Магістерські роботи (АСОІУ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (АСОІУ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 189
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Алгоритм зіставлення шаблонів пошуку з вхідними рядками для визначення можливостей браузера(2019-05) Блажко, Ігнат Олегович; Ковалюк, Тетяна ВолодимирівнаНа сьогоднішній день для багатьох компаній та бізнесів які здійснюють свою діяльність в мережі інтернет необхідність у визначенні усієї можливої інформації про користувача стоїть дуже гостро. Один з найбільш дієвих шляхів отримання такої інформації – це аналіз user-agent заголовку запиту користувача, тому що використовуючи цей заголовок можна отримати інформацію про браузер користувача, платформу яку цей браузер використовує, перелік можливостей браузера та інше. Використовуючи отриману інформацію бізнес може налаштувати обробку запитів клієнтів в залежності від типу трафіку, чи то мобільний телефон чи то комп’ютер, можна вирішити який вміст буде відправлено до запитуючого пристрою, або навіть адаптувати вміст на льоту. Але аналіз user-agent заголовку не є тривіальним завданням. Існує багато бібліотек які вирішують цю задачу балансуючи між точністю та швидкістю отримання результатів. Існують навіть сервіси, що надають послуги по визначенню та аналізу user-agent заголовку, такі як deviceatlas.com. Проблема точності може бути вирішена використовуючи відкриті списки user-agent шаблонів з browscap.org, які постійно оновлюються. Наразі таких шаблонів більше ніж двісті тисяч та вони постійно поповнюються – наявні рішення не в змозі швидко їх обробляти, в той час як швидкість повернення відповіді до клієнта є іншим життєво важливим показником для бізнеса. Тому виникає необхідність в швидких методах аналізу цих шаблонів, а саме методах швидкого зіставлення великої кількості шаблонів пошуку з user-agent екземплярами. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках ініціативної теми «Інтелектуальні системи обробки тексту». Мета дослідження – розробити алгоритм зіставлення шаблонів пошуку з вхідними рядками та програмне застосування (бібліотеку) для вирішення задачі визначення можливостей браузера на основі даних з browscap.org. Бібліотека повинна працювати швидше за своїх аналогів – швидкість роботи повинна бути порівнянною з бібліотеками для визначення можливостей браузера які використовують спрощенні (неточні) схеми визначення можливостей браузера. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: дослідити дані про агенти користувача з browscap.org, їх структуру та залежності між різними агентами користувача одного сімейства; виконати огляд досліджень та отриманих результатів з розв’язання задачі зіставлення шаблонів пошуку з вхідними рядками; обрати ряд алгоритмів та методів розв’язання задачі зіставлення шаблонів пошуку з вхідними рядками та провести ряд випробувань; на основі проведеного аналізу здійснити прискорення існуючого алгоритму або розробити новий; розробити програмну реалізацію алгоритму; провести порівняння швидкості роботи запропонованого алгоритму з бібліотеками-аналогами, такими що засновані на даних з browscap.org так і іншими, що дають приблизні результати; провести аналіз отриманих результатів. Об’єкт дослідження – система обробки тексту. Предмет дослідження – методи зіставлення шаблонів пошуку з екземплярами текстів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у отриманні алгоритму зіставлення довільної кількості шаблонів пошуку з екземпляром тексту з найкращою часовою оцінкою складності з низу серед існуючих та її практичним підтвердженням. Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні програмного застосування, яке здатне аналізувати заголовок запитів user-agent та точно та повно визначати усі характеристики та можливості браузера клієнта. Бібліотека дозволяє динамічне додавання нових екземплярів до бази агентів користувачів, без необхідності оновлення версії бібліотеки. Порівнюючи з аналогами які роблять повну перевірку за списком даних з browscap.org – отриманий програмний продукт робить той самий аналіз в рази швидше, тим самим дозволяючи користувачам цієї бібліотеки не обирати між швидкістю отримання результатів та їх повнотою та точністю. Публікації. Результати проведених досліджень були опубліковані у в рамках всеукраїнської науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019) та на V Міжнародна науково-практична конференція «Обчислювальний інтелект».Документ Відкритий доступ Алгоритмічне забезпечення для розмітки надвеликих об’ємів даних для задачі детекції об’єктів методами комп’ютерного зору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Зарічковий, Олександр Анатолійович; Муха, Ірина ПавлівнаМагістерська дисертація: 119 с., 33 рис., 6 табл., 2 додатки, 91 джерело. Актуальність теми.Штучний інтелект все більше проникає у життя пересічних людей, автоматизуючи такі звичнісфери життя, як керування автомобілем, покупки в магазинах, діагностику захворювань та багато іншого. Для пришвидшення адаптації алгоритмів штучного інтелекту в програмне забезпечення були створені програмні платформи штучного інтелекту, такі як Microsoft Azure AI Platform, Amazon AWS SageMaker, Google Cloud AI Platform, IBM Watson, які спрощують процес створення та використання алгоритмів штучного інтелекту при вирішенні різноманітних прикладних задач. Головним недоліком даних платформ являється те, що вони концентруються лише на процесі створення та використання алгоритмів штучного інтелекту, хоча дослідження в даній сфері показують, що 80% часу на таких проектах витрачається на роботу з даними, зокрема на їх розмітку. В існуючих платформах підтримки задач штучного інтелекту автоматизація процесу розмітки даних або відсутня, або наявна лише для типових задач, що призводить до неефективного (повільного) процесу розмітки даних, а отже збільшує вартість розробки програмного забезпечення з використанням алгоритмів штучного інтелекту. Саме тому актуальною є задача розробки програмного забезпечення розмітки даних, що дозволить пришвидшити розмітку надвеликих об’ємів даних. Мета досліджень.Підвищити ефективність, зокрема швидкодію, розмітки даних для задач детекції об’єктів шляхом авторозмітки даних за допомогою методів комп’ютерного зору, які виконують чорнову розмітку даних, на якій людині потрібно лише виправити помилки, допущені алгоритмом в процесі авторозмітки. Щоб досягнути поставленої мети необхідно організувати процес постійного донавчання алгоритму детекції об’єктів на нових даних та вірний порядок розмітки зображень, що дозволить пришвидшити розмітку усьогонаявного набору даних. Для реалізації поставленої мети були сформовані наступні завдання: -дослідити наявні підходи до автоматизації розмітки даних в програмних платформах для вирішення задач штучного інтелекту; -дослідити наявні підходи донавчання алгоритмів машинного навчання; - удосконалити процес авторозмітки даних для задач детекції об’єктів з метою пришвидшення розмітки надвеликих наборів даних; -розробити програмне забезпеченняавторозмітки даних для задач детекції об’єктів; -виконати експериментальне дослідження характеристик розробленого програмного забезпечення. Об’єкт досліджень. Процес авторозмітки даних для задач комп’ютерного зору, зокрема задач детекції об’єктів. Предмет досліджень.Підходи до авторозмітки данихдля задач детекції об’єктів. Методи досліджень. Емпіричні дослідження. Наукова новизна. Запропоновано механізм пріоритезації процесу розмітки даних як удосконалення механізму само-діагностики моделей детекції об’єктів, який встановлює порядок розмітки даних шляхом першочергового відборудля навчання алгоритму детекції об’єктів найскладніших зображень, вибір яких здійснюється на основі агрегатів ознак, згенерованих глибокою згортковою нейромережею для оцінки складності зображень, що пришвидшує процес навчання в порівнянні з використанням випадкових зображень з того ж набору даних. Удосконалено алгоритм авторозмітки надвеликих об’ємів даних длязадач детекції об'єктів за рахунок використання запропонованого механізму пріоритезації послідовності розмітки даних та адаптації підходів постійного донавчання алгоритмів детекції, що дозволяє збільшити швидкість розмітки даних та використати даний алгоритм для реалізації розміткинадвеликих даних для задач детекції як типових, так і нетипових об’єктів. Практичне значення. Розроблено програмне забезпечення авторозмітки даних в рамках програмної платформи підтримки вирішення задач штучного інтелекту для задач детекції об’єктів, що вирізняється від існуючих аналогів підвищеною швидкістю процесу розмітки на надвеликих об’ємах. Апробація. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на IV Міжнародній конференція з комп’ютерних наук, інжинірингу та освітніх технологій (ICCSEEA 2021), а також на VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технологіїуправління» (ІСТУ-2021).Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого створення інформаційних систем на основі метаданих(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Нечай, Дмитро Олександрович; Баклан, Ігор ВсеволодовичАктуальність теми: зі збільшенням запиту на автоматизацію процесів - збільшується запит на створення великої кількості типових інформаційних систем, а потреба в публікації великої кількості відкритих даних призводить до необхідності в масштабуванні таких систем. Мета дослідження: дослідити можливість створення мови метаданих для автоматизованої генерації інформаційних систем на її основі. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: Спроектувати мову метаданих, створити інтерпритатор такої мови, що дозволить автоматизувати генерації інформаційних систем, та гарантувати можливість масштабування таких систем. Об’єкт дослідження: процес розробки розподілених інформаційних систем. Предмет дослідження: автоматизація створення розподілених інформаційних систем на основі метаданих. Методи дослідження: дослідження, аналіз, експеримент. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: розроблена мова метаданих та механізм горизонтального розподілення систем. Практичне значення отриманих результатів визначається тим що запропоноване програмне забезпечення спрощує та пришвидшує розробку типових розподілених інформаційних систем. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Інтелектуальні методи програмування, моделювання і прогнозування з використанням ймовірністного і лінгвістичних підходів». Державний реєстраційний номер 0117U000926. Апробація: Основні положення роботи доповідались і обговорювались на 3 всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління». Публікації: Наукові положення дисертації опубліковані в матеріалах 2 та 3 всеукраїнських науково-практичних конференцій молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління».Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для визначення 68 ключових точок обличчя(2018) Ткаченко, Марія Сергіївна; Ліщук, Катерина ІгорівнаАктуальність теми. Обличчя є найвиразнішою характеристикою людини. Тому не дивно, що аналіз обличчя використовується при вирішенні дуже різноманітного кола задач, таких як розпізнавання обличчя, розпізнавання емоцій, розпізнавання міміки, розпізнавання напрямку погляду людини (eye tracking), тощо. Розпізнавання обличь на сьогодні є однією з найрозповсюдженіших задач. На сьогодні технологія розпізнавання обличь використовується не тільки в системах контролю доступу, системах охорони, верифікації банківських карт, онлайн платежів, а й наприклад в розблокуванні телефонів. в 2017 році компанія Apple випустила систему FaceId, котра використовується для розблокування телефонів. Тому задача розпізнавання та ідентифікації людини за її обличчям є дуже актуальною. На сьогодні існує велика кількість математичних методів, котрі використовують для розпізнавання обличчя. Серед них часто використовуваними є наступні: метод головних компонент, котрий використовує перетворення Карунена-Лоева, метод порівняння з еталоном, нейронні мережі, приховані марковські моделі [8]. Більшість алгоритмів мають наступний недолік: для розпізнавання необхідне фронтальне зображення обличчя майже без відхилень та досить ярке світло. Для усунення цього недоліку часто використовують крім самої фотографії обличчя ще і його ключові точки. Необхідність використання для розпізнавання обличчя ключових точок обґрунтовується тим, що на фотографіях людина не завжди може дивитись прямо на камеру, інколи обличчя частково повернуте в сторону. Кількість точок та розміщення можуть варіюватися в залежності від обраної задачі та наявних баз даних. Найчастіше використовують 68 точок. [18] Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках науково-дослідних робіт кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління факультету обчислювальної техніки та інформатики КПІ імені Ігоря Сікорського № 0117U000914 «Математичні моделі та технології в системах підтримки прийняття рішень». Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи полягає в розробці математичного та алгоритмічного забезпечення для підвищення точності розпізнавання 68 ключових точок обличчя при поворотах голови та при поганому освітленні, інтеграція розробленого алгоритму в програмне забезпечення, котре використовується для розпізнавання обличчя. Для досягнення поставленої мети необхідно розв‘язати комплекс наступних взаємопов‘язаних задач: - аналіз існуючих методів розпізнавання обличь; - розробка архітектури нейронної мережі, з блоками, що можна налаштовувати; - налаштуванню мають підлягати такі блоки: резидуальні блоки, блоки зменшення розмірності, глибина блоків, фільтри на підблоках, кількість послідовних блоків, та кількість точок-результатів на виході. - дослідження ефективності розробленого алгоритму. Об’єкт дослідження. Процес розпізнавання обличчя за знімком для, котрий містить виявлення положення обличчя на фотографії та знаходження положення 68 ключових точок обличчя. Предмет дослідження. Методи та алгоритми, які використовуються для розпізнавання 68 ключових точок обличчя. Методи дослідження. При проведенні досліджень і розробок у дисертаційній роботі використовувались методи машинного навчання, згорткові нейронні мережі, архітектура hourglass, архітектура unet, optical flow. Для практичної частини – методи функціонального програмування: фреймворк tensorflow, відкриті бази даних для навчання IBug та 300VW. При проведенні досліджень і розробок у дисертаційній роботі використовувались методи машинного навчання, згорткові нейронні мережі, архітектура hourglass, архітектура unet, використання optical flow, для експериментального дослідження – методи об‘єктно-орієнтованого програмування: фреймворк tensorflow, відкриті бази даних IBug та 300VW Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: а) розроблено алгоритм розпізнавання 68 ключових точок обличчя;. б) Ррозроблено метод комбінування блоків з існуючих архітектур нейронних мереж hourglass, unet, inception, resnet. Практичне значення одержаних результатів. Всі запропоновані математичні моделі і алгоритми доведені до практичної реалізації у рамках програмного забезпечення, котре використовується для розпізнавання напрямку погляду людини. Розроблене програмне забезпечення використовується як зовнішній граф нейронної мережі, який підключається до інших модулів обрахунків. Публікації. За результатами дослідження опубліковано 2 наукових праці, в тому числі 1 статті у наукових фахових виданнях, які індексуються у наукометричних базах Copernicus, arXiv:1712.03228v1 [cs.SD] 8 Dec 2017.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення комп’ютерного бачення на прикладі сфери масового обслуговування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Савченко, Валерія Віталіївна; Гавриленко, Олена ВалеріївнаАктуальність теми: необхідність розпізнавати небажаних осіб та вік, стать і емоційний стан відвідувачів об’єктів сфери масового обслуговування із фото та відеофайлів з камер спостереження. Мета дослідження: аналіз методів ідентифікації осіб за фото та відеофайлами та отримання іх біометричного шаблону. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: дослідження існуючих способів розпізнавання осіб та їх біометричного шаблону у сфері масового обслуговування; дослідження існуючих технічних способів ідентифікації осіб; підбір архітектури бекбоунів для нейронної мережі моделі розпізнавання; підбір навчальних датасетів для тренування моделі розпізнавання; розробка програмного забезпечення, яке використовує спроектовану модель розпізнавання; порівняння результатів реалізованої моделі з існуючими засобами ідентифікації осіб. Об’єкт дослідження: процес ідентифікації особи по обличчю та отримання її біометричного шаблону за допомогою методів машинного навчання. Предмет дослідження: точність та ефективність алгоритмів комп’ютерного бачення для обробки фото та відео з наявною великою кількістю осіб. Методи дослідження: дослідження, аналіз, експеримент. Наукова новизна: найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є реалізація унікального програмного модулю для ідентифікації осіб та отримання їх біометричного шаблону за допомогою сучасних алгоритмів комп’ютерного бачення. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропоноване програмне рішення може бути використане на об’єктах сфери масового обслуговування для визначення злочинців та емоційного стану відвідувачів. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація: Основні положення роботи доповідались і обговорювались на Міжнародному науковому симпозіумі "Інтелектуальні рішення" (IntSol-2019), публікувались у науково-технічного журналі “Сучачний захист інформації” 4(36), 2018, виданні “Захист інформації”, том 21, №3, виданні “Magyar Tudomanyos Journal” №31(2019). Публікації: Наукові положення дисертації опубліковані в матеріалах Міжнародного наукового симпозіума "Інтелектуальні рішення" (IntSol- 2019), науково-технічного журналу “Сучачний захист інформації” 4(36), 2018, видання “Захист інформації”, том 21, №3, видання “Magyar Tudomanyos Journal” №31(2019).Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення при визначенні авторства тексту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Щербаков, Дмитро Сергійович; Фіногенов, Олексій ДмитровичМагістерська дисертація: 86 с., 15 рис., 26 табл., 2 додатки, 15 джерел. Актуальність. Ідентифікація та перевірка авторства є унікальною і, водночас, дуже широко розповсюдженою задачею, з огляду на можливість застосування у різних сферах діяльності людини: для боротьби з плагіатом, для встановлення авторства анонімних текстів, для експертизи та встановлення особистості в криміналістиці та у багатьох інших задачах та напрямах. Проблеми дослідження стилю автора та застосування статистичного аналізу в дослідженні авторства розглядалася в дослідженнях О.О. Архипової та В.М. Журавльова, Л.А.Борисова, Ю.Н.Орлова та К.П. Осмініна. Задача є також дуже складною через фундаментальну проблему формування набору ознак, за якими можна оцінити ймовірність належності тексту певному автору. Задачу ускладнює також той факт, що до останнього часу для розроблених систем визначення авторства текстів необхідною умовою їх стійкої та якісної роботи була наявність великих об’ємів авторських текстів у навчальній вибірці. Ще однією вадою розроблених моделей є їх якісне обмеження на кількість авторів. Мета дослідження. Метою дослідження є розробка алгоритму та реалізація програмного забезпечення аналізу автора художнього тексту за допомогою методів статистичного аналізу, також встановлення впливу імен героїв та слів з великої літери в цілому на частотні характеристики тексту. Завдання дослідження. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - дослідити праці авторів в цій галузі; - проаналізувати існуючі системи пошуку автора; - розробити алгоритм аналізу авторства; - розробити програмний додаток заснований на розробленому алгоритмі; - проаналізувати точність роботи алгоритму; - зробити висновки щодо доцільності використання алгоритму. Об’єкт дослідження – художні тексти. Предмет дослідження – аналіз художніх текстів з метою визначення авторства. Методи дослідження. Використовувалися методи статистичного аналізу для побудови алгоритму, методи об’єктно-орієнтованого програмування для розробки програмного додатку. Наукова новизна. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - розроблений алгоритм дає високу точність при визначенні авторства художніх текстів; - було досліджено вплив імен героїв та слів з великої літери в цілому на частотні характеристики тексту. Практичне значення. Отримане програмне забезпечення дозволяє проводити аналіз художніх текстів та з високою точністю визначати автора тексту. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Математичні моделі та технології в СППР». Державний реєстраційний номер 0117U000914. Апробація. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на ХVIII міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем МПЗІС-2019» та 3 всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в тезах ХVIII міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем МПЗІС-2019» та в тезах 3 всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019).Документ Відкритий доступ Аналіз безпеки автомобіля на основі моделі загроз(2018) Чеканін, Олексій Юрійович; Жданова, Олена ГригорівнаМагістерська дисертація: 117 с., 7 рис., 22 табл., 1 додаток, 62 джерела. Актуальність. Сучасні авто пропонують величезну кількість цифрових можливостей. Починаючи з систем безпеки, цифрового помічника і закінчуючи комфортом, авто стають все більше частиною життя людини та бізнесу. До 2020 року очікується приблизно 220 млн. авто, які будуть обладнані мережевими системами. Але разом з новими можливостями з’являються і супутні ризики. Підвищені можливості мережевих систем (Bluetooth, Wi-Fi, 4G, GPS) значно збільшують можливість маніпулювати частинами системи. Сучасні автомобілі привертають увагу кіберзловмисників або хакерів, для яких автомобіль принципово не відрізняється від стаціонарного комп’ютера, банкомата чи смартфона. Тепер недостатньо забезпечити нормальну роботу усіх компонентів автомобіля та захищати водія разом з пасажирами від ДТП. Тому є нагальна необхідність провадження системи виявлення атак для вбудованих мережевих систем автомобіля. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Створення засобів імітаційного моделювання дискретно-подійних систем» (Державний реєстраційний номер 0117U000923). Мета дослідження – підвищення безпеки авто за рахунок створення системи виявлення атак. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: зробити огляд роботи електронних компонентів управління у складі автомобіля; надати опис типових архітектур систем виявлення атак; обрати архітектуру нейронної мережі та метода навчання; проаналізувати здійснення атак на ЕКУ автомобіля та їх результати; побудувати модель загроз на основі здійснених атак; створити поверхні атак для ЕКУ автомобіля та надати кількісну оцінку; надати ознаки для моделювання ЕКУ; змоделювати ЕКУ та дані, що використовуються при нормальному функціонуванні та при здійсненні так; сформулювати загальні алгоритми здійснення атак та ознак їх здійснення; розробити архітектуру системи виявлення атак; створити програмну реалізацію системи виявлення атак; виконати аналіз отриманих результатів. Об’єкт дослідження – інформаційна безпека електронних компонентів управління автомобіля та протидія загрозам. Предмет дослідження – модель загроз та поверхня атак ЕКУ автомобіля. Методи дослідження, застосовані у даній роботі, базуються на методах машинного навчання, моделях категоризації загроз та експертних оцінок. Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні моделі загроз на основі раніше виявлених атак саме на компоненти автомобіля, оцінка поверхні атак з врахуванням наслідків втручання в роботу автівки, а не лише втрати даних. Були запропоновані параметри моделювання електронних компонентів управління, ознаки виявлення аномальної поведінки в мережі автомобіля для навчання нейронної мережі та виконано виявлення анормальної поведінки нейронною мережею. Публікації. Матеріали роботи опубліковані у двох наукових статтях «Аналіз загроз для електронних компонентів управління автомобіля в мережі CAN» (науковий журнал «INNOVATIVE SOLUTIONS IN MODERN SCIENCE»), «Оцінювання поверхні атак електронних компонентів управління автомобіля в мережі CAN» (науковий журнал «Науковий огляд») та у збірці матеріалів науково-практичній конференції «Інформатика та обчислювальна техніка-ІОТ-2018» [1].Документ Відкритий доступ Аналіз ефективності використання паралельних обчислень в інформаційній технології(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-12) Дифучина, Олександра Юріївна; Стеценко, Інна ВячеславівнаМагістерська дисертація: 90 с., 22 рис., 21табл., 1 додаток, 41 джерело. Актуальність. Розробка паралельних програм є актуальною сферою діяльності у програмуванні. Кожний програмний продукт піддається тестуванню на багатьох стадіях реалізації (від прототипу до готового продукту) для оцінки ефективності та якості функціонування. Однак багатопоточні програми відрізняються своєю стохастичною поведінкою та сильно залежать від обчислювальних ресурсів, на яких вони виконуються. Тож для випробування паралельної програми необхідно запустити її велику кількість разів на різних ресурсах. На жаль, традиційні методи тестування не здатні врахувати всі особливості функціонування паралельних алгоритмів та випробувати багатопоточну програму належним чином, передбачивши усі можливі сценарії її виконання. Окрім цього, під час розробки інформаційної технології з використанням паралельних обчислень виникають питання ще й стосовно коректності використання того чи іншого інструменту багатопоточності, та доцільності розпаралелювання алгоритму взагалі. У даній роботі пропонується спосіб тестування багатопоточної програми шляхом моделювання її засобами стохастичних мереж Петрі для аналізу ефективності використання паралельних обчислень в програмі, що дозволить врахувати не детермінований порядок інструкцій, виконуваних потоками та об’єм обчислювальних ресурсів. