Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Ключові слова "615.825"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Застосування ерготерапевтичних підходів при фізичній терапії пацієнтів з ішемічним інсультом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Деркач, Анна Олександрівна; Бочкова, Наталія ЛеонідівнаМагістерська дисертація викладена на 68 сторінках, літературних джерел 70, серед них 64 іноземних; малюнків – 4 ; таблиці – 2; додатків – 2. Актуальність теми. За статистичними даними МОЗ України, цереброваскулярні захворювання посідають друге місце за причиною смертності (100 000–110 000 смертей, близько 14% усіх померлих). Щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% — протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя. Питання фізичної реабілітації людей, які перенесли ішемічний інсульт детально описані в працях вітчизняних і закордонних учених. Проте ця проблема залишається актуальною й на сьогодні. Її розв’язання можливе за участі різних фахівців, і насамперед спеціалістів у галузі фізичної терапії, ерготерапії. Це підтверджує багаторічний досвід роботи з людьми, які перенесли ішемічний інсульт, тому що ерготерапія є дієвим методом їх реабілітації. Міжнародно визнана найкраща практика лікування та реабілітації пацієнтів після інсульту на ранніх стадіях включає міждисциплінарну оцінку та лікування скоординованою командою медичних працівників, до складу якої входять ерготерапевти. Ерготерапевти оцінюють вплив змін у моторних функціях, відчуттях, координації, зоровому сприйнятті та пізнанні на здатність людини виконувати повсякденні життєві завдання. Втручання покращує участь у виконанні значущих ролей, завдань і діяльності; усуває недоліки; мінімізує вторинні ускладнення; а також забезпечує навчання та підтримку пацієнта та осіб, які доглядають за ним. Основним є орієнтація ерготерапевтів на незалежність і функції, індивідуальне цілепокладання та спеціальні навички адаптації пацієнтів до завдань і змін навколишнього середовища. Вагомий внесок ерготерапевта у міждисциплінарну команду реабілітації після інсульту безперечний. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми ерготерапії в фізичній терапії для хворих, які перенесли ішемічний інсульт, що і стало метою представленого дослідження. Метою цієї дисертації є вивчення внеску ерготерапії у програму фізичної терапії для пацієнтів, які перенесли інсульт. Мета роботи: Оцінити вплив ерготерапевтичних втручань на функціональну здатність дорослих з ішемічним інсультом у сфері повсякденної діяльності порівняно з відсутністю втручання або стандартним доглядом/практикою, розробити програму ерготерапії в фізичній терапії для хворих на ішемічний інсульт та оцінити її ефективність. Завдання: Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів діагностики в фізичної терапії для хворих, які перенесли ішемічний інсульт за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану таких пацієнтів; розробити програму діагностики ерготерапії у фізичній терапії для хворих, які перенесли ішемічний інсульт та оцінити її ефективність. Об'єкт дослідження: пацієнти, які перенесли ішемічний інсульт. Предмет дослідження: зміст та структура ерготерапії в фізичної терапії для хворих, які перенесли ішемічний інсульт. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих, які перенесли ішемічний інсульт; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії, ерготерапії для хворих, які перенесли ішемічний інсульт; вивчені функціональні особливості неврологічної системи у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, що відкрило можливості для розробки індивідуальної програми ерготерапії у фізичній терапії, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання методів та засобів діагностики людей, які перенесли ішемічний інсульт за допомогою методів та засобів ерготерапії для побудови індивідуальних програми фізичної терапії для відновлення порушень, які спричинив ішемічний інсульт в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження були опубліковані 1 тези.