2019

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/33722

Переглянути

Перегляд 2019 за Ключові слова "621.396"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Аналіз ефективності використання атмосферних оптичних систем передачі
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2019) Жук, Олександр Володимирович; Дніпровська, Анастасія Михайлівна; Яровий, Олександр Володимирович; Рущак, Олег Андрійович
    Одна з характерних рис науково-технічного прогресу початку XXІ століття – зростання потреби в обробці, передачі і збереженні різних видів інформації. Широка смуга і двовимірність електромагнітних коливань оптичного діапазону, доступність візуального сприйняття, електрична нейтральність фотонів щонайкраще відповідають обробці і передачі великих масивів інформації, у тому числі представлених у зображеннях і відео. Приклади таких систем – атмосферні (відкриті) оптичні системи передачі. Відмінна риса їх – гранично великі щільності інформації в каналі і гранично високі швидкості її передачі. Для введення, обробки, ретрансляції інформації у атмосферних оптичних системах передачі потрібні пристрої – аналоги функціональних пристроїв надвисокої частоти, але працюючі в оптичному діапазоні з обсягами інформації і швидкостями її обробки. Такий же рівень техніки потрібно для обробки сигналів радіопроменевих систем, систем розпізнавання і відновлення образів і читаючих автоматів. Мережі волоконно-оптичних систем передачі інформації складаються з активних та пасивних компонентів і пристроїв (модулів), за допомогою яких здійснюється передача інформації. Остання має вигляд електричного групового (багатоканального) сигналу у цифрових або аналогових системах передачі. Цим електричним сигналом модулюється один з параметрів (амплітуда, частота, фаза, поляризація, інтенсивність) оптичного несучого коливання, що здатне поширюватися у оптичному волокні з малими згасанням і спотворенням форми. Під компонентом волоконно-оптичної системи передачі будемо розуміти виріб оптики або оптоелектроніки, призначений для виконання однієї або декількох функцій щодо формування, передавання, розподілу, перетворення та оброблення оптичного сигналу. Насамперед компоненти за принципом дії можна поділити на активні та пасивні. Активні компоненти (модулі) потребують для своєї роботи зовнішнього джерела енергії живлення), а пасивні – ні. Прикладами активних компонентів є джерела та приймачі випромінювання, передавальні та приймальні пристрої, оптичні підсилювачі тощо. Пасивними є такі компоненти, як оптичні волокна, з’єднувачі, фільтри, хвильові мульти- та демупьтиплексори і конвертори, розгалужувачі, вентилі, атенюатори, рефлектори та інші. У статті проведено аналіз параметрів, які визначають значення можливого енергетичного потенціалу атмосферних оптичних систем передачі. Розглянуто напрямки підвищення надійності роботи атмосферних оптичних систем передачі за рахунок використання нових оптимізаційних підходів.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Метод просторово-частотного блочного кодування сигналів з дворежимною індексною модуляцією піднесучих OFDM
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2019) Науменко, Микола Іванович; Солодовник, В’ячеслав Ігорович
    Розглянуто технологію сумісного застосування багатоантенних систем MIMO та ортогонального частотного розподілу каналів з мультиплексуванням OFDM для сучасних систем безпроводового зв’язку. Показано, що традиційні шляхи підвищення спектральної та енергетичної ефективності таких систем вичерпали себе через частотно-енергетично-просторову обмеженість безпроводового каналу зв’язку. Визначено ключові обмеження щодо застосування великої кількості антен, що пов’язані з вимогами до масо-габаритних показників мобільних терміналів та необхідністю забезпечення мінімального рівня просторової кореляції завмирань між сигналами. Показано, що фазова нестаціонарність сигналів є основною причиною міжканальної інтерференції, що зменшує ефективність модуляції OFDM. Визначено області пріоритетного використання часового та частотного варіантів рознесеної передачі сигналів за принципом Аламоуті для безпроводових каналів зв’язку з обмеженими частотними та енергетичними ресурсами. Проаналізовано концепцію індексної модуляції та зазначено, що метод індексної модуляції піднесучих OFDM-IM є найбільш перспективним засобом підвищення завадостійкості та швидкості передачі інформації для реальних частотно-селективних каналів систем безпроводового зв’язку. Продемонстровано переваги подвійного режиму (Dual-Mode) OFDM-IM з оптимізованими ансамблями сигналів на базі BPSK, QPSK та 16-QAM. Запропоновано нову сигнально-кодову конструкцію із об’єднанням дворежимної індексної модуляції піднесучих OFDM та ортогонального просторово-частотного блочного кодування з ядром Аламоуті SFBC-DM-OFDM-IM. Такий метод у порівнянні з класичним SFBC-OFDM дозволяє одночасно підвищити спектральну та енергетичну ефективність систем передачі інформації в умовах впливу частотно-часової селективності безпроводового каналу зв’язку. Метод SFBC-DM-OFDM-IM доцільно використовувати для забезпечення якісного зв’язку з високодинамічними наземними об’єктами, безпілотними та іншими літальними апаратами при критичному зменшенні співвідношення сигнал/шум, що має місце при впливові засобів радіоелектронного подавлення. Отримані наукові результати можуть ефективно використовуватися для проектування мереж безпроводового зв’язку нового покоління в умовах обмеженості частотно-енергетичних ресурсів.