Кафедра психології та педагогіки (ПП)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра психології та педагогіки (ПП) за Ключові слова "159.9.316.6"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Психологічні особливості вчинку як елементу моральної діяльності особистості(ГО «Громадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив», 2022) Блохіна, Ірина ОлександрівнаСтаття присвячена висвітленню проблеми дослідження психологічних особливостей вчинку, морального вчинку; проведено короткий огляд наукових досліджень зазначеного феномену. Оскільки сучасні підходи до розуміння вчинку характеризуються термінологічною розбіжністю, у статті представлено погляди науковців різних галузей, зокрема етики та психології, щодо визначення самого поняття та його особливостей. Вчинок розглядається як унікальний специфічний вид розумової та вольової дії, необхідна складова життєдіяльності особистості, прояв її поведінки і характеру. Значна увага в змісті статті приділена уточненню змісту поняття «моральний вчинок», охарактеризовано його значення і розуміння у широкому і більш вузькому значенні. Проілюстровано прямий зв'язок між моральною діяльністю особистості та моральними вчинками. Охарактеризовано психологічну природу, сутність та характерні особливості моральних вчинків, їх онтологічну та гносеологічну глибину, ключове місце в життєдіяльності особистості. Наведено різноманітні класифікації моральних вчинків. Проаналізовано сутнісні аспекти морального вчинку, зокрема пильна увага приділена його мотиваційній основі. Мотив вчинку розглядається як певна спонукальна сила, що міститься в прошарках самосвідомості на рівні почуттів, переконань, вірувань, потреб, інтересів, мети. Саме мотиви надають діяльності особистісний суб’єктивний смисл, а не просто спонукають до неї. Проаналізовано також один із сутнісних аспектів морального вчинку – його оцінка. Розглянуто та описано дві точки зору на оцінку вчинку: позиція прагматизму і позиція теорії доброї волі або теорії моральної доброти. Вказано, що з позиції етичного консеквенціалізму є цінним лише той вчинок, який дає позитивні практичні наслідки, а з позиції теорії моральної доброти вчинки, що здійснені за моральними мотивами, заслуговують схвалення, навіть якщо за ними немає результату. Описано стадії реалізації морального вчинку.Документ Відкритий доступ Системний аналіз конструктивної конфліктності особистості(ДЗВО «Університет менеджменту освіти», 2020) Бортун, Богдан ОлександровичДокумент Відкритий доступ Інтерес як соціально-психологічний феномен(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Волянюк, Н. Ю.; Ложкін, Г. В.; Фомич, М. В.До вивчення інтересу як соціально-психологічного феномену, його розгляду на теоретичному та емпіричному рівнях зверталося багато науковців із різних сфер наукового знання. У межах даної статті автори мають за мету здійснити аналіз та охарактеризувати сутність і роль інтересу в життєдіяльності особистості. На сучасному етапі розвитку наукових знань поняття «інтерес» розглядається дослідниками у двох аспектах: теоретичному та прикладному. Теоретичні дослідження належать переважно вітчизняним дослідникам і мають на меті пояснити фундаментальні проблеми. Прикладні ж дослідження більше припадають на зарубіжні розвідки і осереджуються на пошуку зв’язку інтересу з увагою, емоційними станами, саморегуляцією й досвідом. Аналіз досліджень, присвячених вивченню інтересу, засвідчує, що він формується в умовах соціальної реальності в процесі діяльності людини та формування її як особистості. Кожна людина наділена певним потенціалом активності, що проявляється в різноманітті та масштабності її інтересів. Установлено, що предметом інтересу є сама людина, її цілісність, її сутність, її суспільний зв’язок зі світом. Інтерес – це завжди вибір між потребами на користь особистісного «Я». У цьому виборі вирішальна роль належить особистісному сенсу. Особистісний сенсі є відображенням інтересу. З’ясовано, що інтерес як важлива властивість особистості являє собою змістовне вираження її творчо-перетворювального ставлення до природної та соціальної дійсності. За виникнення інтересу має місце повна концентрація людини на предметі, коли свідомість, увага фокусуються в одній точці (стан потоку). З’ясовано, що об’єктами інтересу виступають матеріальні та духовні цінності, соціальні інститути і суспільні відносини, звичаї та правила.