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Черних, Ганна Юріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 69 сторінках, літературних джерел 35, серед них 14 іноземних; рис.13, табл.7, додаток 3. Актуальність теми. З грудня 2019 р. по березень 2020 р. найбільш широке поширення SARS-CoV-2 набуло на території КНР, в якій підтверджені випадки захворювання були зареєстровані у всіх адміністративних утвореннях. Найбільша кількість хворих виявлена у Південно-Східній частині КНР з епіцентром у провінції Хубей (84% від загальної кількості випадків у КНР) [19]. З кінця січня 2020 р. у багатьох країнах світу почали реєструватися випадки COVID-19, переважно пов'язані з поїздками до КНР. Наприкінці лютого 2020 р. різко ускладнилася епідеміологічна обстановка COVID-19 в Південній Кореї, Ірані та Італії, що в подальшому призвело до значного зростання кількості випадків захворювання в інших країнах світу, пов'язаних із поїздками до цих країн. ВООЗ оголосила 11 березня 2020 року про початок пандемії COVID-19. Майже всі країни світу серйозно постраждали від пандемії COVID-19, проте епідемічна ситуація у різних країнах є вкрай неоднорідною. Високий рівень захворюваності та летальності відзначається у тих країнах, де ізоляційно-обмежувальні заходи було запроваджено із запізненням чи неповному обсязі (Італія, Іспанія, США, Великобританія). Навпаки, у країнах, у яких протиепідемічні заходи були введені своєчасно та в повному обсязі (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Японія), спостерігається низький рівень захворюваності та летальності від COVID-19 [20]. Пневмосклероз (пневмофіброз) належить до одного з серйозних ускладнень, які наступають після COVID-19. Адже саме масивний фіброз легень найчастіше є причиною летального результату при цьому [22]. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, звукова гімнастика, фізіотерапія ), для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Мета роботи: створити програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19 та оцінити її ефективність. Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання фізичної терапії для людей похилого віку хворих на пневмосклероз; визначити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи; розробити комплексну програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз; оцінити ефективність програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19. Об'єкт дослідження: пацієнти 50-60 років хворі на пневмосклероз. Предмет дослідження: вплив засобів фізичної терапії на пацієнтів з пневмосклерозом. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи (збір анамнезу, вивчення медичних карт, огляд, оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою болю, шкала Post-COVID-19 Functional Status (PCFS),визначення рівня толерантності до фізичного навантаження проводилося за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою до та після реабілітації, ступінь тяжкості задишки після тестування оцінювали з допомогою шкали Борга, шкала Modified Medical Research Council (mMRC)); методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості відновлення людей хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, що відкрило можливісті для розробки програми фізичної реабілітації; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, що дозволяє збільшити працездатність і якість життя хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрах для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на процедури відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Стоцька, Ольга Русланівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 58 сторінках, літературних джерел 25; рис. 17, табл. 3, додаток 1. Мета – розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Актуальність роботи. Проблема патології поперекового відділу хребта є однією з найбільш складних і невирішених проблем медицини, а за поширеністю та стійкою втратою працездатності займає перше місце в структурі неврологічної захворюваності населення. Соціальна значущість дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта визначається тим, що більшість хворих тривалий час непрацездатні. Так, згідно з медичною статистикою, 40-80% всіх жителів планети мають цю патологію. Мета роботи: Розробити програму фізичної реабілітації у пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта, яка включала окрім традиційних засобів (кінезіотерапію, лікувальний масаж, механотерапію), також і сучасні: кінезіотепування, заняття на тренажерах Симетрія. Завдання: 1. Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану поперекового відділу для хворих на остеохондроз та міжхребцеві грижі. 4. Розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Об’єкт дослідження: є хворі з патологіями поперековогу відділу хребта. