2022
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2022 за Ключові слова "621.311"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Modern technologies for increasing the energy and environmental efficiency of energy production(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Varlamov, G. B.; Mitchenko, I. O.; Jiang Jianguo; Zhang Weijie; Wu ZongyanThe problems of energy efficiency of energy production along with improving the environmental safety of enterprises are becoming increasingly relevant. One of the ways to solve these problems is the implemention of effective technologies, which include microflare incineration technology (MIT-technology) of gaseous fuels. The use of MIT- technology, in addition to a significant reduction in harmful emissions into the atmosphere, can simultaneously increase the energy efficiency of thermal power plants. A significant positive effect can also be achieved by using contact energy exchange plants. A striking example of such a gas-steam plant “Aquarius” the operation of which exceeds the efficiency of gas turbine plants by 10-12% with a simultaneous significant decrease in the concentration of toxic nitrogen oxides NOx and carbon monoxide CO in flue gases.Документ Відкритий доступ Впровадження в Україні мереж напругою 20 кв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Іськова, М. С.; Буряк, А. Р.; Кирик, В. В.Проблематика У зв’язку з війною мережі середньої напруги перебувають у вкрай тяжкому стані, окрім цього вони мають високий ступінь зношеності електрообладнання і низький рівень автоматизації. В енергосистемі України назріла необхідність розв’язання задачі модернізації мереж середньої напруги та переведення їх на новий клас номінальної напруги 20 кВ. Мета дослідження Загальний огляд мереж 20 кВ та організація їх топології з відновлювальними джерелами енергії та «накопичувачами енергії». Методика реалізації В роботі для дослідження «накопичувачів енергії» використано модель мережі в програмному пакеті MatLab. Дослідження ефективність роботи «накопичувачів енергії» проведено у варіативності потужності до загального навантаження, а також часу підключення до мережі. Результати дослідження Доведено необхідність переведення напруг 6 (10) кВ на вищий рівень 20 кВ. Розглянуто різні способи заземлення нейтралі мереж середньої напруги та визначено найефективніші режими заземлення нейтралі для мереж 20 кВ: через дугогасний реактор або через резистор. Проведено порівняльний аналіз мереж з використанням накопичувачів енергії та без них. У мережах 20 кВ без використання накопичувачів енергії буде зростати споживання енергії з мережі та втрати потужності. При використання накопичувачів вони постійно приєднані в мережу та мають власні втрати потужності. Батареї увімкнені в мережу 20 кВ призводять до коливального процесу, який носить затухаючий характер (впродовж 2-х секунд). Висновки Перехід з рівня напруги 6 (10) кВ на 20 кВ дозволить суттєво підвищити ефективність функціонування розподільних мереж та зменшити втрати електроенергії. Встановлення накопичувачів енергії в розподільні мережі 20 кВ дозволить впровадити нові інтелектуальні системи для забезпечення інтересів безпеки, економії і енергоефективності та створить передумови для впровадження концепції Smart Grid.Документ Відкритий доступ Нечітке моделювання комутаційного обладнання для задач оцінки ризику виникнення аварійних ситуацій в енергосистемі при відмовах електрообладнання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Бардик, Є. І.; Бондаренко, О. Л.На сьогоднішній день в електроенергетиці України особливо важливими є питання оцінки ризику експлуатації ЕЕС внаслідок відмов електрообладнання, пов’язаних перш за все зі значним рівнем його старіння і низькими темпами заміни, а також з можливим одночасним аварійним виведенням з експлуатації декількох елементів внаслідок терористичних атак. Для оцінки ризику виникнення аварійних ситуацій в ЕЕС при відмовах електрообладнання пропонується лінгвістична модель визначення загального спрацьованого ресурсу та імовірності відмови елегазових високовольтних вимикачів різних типів на основі агрегування інформації щодо технічного стану окремих функціональних вузлів. Запропоновано підхід для врахування значущості окремих елементів вимикача в частині впливу на загальний спрацьований ресурс ваговими коефіцієнтами, які визначаються на основі статистики по відмовам. Результатом визначення загального спрацьованого ресурсу є можливість оцінки імовірності його відмови на інтервалі часу спостереження. Налаштування і адаптація розробленої лінгвістичної моделі елегазового вимикача до реальних умов експлуатації забезпечується корегуванням параметрів функцій належності термів вхідних лінгвістичних змінних з використанням вагових коефіцієнтів і нечіткого логічного висновку із середньозваженою істинністю. Розроблена лінгвістична математична модель оцінки технічного стану та імовірності відмови елегазових вимикачів може бути використана як складова комплексу програм аналізу ризиків в ЕЕС та формування превентивних дій щодо забезпечення експлуатаційної надійності електрообладнання і режимної надійності ЕЕС при аварійних відмовах обладнання.