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Методи візуального програмування Петрі-об'єктних моделей» (№ 0117U000918). Метою дослідження є підвищення ефективності використання паралельних обчислень в інформаційній технології. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: − проаналізувати сучасні засоби і методи тестування та аналізу ефективності багатопоточних програм; − розробити моделі основних низько- та високорівневих інструментів багатопоточності на основі стохастичних мереж Петрі: • створення потоку, початок і кінець його роботи; • блокування потоку; • блок синхронізації дій потоку; • доступ потоків до спільних даних; • пул потоків. − визначити правила співставлення фрагмента програмного Java-коду частині мережі Петрі; − розробити бібліотеку базових фрагментів багатопоточної програми на основі застосування DESS(Discrete Event System Simulation); − розробити компонент для анімації функціонування Петрі-об’єктної моделі; − виявити залежність ефективності використання певного інструменту багатопоточності від його параметрів на основі розроблених моделей. Об'єктом дослідження є процес розробки паралельних обчислень в інформаційних технологіях. Предмет дослідження – методи аналізу ефективності використання паралельних обчислень в інформаційних технологіях. Методи дослідження – методи імітаційного моделювання і математичної статистики, метод Петрі-об'єктного моделювання. Наукова новизна одержаних результатів: • вперше розроблено метод Петрі-об'єктного моделювання паралельних обчислень, який дозволяє скоротити часові, фінансові та ресурсні затрати при тестування паралельних алгоритмів; • вперше запропоновано критерій оцінювання ефективності використання паралельних багатоядерних обчислень в інформаційній технології з урахуванням обчислювальних ресурсів, що надає можливість оцінювати доцільність використання в програмі тих чи інших інструментів багатопоточного програмування. Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що включені до дисертації оприлюднені на міжнародних наукових конференціях ICCSEEA2018 та ICCSEEA2019. Публікації. Результати роботи опубліковані в періодичному виданні «Advances in Intelligent Systems and Computing» (volume 754[35], volume 938[39]), що індексується в наукометричній базі Scopus, в тезах Дванадцятої[31] та Тринадцятої[33] міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС» (2017, 2018), в статті фахового журналу «Вісник НТУУ «КПІ». Інформатика, управління та обчислювальна техніка» (випуск 66)[25], в тезах п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «Управління розвитком технологій»[32], та у тезах третьої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019)[41].Документ Відкритий доступ Аналіз моделей ранжування вершин у графах мереж різного призначення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Вихляєва, Аліса Олегівна; Попенко, Володимир ДмитровичМагістерська дисертація: 82 с., 5 рис., 27 табл., 74 джерел, 1 додаток. Актуальність. Актуальність даної теми обумовлена тим, що теорія соціальних мереж дає відповідь на питання, яке займало соціальну філософію ще з часів Платона, а саме проблему соціального порядку: як автономні індивіди можуть поєднуватися для створення стійких, функціонуючих суспільств. Теорія мережі також дає пояснення для безлічі соціальних явищ: від особистої творчості до корпоративної прибутковості. З аналізом соціальних мереж пов'язані феномени соціалізації персональних даних, стали публічно доступними факти біографії, переписки, особисті статки, щоденники, фото-, відео-, аудіоматеріали, новини світу, державні таємниці, нотатки про подорожі та інше. Таким чином, у соціальних мережах є унікальні дані про особисту історію та інтереси реальних людей. Аналіз соціальних мереж часто використовується в таких сферах, як обстеження індивідуальних та соціальних груп, кластеризація (визначення відносин), електронна комерція та інтернет-реклама (профілювання клієнтів, аналіз тенденцій, персоналізована реклама та подання пропозицій), аналіз фізичних структур (транспорт, встановлення, інфраструктура) та аналіз великих наборів даних (спостереження за ЗМІ, аналіз академічних публікацій, генетичні дослідження). Це відкриває безпрецедентні можливості для вирішення дослідницьких і бізнес-завдань, а також створення допоміжних сервісів і застосунків для користувачів соціальних мереж. Крім того, це пояснює підвищений інтерес до збору та аналізу соціальних даних зі сторони компаній та дослідницьких центрів. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми « Аналіз моделей ранжування вершин у графах мереж різного призначення » (№ ДР 0117U0009100). Мета дослідження – побудова і дослідження властивостей математичних моделей ранжування вершин в графах мереж різного призначення. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - проаналізувати існуючі методи дослідження соціальних мереж; - провести аналіз відомих робіт з розв’язання поставленої в рамках роботи задачі; - дослідити центральність вершин графа в моделі електричних ланцюгів з використанням кооперативної теорії ігор; - провести порівняльний аналіз методів ранжування вершин у графах; - виконати програмну реалізацію методів ранжування вершин у графах; - дослідити ефективність алгоритмів та методів при різних вхідних даних шляхом проведення обчислювальних експериментів; - проаналізувати дані експериментів та порівняти з вже існуючими рішеннями. Об’єкт дослідження – процес аналізу мереж різного призначення. Предмет дослідження – моделі та методи аналізу мереж різного призначення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні математичних моделей ранжування вершин графа, а також у впровадженні системи, яка проводить порівняльний аналіз цих моделей. Публікації. Вихляєва А., Попенко В.Д. Аналіз соціальних мереж // Perspectives of world science and education. Abstracts of the 9th International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. 2020. Pp. 375-391.Документ Відкритий доступ Архітектура автоматизованої системи документообігу(2018) Петровський, Антон Дмитрович; Цюцюра, Микола ІгоровичМагістерська дисертація:87 с., 25 рис., 18 табл., 1 додаток, 22 джерела. Актуальність. На сьогоднішній день майже кожне підприємство має свій документообіг. Але зі збільшенням розмірів підприємств, збільшується і кількість документів і постає проблема в обробці, зберіганні і транспортуванні великої кількості документів. Тому все більше підприємств перестають використовувати паперовий документообіг. На заміну нього вони переходять до електронного документообігу. Система електронного документообігу дозволяє зберігати усі документи в електронному вигляді, що дозволяє відмовитись від зберігання великої кількості паперових документів. З його допомогою можна швидко знайти потрібний документ та зробити його паперову копію або передати цей документ в електронному вигляді до іншого підрозділу або підприємства. Одним із способів збереження якомога більше документів в електронному вигляді а також їх швидкої передачі було запропоновано алгоритм для стиснення електронного документу. Цей алгоритм дозволяє продуктивно стискати файли що значно зменшує їх розмір і значно збільшує швидкість передачі по мережі. Також усі документи захищаються за допомогою технології цифрового підпису. Перевагами використання системи електронного документообігу є збільшення швидкості доступу до необхідних документів; можливість швидко передавати або отримувати документи в будь-яке місце за наявності підключення до інтернету; масштабованість та можливість створення резервних копій документів. Систему електронного документообігу можуть використовувати як на великих підприємствах, так і в домашніх. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Архітектура автоматизованої системи документообігу». Метою дослідження є підвищення продуктивності під час роботи з документами в системі електронного документообігу. Щоб досягти поставлену мету необхідно виконати наступні завдання: − проаналізувати існуючі рішення систем електронного документообігу; − розробити алгоритм найефективнішого стиснення електронних файлів документів; −спроектувати архітектуру для мобільного електронного документообігу; − реалізувати розроблений алгоритм в системі мобільного електронного документообігу; − проаналізувати результати роботи системи. Об’єктом дослідження є архітектура автоматизованої системи документообігу. Предметом дослідження є модель для автоматизованої системи документообігу та методи стиснення та зберігання даних. Методами дослідження є методи і алгоритми стиснення електронних зображень документів. Наукова новизна отриманих результатів. В представленій роботі досліджено спосіб стиснення електронних зображень документів використовуючи методи кодування довжин серій та оптимізації пікселів у електронному зображенні. Публікації. Матеріали роботи опубліковані у збірнику робіт конференції (науковому журналі) «Сучасна європейська наука»; в тезах наукової конференції «Інформатика та обчислювальна техніка – ІОТ-2018».Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для платформи iOS(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Салій, Ольга Олексіївна; Ліщук, Катерина ІгорівнаАктуальність теми: У багатьох випадках мобільні застосунки розробляються для вирішення бізнесових задач, і в свою чергу для бізнесу важливі часові дедлайни, швидкість та якість. Зазвичай ці мобільні за стосунки є частиною клієнт-серверної архітектури, де клієнтом виступає як раз мобільний за стосунок. Такий тип за стосунків є найпопулярнішим в наш час серед українських iOS розробників, і в тому саме для цього типу є сенс і потреба у створенні дійсно ефективного й простого архітектурного підходу. Основною проблемою є те, що всі архітектурні підходи описані дуже поверхнево, і це призводить до того, що кожний розробник інтерпретує визначення архітектур по своєму і використовує свої підходи. Це, в свою чергу приводить до створення багатьох різних реалізацій, які частково або зовсім не відповідають початковій задумці. мета дослідження. Основна мета даної роботи полягає в дослідженні можливих архітектурних рішень для мобільної платформи iOS та розробці продуманої, гнучкої, і, в той же час, простої для розуміння архітектури програмного забезпечення. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих архітектурних підходів для платформи iOS; - вибір необхідних програмних засобів для розробки програмного забезпечення; - проектування та розробка архітектурного підходу для розробки мобільних застосунків на платформі iOS; - розробити мобільний за стосунок, використовуючи запропонований архітектурний підхід; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення; Об’єкт дослідження - процес розробки мобільних застосунків на платформі iOS. Предмет дослідження – архітектурні підходи для розробки мобільних застосунків на платформі iOS. Наукова новизна. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано вдосконалене архітектурне рішення для розробки мобільних застосунків на платформі iOS. - запропоновано підхід «Конструктор» до створення iOS застосунків. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропонований архітектурний підхід доведено до практичної реалізації. Розроблено програмний продукт, який демонструє основні переваги запропонованого архітектурного рішення. модифікований алгоритм ефективно виконує операцію поєднання розподілених даних. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках теми «Методи та технології в задачах пошуку та збереження даних. Державний реєстраційний номер 0117U000915». Апробація: Основні положення роботи доповідались і обговорювались на ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019).Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для пошуку подій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Стеценко, Владислав Олегович; Ліщук, Катерина ІгорівнаАктуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47. Актуальність теми: Актуальність дослідження зумовлюється неабияким ростом зацікавленості бізнесу в швидких, легко масштабованих сервісах, що в свою чергу дозволило б зменшити витрати на розробку веб-застосунків та прискорити її. Дослідження особливостей мікросервісної архітектури допоможе зрозуміти та виділити всі її плюси та мінуси, а також дослідити шляхи вирішення ключових проблем. Ці дослідження дозволять розробити прототип вебсистеми, що буде вирішувати купу проблем мікросервісів та надавати розробникам можливість швидко розпочинати роботу над мікросервісним проектом. Оскільки для дослідження потрібно розробити веб-сервіс, було обрано тематику веб-афіш. Мета дослідження: основна мета роботи полягає в дослідженні та розробці архітектури программного забезпечення для пошуку подій. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - аналіз відомих на даний момент архітектурних рішень для побудови программного забезпечення для пошуку подій; - аналіз відомих на даний момент методів та підходів по побудові мікросервісної архітектури; - розробка методики побудови программного забезпечення на основі мікросервісів, який би дозволяв створювати програмне забезпечення, котре буде відповідати усім вимогам замовника; - вибір необхідних програмних засобів для розробки программного забезпечення; - розробка программного забезпечення на основі мікросервісів, використовуючи запропоновану архітектуру; - дослідження ефективності запропонованого архітектурного рішення. Об’єкт дослідження: процес розробки програмного забезпечення для пошуку подій. Предмет дослідження: архітектурні рішення, котрі можуть використовуватися для розробки программного забезпечення для пошуку подій. Наукова новизна: Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: - запропоновано архітектурне рішення для побудови программного забезпечення для пошуку подій на основі мікросервісної архітектури. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що методику запропонованого архітектурного рішення побудови программного забезпечення доведено до практичної реалізації. Запропонована архітектура програмного забезпечення надає можливість розробникам уникнути ключових недоліків робот из мікросервісами і разом з тим пришвидчити процесс розробки самого программного забезпечення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації: Стеценко В.О. Спосіб декомпозиції систем з використанням мікросервісно архітектури / Стеценко Владислав Олегович. // The scientific heritage. – 2019. – №41. – C. 45-47.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для безпечного обміну файлами між мобільними пристроями в корпоративній мережі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Глушкова, Тетяна Олександрівна; Фіногенов, Олексій ДмитровичАктуальність теми. Надзвичайно швидке впровадження мобільних технологій, зокрема BYOD, організаціями викликає необхідність у більш стійких засобах безпеки та більш складних системах захисту. Тому виникла необхідність появи засобів для ефективного захисту даних на мобільних пристроях, обміну файлами маж ними (електронний документообіг), а також для безпечного доступу до внутрішньої мережі компанії. Мета дослідження. Метою є побудова архітектурного рішення, що надає безпечний віддалений доступ до корпоративної мережі мобільним клієнтам з убезпеченням передачі та збереження даних, а також реалізація програмного додатку на основі пропонованої архітектури. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - дослідити методи безпечної передачі даних; - дослідити методи безпечного збереження даних (файлів та даних користувачів на серверах); - дослідити методи віддаленого доступу з публічного інтернету до корпоративної мережі; - розробити експериментальне архітектурне рішення для убезпечення передачі даних та віддаленого доступу; - розробити основні алгоритми взаємодії компонентів системи (алгоритм першого доступу до системи, алгоритм передачі та шифрування файлів при завантаженні, алгоритми взаємодії між компонентами); - розробити мінімально необхідні клієнтські та серверні компоненти для підтвердження концепції. Об’єкт дослідження – безпека даних. Предмет дослідження – убезпечення передачі та збереження даних при віддаленому доступі до корпоративної мережі. Наукова новизна: Запропоновано архітектурне рішення, що призначене для безпечного обміну файлами між мобільними пристроями за межами корпоративної мережі, що на відміну від більшості існуючих систем відокремлює сховище файлів від їх метаданих, не надає прямого доступу до сховища файлів з мобільного клієнта та удосконалює існуючі методи віддаленого доступу. Запропоновано використання селективного шифрування важливих даних системи (інформація про користувачів, метадані тощо), що підвищує захищеність системи. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що розроблено програмний продукт, який демонструє основні переваги запропонованого архітектурного рішення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дисертація виконувалась в рамках ініціативної теми кафедри АСОІУ «Методи та технології в задача пошуку та збереження даних». Державний реєстраційний номер 0117U000925. Апробація: основні положення роботи доповідались і обговорювались на 3-й Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019). Публікації: Аналіз методів віддаленого доступу до корпоративної мережі для BYOD пристроїв / Глушкова Т.О., Ісаченко Г.В // Х Міжнародна науково-технічна конференція молодих вчених «Інформаційні технології: економіка, техніка, освіта». – 2019 р. - С. 205-206 Механізм доступу до внутрішнього серверу у середовищі для безпечного обміну файлами між мобільними пристроями за межами корпоративної мережі / Глушкова Т.О., Ісаченко Г.В. // 3 Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019). – 2019 р.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для обробки великих обсягів статистичних даних на пристроях з низькими технічними можливостями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Вальчук, Дмитро Володимирович; Головченко, Максим МиколайовичАктуальність теми. Розвиток інформаційних технологій з кожним роком займає все більше значення у багатьох галузях людської життєдіяльності, це стимулює технічний прогрес у цілому і супроводжується створенням великої кількості даних. Завдяки цьому, все з більшою швидкістю розвиваються такі напрями інформаційних технологій як машинне навчання, штучний інтелект та аналіз даних. Але не у кожної компанії є можливість найняти собі такого спеціаліста або скористатись послугами провайдерів хмарних обчислень, тому економні методи аналізу даних стають все більш цікавими для невеликих підприємств чи приватних підприємців. Мета дослідження. Метою є побудова архітектурного рішення для аналізу великих масивів даних з мінімальним використанням оперативної пам’яті комп’ютера, а також реалізація веб додатку з використанням пропонованої архітектури. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: дослідити існуючі методи аналізу даних; дослідити методи швидкого завантаження файлів на сервер; дослідити методи роботи з архівами даних; дослідити методи та формати зберігання великих обсягів даних на стороні серверу; дослідити бібліотеки для аналізу масивів даних; розробити експериментальне архітектурне рішення, використовуючи Python Jupyter Notebook; розробити мінімальні клієнтські та серверні компоненти для підтвердження ефективності запропонованої архітектури. Об’єкт дослідження – аналіз великих масивів статистичних даних. Предмет дослідження – аналіз даних на пристроях з низькими технічними можливостями. Наукова новизна: Наукова новизна полягає у розробці архітектмінімізуючи при цьому використання оперативної пам’яті, що призводить до більш дешевих обчислень ніж у аналогічних рішень. Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що розроблено програмний продукт, який демонструє основні переваги запропонованого архітектурного рішення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дисертація виконувалась в рамках ініціативної теми кафедри АСОІУ «Методи та технології в задача пошуку та збереження даних». Апробація: основні положення роботи доповідались і обговорювались на 5-й Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління»(ІСТУ-2020): Матеріали наукової конференції студентів, магістрантів та аспірантів, м. Київ, 27 листопада 2020. Публікації: Архітектурне рішення для обробки великих обсягів статистичних даних на пристроях з низькими технічними можливостями / Вальчук Д.В., Головченко М.М. // V Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління»(ІСТУ-2020): Матеріали наукової конференції студентів, магістрантів та аспірантів, м. Київ, 27 листопада 2020.урного рішення, яке базується на використанні жорсткого диску серверного комп’ютераДокумент Відкритий доступ Веб-сервіс моделювання дискретно-подійних систем(2018) Дифучин, Антон Юрійович; Томашевський, Валентин МиколайовичМагістерська дисертація: 93 с., 45 рис., 14 табл., 1 додаток, 40 джерел. Актуальність. Потужності обчислювальної техніки з кожним роком зростають, разом з тим розширюються можливості створення веб-додатків. Веб- додатки все більше витісняють додатки рівня операційної системи, оскільки вимагають від користувача тільки встановленого браузера. З цього випливає, що веб- додатки автоматично являються кросплатформними, оскільки браузер є невід’ємним атрибутом будь-якої сучасної ОС. На сьогодні існує багато Петрі-імітаторів, проте майже всі вони є додатками рівня операційної системи, тобто вимагають локальної інсталяції на комп’ютер, що викликає певні незручності порівняно з використанням веб-додатків. Ідея створення онлайн Петрі-імітатора має значні переваги перед офлайн Петрі-імітаторами: - відсутність необхідності встановлення додаткового програмного забезпечення; - всі створені моделі зберігаються на віддаленому сервері в обліковому записі користувача; - легкість обміну моделями між користувачами; - значно спрощується колективна робота; Петрі-об’єктне моделювання є технологією імітаційного моделювання систем, що ґрунтується на стохастичних мережах Петрі та надає можливість створювати моделі складних систем з конструктивних елементів. На відміну від інших відомих технологій імітаційного моделювання, Петрі-об'єктна технологія ґрунтується на формалізованому описі динаміки системи мережею Петрі, що дозволяє досягти найбільш абстрактного і водночас найбільш детального опису процесів функціонування. У зв’язку з цим актуальною науковою задачею є розробка ефективного веб- сервісу для створення Петрі-об’єктних моделей. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління 4 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Створення засобів імітаційного моделювання дискретно-подійних систем» (№ 0117U000923). Мета дослідження – створення веб-сервісу з компонентами візуальної розробки динаміки Петрi-об’єктної моделі, які збільшують швидкість та зручність конструювання моделі. Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання: - виконати огляд відомих засобів автоматизованого імітаційного моделювання дискретно-подійних систем; - детально ознайомитися з технологією Петрі-об'єктного моделювання, виконати її порівняльний аналіз з іншими технологіями моделювання дискретно-подійних систем; - виконати огляд існуючих засобів моделювання, що базуються на мережах Петрі, в тому числі здійснити пошук таких засобів, які дозволяють створювати Петрі-об'єктні моделі в онлайн режимі для подальшого використання в імітаційному моделюванні; - прийняти рішення щодо візуального представлення елементів мереж Петрі та Петрі-об'єктів у майбутній системі візуального програмування мереж Петрі та Петрі-об'єктних моделей (створення Петрі-об'єктів і конструювання зв'язків між ними); - спроектувати дану систему з використанням алгоритму імітації Петрі- об'єктних моделей та звичайних стохастичних мереж Петрі; - виконати програмну реалізацію спроектованої системи; - провести тестування розробленої системи на конкретних моделях; - виконати аналіз коректності роботи та швидкодії розробленого програмного продукту. Об’єкт дослідження – процес побудови веб-сервісу для імітаційного моделювання складних дискретно-подійних систем з використанням Петрі-об’єктної технології. 5 Предмет дослідження – засоби та методи побудови веб-сервісу для імітаційного моделювання складних дискретно-подійних систем на основі Петрі- об'єктного формалізму. Методи дослідження – фундаментальні положення математичного (імітаційного) моделювання, загальнонаукові принципи та методи проведення досліджень, зокрема: методи аналізу та синтезу, методи прийняття рішень при проектуванні архітектури системи, методи систематизації, абстрагування, структурування для виконання оцінки існуючих засобів імітаційного моделювання. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше запропонована архітектура веб-сервісу, що забезпечує ефективну розробку імітаційних моделей на основі інтеграції java-бібліотеки Петрі-об’єктного моделювання та веб-орієнтованого графічного редактора. Удосконалено графічне представлення Петрі-об’єктних моделей, що надає можливість візуальної розробки Петрі-об’єктних моделей на двох рівнях: - розробка стохастичної мережі Петрі та її використання для створення Петрі- об’єктів; - розробка динаміки моделі з множини Петрі-об’єктів; Публікації. Матеріали роботи опубліковані на 8-ій міжнародній конференції «Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Sysytems: Technology and Applications (IDAACS)» [29] та опубліковані в електронній бібліотеці Scopus; представлені на 7-ій міжнародній конференції «Internet Technologies and Applications, ITA 2017» [40] та опубліковані в електронній бібліотеці Scopus; представлені в рамках 18-ї Мiжнародної науково-технiчної конференцiї SAIT 2016 «Системний аналiз та iнформацiйнi технологiї» [28].