Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС) за Ключові слова "004.021"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Автогенерація SQL-запитів на основі RESTful API для прискорення розробки логіки додатків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Штефанович, Георгій Миколайович; Коляда, Костянтин ВячеславовичАктуальність теми. В розробці будь-якого додатку, питання сховища даних завжди стоїть майже на першому місці, а особливо в тих додатках, які оперують великою їх кількістю. Тому є актуальним питання ефективного способу доступу до даних, і тут на допомогу приходять СУБД. І так як вони є повноцінною самостійною системою, кожна з них має інтерфейс доступу до її вмісту. На сьогодні в Java уже розроблено багато інструментів для доступу до даних з коду додатку. Але, так як вкінці все зводиться до генерації та виклику необхідного для СУБД SQL-запиту, кожен із інструментів просто пропонує свій спосіб реалізації цих операцій. Запропоновано новий метод генерації та виклику SQL-запитів. І, так як в програмуванні все стандартизується дедалі більше, то новий метод базується саме на визначених стандартах та домовленостях ІТ-спільноти. Об’єктом дослідження є процеси подання, організації та логіки рівня доступу до бази даних. Предметом дослідження є метод розробки рівня доступу до бази даних на основі REST API мови програмування Java за допомогою Hibernate фреймворку та Criteria API. Мета роботи: створити новий метод розробки рівня доступу до бази даних для прискорення розробки серверних додатків Java-розробниками, який забезпечує гнучкість системи до змін та автоматизує процес написання SQL-запитів. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Вперше запропоновано алгоритм генерації SQL-запитів на базі полів DTO у програмному інтерфейсі REST; 2. Дістала подальшого розвитку автоматизація внесення змін у код через потреби у відповідній бізнес-логіці; 3. Удосконалена комунікація між розробниками клієнтських додатків і серверної частини через зміни у програмному інтерфейсі. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що розроблений алгоритм надає можливості розробити логіку доступу до бази даних швидшою, простішою та на основі визначених стандартів та технологій. При цьому використання методу є простішим, ніж звичайний підхід. Програмний продукт за результатами дисертації впроваджений на підприємстві ФОП Штефанович Н.М. ЄДРПОУ 2865424907, що підверждено відповідним документом у Додатку. Даний інструмент є надійним та робить можливість змін у HTML-запитах додатків незалежнішими від серверних додатків. А декларативний стиль програмування, що використовується у запропонованому алгоритмі, дозволяє легко вносити зміни в уже існуючий функціонал. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на: • XІV науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2021 (Київ, 17-19 листопада 2021 р.). • V міжнародній науково-практичній конференції “TOPICAL ISSUES OF MODERN SCIENCE, SOCIETY AND EDUCATION”, 28-30 листопада 2021 року Харків, Україна Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їхнє впровадження. У першому розділі розглянуто існуючі методи розробки рівня доступу до SQL баз даних за допомогою стандартних підходів – REST API, ORM, JPA та СУБД, а також проведений аналіз, який дає змогу визначити основні переваги та недоліки цих методів. У другому розділі наведено результати дослідження запропонованого алгоритму генерації SQL-запитів до РСУБД. У третьому розділі показано використання запропонованого алгоритму та методу розробки, указано на їх можливі проблеми та описано найкращі випадки коли їх варто застосовувати. Також наведено приклади використання поза сферою веб-розробки. У четвертому розділі проведено дослідження ефективності методу з точки зору використання ресурсів комп’ютера та з точки зору прискорення розробки. Обгрунтовано переваги та недоліки. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 80 аркушах, у тому числі 58 рисунків та містить посилання на список із 31 використаних літературних джерел.