Кафедра інтелектуальної власності та приватного права (ІВПП)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра інтелектуальної власності та приватного права (ІВПП) за Ключові слова "340.13:349.3"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Дослідження дії законодавства про соціальний захист населення протягом 30-х – 80-х років XX ст.(Запорізький національний університет, 2023) Гончаров, Андрій ВікторовичУ статті розглянуто деякі аспекти дії законодавства про соціальний захист населення протягом 30-х – 80-х років XX ст. Особлива увага приділяється основним тенденціям діяльності держави в цій галузі. Акцентовано увагу на необхідності дослідження історичного досвіду законодавства про соціальний захист населення з метою його подальшого використання та удосконалення сучасного законодавства в даній сфері. Виявлено, що у довоєнні роки основним завданням соціального забезпечення проголошувалася робота з працевлаштування й навчання інвалідів; забезпечення сімей червоноармійців та інвалідів війни пенсіями; організації кас взаємодопомоги в колгоспах; надання допомоги сліпим і глухим тощо. У сфері добробуту народу головна увага зосереджувалася насамперед на підвищенні заробітної плати низькооплачуваним категоріям робітників. Під час Другої світової війни на вимогу уряду запроваджено програму залучення пенсіонерів до громадської праці. Розмір пенсій було збільшено працюючим пенсіонерам, а також скасовано обмеження на виплату пенсій і заробітної плати працюючим пенсіонерам. Відзначено, що соціальний захист пов’язаний з соціальною політикою держави, яка реалізується в інтересах основних соціальних груп населення. Тому під соціальною політикою розуміється цілеспрямована діяльність чітко визначених суб’єктів, перш за все держави, спрямована на впорядкування соціальних відносин, соціальних потреб та інтересів різних груп населення, пов’язаних із забезпеченням їх добробуту та особистим розвитком. Вивчення деяких аспектів розвитку законодавства у сфері соціального захисту населення України має важливе значення для успішного вирішення нагальних проблем, пов’язаних з удосконаленням чинного законодавства, правотворчої та правозастосовної діяльності.Документ Відкритий доступ Методологічні основи дослідження джерел права соціального захисту(Ужгородський національний університет, 2022) Гончаров, Андрій Вікторович; Гончаров, Микола ВікторовичУ статті розглянуто плюралізм методологічних підходів вивчення соціального захисту населення в Україні в умовах соціальних перетворень системного характеру. Вивчення методології проблеми соціального захисту, насамперед зумовлюється постійною потребою глибшого з’ясування змісту цього правового поняття та перспектив його подальшого розвитку. Постійний пошук нових дослідницьких прийомів і методів забезпечує накопичення наукових знань, поглиблення уявлень про природу соціального захисту. Встановлено ґрунтовність і комплексність дослідження соціального захисту населення, у тому числі в частині поглибленого вивчення його юридичної природи та розробки пропозицій подальшого розвитку, значною мірою залежить від методології наукового пошуку. Вихідним пунктом дослідження є судження, що наукові знання набуваються тільки за умови, вивчення об’єкта (у даному разі соціального захисту) проводиться відповідно до вимог теорії пізнання. Головним елементом цієї теорії є методологія, яка визначає змістовність та істинність одержаних результатів і висновків наукового дослідження. Систематизовано методологічні основи досліджень соціального захисту і виявлено тенденцію антропологізації наукового знання у сфері вивчення соціального захисту населення, що проявляється в активізації використання антропологічного підходу та зумовлюється поступовим утвердженням ідеї людини як найвищої соціальної цінності. У результаті дослідження та висновки щодо соціального захисту повинні ґрунтуватися на конкретному матеріалі, що є об’єктивним. Об’єктивність у пізнанні означеного питання передбачає взаємозв’язок із розвитком системи державно-правових явищ, поєднання наукового та ціннісного підходів, надання пріоритету демократичним цінностям, які уособлюють сучасний рівень розвитку світової цивілізації. Сучасній юридичній науці притаманна наявність не окремо взятого підходу до осмислення соціального захисту, а їх система. Адже лише плюралізм методологічних підходів надає змогу всебічно вивчити соціальний захист населення в Україні. Методологія дослідження соціального захисту є складовою методології юридичної науки та включає знання про підходи, принципи, методи та прийоми, які потрібно використовувати під час пізнання соціального захисту.Документ Відкритий доступ Розвиток законодавства у сфері соціального захисту населення радянської України протягом 1920-х – 1930-х років(ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2023) Гончаров, Андрій ВікторовичУ статті розглянуто розвиток законодавства у сфері соціального захисту населення радянської України протягом 1920-х – 1930-х років. Особлива увага приділяється розвитку інституту соціального захисту працездатного і непрацездатного населення (людей похилого віку, безробітних, осіб з втратою працездатності у зв’язку з каліцтвом тощо). Акцентовано увагу на необхідності дослідження історичного досвіду законодавства про соціальний захист населення з метою його подальшого використання та удосконалення сучасного законодавства в даній сфері. Соціальне забезпечення людей похилого віку будувалося не на основі врахування досягнутого віку, а на підставі втрати працездатності і настання інвалідності. Незважаючи на те, що багато країн Європи вже на початку XX ст. почали запроваджувати соціальне страхування за старістю. Виявлено, що побудова системи соціального захисту населення радянської України відбувалася в умовах подолання наслідків краху Російської імперії, жовтневого перевороту, грабіжницької політики військового комунізму, знешкодження паростків української державності і пов’язаних з усім цим глибокої кризи та руйнації економіки, механізму та апарату держави, системи законодавства тощо. Відзначено, що соціальний захист пов’язаний з соціальною політикою держави, яка реалізується в інтересах основних соціальних груп населення. Тому під соціальною політикою розуміється цілеспрямована діяльність чітко визначених суб’єктів, перш за все держави, спрямована на впорядкування соціальних відносин, соціальних потреб та інтересів різних груп населення, пов’язаних із забезпеченням їх добробуту та особистим розвитком. Вивчення деяких аспектів розвитку законодавства у сфері соціального захисту населення України має важливе значення для успішного вирішення нагальних проблем, пов’язаних з удосконаленням чинного законодавства, правотворчої та правозастосовної діяльності.