Магістерські роботи (АСОІУ)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/21930

Переглянути

Перегляд Магістерські роботи (АСОІУ) за Ключові слова "004.4"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Архітектура програмного забезпечення для пошуку подій
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Стеценко, Владислав Олегович; Ліщук, Катерина Ігорівна
    Актуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47. Актуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Інтелектуальна система розпізнавання мовлення у вивченні іншомовних слів на основі машинного навчання
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Худа, Анна Олександрівна; Халус, Олена Андріївна
    Актуальність теми. Сьогодні знання іноземних мов, а тим більше англійської, є неохідним. Якщо ж мову можна вивчити за допомогою різноманітних онлайн курсів, то ситуація з вимовую є складнішою. Є декілька варіантів тренування вимови. Перший варіант – слухати та повторювати. Цей варіант не є дуже ефективним, оскільки людині складно почути свою вимову зі сторони, а тим більше оцінити ії. Другий спосіб – курси іноземних мов. Цей варіант ефективний, але доволі дорогий. Третій підхід – використання спеціалізованих застосувань для спілкування з носіями мови для її вивчення. Третій варіант є дуже ефективним, але має декілька недоліків. По перше, складно знайти людину яка дійсно зацікавлена у тому, щоб допомогти з постановкою вимови, оскільки такі застосунки, в основному, призначені для того, щоб люди просто спілкувалися на різноманітні теми і не замислювались над постановкою вимови. По друге, є люди, яким некомфортно спілкуватись з незнайомими людьми і це є значною перешкодою для вивчення мови за допомогою таких застосунків. Таким чином вирішення задачі постановки вимови за допомогою інтелектуальної системи, яка має можливість аналізувати вимову користувача є дуже актуальною в наш час. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління факультету обчислювальної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Інтелектуальна система розпізнавання мовлення у вивченні іншомовних слів на основі машинного навчання» Метою дослідження є покращення процесу постановки вимови шляхом розробки архітектури програмного забезпечення, що буде порівнювати два аудіофайли для перевірки правильності вимови іншомовних слів. Перший аудіофайл зчитується з мікрофону користувача, другий генерується системою за допомогою технології Text-to-Speech. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: – провести аналіз існуючих рішень даної проблеми та наявних аналогів; – розробити архітектуру програмного забезпечення для постановки вимови; – реалізувати зчитування звуку з мікрофону користувача та збереження його в аудіофайл; – реалізувати генерацію аудіофайлу з тексту за допомогою технології Text-to-Speech; – реалізувати генерацію текста з аудіофайла за допомогою технології Speech-to-Text; – реалізувати алгоритм попередньої обробки аудіофайлів для їх синхронізації; – реалізувати алгоритм порівняння двох аудіофайлів для виявлення помилки у вимові; – проаналізувати результати роботи системи. Об’єкт дослідження. Процес визначення правильності вимови шляхом порівняння аудіофайлів. Предметом дослідження є алгоритми і методи для розпізнавання мовлення, а також методи для порівняння аудіофайлів. Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: – запропоновано архітектурне рішення для побудови інтелектуальної системи розпізнавання мовлення для постановки вимови; – вперше розроблена система постановки вимови, що, на відміну від подібних систем, є агностичною до кількості та набору слів та фраз, а також є точнішою, оскільки порівняння виконується безпосередньо на аудіофайлах. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена система використовується у застосуванні для вивчення іноземних слів для постановки вимови. Публікації. Матеріали роботи опубліковані в збірнику тез ІV всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2020) Худа А. О., Халус О. А. «Метод порівняння аудіофайлів у системі для вивчення іноземних слів».