Документ Відкритий доступ Адаптивний алгоритм керування роботою двигуна автомобіля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Побігай, Антон Олександрович; Тарасенко-Клятченко, Оксана ВолодимирівнаАктуальність теми. Бажання людини пересуватися швидше було присутнє нам з давніх давен, але не завжди це було безпечно та надійно. При досягненні цієї мети необхідно враховувати дуже багато дрібниць, оскільки чим вища потужність – тим більший ризик для механізму та для водія. У сучасному світі, коли управління двигуна автомобіля виконується переважно електронікою. Головна перевага такого виконання – більший діапазон налаштувань та засобів діагностики автомобіля. Це дозволяє виробнику продавати один і той самий двигун в різних автомобілях, в різних комплектаціях та за різну ціну. Процес глобального впровадження електронних рішень все більше витісняє механічне керування, що позитивно впливає на стабільність та надійність агрегатів, але негативно відображається на поведінку автомобіля у випадку відмови одного із сенсорів. Об’єктом дослідження є процес налаштування параметрів роботи двигуна автомобіля в реальному часі. Предметом дослідження є програмне забезпечення ЕБУ двигуна автомобіля. Мета роботи – підвищення ефективності (збільшення потужності та зменшення витрат палива автомобілем) за рахунок створення нових програмно-апаратних засобів для реалізації адаптивного алгоритму керування двигуном автомобіля і, робота яких, буде заснована на аналізі характеристик навколишнього середовища та внутрішніх пераметрів двигуна, трансмісії й інших вузлів автомобіля. Методи дослідження. Найважливішим методом дослідження є діагностика роботи двигуна, аналіз отриманих даних в процесі діагностики та власне розробка тому, що магістерська дисертація присвячена вивченню великих об’ємів здобутих знань у питаннях підвищення ефективності роботи двигуна автомобіля, шляхом оптимізації роботи механізмі, що керуються електронно, їх обробці та реалізації способів вдосконалення. Також було використано метод ігнорування, що дозволяє програмному забезпеченню не звертати увагу на певні механічні несправності, що можуть заважати якісній роботі ДВЗ. Наукова новизна роботи полягає в тому, що має найвищий рівень адаптації алгоритму керування роботою двигуна автомобіля, а також алгоритм має більший функціонал в порівнянні з вже існуючими програмними рішеннями, завдяки унікальній адаптивній схемі управління. Практична цінність полягає у вдосконаленні роботи механізмів двигуна, керування яких відбувається електронікою за для покращення потужності, динамічних та економічних характеристик двигуна автомобіля. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, п’ятьох розділів, висновків та додатків. У вступі надано загальний опис роботі існуючих рішень, проведений аналіз переваг та недоліків, пояснена необхідність створення адаптивного алгоритму, сформульована мета роботи. У першому розділі описується основні принципи збільшення потужності; обрано досліду модель та обґрунтовано вибір; досліджено цілі та ризики підняття потужності; проаналізовано існуючі рішення; розглянуто недоліки існуючих рішень. У другому розділі описуються методи розробки програмного забезпечення для двигуна автомобіля та детально проаналізовано кожний із методів. У третьому розділі розглянуто роль інформаційних технологій в автомобілі; описано використання технології Autosar; проаналізовано процес віддаленого програмного забезпечення; описана побудова функцій платформи автомобіля та розробка додатків; проведена експерементальна перевірка. У четвертому розділі описується основні принципи адаптивного алгоритму; розроблено принцип роботи адаптивного алгоритму під великим та малим навантаженням; проаналізована робота за умови негативних проявів. У п’ятому розділі проведено тестування адаптивного алгоритму на реальних автомобілях; досліджено переваги та недоліки. У висновках представлені результати та порівняння з іншими існуючими програмними засобами підвищення потужності.Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби генерації ландшафту в ігрових програмах(2018-12) Шевчук, Олександра Юріївна; Зайцев, Володимир ГригоровичАктуальність теми. Результатом технологічного розвитку, а також масового розповсюдження різних девайсів, стало розширення ринку розваг, завдяки чому зросла увага до проектів зі створення нових ігор, які застосовуються в багатьох галузях. Одним з етапів створення певних комп’ютерних ігор є генерація (створення) ландшафту. Нові карти можна малювати використовуючи послуги художників в цій галузі. Ще одним варіантом є програмна генерація початкової випадкової карти або ландшафту. Алгоритми генерації ландшафту зазвичай націлені на вирішення лише однієї задачі, тому часто один певний алгоритм не може цілком задовольнити вимоги до вихідного результату. Від якості зовнішньої сторони, а також комфорту ігрового процесу напряму залежить прибутковість гри, її сприймання користувачами, а також подальший розвиток, тому розробка нового, оптимізованого алгоритму генерації ландшафтів в ігрових програмах є актуальною задачею як з наукової, так і з практичної точки зору. Об’єктом дослідження є методи та алгоритми генерації ландшафту в ігрових програмах. Предметом дослідження є програмна реалізація розробленого алгоритму генерації ландшафту в ігрових програмах. Мета роботи: підвищення ефективності процесу генерації ландшафту в ігрових програмах за рахунок використання розрідженого воксельного октодерева в поєднанні з алгоритмом Wire deformation. Методи дослідження. В роботі використовуються методи оптимізації, методи системного аналізу, методи графічної візуалізації, чисельні методи. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Запропоновано оптимізований алгоритм генерації ландшафтів в ігрових програмах, який відрізняється від існуючих підвищеною точністю деталей вихідного ландшафту. 2. Запропонований алгоритм дозволяє зменшити вимоги до пам’яті, що використовується. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що запропонований алгоритм генерації ландшафту в ігрових програмах дозволяє ефективно виконувати необхідну модифікацію місцевості, а також створювати більш складне оточення, наприклад моделюючи печери і тунелі. Також використання розрідженого воксельного октодерева в ігрових програмах дозволяє генерувати ландшафт без потреби його перемальовування в залежності від зміни кута повороту або модифікацій. Результати роботи розробленого алгоритму дозволяють ефективно створювати візуальну частину гри, що призводить до підвищення якості програмного продукту, а отже до його подальшого розвитку і розповсюдження. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на XI науковій конференції молодих вчених «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2018-2 (Київ, 14-16 листопада 2018 р.), а також на V Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні методи, інформаційне, програмне та технічне забезпечення систем керування організаційно-технічними та технологічними комплексами» (Київ, 22-23 листопада 2018 р.). Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. У вступі надано загальну характеристику роботи, виконано оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету дослідження, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи. У першому розділі розглянуто способи створення ландшафту і основні методи генерації ландшафту в ігрових програмах; наведено теоретичні засади генерації, а також проведено порівняльний аналіз методів генерації ландшафту в ігрових програмах. У другому розділі проаналізовано воксельну технологію, описано структури воксельних даних на основі дерева, проведено оцінку структури дерева, досліджено методи оптимізації воксельного алгоритму. У третьому розділі описано застосування алгоритму Marching Cubes, а також використання методу Voxel carving для генерації ландшафту в ігрових програмах; розроблено та описано етапи алгоритму генерації ландшафту в ігрових програмах з використанням розрідженого воксельного октодерева в поєднанні з алгоритмом Wire deformation; представлено варіант згенерованого ландшафту і його деформацію за допомогою алгоритму Wire deformation. У четвертому розділі з безпекою у приміщенні, в якому проводилась розробка, програмно реалізовано розроблений алгоритм генерації ландшафту в ігрових програмах з використанням розрідженого воксельного октодерева в поєднанні з алгоритмом Wire deformation; описано структуру розробленого програмного продукту; розглянуто результати генерації тривимірного воксельного ландшафту; проведено експерименти з подальшою оцінкою використання розрідженого воксельного октодерева в процесі генерації ландшафту в ігрових програмах. У висновках проаналізовано отримані результати роботи. У додатках наведено презентацію, лістинг розробленого програмного продукту, а також копії публікацій. Магістерська дисертація виконана на 85 аркушах, містить 3 додатки та посилання на список використаних літературних джерел з 43 найменувань. У роботі наведено 53 рисунків та 5 таблиць.