Дисертації (КЕП)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Перегляд Дисертації (КЕП) за Ключові слова "anaerobic digestion"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Ель-Рабай'а Дакер Таха Діб; Марченко, Валентина МиколаївнаЕль-Рабай'а Дакер Таха Діб. Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертація присвячена глибшому дослідженню теорії та історичних методів поводження з побутовими відходами, наукових підходів, які були реалізовані для розробки як організаційних, так і фінансових аспектів управління твердими побутовими відходами з метою забезпечення реалізації принципів циркулярної (кругової) економіки. Аналіз наукової літератури та законодавства європейських країн дозволив виявити основні критерії ідентифікації речовин, які кваліфікуються як відходи. Визначено, що відходи – це фізична речовина з механічними та хімічними властивостями, які можна виміряти, її можна переміщувати та транспортувати традиційними засобами транспортування. Речовина стає відходами, коли вона більше не потрібна власнику або більше не підходить для початкової мети. Цей важливий факт дає розуміння того, що кваліфікація матеріалу як відходів є питанням суб’єктивного судження, оскільки відходи для однієї людини є сировиною для інших. Нарешті, утворення відходів безпосередньо пов’язане з людською діяльністю, тому очікується, що рівень утворення відходів на душу населення змінюватиметься в міру зміни економічної та соціальної діяльності нації. Цей факт спонукає уряди та вчених знайти баланс між процвітанням і захистом навколишнього середовища шляхом зниження рівня утворення відходів і звалищ. Проаналізована література та міжнародне законодавство допомогли зрозуміти значення та мету поняття «управлінням відходами». Було зроблено висновок, що поводження з відходами – це будь-яка діяльність, яка здійснюється з метою збору, обробки, знешкодження, маніпулювання або впливу на стан відходів. Також було встановлено, що поводження з відходами спрямоване на зниження рівня утворення відходів та усунення викачування відходів на полігони, відкриті майданчики та водойми. Дослідження еволюції системи поводження з відходами в США, Великобританії та інших провідних європейських країнах виявило, що воно керується наступними рушійними силами: 1) економічні сили, які інтуїтивно сформувалися між учасниками ланцюга постачання та створення вартості з мінімальним втручанням з боку урядів. Така рушійна сила ґрунтувалася на зацікавленості виробника перемістити матеріал і заробити гроші, а також на інтересі покупця придбати матеріал, щоб використати його або продати; 2) законодавчі сили, очолювані урядами та муніципалітетами, щоб забезпечити дотримання певних відповідних практик і заходів для зменшення кількості відходів, що скидаються на звалища або для зменшення рівня утворення відходів; 3) організаційні сили, пов’язані з плануванням збору відходів, прибиранням вулиць, управлінням робочою силою тощо; 4) соціальні чинники, пов’язані зі здоров’ям, шумом і порушеннями зору, які зазвичай усуваються шляхом введення змін у зборі, обробці або видалення відходів; 5) технічні чинники, пов'язані з винаходом обладнання та технології, які генерують нові типи відходів, або реалізують нові методи їх обробки або переробки. До кінця третьої чверті двадцятого століття вплив економічних сил мав пріоритет над усіма іншими (майже 55% усіх знайдених подій були економічно орієнтованими). Було встановлено, що переробка побутових відходів у найрозвиненіших європейських країнах складається з таких основних процесів: 1) спалювання відходів з подальшим виробництвом енергії (41% у Німеччині, 47% у Швейцарії, 36% у Нідерландах); 2) переробка харчових відходів, коли всі відокремлені біологічно розкладні відходи перетворюються на енергію та компост, основною технологією, яка використовується для цієї мети, є анаеробне зброджування (26,7% у Німеччині, 23% у Швейцарії, 36% у Нідерландах); 3) переробка та повторне використання є третім за величиною процесом, коли весь матеріал, який можна переробити, відокремлюється та повертається назад у економіка. Проведення такого аналізу полегшило виявлення проблеми, з якою стикається Україна, де сміттєзвалища є домінуючим процесом утилізації побутових відходів, а менше 6,5% перенаправляється через інші процеси обробки. Аналіз організаційних аспектів поводження з побутовими відходами в європейських країнах виявив базові принципи управління побутовими відходами: 1) ідентифікація генератора відходів шляхом виконання індивідуальної угоди про управління відходами між мешканцем та провайдером послуг; 2) визначення типів відходів шляхом створення категорій відходів для примусового відокремлення від джерела; 3) визначення інфраструктури збору відходів шляхом надання власного контейнера, контейнера загального користування або маркованих мішків; 4) визначення методу