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії людей працездатного віку патологіями у поперековому відділі хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, синтез отриманих знань, метод порівняння, дедукції, узагальнення та абстракції. Наукова новизна роботи отриманих даних: - вивчені функціональні особливості поперекового відділу у піцієнтів з остеохондрозом и міжхребцевими грижами, що відкрило можливості для розробки програми фізичної терапії. - доповнено існуючі комплексні програми фізичної терапії для хворих на патології поперекового відділу хребта, кінезіотерапією на тренажері Симетрія, кінезіотейпуванням, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали, подані у звіті переддипломної практики, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів по данній спеціальності. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в «Медичному центрі доктора Бубновського» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Програма фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Корнійчук, Єлизавета Тимурівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 80 сторінках, літературних джерел 46; рис. 44, табл. 2, додаток 1. Мета – удосконалення комплексної програми фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Актуальність роботи. Жінки знаходяться у зоні ризику, що до появи міжхребцевої грижі у поперековому відділі хребта і вона може мати негативні наслідки для життя. У жінок може виникнути грижа під час вагітності, адже при появі скарг на больовий синдром у поперековому відділі хребта, або нижньої кінцівки, може бути симптомом грижі. Проблема в тому, що фітнесом зазвичай займаються здорові люди, і при появі симптомів зменшують навантаження або зовсім його прибирають, за для зменшення ризиків ускладнень, тим самим ще більше погіршуючи стан, через малорухомий спосіб життя. Треба пам’ятати, що під час грижі поперекового відділу хребта навантаження доцільні, за для покращення кровообігу, та зміцнення м’язового корсету. Головне, щоб заняття відбувалися під контролем кваліфікованих фахівців, беручи до уваги усі особливості протікання хвороби. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. І. Сікорського. Мета роботи: Розробити програму фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Проведення аналізу особливостей сучасної фізичної реабілітації для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Обґрунтувати розроблену програму. Завдання: 1. Завдяки даним літературних та інформаційних джерел визначити досвід фахівців у сфері фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Провести аналіз засобів і методів фізичної реабілітації при грижі поперекового відділу хребта. 4. Розробити програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 5. Зробити педагогічні дослідження з формувальним експериментом та його констатуванням. Об’єкт дослідження: процес фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Предмет дослідження: структура і зміст програми фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, інформаційних джерел, котрі пов’язані з фізичної терапією жінок з грижами поперекового відділу хребта; клінічні методи (огляд із застосуванням анамнезу, аналіз історії хвороби, МРТ, анкетування); методи дослідження: інструментальні та педагогічні (експеримент та спостереження); метод математичної статистики. Наукова новизна роботи отриманих даних: • Дослідженні анатомічні та функціональні особливості поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами. За допомогою даних досліджень була розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу. • Покращено попередню програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта за допомогою засобів фітнесу, таких як кінезітерапія, пілатес на реформері, система RedCord, а також масажем авторської методики, МФР та кінезіотейпування. • Після проведення дослідження було підтверджено позитивний вплив застосованих методів та засобів фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта відчутно збільшила ефективність відновного лікування. Матеріали, котрі подані у роботі, можуть використовуватися у діяльності медичних центрів, центрів по профілактиці захворювань ОРА, санаторіїв, на заняттях для студентів у вищих навчальних закладах, реабілітаційних закладів та інші. Матеріали, подані в роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, санаторіїв, медичних центрів, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в оздоровчому центрі кінезітерапії «Спина +» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до кількісної