Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Ключові слова "612.825:616"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Алгоритм побудови індивідуальних реабілітаційних програм травм професійних волейболістів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Мельник, Валентин Олександрович; Худецький, Ігор ЮліановичАктуальність проблеми. Сучасний волейбол пов'язаний з високою інтенсивністю навантажень, стійкістю, розподілом і перемиканням уваги, максимальною швидкістю реагування гравців, їх зорово–моторної координацією, тонкого диференціювання м'язово–рухових відчуттів, простору і часу сприйняття різних рухів. Ефективне виконання ігрових дій, технічних прийомів і тактичних комбінацій протягом гри заснована на високому рівні розвитку рухових якостей. Постійно ускладнюється тактика волейболу висуває все більш складні проблеми перед спортивної педагогікою, серед яких одна з найважливіших – підвищення рівня надійності рішення командами волейболістів типових колективних спортивних рухових завдань. Результативність змагальної діяльності волейболістів в значній мірі пов'язана з рівнем розвитку провідних рухово–координаційних якостей. Серед спеціальних проявів фізичних якостей волейболістів необхідно забезпечити розвиток «вибухової» сили, швидкості переміщень, стрибучості, швидкісний, стрибкової і ігровий витривалості, спритності. Всебічна фізична підготовка сприяє накопиченню запасу рухових навичок, на основі яких розвивається здатність до освоєння і варіативного використання техніки гри. Беручи до уваги наявні протиріччя між потребою удосконалення фізичної підготовленості волейболістів на тлі щораз більшої конкуренції в змагальній діяльності та недостатності наукових даних щодо комплексного розвитку їхніх фізичних якостей з урахуванням структури і змісту змагальної діяльності, постає актуальне науково–практичне завдання диференціації фізичної підготовки професійних волейболістів на основі структури їхньої фізичної підготовленості та структури і змісту змагальної діяльності. Об'єкт дослідження: фізична реабілітація професійних волейболістів. Предмет дослідження: диференціація фізичної реабілітації професійних волейболістів з урахуванням індивідуальних параметрів фізичної підготовленості та структури і змісту змагальної діяльності. Методи дослідження: • Теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової і методичної літератури та емпіричних матеріалів наукових досліджень, що передбачали з’ясування стану розробленості наукового напряму, визначення критеріїв контролю, засобів удосконалення фізичної підготовленості волейболістів; • Педагогічне спостереження, яке містило реєстрацію і статистичний облік результатів змагальної діяльності та тестування рівня фізичної підготовленості професійних волейболістів; • Перехресний педагогічний експеримент – використано для перевірки ефективності програм диференційованої фізичної підготовки різного методичного спрямування в здвоєному річному макроциклі підготовки професійних волейболістів; • Методи статистичної обробки – застосовано для опрацювання цифрових даних на різних етапах виконання дисертаційного дослідження. Мета дослідження: підвищити ефективність процесу фізичної реабілітації професійних волейболістів з урахуванням індивідуальних параметрів їхньої фізичної підготовленості та структури і змісту змагальної діяльності. Завдання дослідження: 1. Виявити проблемне поле напрямів удосконалення фізичної підготовки професійних волейболістів. 2. Розробити програму комплексного контролю рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості професійних волейболістів. 3. Визначити рівень фізичної підготовленості професійних волейболістів та встановити взаємозв’язки її показників із компонентами змагальної діяльності. 4. Розробити програми диференційованої фізичної реабілітації професійних волейболістів різного спрямування з урахуванням індивідуальних параметрів фізичної підготовленості та структури і змісту змагальної діяльності. 