обробки для кожного виду відходів. Аналіз фінансових аспектів існуючих практик виявив наступні загальні принципи управління побутовими відходами: 1) забруднювач оплачує повну вартість, без субсидування з державного бюджету; 2) тариф на поводження з відходами має покривати витрати (без отримання прибутку); 3) застосування диференційованих тарифів на різні види відходів на основі вартості оброблення та захоронення кожного з них; 4) заохочення роздільного збирання відходів шляхом зниження або скасування тарифів на вторинну сировину, яка є відокремленою від джерела. Розроблено авторську методику дослідження складу твердих побутових відходів на основі дослідження складу змішаних ТПВ Емірату Шарджа в Об'єднаних Арабських Еміратах, який був проаналізований відповідно до існуючих міжнародних стандартів, а потім був прорахований потенційний дохід від реалізації компонент ВС у випадку їх сортування, використовуючи сучасні механічні та автоматичні технології. Результати показали, що застосування традиційних методів визначення складу змішаних ТПВ дає хибне уявлення про ресурсний потенціал ТПВ і призводить до фінансових втрат, що досягають 75% від запланованих. Удосконалено організаційно-економічні складові взаємовідносин учасників системи управління відходами, зокрема сформовано очікувані економічні вигоди від участі фізичних осіб у ланцюжках УТПВ, де виявилася зона, при якій виробник ТПВ може мати фінансову вигоду. Застосовування методики повного розрахунку поховання ТПВ, з урахуванням вартості викидів та землі у довгостроковій перспективі, дозволило виявити інтерес не фізичних осіб, а державного бюджету, земельного фонду та навколишнього середовища. Соціальна колективна поведінка теж була врахована як учасника системи УТПВ. Включення вартості шкоди колективних негативних поведінок суспільства відображена при формуванні вартості поводження з відходами. Розробка авторських методик, що описують способи задоволення економічних інтересів кожного учасника дозволяє збалансувати інтереси кожного із учасників та сформувати інвестиційну привабливість сфери УТПВ. Удосконалено методичний підхід до розрахунку повної вартості видалення ТПВ, який базується на розрахунку повної фінансової, екологічної та соціальної вартості захоронення відходів. Такий підхід заохочує пошук альтернативних шляхів поводження з відходами, які є дешевшими, ніж захоронення, сприяє формуванню диференційованих тарифів та спонукає до розділення вторинної сировини. Удосконалено методичний підхід до розрахунку вартості повного життєвого циклу ТПВ. Реалізація такого підходу передбачає включення прихованих факторів, таких як коливання вартості запчастин і витратних матеріалів, інфляція, збір і переробка відходів, що утворюються в громадських місцях, і багато інших факторів, які не можуть бути включені в інші підходи. Основним недоліком цього підходу є високий рівень складності, який вимагає від комунальних підприємств демонстрації високого рівня контролю та фінансової аналітики для забезпечення фіксації повної вартості. На основі аналізу ефективності існуючої тарифної політики і Україні сформовано альтернативну тарифну політику управління твердими побутовими відходами, яка базується на оплаті повної вартості життєвого циклу відходів. Для реалізації запропонованої тарифної політики сформовано напрями удосконалення стратегічного управління ТПВ та розраховано: а) ресурсний потенціал вторинної сировини у побутових відходах, що утворюються в Україні та річний очікуваний дохід від їх реалізації; б) повну вартість захоронення побутових відходів в Україні; в) витрати на переробку харчових відходів за умови використання анаеробного зброджування. Зрештою виявилося, що якби побутові відходи повністю сортувалися, а харчові відходи перероблялися в енергію та дигестат, то середнє підвищення тарифу на поводження з побутовими відходами становило б 395 гривень (50% збільшення порівняно з поточним середнім тарифом). У 6 регіонах тарифи не зміняться через високі початкові тарифи та потенційну вартість ресурсів. Розвинуто положення Національної стратегії управління відходами до 2030 року, які враховують ресурсний потенціал твердих побутових відходів та забезпечують на його основі можливості досягнення до 2030 року рівня поділу компонентів ТПВ в 55% для пластику, 80% для металів (включаючи алюміній), 75% для скла, 85% для паперу та картону, 100% роздільного збирання харчових відходів; прийом роздільної ВС виключно до пунктів прийому, заохочення приватних інвестицій в будівництво цих пунктів на умовах гарантованого прибутку в розмірі 10% від виручки від продажів ВС, за дотримання вимог до їх якості. Для всіх харчових відходів пропонується обов'язкове застосування анаеробної переробки; створення держпрограми щодо фінансування АБ (кредитування без відсотків); заохочення безкоштовного використання дигестату для аграріїв тощо.