оцінки ефективності програм фізичної терапії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Хандюк, Кирило Едуардович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 66 сторінках, літературних джерел 44, серед них 39 іноземних; рис.19, табл.6, додаток 1. Актуальність теми. Основними проблемними захворюваннями, які спричиняють втрату працездатності, можна безумовно вважати інфаркт міокарда та інсульт, у той час як інфаркт «вибиває людину з колії » на декілька тижнів, то після інсульту людина може залишитись калікою на все життя. На сьогоднішній день реабілітація зробила величезні кроки вперед та все більш ефективно лікує ці хвороби за рахунок включення у програму реабілітації новітніх комп’ютерних та роботизованих систем. Інсульт (з лат. insultus – «напад, удар») – гостре порушення мозкового кровообігу, що характеризується раптовою (протягом кількох хвилин, годин) появою осередкової неврологічної симптоматики (параліч кінцівок, порушення мови, координації, ковтання тощо). Його називають захворюванням, котрого немає ні звань, ні титулів; патологією, яка не щадить ні президентів, ні королів. Чарльз Діккенс, Федеріко Фелліні, Андрій Миронов, Маргарет Тетчер… Це «сузір'я» імен - лише мала частина пацієнтів, які раптово пішли з життя через цю патологію. Але ще страшнішими є її наслідки для хворих, які отримали другий шанс. Дефекти мови та повна її втрата, порушення зору, слуху, чутливості, часткова або повна знерухомленість – такий «шлейф» проблем зі здоров'ям залишає після себе інсульт. Сьогодні це причина інвалідизації та втрати працездатності №1 та «срібний призер» у структурі смертності в Україні. Щогодини інсульт трапляється в 11 українців, приблизно в 3 випадках із 9 він призводить до смерті [1]. Протягом 5 років після інсульту виживає трохи більше 55% хворих [2]. Близько 20-40% українських пацієнтів залишаються залежними від сторонньої допомоги (12,5% у структурі первинної інвалідності) [3]. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) оцінюють загальні витрати, зумовлені терапією інсульту та його наслідків, у 34 млрд доларів щорічно; це ключова причина важкої інвалідизації та зниження мобільності, особливо у пацієнтів віком від 65 років [4]. Інфаркт міокарда — крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці. Для прикладу, щорічно в США реєструється 800 000 людей з гострим інфарктом міокарда, з яких 213 000 помирають. У більшості випадків причиною ранньої смертності при гострому інфаркті міокарда є шлуночкові аритмії. Мета роботи: проаналізувати ефективність сучасних методів реабілітації, на їх основі розробити індивідуальну програму фізичної терапії. Завдання: Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду, ішемічним та геморагічним інсультом, за даними вітчизняних та закордонних літературних джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану методів реабілітації; розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду, ішемічним та геморагічним інсультом та оцінити її ефективність. Об'єкт дослідження: люди із хворобами, що спричиняють порушення життєдіяльності, такі як інфаркт міокарду (ІМ), ішемічний та геморагічний інсульт. Предмет дослідження: зміст та структура діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду та інсультом; сучасні засоби та методи фізичної терапії для людей із хворобами, що спричиняють порушення життєдіяльності, такі як інфаркт міокарду, ішемічний та геморагічний інсульт. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд); інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики та реабілітації хворих на інфарктом міокарду та інсультом; проаналізовано та оцінено існуючі програми та методи фізичної терапії, їх ефективність та доступність, які використовуються за кордоном для хворих на інфарктом міокарду та інсультом; доповнено існуючі комплексні програми діагностики в фізичної терапії для хворих на інфаркт міокарду та інсульт, що спрямовані на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість оцінити та порівняти сучасні способи реабілітації хворих на ІМ та інсульт для варіативності побудови програм реабілітації в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів. За результатами дослідження було опубліковано 1 стаття та 1 тези.