Документ Відкритий доступ Прогнозування космічної погоди з використанням NARMAX моделей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Сапожніков, Богдан Артурович; Яценко, Віталій ОлексійовичАктуальність теми У даний час кількість факторів, на які космічна погода має великий вплив швидко зростає. Цей ріст обумовлено, як збільшенням кількості електронного обладнання, що виводиться на навколоземну орбіту, так і зростаючою кількістю чутливого до електромагнітних коливань наземного обладнання, включаючи навіть звичайні електромережі. На даний момент методи, що використовуються для передбачення космічної погоди мають велику кількість обмежень пов’язаних з невисокою точністю та обмеженим горизонтом прогнозу. Мета і задачі дослідження Структурно-параметрична ідентифікація NARMAX моделі. Розробка алгоритму прогнозування геомагнітного Dst індексу. Створення функціональної структури програмного забезпечення для автоматизації процесу ідентифікації та її реалізація. Об'єкт дослідження – NARMAX моделі для прогнозування космічної погоди. Предмет дослідження – космічна погода. Методи дослідження Математичне моделювання, оптимізація та порівняльний аналіз. Наукова новизна одержаних результатів Запропоновано новий метод структурно-параметричної ідентифікації NARMAX моделей. Він дозволяє покращити точність прогнозу через зменшення ступеню поліному моделі. Також використання цього методу дозволяє збільшити горизонт прогнозу до 5-6 годин. Розроблена NARMAX модель типу «вхід-вихід», що базується на описаному методі та включає у себе прогнозування Dst індексу з використанням даних про швидкість сонячного вітру та південної компоненти магнітного поля. Обґрунтована структура програмного забезпечення для автоматичної структурно- параметричної ідентифікації моделі прогнозування космічної погоди на основі викладених методів. За цією структурою було розроблено програмне забезпечення на основі Python з використанням бібліотек mathplotlib та numpy. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що результуюча NARMAX модель дозволяє отримувати більш точний прогноз на більшому відрізку часу. Структура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається з чотирьох розділів. Для вирішення поставленої задачі у першому розділі атестаційної роботи викладено сфери застосування результатів передбачення космічної погоди. Проведено аналіз сучасних способів ідентифікації моделей та існуючих способів прогнозування. Окреслено принципи роботи досліджуваних методів прогнозування та їх ефективність. У другому розділі роботи визначено основні математичні та алгоритмічні засоби, на яких базується викладений метод структурно-параметричної ідентифікації, визначено існуючі джерела експериментальних даних. У третьому розділі обґрунтовуються засоби розробки та розглядаються особливості їх використання. Також описується функціональна структура розробленого програмного забезпечення. Описана логіка його взаємодії з джерелами експериментальних даних та його інтерфейс для отримання результатів роботи. У четвертому розділі подані результуючі NARMAX моделі та порівняльні результати їх роботи. Подане порівняння по ефективності прогнозування з стандартними методами ідентифікації моделі.Документ Відкритий доступ Програмна модель однопроцесорної системи реального часу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Болгов, Іван МихайловичАктуальність теми. Часові характеристики систем реального часу є визначними показниками для проектування цієї системи. Існуючі методи оцінки часових характеристик систем реального часу не є досить універсальними та не гарантують отримання вірного результату. А отже, неможна засвідчити, що система буде працездатна. Запропонований метод визначення часових характеристик за допомогою моделювання розподілу процесорного часу між задачами згідно обраних алгоритмів планувальників з використанням моделі сіток Петрі гарантує отримання достовірних показників для конкретного типу процесора. Об’єктом дослідження є гарантоване визначення часових характеристик системи реального часу. Предметом дослідження є метод визначення часових характеристик за допомогою моделювання розподілу процесорного часу між задачами згідно обраних алгоритмів планувальників з використанням моделі сіток Петрі. Мета роботи є розробка алгоритму визначення часових характеристик за допомогою моделювання розподілу процесорного часу між задачами з використанням моделі сіток Петрі. Методи дослідження. Моделювання системи реального часу з різними параметрами задач, запропонованих для виконання. Перевірка роботи системи за допомогою обраного планувальника задач. Наукова новизна полягає у створенні моделі системи задач за допомогою сіток Петрі, що дозволяє моделювати систему з великою кількістю задач. Практична цінність полягає у пришвидшені процесу розробки систем реального часу загалом та мінімізації випадків, коли помилковий розподіл процесорного часу має критичне значення, наприклад, коли вихід системи з ладу веде до серйозних наслідків таких як грошові втрати на відновлення або непередбачену помилкову роботу системи, яка може привести до аварійних або небезпечних для здоров’я подій. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, п’ятьох розділів, висновків та додатків. У вступі представлена загальна характеристика роботи, проведена оцінка існуючих рішень та їх недоліків, обґрунтована необхідність розробки нового алгоритму, сформульована задача роботи. У першому розділі дається визначення систем реального часу; описана теоретична частина проектування систем реального часу, види планувальників та проблеми моделювання. У другому розділі описується метод визначення часових характеристик за допомогою моделювання розподілу процесорного часу між задачами згідно обраних алгоритмів планувальників з використанням моделі сіток Петрі, наводяться приклади роботи обраного методу та аналіз отриманих результатів. У третьому розділі визначається програмне середовище для розробки алгоритму, вказуються переваги обраного програмного засобу, програмні компоненти, які використовуються у роботі алгоритму, але не мають прямого відношення до нього – модель сіток Петрі, способи швидкого помноження лінійних матриць, які використовуються в алгоритмі, система виводу результатів. У четвертому розділі наведено алгоритм визначення часових характеристик за допомогою моделювання розподілу процесорного часу між задачами з використанням моделі сіток Петрі. У п’ятому розділі наведено приклад роботи алгоритму на різних наборах даних та обробка результатів. У висновках результати аналізуються, щоб затвердити чи є алгоритм ефективним при роботі системи реального часу.Документ Відкритий доступ Система прогнозування активності користувачів на основі збору та аналізу статистичних даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Шостак, Михайло Сергійович; Наливайчук, Микола ВасильовичАктуальність теми. Сьогодні IT-світ швидко розвивається, і використання Інтернету стає невід’ємною частиною нашого життя. Люди щодня витрачають багато часу на роботу, навчання та розваги в Інтернеті. А кількість створених інтернет-ресурсів з кожним днем збільшується в геометричній прогресії. Це робить наше життя більш сучаснішим. Використання штучного інтелекту, хмарних обчислень і машинного навчання дає змогу власникам інтернет-ресурсів збирати та обробляти статистичні дані різних аспектів веб-сайту для подальшого аналізу. В результаті статистичних досліджень власники інтернет-ресурсів мають можливість використовувати різноманітні програмні рішення для просування та оновлення власних веб - сайтів. Всі ці інструменти використовуються для залучення цільової аудиторії. Тому розроблення системи прогнозування активності користувачів на основі статистичних даних інтернет – ресурсів є актуальною і важливою задачею, як з наукової, так і з практичної точки зору. Об’єктом дослідження є розроблення системи прогнозування активності користувачів на основі статистичних даних інтернет - ресурсів та модифікування алгоритму лінійної регресії для покращення його функціональності та точності дослідження. Предметом дослідження є технології розроблення веб-додатків для інтернет - ресурсів та існуючі алгоритми машинного навчання для обробки та аналізу статистичних даних. Мета роботи: створення веб – додатку для відслідковування сесійної інформації активних користувачів інтернет – ресурсу у режимі реального часу та модифікація функцій оцінювання алгоритму лінійної регресії машинного навчання. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Запропоновано новий клас підрахунку значень функції вартості алгоритму лінійної регресії для покращення процесу оцінки отриманих лінійних значень. 2. На основі отриманих значень дисперсії, виведені нові умови при яких запропонований оцінювач результатів працював краще, ніж існуючий бібліотечний. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що запропонований функціонал веб - додатку надає можливість власникам інтернет – ресурсів у режимі реального часу відслідковувати сесійну інформацію кожного із активних користувачів, які перебувають на сторінках веб – сайту. Також існує можливість відслідковувати та блокувати ботів із сірими IP – адресами, що зайшли на інтернет - ресурс. На основі отриманих статистичних даних інтернет – ресурсу настільний додаток створює модель прогнозування активності користувачів, яка будується на основі набору сесійних даних про кожного користувача. Даний набір даних може містити інформацію, про те, які сторінки веб – сайту були найбільш відвідуваними серед користувачів, у випадку використання інтернет – ресурсу у якості інтернет – магазину, які категорії продуктів були найбільш популярними та продавалися найкраще та інше. Створення моделі прогнозування активності користувачів досягається шляхом використання алгоритму лінійної регресії, де була застосовано та впроваджене власне рішення, щодо покращення точності даного алгоритму. Розроблюване покращення можна застосовувати не тільки для прогнозування активності користувачів, а і для інших аспектів інтернет – ресурсів. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на XІV науково-практичній конференції магістрантів та аспірантів ПМК-2021 факультету прикладної математики та на V Міжнародній науково – практичній конференції “TOPICAL ISSUES OF MODERN SCIENCE, SOCIETY AND EDUCATION”, що відбулася 28-30 листопада 2021 року у місті Харків. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їхнє впровадження. У першому розділі розглянуто існуючі програмні рішення, проведено їх аналіз та надана об’єктивна оцінка, також була наведена актуальність розробленого рішення та наданні основні вимоги до створеної системи. У другому розділі було проведено аналіз використаних мов програмування та технологій. У третьому розділі був проведений загальний опис програмного рішення, описані та розглянута програмно – алгоритмічна структура розробленої системи. У четвертому розділі був проведений аналіз розробленого програмного рішення та були надані рекомендації, щодо практичного використання даних засобів. У висновках представлені результати проведеної роботи.Документ Відкритий доступ Спосiб гомоморфного шифрування даних на основі HElib для вебдодатків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Булах, Олександр Віталійович; Сапсай, Тетяна ГригорівнаАктуальність теми Наразі багато аспектів повсякденного життя все більше пов’язані з інформаційно-комунікаційними системами та сервісами, які повинні забезпечувати надійність обробки, зберігання та передачі даних. Обов’язковою частиною системного програмного забезпечення стали засоби криптографічних перетворень. Користувачі комп’ютерних систем і мереж можуть використовувати шифрування та розшифрування даних фактично без глибоких знань в області криптографії. Одним із шляхів вирішення вказаної проблеми є використання механізму гомоморфного шифрування. На сьогодні існує чимало алгоритмів гомоморфного шифрування, але вони не є достатньо ефективними для практичного застосування. Оптимізація значень параметрів, при яких гомоморфне шифрування забезпечить необхідні криптографічні перетворення даних користувача, зберігаючи їх конфіденційність, є основою способу шифрування даних на базі HElib, що дозволяє керувати параметрами для кожного окремого випадку передачі інформації. Даний підхід сприяє подальшому розвитку механізму гомоморфного шифрування. Мета і задачі дослідження Розробка способу зручного використання та налаштування параметрів алгоритму гомоморфного шифрування даних на основі бібліотеки HElib з застосуванням коефіцієнту пріоритетності, який дозволяє оптимізувати процес шифрування і надає можливість користувачу вибирати між швидкодією та крипостійкістю. Об'єкт дослідження – процеси шифрування, параметри та алгоритми шифрування на основі бібліотеки HElib. Предмет дослідження – способи підвищення ефективності гомоморфного шифрування за рахунок оптимізації параметрів алгоритмів шифрування даних на основі бібліотеки HElib . Методи дослідження Математичне та програмне моделювання, емпіричний та порівняльний аналіз. Наукова новизна 1. Обґрунтовано використання гомоморфного шифрування, алгоритмів та параметрів бібліотеки HElib для забезпечувати надійність обробки, зберігання та передачі даних. 2. Проведено аналіз впливу значень параметрів схеми гомоморфного шифрування на основні характеристики, такі як швидкодія та крипостійкість. 3. Запропоновано коефіцієнт пріоритетності, що дозволяє оптимізувати процес шифрування. 4. Розроблено спосіб зручного використання та налаштування параметрів алгоритму гомоморфного шифрування даних на основі бібліотеки HElib з застосуванням коефіцієнту, який дозволяє надає можливість користувачу вибирати між швидкодією та крипостійкістю. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що розроблений спосіб шифрування забезпечує зменшення навантаження на сервери й не витрачає час на шифрування даних, які цього не потребують. Структура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається з чотирьох розділів. Для вирішення поставленої задачі у першому розділі атестаційної роботи проведено аналіз сучасних криптографічних методів та їх можливості. Окреслено переваги та недоліки кожного з методів. Досліджено поняття гомоморфізму та гомоморфного шифрування, проаналізовано розвиток схем гомоморфного шифрування, техніки, що у них використовуються та їх особливості. У другому розділі роботи визначено основні математичні поняття, на яких базується схема гомоморфного шифрування, що використовується у бібліотеці HElib, визначено основні алгоритми бібліотеки та її структуру. У третьому розділі з-поміж розглядуваних середовищ для розробки було обрано Python Django для реалізації серверної частини вебдодатку. Описана логіка взаємодії серверу та програми шифрування даних. Для реалізації способу керування параметрами системи був створений коефіцієнт, зміна якого впливає на результати шифрування. У четвертому розділі наведено порівняння швидкості роботи звичайного серверу з однаковими параметрами в алгоритмі шифрування для кожного повідомлення та системи з розробленим способом керування цими параметрами в залежності від пріоритету користувача.Документ Відкритий доступ Спосіб оптимізації маршрутизації Q-routing в бездротових мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Журба, Антон Володимирович; Яценко, Віталій ОлексійовичАктуальність теми Децентралізовані бездротові мережі дуже швидко розвиваються в наш час. Протоколи маршрутизації що використовуються в них, дуже сильно впливають на розвиток цих мереж і чому саме їм надають перевагу. Q-routing є актуальним і перспективним алгоритмом маршрутизації у світі децентралізованих мобільних мереж. Використання Q-learning моделей дозволяє йому ефективно вирішувати проблеми нагромадженості в мережах без чіткої інфраструктури та зв'язків між вузлами. Цей алгоритм може адаптуватись до змін у середовищі та формувати оптимальні шляхи передачі даних. В порівнянні зі стандартними алгоритмами маршрутизації, Q-routing має переваги у гнучкості, швидкості та здатності до навчання, що робить його потенційним лідером у цій галузі. Запропонований поліпшениій алгоритм маршрутизації суттєво підвищує продуктивність базового алгоритму, що дає більше переваг та можливостей. Об’єктом дослідження є децентралізовані бездротові мережі та протоколи маршрутизації в них Предметом дослідження є поліпщення алгоритму маршрутизації сімейства Q-routing Мета роботи: підвищення основних параметрів в децентралізованих бездротових мережах, завдяки модифікації базового алгоритму Q-routing під час виконання процесу маршрутизації з використанням принципів навчання з підкріпленням. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Запропоновано поліпшений алгоритм Q-routing, який враховує параметри затримки та середнього часу вузла; 2. Підтверджено дієвість запропонованого алгоритму, в порівнянні з базовим, шляхом проведення необхідної кількості експериментів на різних типах топології мережі. Практична цінність Запропонований метод поліпшення алгоритму Q-routing, дає змогу підвищити пропускну здатність мережі, знизити час доставки пакетів між вузлами за рахунок підвищення ефективності маршрутизації. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на Міжнародній науково-практичнії конференція “Наука, освіта, технології і суспільство в XXI столітті: наукові ідеї та механізми реалізації” та II Міжнародній науковії конференції «Наукові відкриття та фундаментальні наукові дослідження: світовий досвід» Вінниця, Україна. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку розвитку децентралізованих мобільних мереж, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень. У першому розділі розглянуто класифікацію децентралізавоних бездротових мереж, описано протоколи маршрутизації, описано базовий алгоритм Q-routing та похідні від нього алгоритми маршрутизації. У другому розділі запропоновано поліпшений алгоритм маршрутизації Q-routing. У третьому розділі описано інтрументи для симуляції протколів маршрутизаціх в децентралізованих бездротових мережах. Описано їх перваги та недоліки. У четвертому розділі наведено сценарії проведення досліджень, розроблено топологію мереж де відбувалося дослідження. Представлно та проаналізовано результати поліпшеного алгоритму Q-routing. У висновках представлені результати аналізу проведеної роботи . Робота представлена на 80 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел. Ключові слова: алгоритми маршрутизації, децентралізовані бездротові мережі, навчання з підкріпленням, Q-routing.