Статті (СК №4)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (СК №4) за Ключові слова "екзистенційна безпека"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Безпека людського існування в модусах екзистенційної філософії та феноменології(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2025) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичУ статті досліджено феноменологічні основи людської свідомості, поведінки і діяльності як регулятивні засади збереження життя і людського існування. На ґрунті феноменологічних ідей Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера, Н. Гартмана, К. Ясперса та ін., показано, що загальний смисловий контекст екзистенційної безпеки як феномена свідомості, утворюється на підставі з’ясування смислових значень вихідної категорії «безпека», стосовно існування людства. Феноменологічний зміст екзистенційної безпеки синтезується внаслідок переживань, викликаних загрозою життєвому світу, які супроводжуються утворенням у свідомості ціннісного вакууму. Домінанта «побоювання», занепокоєння небезпекою, генерує імпульс активності у формі «турботи», спрямований на збереження життя, що долає ціннісну кризу свідомості. У критичних, екстремальних умовах такі процеси можуть ініціювати або утворення феномена «відповідальності» за безпеку життя і майбутнє існування, чи панічний стан і афекти, відповідно до рівню усталеності/вразливості свідомості та її аксіологічного наповнення. Отже, однією з культурологічних передумов збереження людського існування постає співвіднесеність цілей діяльності із життєвими смислами буття людини, відбитими у вищих, універсальних, позачасових цінностях. Переосмислення проблеми безпеки суспільства, як питання збереження життєвого світу в контексті сучасної феноменологічної рефлексії, відкриває перспективи подальших наукових досліджень в сфері ментальних і аксіологічних засад функціонування і розширення простору безпеки в Європі, розроблення соціокультурних методів та гуманітарних процедур практичного розв’язання кризових проблем сучасного світу.Документ Відкритий доступ Конституювання екзистенційної безпеки як феномена людської свідомості(Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, 2024) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичНа підставі аналізу дискурсу філософських ідей постмодерну Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера та їх послідовників розкривається процес конституювання феноменологічної структури екзистенційної безпеки, яка розглядається як феномен свідомості та атрибут людського буття, що виражає ментальні основи збереження стійкості соціально-природної системи. Обґрунтовано, що семантична складова феномену безпеки формується в процесі розгортання та збагачення смислів від протосенсу до метасенсу, що зумовлює генерування первинного імпульсу людської активності, спрямованого на збереження життєвого світу. Метасенс уявляється як трансцендентний обрій розгортання всіх можливих смислів безпеки, як інтерсуб’єктивна реальність, феномен колективної свідомості, іманентно несучий у собі культурні коди людського існування. Відповідність цільових та ціннісних установок інституціолізованих систем безпеки, універсальним та позачасовим життєвим сенсам, розглядається як іманентна умова збереження людського існування та регулятивний імператив рефлексії та мотивації людської діяльності. Актуальність звернення української філософської думки до аналізу екзистенційних критеріїв, як граничних підстав людського існування, посилюється загрозами та небезпеками, зумовленими військовою агресією російської федерації проти України.Документ Відкритий доступ Розвиток ідеї екзистенційної безпеки у філософії постмодерну(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2022) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичОсмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми – екзистенційної безпеки. Становлення екзистенційної безпеки як теоретичної проблеми відбувалося через осмислення перспектив існування людства і пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Найбільш варіативне осмислення названої проблематики утворюють напрацювання представників культурологічної, феноменологічної, екзистенційної та інших течій філософії постмодерну. Аналіз праць надає підстави стверджувати, що антропогенним джерелом екзистенційних загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей як життєвих пріоритетів. Потреба у переформатуванні базових підстав осмислення світу, викликає необхідність розробки когнітивної парадигми, яка має інтегрувати смислові структури безпеки життя та соціальні практики запобігання загрозам людському існуванню на підставі системи етичних пріоритетів і життєвих цінностей. Зроблено висновок, що когнітивна парадигма екзистенційної безпеки є сукупністю ідей, фундаментальних знань, ціннісних настанов, методологічних підходів, зразків вирішення пізнавальних завдань, відповідно до яких вибудовується інтегральне знання про загрози людському існуванню та шляхи їх подолання.Документ Відкритий доступ Феномен збереження життєвого світу у вимірах комунікативної філософії(Національний університет «Одеська юридична академія», 2024-12) Ананьїн, Валерій Опанасович; Горлинський, Віктор ВікторовичОсмислення екзистенційних проблем людства, стурбованість негативними антропологічними наслідками неконтрольованого застосування новітніх технологій, загроза розв’язання світової війни із застосуванням ядерної зброї, заклали гносеологічні передумови пошуку адекватних механізмів попередження ризиків і подолання екзистенційних загроз. Звернення до ідей комунікативної практичної філософії зумовлено можливостями її інструментарію, розробленого в інтересах подолання кризових проблем сучасного світу. У статті досліджуються ідеї комунікативної філософії, що відбивають турботу про збереження існування людства. Показано, що актуальність звернення української соціально-філософської думки до аналізу інструментарію розв’язання кризових проблем суспільства, які надає комунікативна\ філософія, в сучасних умовах. На основі теоретичного аналізу ідей комунікативної практичної філософії, обґрунтованих К.-О. Апелем, Ю. Габермасом, В. Гьосле, Г. Йонасом та їх послідовниками, з’ясовано зміст концепту «життєвого світу» як теоретичного підґрунтя трансцендентальної комунікації та умови досягнення взаєморозуміння в інтересах збереження людського існування. Обґрунтовано значущість концепту «життєвого світу» як символічно структурованого зв’язку ціннісних смислів, підґрунтя трансцендентальної комунікації, передумови досягнення взаєморозуміння в інтересах збереження буття. Розкрито роль компонентів життєвого світу, як процесів взаєморозуміння, координації діяльності, легітимації та усталення, що зумовлюють його збереження. Відзначено значимість моральної стратегії у трансцендентальній комунікації як вимоги продовження еволюції людства та екзистенційної умови буття. З’ясовано практичну значущість регулятивних етичних принципів теорії відповідальності, спрямованих на збереження буття, як умови майбутнього, на підставі впливу ціннісних комунікативних важелів для досягнення порозуміння і соціального ладу в суспільстві ризику. Зроблено висновок, що відповідність цільових та ціннісних установок інституціолізованих систем безпеки, універсальним принципам людської комунікації, слугує регулятивним імперативом рефлексії та мотивації людської діяльності та комунікативною передумовою збереження людського існування. Актуальність звернення української філософської думки до аналізу ціннісних і раціональних засад збереження людського існування, розроблених представниками комунікативної практичної філософії, посилюється загрозами та небезпеками, які зумовлені сучасним станом світу.