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії осіб з радикулопатією попереково-крижового відділу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Солодуха, Вадим Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 59 сторінках, літературних джерел 39, серед них 7 іноземних; рис. 12; табл. 1; 1 додаток. Актуальність теми. За даними епідеміологічних досліджень частка болі у нижній частині спини складає приблизно 60-90% патології опорно-рухового апарату (ОРА) у загальній популяції, займає друге місце по частоті звернень до лікаря після гострих респіраторних інфекцій та третє - як причина госпіталізації [31]. В структурі звернень за первинною медичною допомогою при болю у нижній частині спини складає від 11,3 до 40% у розвинутих країнах, в структурі амбулаторного прийому доля хронічного болю у нижній частині спини досягає 52,5%. У США і країнах Західної Європи частка болю у нижній частині спини досягає 40-80% захворюваності в цілому. За результатами широкомасштабного епідеміологічного дослідження, проведеного в Європі, хронічним болем у нижній частині спини страждає близько 20% населення [32]. Радикулопатія — це ураження корінців спинномозкових нервів, яке характеризується болями й порушеннями чутливості за корінцевим типом; одне з поширених захворювань периферичної нервової системи, має схильність до рецидивів, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності. Посідає перше місце за непрацездатністю в неврологічній клініці. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, на радикулопатію страждає кожна восьма людина у світі віком від 40 років і старше. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми фізичної терапії для хворих із радикулопатією попереково-крижового сплетіння, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для хворих з радикулопатіями та оцінити її ефективність. Завдання: вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з радикулопатіями за даними вітчизняних та закордонних літературних джерел, провести аналіз етіології, патогенезу та клінічної картини радикулопатії, довести доцільність фізичної терапії при радикулопатіях. Розробити програму фізичної терапії для пацієнтів з попереково-крижовою радикулопатією. Об’єкт дослідження; пацієнти із радикулопатіями попереково-крижового сплетення. Предмет дослідження: процес фізичної терапії людей із радикулопатіями попереково-крижового сплетення, фокусується на ефективності програми фізичної терапії та її впливі на функціональні параметри в радикулопатіях. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (огляд, Шкала Стратфорда для оцінки функцій при болю в спині; Анкета «Індекс неповносправності Освестрі»; візуально-аналогова шкала болю (ВАШ); мануальне – м’язове тестування; методи математичної статистики. Новизна роботи: комплексний підхід до відновлення попереково-крижової радикулопатії, який скорочує час, покращує якість одужання пацієнта та запобігає подальшим ускладненням. Гіпотеза: Ми можемо припустити, що запропонована нами комплексна програма фізичної терапії відновить втрачені функції, полегшить біль і запобіжить розвитку цього захворювання. Практичне значення результатів. Програма фізичної терапії значно підвищила ефективність відновного лікування. Матеріали можуть бути рекомендовані для практичного використання, для приведення людини в нормальний функціональний стан, у діяльності спеціалізованих медичних закладів та реабілітаційних установ, санаторіїв, медичних центрів, на практичних заняттях студентів університетських закладів у галузі спорту та фізичного виховання. За результатами дослідження були опубліковані 1 тези.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії у осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Слободян, Владислав Геннадійович; Глоба, Олександр ПетровичМагістерська дисертація викладена на 83 сторінках, літературних джерел 38, серед них 19 іноземних; 19 рисунків, дві таблиці, 2 додатка. Актуальність теми. 21-ше століття поправу можна назвати віком комп’ютерних технологій. З поширенням мережі Інтернет та зі збільшенням пристроїв входу до неї (таких як смартфони, комп’ютери, ноутбуки та планшети) люди все більше почали схиляти голови дивлячись у ці пристрої. При даному положенні перевтомленні м’язи внизу шиї укріплюються, напружуються та укорочуються, м’язи середньої та нижньої частини спини слабшають, передньої частини шиї працюють менше. Це викликає все більшу стурбованість, особливо з дітьми, враховуючи їхню більшу схильність до використання мобільних телефонів. Не малу роль в розвитку цього синдрому також відіграла епідемія Коронавіруса, завдяки якому учні на два роки занурились у дистанційне навчання. Останні дані показують, що