Документ Відкритий доступ Особливості побудови та використання систем накопичення енергії у розподільних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Жаркін, А. Ф.; Попов, В. А.; Ярмолюк, О. С.; Наталич, В. О.У статті аналізуються особливості та сформульовано рекомендації щодо найбільш ефективного використання систем накопичення енергії у розподільних системах і мікросистемах в умовах розширення впровадження локальних відновлюваних джерел енергії. Узагальнено інформацію щодо різних технологій акумулювання енергії та сформульовано рекомендації відносно ефективного їх застосування для різних додатків в електроенергетиці. Розглянуто функції, які можуть і повинні вирішувати системи накопичення енергії у розподільних мережах, у результаті чого обґрунтовується доцільність формування гібридних систем накопичення. На основі аналізу бібліографії та розгляду міжнародного досвіду визначено завдання, які потребують подальших поглиблених досліджень для обґрунтованого вибору структури, параметрів, місць розміщення та режимів роботи гібридних систем накопичення енергії з урахуванням специфіки побудови та режимів роботи вітчизняних систем розподілу електричної енергії за умов інтеграції в них різноманітних локальних джерел енергії.Документ Відкритий доступ Оцінка ризиків при інтеграції відновлюваних джерел енергії до системи електропостачання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Степаненко, В. А.; Замулко, А. І.; Веремійчук, Ю. А.; Находов, В. Ф.Робота присвячена розвитку методології, що дозволяє поєднувати якісні та кількісні оцінки різних факторів ризику для прийняття інтегрального рішення при приєднанні відновлюваних джерел енергії до системи електропостачання. Інтеграція кількісної інформації та якісно представлених знань шляхом створення відповідних алгоритмів дозволяє суттєво розширити можливості проведення ризик-аналізу об'єктів відновлюваних джерел енергії, утворених енергетичних систем та обґрунтування заходів щодо управління ними. В ході дослідження проведено аналіз методів та підходів, що можуть використовуватися для врахування ризиків у складних системах. В умовах високої невизначеності та складності великомасштабних систем багато рішень можуть бути отримані шляхом використання якісних оцінок, що базуються на знаннях та досвіді експертів. Підтримка надійності, стабільності та ефективності електричної системи стає складним питанням для розподільних мереж із змінними енергетичними ресурсами. Збільшення частки сонячних електричних станцій (СЕС) у генерації енергосистеми становить великий виклик для ефективного управління розподільною мережею та серйозну загрозу її нормальному функціонуванню. В статті здійснено ідентифікацію основних факторів, що призводять до проблем інтеграції СЕС до системи електропостачання. Проведено оцінку ймовірності виникнення факторів ризику та рівня можливих наслідків від реалізації кожного з ідентифікованих факторів ризику за допомогою метода експертних оцінок. За результатами дослідження встановлено, що основними проблемами при інтеграції СЕС до системи електропостачання є необхідність збільшення маневрової потужності, погіршення якості електричної енергії, виникнення необхідності модернізації ліній, зростання заборгованості за "зеленим" тарифом, виникнення вищих гармонік та неврегульованого перетікання реактивної потужності.Документ Відкритий доступ Щодо принципів відновлення електроенергетичної системи України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Лазуренко, О. П.; Лисенко, Л. І.; Черкашина, Г. І.; Шокарьов, Д. А.Цілеспрямовані атаки російським агресором об’єднаної енергетичної системи України призвели до її суттєвих руйнувань. Наразі вже близько 50% енергетичної інфраструктури країни зруйновано. Незважаючи на це, система, завдяки професійним, героїчним, відчайдушним зусиллям фахівців галузі продовжує працювати та живити кінцевих споживачів. Також, не можна не враховувати закладений при побудові високий рівень надійності системи, що проявляється в значній кількості джерел генерації, розосереджених за територією України, та високому рівні резервування зв’язків між елементами системи. Попри це, воєнні дії показали слабкі («вузькі») місця об’єднаної енергетичної системи України, у тому числі високий рівень залежності послуг теплопостачання від наявності електричної енергії. Таким чином, необхідна концепція нової, «переможної» енергетичної системи України, у складі і формі якої, будуть враховані усі переваги та недоліки існуючої системи, передовий досвід фахівців галузі, надсучасні технології. Дана стаття присвячена окремим питанням відновлення енергетики України на принципах резервування та керованості. У статті запропонована система керування електричними приладами кінцевого споживача.