Кафедра психології та педагогіки (ПП)

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/264

Переглянути

Перегляд Кафедра психології та педагогіки (ПП) за Ключові слова "159. 922. 001: 378"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Дослідження впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів
    (2019) Хілько, Світлана Олександрівна
    У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Досліджено показники рівнів розвитку рефлексії у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що розподіл досліджуваних за рівнями розвитку рефлексії має асиметричний характер, зокрема, загальний показник рефлексії зміщений у бік низького і середнього рівнів, а прояви всіх видів рефлексії за їх спрямуванням – у бік середнього і високого. Наголошено на тому, що отримані показники розвитку рефлексії мають доцільний антиномічний (діалектичний) характер, згідно з якими майбутнім психологам необхідні, як низький так і середній рівень рефлексії. Зрештою, можна говорити про мінімальні, оптимальні та максимальні прояви рефлексії у майбутніх психологів. Проаналізовано особливості впливу соціально-демографічних та навчально-професійних чинників на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено позитивний вплив навчання на рівень розвитку рефлексії у майбутніх психологів. Інші чинники: стать, вік, рівень освіти, форма навчання, наявність стажу трудової діяльності, планування працювати за спеціальністю, не вплинули на розвиток рефлексії у майбутніх психологів. Визначено особливості впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Встановлено статистично значущі зв’язки між рефлексію і діагностичними шкалами толерантності до невизначеності, зокрема рефлексія позитивно корелює з толерантністю до невизначеності та новизною проблеми невизначеності. Зазначено, що ситуативна, ретроспективна, перспективна рефлексія та рефлексія спілкування мають негативний кореляційний зв’язок з оптимізмом, сміливістю, адаптивністю, упевненістю та толерантністю до двозначності, які виступають в нашому дослідженні показниками формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що низький і середній рівень розвитку рефлексії пов’язаний з середнім рівнем сформованості толерантності до невизначеності, натомість тільки третина досліджуваних майбутніх психологів мають високі показники як рефлексії, так і толерантності до невизначеності. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті теоретичного обґрунтування розроблення й апробації програми супроводу розвитку рефлексії у майбутніх психологів в процесі професійної підготовки за умов особистісно орієнтованого навчання.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Емпатія як чинник формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021) Хілько, Світлана Олександрівна
    У статті представлено результати емпіричного дослідження емпатії як чинника формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження показників емпатії констатовано переважання в майбутніх психологів середнього і високого рівня її розвитку, що пояснюється важливістю даної особистісної риси у професійній сфері. Середній рівень прояву емпатичних здібностей свідчить про ситуативні реакції майбутніх психологів на суб’єктивно складні ситуації, які потребують емоційного відгуку. Зрештою, можна припустити, що за наявності високого рівня емоційного резонансу сприйняття інших людей, які потребують співчуття, майбутній психолог відчуває напруження у зв’язку з ускладненням вибору ефективного впливу на ситуацію. Проаналізовано показники сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня емпатії. Зокрема, встановлено, що більшість толерантних до невизначеності майбутніх психологів має середній і високий рівень емпатії, що дозволяє розглядати її як чинник формування толерантності до невизначеності. Однак слід зазначити наявність близько одного відсотка досліджуваних з високим рівнем сформованості толерантності до невизначеності одночасно з низьким рівнем розвитку емпатії. Вони здатні долати проблеми невизначеності, але не здатні співпереживати іншим. Визначено особливості взаємозв’язку емпатії та толерантності до невизначеності інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистісної готовності до змін в майбутніх психологів. Результати визначення коефіцієнту кореляції засвідчили різноплановість внутрішніх структур особистості майбутнього психолога. Це підтверджено статистично значущими взаємозв’язками між емпатією і толерантністю та інтолерантністю до невизначеності. Зазначено, що такі дані мають характер діалектичності та антиномічності, відображаючи співвідношення різноманітних якостей і властивостей особистості. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі емпіричного визначення впливу емпатії на вибір копінг-стратегій майбутніх психологів у ситуаціях невизначеності в процесі професійної підготовки.