близько 87% підлітків (14-18 років) у США та 79% підлітків (12-15 років) у Великобританії володіють смартфонами та користуються ними. Серед дорослих у віці 18-34 років 92% та 95% повідомили, що вони мають смартфон відповідно в США та Австралії. Звичайно таке навантаження призводить до болю в шиї і дисфункціям шийних хребців. Ось тільки деякі симптоми, з якими приходять такі пацієнти: хронічний головний біль; біль в плечах; біль в шиї; наростання викривлення хребта. В подальшому можуть з’являтися більш серйозні проблеми: остеохондроз, протрузії, екструзії, порушення постави. З урахуванням зазначеного є актуальним та доцільним звернути увагу на дану проблематику та розробити нову, більш ефективну програму фізичної терапії для відновлення хворих із синдромом комп’ютерної шиї із застосуванням кінезіотейпування, лікувального масажу, кінезіотерапії, ерготерапії та стретчингу для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї та оцінити її ефективність. Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання методів і засобів фізичної терапії для осіб з синдромом комп’ютерної шиї; визначити функціональний стан хребта у хворих на синдром комп’ютерної шиї; розробити комплексну програму фізичної терапії для осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї; оцінити ефективність програми фізичної терапії для осіб юнацького віку на санаторно-курортному етапі. Об'єкт дослідження: процес комплексної реабілітації осіб з синдромом комп’ютерної шиї. Предмет дослідження: методи діагностики та фізичної терапії для осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (огляд, Шкала Стратфорда для оцінки функцій при болю в спині; Анкета «Індекс неповносправності Освестрі»; візуально-аналогова шкала болю (VAS); гоніометрія; мануально-м’язове тестування, пальпація. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості функціонального стану шийного та грудного відділу хребту у хворих на синдром комп’ютерної шиї; доповнено існуючі комплексні програми фізичної реабілітації для хворих на синдром комп’ютерної шиї сучасними методами фізичної терапії (стрейтчингом, постізометричною релаксацією кінезіотейпуванням); розроблено програму фізичної терапії для осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан шийного відділу хребта. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії для осіб юнацького віку з синдромом комп’ютерної шиї, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також для хворих, які отримують допомогу амбулаторно, з метою підвищення ефективності відновного лікування.Документ Відкритий доступ Формування діагностичного блоку побудови програм фізичної терапії у пацієнтів з порушеннями рівноваги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мохнатюк, Володимир Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 72 сторінках, літературних джерел 63, серед них 47 іноземних; рис.20, табл. 15. Актуальність теми. За стаатистичними даними МОЗ України, захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) посідають третє місце після серцево-судинних й онкологічних захворювань. Питання фізичної реабілітації людей із порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА) детально описані в працях вітчизняних і закордонних учених. Проте ця проблема залишається актуальною й на сьогодні. Її розв’язання можливе за участі різних фахівців, і насамперед спеціалістів у галузі фізичного виховання й фізичної реабілітації. Це підтверджує багаторічний досвід роботи з людьми, які мають порушення функцій ОРА, тому що засоби фізичного виховання є одним із головних та найбільш дієвих методів їх реабілітації. Постава має велике значення, особливо в період росту й формування скелета дітей, а неправильні звичні положення тіла призводять до деформації хребта, грудної клітки, поперекового відділу, нижніх кінцівок, стопи, що сприяє прояву сколіотичної хвороби й плоскостопості. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги та оцінити її ефективність. Завдання: Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану апарату утримання рівноваги; розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги та оцінити її ефективність. Об'єкт дослідження: пацієнти із порушеннями утримання рівноваги. Предмет дослідження: зміст та структура діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих з порушеннями утримання рівноваги; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для хворих з рорушеннями рівноваги; вивчені функціональні особливості постуральної системи у хворих з порушеннями утримання рівноваги, що відкрило можливості для розробки програми діагностики у фізичній терапії; доповнено існуючі комплексні програми діагностики в фізичної терапії для хворих з порушеннями утримання рівноваги, що спрямовані на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання методів та засобів діагностики хворих з порушеннями утримання рівноваги за допомогою стабілометричного обладнання для побудови індивідуальних програми фізичної терапії для відновлення порушень рівноваги, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження були опубліковані 1 тези.Документ Відкритий доступ Фізична терапія в моделі безперервного догляду на рівні громади у пацієнтів похилого віку з остеопорозом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Сунь Ліншу; Худецький, Ігор ЮліановичМагістерська дисертація викладена на 105 сторінках, містить 99 найменувань використаних джерел, у тому числі 24 китайських та 75 з інших країн, 12 рисунків, 17 таблиць та 5 додатки. Актуальність теми. На думку різних дослідників, у розвинутих країнах світу захворювання на остеопороз набуло характеру «безмовної епідемії». Так,у США від остеопорозу страждають понад 8 мільйонів жінок (21% – у віцібільше 50 років) і понад 2 млн чоловіків. У 50% пацієнтів пацієнтиз переломами стають інвалідами, що вимагають значних матеріальнихвитрати і стороннього догляду. Витрати на лікування остео-Поротичні переломи в США становлять 13,8 млрд доларів на рік 7 .В Європі загальна кількість остеопоротичних переломів у чоловіківі жінок становить 2,7 млн, а прямі витрати на їх лікування –36 млрд євро. Остеопороз виявляється приблизно у 6% чоловіків21% жінок віком 50–84 роки. Його поширеність серед чоловіківвіком 50 років у 3 рази нижче хвороби з відповідним показникому жінок 8 . За даними російських вчених близько 30,5–33,1% жіноку віці 50 років і більше наступають на остеопороз, у 24% із нимивсі принаймні один клінічно виражений перелом 9 ,10. В Україні, за результатами досліджень структурно-функціонально-нального стану кісткової тканини у жінок віком 20–89 років,остеопороз виявлено у 13% жінок у віковій групі 50–59 років,у 25% – у групі 60–69 років, у 50% – у групі 70–79 років та у 53% –у групі 80–89 років 11 ,12 . Серед жінок, які перенесли кістковіпереломи, остеопороз виникають у 70% випадків. Проведене дослідження щодо застосування фізіотерапії (вправи з опором) у пацієнтів похилого віку з остеопорозом в умовах «розумної» громади дуже актуальне з огляду на об’єм і розповсюдженість цієї хвороби у світі. Мета роботи: Метою дисертаційного дослідження є оптимізація функцій, активності та участі людей похилого віку з первинним остеопорозом в будинках престарілих технологіями та засобами фізичної терапії. Завдання: Провести аналіз літератури присвячених науковоим дослідженням застосуванню технологій фізичної терапії у людей похилого віку з первинним остеопорозом в будинках престарілих smartcommunity. Розробити алгоритм побудови персоніфікованих програм фізичної терапії для людей похилого віку з остеопорозом. Провести дослідження за принципами доказової медицини впливу запропонованих програм на функціонування опорно-рухового апарату, соматичні функції та якість життя людей похилоговіку з остеопорозом. Розробити науково обгрунтовані рекомендацій проведення фізичної терапії пацієнтом в домашніх умовах. Провести аналіз ефективності запропонованих програм фізичної терапії на базі громади, що має тривалий та формуючий характер. Об’єктд ослідження: Пацієнти похилого віку з первинним остеопорозом Предмет дослідження: програма фізичної терапії пацієнти похилого віку з первинним остеопорозом в комунальних будинках престарілих Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд); інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: Можливість застосування побудованих індивідуальних програм вправ з опором в домашніх умовах під керівництвом Центру старіння "Розумна громада" була ефективною для покращення соматичних функцій літніх пацієнтів з остеопорозом, підвищення ефективності падінь та самооцінки при виконанні фізичних вправ, а також сприяла покращенню якості їхнього життя. Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що програма домашніх вправ з опором на базі громади є простою, безпечною та ефективною формою фізичних вправ і придатна для подальшого застосування у пацієнтів похилого віку з остеопорозом. За результатами дослідження були опубліковані: 1 стаття та 1 тези.