Документ Відкритий доступ Виявлення аномалій в часових рядах довільної природи(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-12) Логвинчук, Андрій Ігорович; Баклан, Ігор ВсеволодовичМагістерська дисертація: 79 с., 21 рис., 31 табл., 34 джерела, 1 додаток. Актуальність. На сьогоднішній день виявлення аномалій є однією із головних причин виконання аналізу даних. Можливість виявляти рідкісні та нетипові показники та події широко застосовується у найрізноманітніших сферах людської діяльності: інженерно-технічній, фінансово-економічній, медичній та інших. Із подальшим розвитком інтернету речей, потреба у автоматизованих системах моніторингу та прийняття рішень, здатних вчасно розпізнати збої або помилки в роботі різного роду пристроїв та інфраструктури, та недопустити небажаних наслідків, буде тільки зростати. Саме тому надзвичайно важливою сьогодні є розробка ефективних алгоритмів виявлення аномалій. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Інтелектуальні методи програмування, моделювання і прогнозування з використанням ймовірністного і лінгвістичних підходів» (№ ДР 0117U000926). Мета дослідження - роботи є підвищення швидкості прийняття рішень в автоматизованих системах управління за рахунок розробки алгоритмів передбачення аномалій у процесах, представлених часовими рядами. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: – виконати огляд існуючих методів та алгоритмів виявлення аномалій у часових рядах; – здійснити порівняльний аналіз зазначених методів і алгоритмів; – формалізувати задачу виявлення аномалії у часовому ряді; – розробити алгоритм виявлення аномалій у часових рядах на основі лінгвістичних моделей; – експериментально порівняти розроблений алгоритм з існуючими; – виконати аналіз отриманих результатів. Об'єкт дослідження – аномалії у процесах, представлених часовими рядами. Предмет дослідження – методи та алгоритми виялвлення аномалій у часових рядах. Методи дослідження, застосовані у даній роботі, базуються на методах машинного навчання та експертних оцінок. Серед інших, використані структурні, синтаксичні та лінгвістичні методи. Наукова новизна одержаних результатів полягає у використанні методів лінгвістичного моделювання для виявлення аномалій у часових рядах, яке раніше не мало подібного застосовування. Публікації. Матеріали роботи опубліковані в міжнародному журналі Slovac International Scientific Journal та у збірнику тез ІІІ всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019).Документ Відкритий доступ Візуалізація динаміки розділювача намагнічених тіл із шістьма ступенями вільності(2018) Григорович, Богдан Андрійович; Ляшко, Сергій ІвановичМагістерська дисертація: 101 с., 17 рис., 1 табл., 1 додаток, 40 джерел. Актуальність. Одним із сучасних ефективних методів аналізу різноманітних наукових даних є метод комп'ютерної візуалізації цих даних, який знаходить широке застосування як в теоретичних, так і в експериментальних дослідженнях. За результатами наукового аналізу сучасного стану розвитку інтелектуальних інформаційних технологій, можна зробити висновок, що візуалізація як новітня інтелектуально-інформаційна технологія (де базовою компонентою і механізмом дії є принцип образної обробки інформації) активно розвивається. Ідеологія розвитку комп’ютерних систем принципово нового типу, які працюють переважно не на рівні обробки цифрової (символьної) інформації, а оперують образами почала формуватися в 90-і роки ХХ століття. Дж. Кларк, який 1981 року організував компанію «Silicon Graphics Intl» (SGI) написав програмну наукову роботу, яка була опублікована багатьма університетами світу. Завдання, визначене вченим, виражалась в такому – допомогти людині за комп’ютером працювати у світі візуальних образів. Останнім часом спостерігається тенденція до об’єднання зусиль та інтеграції наукових досліджень і практичних розробок інтелектуально-інформаційних систем візуалізації в міжнародному масштабі. Так, американське аерокосмічне агентство (NASA) ще декілька років назад опублікувало офіційний документ із зверненням до організацій, які хотіли б прийняти участь в новому проекті по створенню багатокористувацького онлайнового всесвіту, тобто своєрідного віртуального штучного простору. Візуалізація просторових даних використовується в основному в задачах наукової візуалізації. Наукова візуалізація – це створення графічних образів, які в максимально інформативній формі відтворюють значущі аспекти досліджуваного процесу чи явища. При цьому великий обсяг результатів моделювання подається в компактній формі, яка легко сприймається. Подання у вигляді графічних образів дозволяє досліднику побачити досліджувану систему або процес зсередини, що було б неможливим без візуалізації. Задача моделювання та візуалізації роботи розділювача намагнічених тіл, які рухаються в просторі і можуть обертатися є важливою прикладною задачею, яка на сьогодні не вирішена. Наведені міркування обґрунтовують актуальність обраної тематики дослідження. Мета дослідження – розроблення прикладного програмного забезпечення візуалізації динаміки розподілювача намагнічених тіл з шести ступенями вільності, що забезпечує зменшення витрат на видобування залізної руди шляхом сегрегації руди з високим вмістом металу на стадії видобування в кар’єрі. Мета дисертаційної роботи визначає необхідність розв’язання таких завдань: - виконання аналізу предметної області; - аналіз технологій візуалізації даних; - побудова математичної моделі руху намагніченого тіла з шести ступенями вільності в зовнішніх гравітаційному та магнітному полях; - дослідження та обрання методів та засобів реалізації; - розроблення алгоритмів та проектування програмного забезпечення; - реалізація розроблених алгоритмів у вигляді програмного забезпечення візуалізації динаміки розділювача намагнічених тіл з шести ступенями вільності. Об’єкт дослідження – процеси створення прикладних програмних систем візуалізації даних. Предмет дослідження – методи і засоби програмної реалізації систем візуалізації динаміки об’єктів з шести ступенями вільності. Методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань використано методи аналізу, синтезу, математичного моделювання, чисельних методів, моделювання інформаційних систем, об’єктно-орієнтованого аналізу і програмування. Наукова новизна одержаних результатів. В результаті розв’язання завдання дисертаційного дослідження отримано такі нові наукові результати: сформульовано критерії класифікації технологій візуалізації даних та згідно сформульованих критеріїв виконанно класифіувцію технологій візуалізації даних. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані при створенні прикладних програмних систем візуалізації даних динамічних систем предметних областей охорони здоров’я, економічної, промислової сфер тощо. Цінними для практики є такі результати дисертаційного дослідження: - класифікація технологій візуалізації даних, що дало змогу систематизувати існуючі технології візуалізації даних; - алгоритми візуалізації даних, що дало змогу реалізувати прикладну програмну систему візуалізації моделювання динамічних систем; - розроблена прикладна програмна система візуалізації динаміки розподілювача намагнічених тіл з шести ступенями вільності, що забезпечує зменшення витрат на видобування залізної руди шляхом сегрегації руди з високим вмістом металу на стадії видобування в кар’єрі. Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані у дисертації, одержані здобувачем особисто. Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи апробовані на таких конференціях: IV International Scientific and Practical Conference "Methodology of Modern Research" (Dubai, UAE, 31.03.2018); I міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів «Сучасні інформаційні технології та системи в управлінні» (м. Київ, 19-20 квітня 2018 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії» (м. Переяслав-Хмельницький, 30 квітня 2018 р.); щорічній (2018) науковій конференції викладачів та студентів НТУУ "КПІ ім.І Сікорського". Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 3 наукових працях, із них: 2 – одноосібні; 1 стаття – у закордонному науковому журналі (індексується в міжнародних наукометричних базах даних) [1]; 2 публікації – матеріали конференцій [2, 3].