Advanced Linguistics, № 4

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/49248

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 4 за Ключові слова "cognitive component"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Питання співвідношення когнітивного та конотативного компонентів у фразеологічному значенні
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Гладка, Валентина
    У статті представлено результати дослідження специфіки фразеологічного значення, зокрема співвідношення предметно-логічного (або когнітивного) та конотативного компонентів у його структурі, а також наповненості останнього. Доцільність виокремлення особливого, відмінного від лексичного, значення у фразеологізмах, яка віддавна є однією із центральних проблем лінгвістичних студій, вирізняє їх від слів, змінних словосполучень і речень нефразеологічного характеру. Для реалізації поставленої мети використано комплекс традиційних і новітніх методик фразеологічного опису та аналізу, які дозволили виявити характер взаємодії фразеологічних компонентів, мотиваційні основи формування фразеологічного значення а також образи, які лежать в його основі. Виходячи із доробок сучасної лінгвістики, які постулюють «блочну організацію» семантики мовних одиниць, автор поєднує денотат і сигніфікат фразеологічного значення в один макрокомпонент – когнітивний, або денотативносигніфікативний, який охоплює формальну й змістову частину значення. Щодо конотативного компонента, то в семантиці фразеологізмів він зливається з предметно-логічною інформацією, оскільки процес номінації та сприйняття навколишньої дійсності за допомогою цих одиниць має емоційно-інтелектуальну природу. В структурі конотативного компонента фразеологічних одиниць автор виокремлює чотири взаємоповʼязані та взаємовизначальні складники: емоційний, експресивний, оцінний та культурний. Завдяки такій багатокомпонентній структурі значення фразеологізми постають як полілексичні номінативно-характеризувальні знаки, внутрішня форма яких зберігає колективний досвід чуттєвого сприйняття обʼєктів дійсності з різним ступенем виразності, систему світоглядних позицій, естетичних оцінок, норми мовленнєвої та позамовної поведінки мовного колективу.