Документ Відкритий доступ Фізична терапія при неспецифічному больовому синдромі грудного відділу спини(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гаценко, Ярослав Валентинович; Глоба, Олександр ПетровичАктуальність роботи. У практичній медицині серед усіх больових синдромів, болі в спині займають лідируючу позицію. Це міждисциплінарна проблема, оскільки може траплятися при соматичних та неврологічних хворобах. Диференціально-діагностичний пошук при болях в спині доцільно проводити між потенційно небезпечними захворюваннями вертебрального та невертебрального походження, компресійною радикулопатією та скелетно-м'язовим (неспецифічним) болем. Больові синдроми в грудному відділі спини можуть бути обумовлені змінами м'язів, хребта, ураженням спинного мозку, нервових корінців, периферичних нервів, внутрішніх органів грудної та черевної порожнини, малого тазу, а також психічними розладами. Специфічним визначається біль в грудному відділі спини у тих випадках, коли больовий синдром є симптомом певної нозологічної форми, яка нерідко загрожує подальшому здоров'ю чи життю пацієнта. За своїм біологічним походженням біль є сигналом небезпеки та неблагополуччя в організмі та в медичній практиці, такий біль часто розглядається як симптом будь-якої хвороби, що виникає при пошкодженні тканин, внаслідок травми, запалення або ішемії. У 5-10% больові синдроми викликані новоутворенням (первинною або метастатичною пухлиною хребта, мієломною хворобою), руйнуванням хребців, ураженням нервових корінців при інфекційних процесах (остеомієліті), обмінних порушеннях, при остеопорозі, травмах, переломах хребта. Біль у спині є однією з основних причин інвалідизації, він значно знижує якість життя та працездатність і залишається провідною причиною звернення за медичною допомогою. На даний час в Україні проживає близько 20 тисяч інвалідів з проблемами хребта, спинного мозку та порушеннями рухових функцій. Протягом багатьох століть досі проблема больові синдроми в спині, особливо в грудному відділі, зберігає свою актуальність. Це одна із найчастіших скарг при зверненні пацієнтів до неврологів та лікарів інших спеціальностей, популярна тема публікацій та виступів на медичних форумах. Неспецифічний больовий синдром в грудному відділі спини – це актуальна проблема насамперед через поширеність, різноманіття клінічних форм та максимальну представленість серед осіб найбільш працездатного віку. Своєчасна діагностика, комплексний підхід та адекватне раннє лікування цих пацієнтів сприятимуть покращенню якості їхнього життя, а також скороченню економічних витрат, пов'язаних із оплатою лікування та втратою працездатності. Мета роботи: оцінка ефективності фізичної терапії пацієнтів із проблемами хребта при вираженому неспецифічному больовому синдромі. Завдання дослідження: - огляд етіології, патологій та симптомів при неспецифічному больовому синдромі в грудному відділі спини для поглибленого розуміння використання методів та засобів ФТ; - особливості нейрофізіології болю під час проходження фізичної терапії при больовому синдромі в грудному відділі спини; - методи боротьби з больовим синдромом при проблемах хребта із використанням сучасних методів та засобів ФТ; - розробка програми ФТ для пацієнтів з проблемами хребта при неспецифічному больовому синдромі в грудному відділі спини; - дослідження ефективності розробленої програми фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому неспецифічному больовому синдромі. Об’єкт дослідження: процес фізичної терапії у пацієнтів із проблемами в грудному відділі спини при неспецифічному больовому синдромі. Предмет дослідження: структура і зміст програми ФТ хворих із проблемами в грудному відділі спини при неспецифічному больовому синдромі. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, що пов’язана з фізичною терапією пацієнтів із проблемами в грудному відділі спини при неспецифічному больовому синдромі; клінічні методи дослідження (аналітичний огляд історій хвороби, огляд з застосуванням анамнезу, анкетування, МРТ); інструментальні методи дослідження; педагогічні методи дослідження – педагогічні експерименти, спостереження. Практична цінність роботи визначається комплексним підходом до фізичної терапії при неспецифічному больовому синдромі в грудному відділі спини. Запропонована програма фізичної терапії може бути використана в практиці фахівців з фізичної терапії, фізичної культури і спорту, в роботі реабілітаційних центрів.