Документ Відкритий доступ Децентралізована система для безпечного збереження та обміну документами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Набоков, Едуард Максимович; Гавриленко, Олена ВалеріївнаМагістерська дисертація: 88 с., рис. 18, табл. 24, джерел 19, додаток. Актуальність теми. З часом технології розвиваються, що впливають як на стрімкий розвиток так і на нові загрози. Останнім часом в Інтернеті збільшився документний оббіг, що призводить до збільшення ймовірності крадіжки цих документів в Інтернеті. Майже будь-яка компанія має справу з великою купою документів. Існує безліч сервісів, які дозволяють підписувати електронно документи. Проте жоден з них не надає безпеку цим документам. Оскільки такі сервіси не надійно захищають дані, це може привести до втрати документів. Саме тому має сенс розробляти системи/сервіси, які надають повну безпеку, а саме надання управління користувачу контролю безпеки його документами. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, семами. Дана робота була реалізована на кафедрі АСОІУ факультету ФІОТ Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Мета і задачі дослідження: полягає у розробці децентралізованої системи, яка здатна за запитом користувача розбивати наданий файл на блоки, шифрувати публічною частиною ключа асинхронного шифрування наданим користувачем, надійно зберігати їх на різних серверах, дублюючи кожен з них на будь-який інший сервер та за запитом користувача збирати блоки файлу, дешифрувати їх і надавати користувачу через візуальний інтерфейс (веб-браузер). Для досягнення мети необхідно виконати наступні задачі: - розглянути сучасні алгоритми до кластеризації серверів; - вдосконалити алгоритм для кластеризації серверів так щоб кластеризація виконувалася динамічно та автоматизовано; - використати шифрування та компресування для пришвидчення оббігу даних у мережі; - звернути увагу на маршрутизацію даних серед серверів, та покращити алгоритм аналізу відправлення серверів; - експериментально довести, що кластеризація працює швидче за сучасні підходи. Об’єкт дослідження. Пошук підходів до створення децентралізованої системи, яка дозволяє зберігати зашифровані частини файлу на різних серверах та при відказі будь-якого серверу, усі частини файлу присутні на серверах. Предмет дослідження. Задача для надання системи, яка дозволить користувачам системи обмінюватися документами швидко та безпечно. Методи дослідження. У даній роботі було покращено алгоритми кластеризації системи. Наукова новизна: під час реалізації програмного продукту, було впроваджено новий механізм кластеризації серверів, що базується на введенні двох компонент: сервіс agent та нової метрики – мережева відстань, що дозволило оцінити поточний кластер, і реалізувати його динамічним, що призвело до підвищення ефективності роботи кластеру в цілому. Окрім цього, було покращено алгоритм маршрутизації блоків файлів серед серверів, що зменшило трафік у мережі кластеру. Практичне значення отриманих результатів: результатом реалізації наданих нових впроваджень призвело до пришвидчення та динамічності децентралізованої системи, яка надає можливість користувачу зберігати файли шифруючи його ключем та відправляти іншому користувачу через візуальний інтерфейс (веб- браузер), та підвищення ефективності використання кожного серверу, який під’єднан до кластеру. Апробація: було оприлюднено на конференції дану тему «МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ З ПЕРЕВАНТАЖЕННИМ ТРАФІКОМ У МЕРЕЖАХ» Публікації: було зазначено у статті «ОГЛЯД ПІДХОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБМІНУ ДАНИМИ У МЕРЕЖІ МУЛЬТИСЕРВЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ШИФРУВАННЯ, КОМПРЕСУВАННЯ ТА ПРИСКОРЕНОЇ МАРШРУТИЗАЦІЇ» у науковому журналі «Управління проектами, системний аналіз, логістика».Документ Відкритий доступ Експертно-діагностична система на основі правил нечіткого логічного виведення(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-12) Саввакін, Володимир Дмитрович; Провотар, Олександр ІвановичМагістерська дисертація: 91 с., 32 рис., 23 табл., 30 джерел, 1 додаток. Актуальність. Найбільш вражаючою властивістю людського інтелекту є здатність приймати правильні рішення в умовах неповної і нечіткої інформації. Побудова моделей наближених роздумів людини і використання їх у комп’ютерних системах представляє сьогодні одну з найважливіших проблем науки. На практиці виникає багато задач, розв’язання яких точними методами або неможливе в принципі, або дуже громіздке і тому неефективне. Тому для розв’язання таких задач розроблялись і розробляються методи, що ґрунтуються на різних способах подання нечіткої інформації. Автоматизація визначення попереднього діагнозу пацієнтів могла б суттєво знизити рівень залежності коректності обраного лікування від професійної компетенції лікарів, до яких звернувся пацієнт. Окрім того, використання автоматизованих систем дозволило б прибрати фактор людської помилки при встановленні діагнозу. Позбавлення від вищеперерахованих недоліків збільшить якість медичного обслуговування та зменшить час встановлення попереднього діагнозу. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Експертно-діагностична система на основі правил нечіткого логічного виведення». Мета дослідження – підвищення ефективності процесу діагностування ймовірних захворювань пацієнтів за рахунок побудови діагностичної системи, яка б містила актуальну базу знань взаємозв’язків між симптомами і захворюваннями. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: огляд основ теорії нечітких множин; огляд та аналіз існуючих експертно-діагностичних систем; імплементація алгоритму нечіткого логічного виведення; побудова експертно-діагностичної системи. Об’єкт дослідження – процес автоматизації діагностування захворювань пацієнтів. Предмет дослідження – методи діагностування захворювань за допомогою експертно-діагностичних систем. Наукова новизна отриманих результатів. Розроблено підходи та методи вирішення поставленої задачі із використанням правил нечіткого логічного виведення. Використання створених підходів дозволяє істотно підвищити коректність встановленого діагнозу лікарем. Публікації. В. Д. Саввакін, О. І. Провотар Діагностична система на основі нечітких знань // Збірник наукових праць "Комп'ютерна математика", №1, 2019. – С. 56-64. В. Д. Саввакін, О. І. Провотар Експертно-діагностична система на основі правил нечіткого логічного виведення // Матеріали ІІІ всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2019), м. Київ, 20-22 листопада 2019 р. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, – С. 32-35.Документ Відкритий доступ Екстракція структурованої інформації з множини веб-сторінок(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Смілянець, Федір Андрійович; Мажара, Ольга ОлександрівнаАктуальність теми дослідження. Сучасний широкий інтернет є істотним джерелом даних для використання у наукових та бізнес-дослідженнях. Можливість видобувати актуальні дані часто є ключовою для досягнення необхідних цілей, але сучасні якісні рішення з застосуванням технологій машинного зору та інших можуть бути дорогими до придбання або розробки, тому прості та дешеві як з точки зору розробки та підтримки, так і з точки зору експлуатації рішення є необхідними. Метою дослідження є створення програмного інструментарію екстракції структурованих даних з веб-сторінок новинних ресурсів для подальшої класифікації за достовірністю. Для досягнення поставленої мети було окреслено та виконано наступні завдання: - провести огляд існуючих підходів та програмних аналогів у областях екстракції даних з веб-ресурсів та оцінки якості новин; - позробити та реалізувати алгоритми екстракції, підготовки та класифікації даних; - порівняти результати, отримані розробленим алгоритмом та результатами тренування алгоритмів машинного навчання на даних, видобутих ним з існуючим аналогом та результатами тренування на даних аналогу. Об’єктом дослідження є процес екстракції текстових даних з подальшою обробкою методами машинного навчання. Предметом дослідження є методи та засоби екстракції та аналізу структурованих текстових даних. Наукова новизна одержаних результатів. Було створено простий жадібний алгоритм у якому суміщено процеси пошуку посилань та видобування інформації, доведено доцільність використання простих алгоритмів для збору даних з ресурсів у мережі Інтернет з ціллю використання у тренуванні алгоритмів машинного навчання. Було доведено що як класичні алгоритми навчання здатні досягати результатів, співставним з такими у нейронних мереж, таких як мережі ДКЧП, та показано що такі моделі здатні працювати на двомовному датасеті. Публікації. Матеріали роботи було опубліковано у п’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2020) «Класифікація новин за достовірністю на основі методів машинного навчання».