5. Визначити ефективність програм диференційованої фізичної реабілітації професійних волейболістів з урахуванням індивідуальних параметрів фізичної підготовленості та структури і змісту змагальної діяльності. Наукова новизна: Уперше науково обґрунтовано програму комплексного контролю загальної (11 тестів) і спеціальної (9 тестів) фізичної підготовленості професійних волейболістів та експериментально доведено її ефективність; Уперше визначено взаємозв’язки між показниками фізичної підготовленості професійних волейболістів та компонентами змагальної діяльності за сучасними правилами волейболу; Уперше експериментально доведено ефективність програм фізичної підготовки професійних волейболістів, в яких поєднано комплексний розвиток важливих для змагальної діяльності фізичних якостей із диференційованим розвитком фізичних якостей конкретного волейболіста (70 % та 30 % загального часу фізичної підготовки відповідно) з достовірно вищою ефективністю диференційованого розвитку недостатньо розвинутих фізичних якостей порівняно з диференційованим розвитком провідних фізичних якостей конкретного волейболіста; Удосконалено інформацію щодо кваліфікаційно зумовлених відмінностей показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості професійних волейболістів команд вищої та першої ліг чемпіонату України; Набули подальшого розвитку знання щодо взаємозв’язків між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості професійних волейболістів; Набули подальшого розвитку знання щодо відповідності фізичної підготовленості професійних волейболістів структурі і змістові їхньої змагальної діяльності. Практична значущість результатів дослідження полягає в отриманні даних щодо структури та змісту фізичної підготовленості професійних волейболістів Чемпіонату України серед команд вищої і першої ліг та розробленні авторських програм диференційованої фізичної підготовки професійних волейболістів з урахуванням індивідуальних показників фізичної підготовленості та змісту змагальної діяльності. Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 95 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (55 джерел). Роботу ілюстровано 1 таблицями і 45 рисунками.Документ Відкритий доступ Використання 3-площинної гімнастики Шрот при лікуванні сколіозу 2 ступеня(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Пшенічна, Вікторія Михайліна; Сичов, Сергій ОлександровичМагістерська дисертація викладена на 72 сторінках, літературних джерел 74, серед них 20 іноземних; рис.14, табл. 3. Актуальність теми. Сколіоз визначається як деформація хребта та тулуба у трьох вимірах. Причина сколіозу залишається невідомою. Тому такий сколіоз називають ідіопатичним. Ідіопатичний сколіоз є однією з найпоширеніших структурних деформацій хребта, що стає очевидним протягом періоду дозування поширення хвороби, несвоєчасна діагностика, нераціональне використання лікування. Тому проблема сколіозу в забуває зростаюче медичне та соціальне значення. Засоби фізичної реабілітації відіграють незамінну роль у системі комплексного консервативного лікування сколіотичної хвороби. Найефективнішим консервативним лікуванням, як в європейських країнах, так і який набуває популярності в Україні, є 3-площинна гімнастика за методом Катерини Шрот та корсет-терапія за принципом Еббота-Шено. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 від 01.04.2017 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи. Вдосконалення комплексної програми фізичної реабілітації хворих зі сколіозом другого ступеня за методом Шрот і визначення її ефективності. Завдання. Систематизувати та узагальнити сучасні науково-методичні знання та особливості застосування засобів і методів фізичної реабілітації у хворих з II стадією сколіозу, згідно літературі; удосконалити комплексну програму фізичної реабілітації хворих на сколіоз II стадії за методом Шрот, засновану на даних первинних досліджень і узагальненнях досвіду провідних фахівців; вивчити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації хворих з II стадією сколіозу. Об'єкт дослідження. Процес фізичної реабілітації підлітків із II ступенем сколіотичної хвороби. Предмет дослідження. Структура та зміст програми фізичної реабілітації хворих з II стадією сколіозу. Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, педагогічний метод дослідження, функціональні методи дослідження, клініко-інструментальні методи дослідження, методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в науково-методичної демонстрації комплексної програми фізичної реабілітації хворих з II стадією сколіозу з використанням трехплоскостних вправ за допомогою К. Шрот і ортопедичного корсета. Практичне значення одержаних результатів. Розроблена реабілітаційна програма надає виражений позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання, зменшує кут викривлення сколіозу, стабілізує патологічний процес, покращує зовнішній вигляд і координацію рухів, покращує дихальну і серцево-судинну функцію (ССС), збільшує силу і витривалість м'язів. Розроблена програма фізичної реабілітації може бути рекомендована для використання в дитячих реабілітаційних центрах, клініках, санаторно-курортних і відновно-оздоровчих закладах охорони здоров'я.Документ Відкритий доступ Фізична терапія хворих після аутопластики передньої схрещеної зв’язки на диспансерному етапі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Чапек, Віталій Васильович; Копочинська, Юлія ВолодимирівнаМагістерська дисертація викладена на 80 сторінках, літературних джерел 50, серед них 21 іноземних; рис.40, табл.3, схеми 2, додатків 2. Актуальність теми. В Україні пластика передньої схрещеної зв’язки внаслідок розриву є сьомою за частотою з усіх хірургічних операцій. Число пластик, а отже і ревізійних пластик ПСЗ, зростає щороку. Попри наявність великої кількості робіт, присвячених аутопластиці ПСЗ колінного суглоба, сьогодні немає загальновизнаної тактики проведення фізичної терапії після даної операції і тільки фрагментарно висвітлені окремі питання використання її засобів. Для відновлення функції коліна після аутопластики ПСЗ використовуються традиційні методи фізичної терапії: кінезіотерапія, лікувальний масаж, фізіотерапія, які не достатньо забезпечують покращення функціонального стану пацієнта і повного відновлення після операції. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення комплексної програми фізичної терапії для хворих після аутопластики передньої схрещеної зв’язки на диспансерному етапі із застосуванням механотерапії, кінезіотейпування, лікувального масажу, самомасажу і кінезіотерапії для забезпечення підвищення ефективності відновлення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U 002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: порівняти ефективність програми фізичної терапії для хворих після аутопластики ПСЗ на диспансерному етапі та за результатами порівняння розробити власну програму фізичної терапії. Завдання: за даними літературних джерел вивчити досвід використання фізичної терапії для хворих після аутопластики ПСЗ на диспансерному етапі; порівняти вже існуючі програми фізичної терапії; розробити комплексну програму фізичної терапії для хворих після аутопластики передньої схрещеної зв’язки на диспансерному етапі. Об'єкт дослідження: особливості фізичної терапії осіб на диспансерному етапі після аутопластики ПСЗ колінного суглоба. Предмет дослідження: вплив засобів та методів фізичної терапії на осіб після аутопластики ПСЗ колінного суглоба. Методи дослідження: опрацювання літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів; методи інструментальних досліджень (МРТ, рентгенографія, гоніометрія); методи оцінки функціонального стану пацієнта (візуально-аналогова шкала болю, шкала болю за Огієнком, тест «шухлядки» та тест Лахмана); методи математичної статистики Наукова новизна одержаних результатів: порівняно програми фізичної терапії осіб після аутопластики ПСЗ на диспансерному етапі двох медичних центрів та визначено їх ефективність; доповнено існуючі програми фізичної терапії для хворих після після аутопластики ПСЗ спеціальним масажем і самомасажем, механотерапією та кінезіотейпуванням, що спрямовані на швидше усунення післяопераційних ускладень; запропоновані методи і засоби фізичної терапії мають позитивний вплив на функціональний стан хворих після аутопластики ПСЗ. Практичне значення одержаних результатів. Запропонована програма комлексної фізичної терапії після аутопластики передньої схрещеної зв’язки може використовуватись на практиці спеціалістами з фізичної терапії, фізіотерапевтами, ерготерапевтами, у роботі реабілітаційних центрів, особливо ортопедо-травматичного профілю і на базі спортивних клубів. За результатами дослідження було опубліковано 2 статті та підписано акт впровадження результатів дипломної роботи в практику з медичним центром «KinesisLife».