, а пригальмовувалося в період економічних криз і політичних обмежень, що торкались українських фахівців в умовах імперської влади. У контексті дослідження окреслено наявні підходи до вивчення галузевої преси як складника системи медіа й джерела для встановлення історичних, термінологічних і проблемних аспектів. Українські науковці не лише досліджували історіографію галузевої преси, а й використовували різні типи спеціалізованих журналів і газет як фактологічну основу для встановлення специфіки юриспруденції, військової справи, економіки, сільського господарства, педагогіки, медицини й професійних сфер у різні історичні часи. Вони також окреслювали ефективність галузевої преси для об’єднання географічно, економічно роз’єднаних українських фахівців, її роль у розв’язанні проблемних питань, упровадженні інновацій і для розвитку підприємництва. З відновленням незалежності України постав новий ринок друкованих медіа, що став розвиватися відповідно до запитів фахової авдиторії. Видавці галузевої преси застосовують нові видавничі технології та освоюють нові комунікаційні майданчики, що впливає на вибір методів, підходів до дослідження галузевих журналів, газет, вебсайтів, програм, каталогів й інших видань. Саме тому, попри тривалу історію функціювання галузевої преси як інструмента фахової комунікації, дослідження її поняттєвого апарату перебуває на початковому етапі й характеризується різноманітністю термінів, характеристик цього типу видань як в українських, так і в іноземних наукових розвідках. Однак у розумінні функцій, характеристик, читацької адреси є деяка одностайність, що надалі має сприяти стандартизації стосовно дефінієндумів на позначення видань редакцій галузевих періодик, розмежуванню понять наукової, галузевої, ділової, спеціалізованої та корпоративної преси. Встановлено роль і місце галузевої преси в системі соціальних комунікацій на підставі наявних наукових концепцій. Основним чинником появи й розвитку інструментів комунікації для працівників стала спеціалізація виробництва, що стимулює виникнення регулярних вузькоспрямованих інформаційних запитів. Відповідно, галузеві медіа покликані не лише інформувати про події, рекламувати товари чи послуги, а й формувати навколо себе простір, де відбувається взаємодія між фахівцями й іншими суспільними інститутами, створювати інформаційний фон для працівника, окреслювати стандарти, виклики, загрози. У характеристиці галузевих періодичних видань як каналів фахової комунікації виокремлено етичні засади функціювання, зокрема наголошено на важливості дотримання журналістських стандартів, транслюванні позитивних образів лідерів галузі. Журнали також популяризують наукові здобутки, окреслюють проблемні аспекти, як продемонстровано на прикладі фінансової, будівельної, аграрної галузей. Це визначає функційну ефективність друкованих видань для їхньої авдиторії, як визначено на основі опитування авдиторії журналу «Print Plus» стосовно функцій і рекламного вмісту. У другому розділі встановлено аспекти, що спроможні розвинути комунікаційний потенціал галузевої преси. Передовсім розглянуто концепцію галузевого видання як задокументований план його організації з урахуванням тематичних і графічних характеристик, можливостей залученого до виробництва персоналу й конкурентного середовища. Визначено цінність маркетингової комунікації галузевих медіа задля виявлення й задоволення читацьких запитів, з’ясовано вплив антикризових та інноваційних комунікацій на їх функціювання. Встановлено, що найефективнішими інструментами промоції галузевих медіа є кросмедійна реклама у межах одного видавництва, очні й дистанційні заходи, пробний доступ до медіа. Антикризові комунікації визначають план дій галузевих медіа в разі виникнення непередбачуваних подій, що здатні унеможливити повноцінну роботу, а інноваційні комунікації – способи удосконалення роботи редакції, якщо неможливо діяти за визначеним планом. Ті сучасні галузеві періодики, які можуть використовувати більше інструментів взаємодії з фаховою спільнотою та відкриті до ширших можливостей монетизації, успішніше адаптувалися до кризових умов. Формуючи власну стратегію монетизації, видавці й редакції галузевих медіа обирають зпоміж варіантів передплати й реклами, а також застосовують такі додаткові інструменти, як продаж товарів, надання інформаційних і консалтингових послуг, організація подій і залучення коштів благодійників. У третьому розділі висвітлено комунікаційні особливості галузевих медіа, засади редагування контенту з урахуванням проблематики фахового середовища, запитів авдиторії на ту чи іншу професійну інформацію. Виокремлено прийоми й засоби увиразнення змісту, сформулювано принципи компонування елементів друкованих й електронних видань. Національні галузеві друковані журнали та газети втрачають позиції основного інструмента поширення інформації серед професійної спільноти внаслідок впливу багатьох негативних обставин ринку української періодики загалом, проте залишаються ефективними комунікаційними й рекламними майданчиками в багатьох сферах. Щоб поліпшити досвід взаємодії читача з журналом чи газетою, редакції варто зважати на такі елементи друкованих й електронних видань як структура, рубрикація, жанрове різноманіття, мова тексту, його візуальний, інтерактивний супровід. Рекламодавці, партнери, читачі також долучаються до творення журналу чи газети, адже через видання вони спроможні транслювати власну позицію та опосередковано формувати громадську думку, тому редакціям варто уважно обирати рекламні формати співпраці, прагнути залишатися неупередженими та захищати інтереси своєї спільноти. В умовах пандемії, воєнного стану наростили свій комунікаційний потенціал галузеві електронні медіа, зокрема галузеві вебсайти, адже вони в деяких галузях стали ключовими каналами фахової комунікації. Завдяки оперативності, увазі до інформаційної безпеки своїх користувачів, технологічному, комунікаційному й рекламному потенціалу галузеві вони здобули прихильність серед професійних користувачів. Редакціям галузевих вебсайтів важливо оперативно надавати професійну інформацію на декількох комунікаційних рівнях, презентуючи новини, аналітику, блоги, коментарі експертів, і забезпечуючи платформу для розміщення рекламних повідомлень, укомплектованих у рекламні оголошення, тексти й спецпроєкти. Редакції медіа користуються нагодою генерувати мультимедійний, інтерактивний контент з використанням новітніх засобів залучення читача, відповідно, мусять забезпечити його різноманіття та цікавість для авдиторії. Окрім друкованих та електронних періодик, в асортименті видавців галузевої преси наявні продовжувані й неперіодичні видання. Плакати, книги, каталоги, торгові майданчики, програмні продукти, втілюють побічні комунікаційні цілі редакційного колективу. Редакціям слід працювати над корпоративними медіа з урахуванням побажань, бачення партнерів, які є замовниками цих видань. Редакції слід застосовувати нові форми фахової комунікації під час пошуку нових інструментів монетизації, для залучення нової авдиторії та адаптації до кризових умов. Редакціям галузевих медіа необхідно не лише створювати сторінки, спільноти в соціальних мережах і месенджерах, а й регулярно наповнювати ці сторінки, тобто транслювати оригінальний контент, налагоджувати зв’язок із підписниками, публікувати рекламні й редакційні повідомлення. Проте, усвідомлюючи потребу у власних комунікаційних платформах, редакції можуть і розвивати соціальні мережі суто як доповнення, додатковий майданчик, а не як повноцінну заміну медіа. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше запропоновано авторську історіографію галузевої періодики в контексті української журналістики; доведено, що галузева періодика функціює як окреме гіпертекстове середовище для фахової комунікації; встановлено роль концепції видання, засобів просування та моделі монетизації в діяльності видавництв галузевої преси. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що дослідження взаємодії галузевої періодики й фахових спільнот актуальні для працівників періодики, спрямованої на вузькоспеціалізовану авдиторію.